Тема 8. Виникнення альтернативної школи

Політичної економії

Німецька національна політекономія.

Започаткування системи національної політичної економії у Німеччині. Ідеї А. Мюллера.

Економічні погляди Ф.Ліста. Проблеми зайнятості та інвестицій. Доктрина “індустріального виховання нації.” Ідеі протекціонізму.

Концепції історичної школи. Предмет і метод дослідження. Опозиція класичній школі, критика гедонізму. Інституціоналізм історичної школи. В. Рошер, К.Кніс, Б.Гільдебранд.

Нова історична школа. Критика методу класичної політичної економії. Дослідження соціальних проблем, ролі соціальних інститутів. Започаткування соціал-націоналістичних ідей.

Теорії державного регулювання економіки. Г.Шмоллер, Л.Брентано, К. Бюхер.

Виникнення інституціонального напряму в німецькій політичній економії. Теорії соціально-орієнтованого та свідомо сформованого суспільства. Ідеї соціального плюралізму. В.Зомбарт, М. Вебер. Соціальний напрям у політичній економії. Ідеї реформізму. Р.Штамлер, Р.Штольцман.

Література

1. Агапова И.И. История экономической мысли. - М.: 1998. С.113-119

2. Бартенев С.А. История экономических учений.- М.: 1998. С.ЗІ-40, 74-79.

3. Вебер М. Избранные произведения. М. 1990.

4. Зомбарт В. Современный капитализм. В 3-х т. М.-Л. 1928-1931.

5. История экономических учений. Учебник. /Рындина М.Н., Василевский Е.Г., Голосов В. В. и др. - М.: Высшая школа. 1983. С. 91-99, 184-192.

6. История экономических учений: Учеб. пособие / под ред. В. Автономова, О. Ананьина, Н. Макашевой.- М.: ИНФРА-М, 2004. С. 138 – 158.

7. Історія економічних учень. Підручник. /За ред. Корнійчук Л. Я., Татаренко Н. О., Поручник А. М. та ін. - К.: КНЕУ. 1999. С. 216-237.

8. Левита Р.Я История экономических учений.- М.. 1998. С. 57-65, 88-91

9. Майбурд Е.М. Введенние в историю экономической мысли. - М.:1996. С.310-329

10. Мешко І.М. Історія економічних вчень. - К.: “Вища школа”. 1994. С. 40-43. 56-60.

11. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли.- М. 1968. Гл.1. Протест исторической школы.

12. Титова Н.Е. История экономических учений. - М.: Владос. 1997. С. 82-83,59-60

13. Ядгаров Я. С. История экономнческих учений. Учебник.- М.: ІНФРА-М, 1997. С. 115-155

 

Питання і контрольні завдання до теми № 8

1. У чому проявилась специфіка історичного і соціально-економічного становища Німеччини середини ХІХ ст.?

2. Чому саме в Німеччині відбулося зростання націоналізму?

3. У чому полягає пошук історичною школою “третього” шляху між крайностями економічного лібералізму і соціалізму?

4. Які методи дослідження використовувала історична школа Німеччини?

5. Чому деяких представників історичної школи називали “катедер-соціалістами”?

6. Як трактував Ф. Ліст предмет політичної економії?

7. У чому проявилась розширена трактовка “виробничих сил” Ф. Лістом?

8. Що розумів Ф. Ліст під “індустріальним вихованням нації”?

9. Які стадії у економічному розвитку нації виділяє Ф. Ліст?

10. Яким чином і чому Ф. Ліст пропонує використовувати принцип “виховного протекціонізму”?

11. Як В. Рошер сформулював сутність історичного методу?

12. Яким критерієм користувався В. Рошер при періодізації економічного розвитку? Що це за періоди?

13. Якими проблемами, на думку В. Рошера, повинна займатись політична економія?

14. Як ставився Б. Гільдебранд до існування приватної власності?

15. Які фази еволюції розвитку господарства виділяє Б. Гільдебранд? Яким критерієм він при цьому користується?

16. Охарактеризуйте ставлення і аргументацію К. Кніса до існування економічних законів.

17. У чому проявились особливості соціально-економічного становища Німеччини кінця ХІХ ст., які обумовили становлення “молодої” історичної школи?

18. У чому проявились спадкоємність і розбіжності “старої” і “нової” історичної школи?

19. Яким шляхом пропонував Г. Шмоллер розв’язати класовий конфлікт між капіталістами і робочими?

20. Який напрямок започаткувала “нова” історична школа і в чому його специфіка?

21. Як представники “нової” історичної школи розуміли умови “класового миру” і “соціальної солідарності” та шлях іх досягнення?

22. Яким чином М. Вебер пов’язав становлення капіталізму з протестанською етикою?

23. Які два чинника (“два духа”) обумовили становлення капіталізму в Західній Європі згідно теорії В. Зомбарта?

24. Який суспільний лад прийде на зміну капіталізму в теорії В. Зомбарта і якими будуть його характеристики?

25. Які погляди В. Зомбарта сприяли формуванню ідеології німецького фашизму?

ТЕСТИ ДО ТЕМИ 8

1. Які фундаментальні положення класичної школи політичної економії безумовно запозичила історична школа?

а) індивідуалізм;

б) гедонізм;

в) космополітизм;

г) жодне з наведеного.

