Умовні графічні позначення на кінематичних схемах

Лабораторна робота №1

УМОВНІ ГРАФІЧНІ ПОЗНАЧЕННЯ НА КІНЕМАТИЧНИХ СХЕМАХ

САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА

 

Проаналізувати теоретичний матеріал з теми:

“Основні типи ліній в кресленні”

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: [13, 24, 36]

Мета роботи

o Ознайомитися з основними видами умовних графічних позначень на кінематичних схемах.

o Навчитися виконувати основні умовні графічні позначення кінематичних схем;

o Навчитися доповнювати умовні графічні позначення необхідною текстовою частиною.

Наочно – дидактичне забезпечення практичної роботи.

Підручники та довідники з будівельного креслення і СКД, зразки виконаних робіт.

 

Теоретичні відомості

Схемою називають конструкторський документ на якому показані у вигляді умовних позначень складові частини виробу і зв’язки між ними.

Схеми призначені для визначення принципу роботи, настроювання, регулювання, контролю і ремонту виробів.

Вимоги до виконання і оформлення схем містять наступні терміни:

1.Елемент схеми - складова частина схеми, яка виконує певну функцію і не може бути розділена на частини, що мають самостійне функціональне призначення (насос, муфта, трансформатор).

2.Пристрій - сукупність елементів, що являють собою єдину конструкцію(блок, плата, механізм).

3.Лінія взаємозв’язку - відрізок, що вказує на наявність зв’язку між функціональними частинами виробу.

Структурна схема:

Якщо елементи схеми зображають у вигляді прямокутників, то найменування, чи позначення (номера) елементів і пристроїв записують в середині прямокутників. Якщо функціональні елементи схеми позначені елементами чи кодами, останні повинні бути розшифровані на полі схеми в таблиці довільної форми.

На лініях взаємозв’язку напрямок ходу процесів позначають стрілками.

 

Питання та завдання для самоконтролю

· Які типи ліній використовуються для виконання кінематичних схем?

Послідовність виконання роботи.

1. На аркуші формату А3 накресліть згідно варіанту 20 умовних графічних позначень кінематичних схем.

2. Записати назву кожного елемента.

 

 

Лабораторна робота №2

УМОВНІ ГРАФІЧНІ ПОЗНАЧЕННЯ НА ЕЛЕКТРИЧНИХ СХЕМАХ

САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА

Проаналізувати теоретичний матеріал з теми:

“Основні типи ліній на кресленнях”

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: [24, 36, 37, 39, 41, 45, 46, 47, 56, 57, 67, 73, 74, 75, 76, 86, 90]

 

Мета роботи

o Ознайомитися з основними типами умовних графічних позначень на електричних схемах

o Набути практичні навички виконання умовних позначень з дотриманням розмірів на кресленні

 

Наочно – дидактичне забезпечення практичної роботи.

Підручники з креслення, навчально-методичні посібники, довідники, зразки виконаних робіт.

 

Теоретичні відомості

Загальні вимоги до виконання схем

1. Формати аркушів схем вибирають за стандартом.

2. Схеми виконуються без дотримання масштабу але якщо умовне позначення міститься у схемі кілька разів, то всі вони за розмірами повинні бути однаковими.

3. Дійсне просторове розташування складових частин виробу не враховується, або враховується приблизно. Графічні позначення елементів і лінії зв’язку розташовують компактно – так, щоб дати найкраще уявлення про структуру виробу і взаємодію його основних частин.

4. лінії зв’язку виконують як горизонтальні і вертикальні відрізки з найменшою кількістю зломів і взаємних перетинів. Мінімальна відстань між сусідніми паралельними лініями зв’язку – 3 мм.

5. Елементи виробу, які утворюють функціональну групу, можна виділяти тонкими штрих-пунктирними лініями і вказувати при цьому назву: коробка швидкостей, супорт та ін.

