Поняття види та значення підслідності

Підслідність – це сукупність встановлених законом ознак кримінальної справи, згідно з якими вона належить до провадження того чи іншого органу досудового слідства.
Види підслідності:
предметна (родова), відповідно до правил якої орган слідства (слідчий орган внутрішніх справ, служби безпеки, прокуратури чи податкової міліції), який повинен розслідувати справу, визначається характеристиками вчиненого злочину.
Персональна (спеціальна, суб’єктна) визначається характеристиками суб’єкта злочину. Наприклад усі кримінальні справи про злочин, вчинені:
Неповнолітніми – є підслідними слідчому органів внутрішніх справ.
Військовослужбовцями – слідчими військової прокуратури.
Працівниками правоохоронним органів, службовим особам, службовими особами, які посідають особливе відповідальне становище, особами, посади яких віднесенні до 1-3 категорії посад державних службовців – слідчим органів прокуратури --Підслідність за зв’язком справ – визначається за двома правилами:
Кримінальну справу розслідує той орган слідства, до підслідності якого належить злочин, у зв’язку з яким порушено кримінальну справу, - наприклад злочин передбачений ст.. 384 КК- завідомо неправдиві показання.
-альтернативна підслідність – Згідно з правилами щодо визначення альтернативної підслідності кримінальні справи про деякі злочини є підслідні одночасно кільком органам досудового слідства. Тому їх розслідує той орган, який вивчив злочин і порушив в зв’язку з цим кримінальну справу. Як правило ці злочини завдають істотної шкоди загально суспільним інтересам, а тому їх розслідування є вкрай актуальним для суспільства. Якщо місце вчинення злочину невідоме, а також з метою найбільш повного і швидкого його розслідування, слідство може проводитись за місцем:Виявлення злочину, Перебування підозрюваного обвинуваченого, Перебування більшості свідків.
У слідчій практиці іноді виникають суперечки щодо того, слідчий якої саме територіальної одиниці повинен здійснювати розслідування справи. Такі спори розв’язують відповідно до ст.. 117:
У межах одного району – районний прокурор
У межах області – обласний прокурор
Якщо справу порушено в кількох районах або містах різних областей – Генеральний прокурор або його заступник.
виключна (імперативна) підслідність – згідно з її правилами орган, який здійснюватиме досудове слідство, визначає своїм рішенням відповідний прокурор. Таких правил два:
слідчі прокуратури, окрім злочинів, указаних у ч.1 ст.112 КПК, за постановою Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів області та прирівняних до них прокурорів можуть розслідувати і інші злочини (ч.1 ст. 112 КПК)
якщо під час розслідування кримінальної справи буде встановлено інші злочини, вчиненні особою, щодо якої ведеться слідство, або іншої особою, якщо вони пов’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, і які не підслідні тому органу, який здійснює у справі досудове слідство, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим слідством, своєю постановою визначає підслідність усіх цих злочинів (ч.6 ст. 112 КПК)

Поняття та види експертизи, підстави та порядок її призначення. Обовязкове призначення експертизи.

Судова експертиза — це процесуальна дія, яка полягає в дослідженні експертом, за завданням слідчого або судді, речових доказів та інших матеріалів з метою встановлення фактичних даних та обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судові експертизи класифікуються за різними підставами. За своєрідністю предмета спеціальних пізнань вони поділяються на кілька класів: криміналістичні, судово-медичні, судово-психіатричні, судово-психологічні, судово-фармацевтичні та фармакологічні, фізико-технічні, хімічні, товарознавчі, екологічні та деякі інші. У свою чергу, кожний названий клас поділяється на роди, види та підвиди. Так, всі криміналістичні експертизи поділяються на традиційні та нетрадиційні. Традиційні включають експертизу матеріалів, речовин та виробів (нафтопродуктів, паливно-мастильних, лакофарбових матеріалів та покриття тощо), фоноскопічну та фонетичну експертизи та ін. Нетрадиційні охоплюють такі види експертиз, як дактилоскопічна, судово-почеркознавча, авторознавча, судово-балістична, техніко-криміналістична експертиза документів та ін.

Криміналістична експертиза — це лабораторне дослідження об’єктів з метою встановлення їхнього фактичного стану; можливості проведення певних дій; обставин, за яких були проведені дії; невидимих слідів зашифрованого змісту; групової належності об’єктів або їх тотожності.

Судово-медичні експертизи поділяються на експертизи трупа, живих осіб та речових доказів. За характером завдань, які вирішуються, та методами дослідження судові експертизи можуть бути поділені на ідентифікаційні, класифікаційні та діагностичні. Ідентифікаційні експертизи встановлюють індивідуальну тотожність, класифікаційні — визначають групову належність різних об’єктів, діагностичні — показують стан різних об’єктів та їхню динаміку.

Судові експертизи поділяються на такі:

1) первинні та повторні. Повторні призначаються у разі необґрунтованості висновку експерта в результаті первинної експертизи або у разі сумніву в правильності його висновку.

2) основні та додаткові. Додаткова експертиза призначається, якщо експертиза визнана неповною або не досить зрозумілою, і доручається тому самому або іншому експертові (статті 75, 203 КПК);

3) одноособові та комісійні. Перші проводяться одним експертом, другі — групою експертів, спеціалістів з однієї галузі знань.

4) однорідні та комплексні. Однорідною є експертиза, при проведенні якої використовуються знання у якійсь одній галузі науки. При виконанні комплексної експертизи використовуються спеціальні знання різних наук.

Процес провадження судової експертизи в ході досудового розслідування за кримінальною справою складається з трьох стадій: підготовка до призначення експертизи; проведення експертного дослідження; оцінка експертного висновку.

Призначення експертизи є обов'язковим у разі заявления клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначен­ня експертизи є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати

Поняття та види слідчих дій

Слідчі дії - це передбачена кримінально-процесуальним законом сукупність операцій, які забезпечуються державним примусом і прийомами, які з дійснюються при розслідуванні злочинів для виявлення, фіксації і перевірки фактичних даних, які мають значення доказів у кримінальній справі.
Види слідчих дій:
1) затримання і допит підозрюваного;
2) допит свідка, потерпілого, обвинуваченого;
3) очна ставка;
4) пред'явлення особи і предметів для упізнання;
5) обшук і виїмка;
6) огляд;
7) огляд;
8) відтворення обстановки і обставин збуття;
9) виробництво експертизи Слідча дія оформляється протоколом який, по суті, виступає найбільш поширеною формою фіксації доказів.

Загальні умови провадження слідчих дій, які проводяться на підставі рішення судді.
- Про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під;
- Про обшук, огляд житла чи іншого володіння особи або про примусову виїмку із житла чи іншого володіння особи слідчий також вносить подання до суду за погодженням з прокурором;
- За погодженням з прокурором він звертається з поданням до апеляційного суду про накладення арешту на кореспонденцію чи про зняття інформації з каналів зв'язку;
- Про поміщення обвинуваченого до медичного закладу у разі проведення стаціонарних судово-медичної або судово-психіатричної експертиз;

- Про поміщення неповнолітнього у віці від одинадцяти до чотирнадцяти років до приймальника-розподільника
- За згодою прокурора, слідчий звертається до суду про звільнення від кримінальної відповідальності і від покарання внаслідок зміни обстановки;
-У зв'язку із дійовим каяттям;
- Передачею на поруки;
- Закінченням строків давності;
- Про закриття справи та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного;
- Про застосування амністії.