2. Яка з харктеристик економічної науки не має відношення до історичної школи:

а) дослідження статичного стану інститутів;

б) междісциплінарність;

в) етична орієнтованість;

г) “чиста “ економічна теорія.

3. Особливі умови виникнення історичної школи саме в Німеччині проявились у:

а) відсутності єдиної держави;

б) бурхливому розвитку індустрії;

в) економічній відсталості;

г) інтенсивному розвитку капіталізму.

4. Для історичної школи політичної економії в Німеччині є характерним:

а) пошук загальних закономірностей у розвитку будь-якого суспільства;

б) пошук особливостей і відмінностей у розвитку національних господарств;

в) зведення до мінімуму функцій держави;

г) скасування обмежень у зовнішній торгівлі..

 

5. Які з перелічених принципів соціалістів заперечувала і не сприймала історична школа?

а) активне державне втручання в економіку;

б) примат суспільних інтересів;

в) революційний егалітаризм;

г) критика приватної власності.

6. Проти якого методу аналізу рішуче виступали представники історичної школи?

а) емпіричного;

б) каузального;

в) статистичного;

г) логічної абстракції.

7. Яке з наступних положень характеризує історичну школу?

а) відстоювання принципів економічного лібералізму;

б) заперечення існування об’єктивних економічних законів;

в) декларування принципу державного невтручання;

г) заперечення національних особливостей економічного розвитку.

8. Яку ідею запропонував Ф. Ліст?

а) егалітарний розподіл створеного продукту;

б) економічний індивідуалізм;

в) космополітичну економію;

г) виховальний протекціонізм.

9. Ф. Ліст вважав, що вільна торгівля доцільна для:

а) країн, що перебувають на однаковій стадії розвитку;

б) країн, що перебувають на різних стадіях розвитку;

в) будь-яких капіталістичних країн;

г) економічно відсталих країн.

10. Кого з перелічених авторів відносять до “старої” історичної школи?

а) А. Мюллер;

б) В. Рошер;

в) Б. Гільдебранд;

г) Ф. Ліст;

д) К. Кніс.

11. Історичний метод політичної економії передбачає:

а) опис еволюції господарських процесів різних народів;

б) аналіз загальних тенденцій суспільного розвитку;

в) пояснення явищ і процесів через внутрішні суперечності;

г) відволікання від випадкового і другорядного.

12. Що з переліченого характеризує економічні погляди В. Рошера?

а) прихильник еволюційного розвитку суспільства;

б) прихильних революційних перетворень у суспільстві;

в) заперечення існування загальних законів економічного розвитку;

г) пошук загальних законів економічного розвитку.

13. Який критерій взяв за основу своєї періодізації господарського розвитку В. Рошер?

а) рівень розвитку продуктивних сил;

б) способи організації обміну продуктами;

в) три фактори виробництва;

г) етичні фактори.

14. Б. Гільдебранд вершиною прогресу економіки будь-якої нації вважає:

а) мануфактурну індустрію;

б) комерційне господарство;

в) кредитне господарство;

г) грошове господарство.

15. Яке з положень є вірним для економічних поглядів Б. Гільдебранда?

а) історичний прогрес неможливий без існуванням приватної власності;

б) існування приватної власності унеможливлює історичний прогрес;

в) проголошення ідеї “індустріального” виховання нації;

г) розробка моделі “економічної людини”.

16. Що з переліченого характеризує економічні погляди К. Кніса?

а) ідея про загальну закономірність історичного процесу;

б) не існує ніяких економічних законів, а є тільки закони природи;

в) основним методом пізнання є логічна абстракція;

г) кожна країна не може мати свою особисту політичну економію.

17. Який новий напрям в економічній теорії започаткувала “нова” історична школа?

а) ліберальний;

б) соціально-етичний;

в) економетричний;

г) експериментальний.

18. Г. Шмоллер вважав, що класовий конфлікт робочих і капіталістів можливо вирішити:

а) шляхом революційного перевороту;

б) шляхом реформ у сфері обігу;

в) шляхом соціального законодавства і соціальних гарантій;

г) шляхом “індустріального виховання нації”.

19. У чому особливість поглядів Л.Брентано?

а) вважав, що теоретична політична економія не має прикладного значення;

б) застосовував математичні методи аналізу

в) абсолютизував роль проспілок у поліпшенні становища робочого класу;

в) абсолютизував позитивну роль держави у вирішенні класового конфлікту.

20. Хто автор роботи “Протестантська етика і дух капіталізма”:

а) Г. Шмоллер;

б) К. Бюхер;

в) Л. Брентано;

г) М. Вебер.

д) В. Зомбарт.

21. Кого з представників історичної школи можна вважати попередником теорії “змішаної економіки”?

а) Г. Шмоллер;

б) К. Бюхер;

в) Л. Брентано;

г) В. Зомбарт;

д) М. Вебер.

22. В Зомбарт вважав, що суспільство прямує до:

а) соціалізму;

б) імперіалізму;

в) змішаного господарства;

г) бартерного господарства.

23. Хто з представників нової історичної школи розрізняв буржуазний дух і дух підприємництва?

а) Г. Шмоллер; г) М. Вебер.

б) К. Бюхер; д) В. Зомбарт.

в) Л. Брентано; є) Ф. Ліст.

 

Тема 9. Маржиналізм.