В залежності від видів елементів, які входять до складу виробу, схеми поділяються на такі види:

- кінематичні –К -пневматичні-П; -електричні-Е;

-оптичні-Л; -вакуумні-В; -газові-Х;

-гідравлічні-Г; -енергетичні-Р; -комбіновані-С;

В залежності від основного призначення схеми поділяються на типи:

-структурні-1;

-функціональні-2;

-принципіальні (повні)-3;

-монтажн (з’єднань)-4;

-підключення-5;

-загальні-6;

-розташування-7;

-обєднані-0;

Структурна схема (найпростіша)- визначає основні функціональні частини виробу, їх призначення і взаємозв’язки. Структурну схему розробляють при проектуванні виробу перед розробкою схем інших типів, її використовують для загального ознайомлення з виробом.

Функціональна схема пояснює процеси, які відбуваються в окремих функціональних колах виробу, або у виробі в цілому. Її використовують для вивчення принципів роботи виробу.

Принципова схема (повна)- визначає повний склад елементів і зв’язків між ними, дає детальне уявлення про принцип роботи виробу. Принциповими схемами користуються для вивчення принципу роботи виробу, а також для його наладки, контролю і ремонту.

Монтажна схема (схема з’єднань) - визначає з’єднання складових частин виробу і показує з’єднувальні проводи, джгути, кабелі або трубопроводи, якими здійснюються ці з’єднання а також місця їх приєднання та вводу.

Схема підключення показує зовнішні підключення виробу.

Загальна схема - визначає складові частини якогось комплексу і з’єднання їх між собою на місці експлуатації.

Схема розташування - визначає відносне розташування складових частин виробу, а також дротів, джгутів та кабелів, які їх з’єднують. Може зображуватись приміщення, місцевість, на якій розташовані ці частини.

Питання для самоконтролю

· За яким ГОСТом виконуються умовні графічні позначення на електричних схемах?

· Охарактеризуйте правила виконання умовних графічних позначень на електричних схемах?

 

Послідовність виконання роботи.

1. На аркуші формату А3 накресліть згідно варіанту 20 умовних графічних позначень електричних схем.

2. Записати назву кожного елемента.

3. Нанести розміри.

 

Зміст звіту.

1. Виконана графічна робота.

 

Лабораторна робота №3

СХЕМИ КІНЕМАТИЧНІ

САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА

Проаналізувати теоретичний матеріал з теми:

“Правила виконання схем, умовні графічні позначення на кінематичних схемах”

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: [24, 29, 30, 36, 37, 39, 41, 45, 46, 47, 56, 57, 67, 70, 86, 90]

 

Мета роботи

o Ознайомитися з правилами виконання кінематичних схем;

o Навчитися виконувати кінематичні схеми різних типів;

o Навчитися позначати елементи на кінематичних схемах.

 

Наочно – дидактичне забезпечення практичної роботи.

Підручники з креслення, навчально-методичні посібники, довідники, зразки виконаних робіт.

 

Теоретичні відомості

Кінематичні схеми

На кінематичній схемі повинні бути показані всі кінематичні елементи виробу і відображені кінематичні зв’язки між ними.

Всі елементи на схемі зображують за допомогою умовних графічних позначень.

Принципіальну кінематичну схему викреслюють, як правило, у вигляді розгортки, але буває і у вигляді аксонометричного зображення. Допускається виконувати схему в рамках спрощеного контуру виробу, наприклад, контуру станка.

Якщо вали чи осі на схемі перетинаються, то лінії в місцях перетину

не розривають.

На принципіальних кінематичних схемах використовують 3 основні типи ліній:

- суцільна основна лінія S-вали, вісі, стержні, шатуни і т.д.

- суцільна лінія товщиною S/2- зубчаті колеса, черв’яки, зірочки, шківи, кулачки і т.д.

- суцільні тонкі (S/3)- контур виробу, в який вписана схема.

Кожному кінематичному елементу схеми присвоюють порядковий номер, починаючи з джерела руху. Вали нумерують римськими цифрами, інші елементи арабськими. Порядковий номер проставляють на поличці лінії- виноски.

Під поличкою вказують основні характеристики і параметри

кінематичного елемента.

- для двигуна - потужність і частоту обертів;

- для зубчатих коліс - число зубів і модулів;

- для шківа ремінної передачі діаметр;

- для черв’яка - модуль, число заходів, тип черв’яка; і т.д.

На схемах допускається зображувати довідкові і розрахункові дані у вигляді графіків, діаграм, таблиць і т.д.

Питання для самоконтролю

· Які основні параметри елементів вказують на схемах?

· Які типи ліній і для чого використовуються на кінематичних схемах?

Лабораторна робота №4

СХЕМИ ЕЛЕКТРИЧНІ

САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА

Проаналізувати теоретичний матеріал з теми:

“Виконання різних типів схем”

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: [24, 26, 27, 36, 39, 44, 47, 56, 57, 90, 91]

Мета роботи

o Ознайомитися з різними видами електричних схем

o Навчитися виконувати електричні схеми

o Навчитися виконувати таблицю елементів електричних схем

Теоретичні відомості

Електричні схеми

Елементи електричних схем зображуються на схемі у вигляді умовних графічних позначень. Дозволяється також зображати їх поверненими на кут 90^о, 180^о та 270^о. Електричні з'єднання між елементами зображуються лініями електричного зв’язку, розташованими у вигляді горизонтальних та вертикальних відрізків з найменшою кількістю зламів і взаємних перетинів.

Умовні графічні позначення елементів і лінії їх електричного зв’язку виконуються на схемах лініїю однієї товщини – 0,2…1 мм.

Кожен елемент схеми повинен мати літерно-цифрове позиційне позначення. Літерний код визначає його вид згідно з ГОСТ 2.710-81

Цифрові позначення – це порядкові номери, що присвоюють елементам одного і того ж виду. Їх присвоюють, починаючи з одиниці, і далі згідно з послідовністю розташування елементів на схемі – зліва праворуч і зверху донизу.

Написи R1, VT1 та інші слід писати зверху або праворуч від умовних графічних позначень елементів.

Інформацію про елементи схеми записують у перелік елементів – таблицю, яку розміщують на першому аркуші схеми або оформляють окремим документом на окремих аркушах формату А4 (з основним написом за формою 2 (ГОСТ 2.104-88).

Перелік елементів розміщують над основним написом на відстані не менше 12 мм. У таблиці вказують такі дані:

1) у графі " Поз. позн." – позиційне позначення елемента;

2) у графі "Найменування" – назву елемента, його номінальні параметри і номер стандарту або ТУ;

3) у графі "Кільк." – кількість елементів;

4) у графі "Примітка" – у разі необхідності вказують додаткові дані елемента.

Елементи записуються у перелік групами в алфавітному порядку літерно-цифрових позначень. Можна залишати один чи декілька вільних рядків між окремими групами елементів.

 

Питання для самоконтролю

· Які основні параметри заносять в таблицю елементів електричних схем?

· Як позначають на схемі її елементи?

 

Лабораторна робота №5

САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА

Проаналізувати теоретичний матеріал з теми:

“Використання різних типів ліній ”

Мета роботи

o Ознайомитися з основними умовних графічних позначень на будівельних кресленнях

o Навчитися їх виконувати

Зразок виконання роботи

 

Графічні позначення матеріалів ГОСТ 2.306-68	Умовні графічні позначення елементів будівель, ГОСТ 11691-66
Грунт	Засипка	Пройоми віконні без чвертей, в плані	Двері (ворота) в пройомах без четвертей, в плані	Отвори канали в стінах ГОСТ 11691-66
		З одинарним переплетенням	З подвійним переплетенням	одностулкові	двостулкові	Отвір прямокутний, круглий
Глина	Рідини
		Пройоми віконні з четвертями, в плані	Двері (ворота) в пройомах з четвертями, в плані	Димохід в плані
Кладка з цегли	Скло	З одинарним переплетенням	З подвійним переплетенням	одностулкові	двостулкові
						Канал для витяжки газів в плані
Бетон неармований	Бетон армований	Умовні графічні позначення санітарно-технічного обладнання ГОСТ 11628-65
		На плані	На схемах і розрізах	На плані	На схемах і розрізах	Канал вентиляційний в плані
Деревина	Умивальник	Плита
вздовж волокон	впоперек волокон					Сходи в розрізі
		Раковина напівкругла	Піч опалювальна
Волокнисті матеріали					Сходи, план другого поверху
монолітні	немонолітні	Унітаз	Плита стаціонарна на газу
						Сходи, план першого поверху
пісок	фанера	Змивний бачок
		Пісуар
		Ванна

 

Питання для самоконтролю

· Дайте характеристику основним елементам будівель.

· Охарактеризуйте відмінності виконання елементів в плані.

Лабораторна робота №6

ВИКОНАННЯ ПЛАНУ БУДІВЛІ

САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА

Проаналізувати теоретичний матеріал з теми:

“Основні способи проеціювання», «Умовні графічні позначення на будівельних кресленнях»

Мета роботи

o Ознайомитися з правилами виконання будівельних креслень.

o Вивчити правила нанесення розмірів на будівельних кресленнях.

o Навчитися визначати потрібний масштаб.

o Набути практичні навички виконання планів будівель.

Теоретичні відомості

Проектне завдання,

Робочі креслення.

Проектне завдання складає замовник разом з проектними організаціями, які повинні брати участь у розробці проекту.

До складу проектного завдання входять креслення планів, розрізів будівель, фасадів, генеральні плани без детального опрацювання конструкцій деталей. Сюди включаються також кошторисно-фінансовий розрахунок, який визначає приблизну вартість споруди; наводяться інші техніко-економічні показники.

Проектне завдання подається до затверджуючої інстанції з метою схвалення для подальшої розробки.

Робочі креслення розробляються на основі затвердженого проектного завдання.

За робочими кресленнями виготовляються окремі конструктивні елементи та вироби на заводах будівельної індустрії і ведеться будівництво споруд. Тому робочі креслення повинні містити всі необхідні відомості для виробництва будівельних деталей та їх монтажу на будівельному майданчику.

Креслення проекту виконуються за правилами будівельного креслення, куди входить:

- вивчення умовних позначень будівельних матеріалів; позначень, які застосовуються під час креслення планів, розрізів і фасадів будівель та інших архітектурно-будівельних креслень;

- читання і виконання будівельних креслень; креслень, що містять вироби будівельних конструкцій, санітарно-технічні та енергетичні пристрої; оформлення будівельних креслень.

Види та маркування креслень

Роботи з будівництва споруд поділяються на загальнобудівельні та спеціальні.

До загальнобудівельних відносяться всі роботи зі зведення самого будинку, включаючи і оздоблювальні роботи.

До спеціальних видів будівельних робіт відносяться: системи водопостачання та каналізації, опалення та вентиляції, газопостачання, електроосвітлення, телефонізації, роботи з благоустрою.

У зв'язку з таким поділом будівельних робіт здійснюється поділ робочих креслень на окремі частини. Кожній такій частині, відповідно до ГОСТ 21.101-93, присвоюють особливу марку, яка проставляється на кожному кресленні в основному написі. Марка складається з великих перших букв назви даної частини проекту.

Для окремих частин робочих креслень встановлені наступні марки:

Архітектурні креслення.......................................... АР

Залізобетонні конструкції...................................... КЖ

Металеві конструкції.............................................. КМ

Дерев'яні конструкції.............................................. КД

Будівельні конструкції

(об'єднання марок КЖ, КМ і КД в одну частину).. КБ

Архітектурно-будівельна частина.......................... АБ

Водопровід і каналізація..................................... ….ВК

Опалення та вентиляція............................................ ОВ

Електроосвітлення................................................... ЕО

Єдина модульна система

Основою типізації та стандартизації у проектуванні, виробництві будівельних виробів і в будівництві служить єдина система модульної координації розмірів (ЄМСК). Ця система об'єднує правила координації розмірів об'ємно-планувальних і конструктивних елементів будинків і споруд.

Модулем є умовна одиниця виміру. За основний модуль прийнятий розмір 100 мм. Всі об'ємно-планувальні розміри приміщень, сходових кліток і конструктивних елементів (стін, перекриттів тощо) повинні бути кратні модулю. Модуль може бути похідним і поділятися на укрупнений і дробовий.

Укрупнені і дробові модулі утворюються множенням величини основного модуля на цілий або дробний коефіцієнт.

Укрупнені модулі - 6000, 3000, 1500, 1200, 600, 300 і 200 мм позначають відповідно - 60М, ЗОМ, 15М, 12М, 6М, ЗМ і 2М, а дробові модулі -- 50, 20, 10, 5, 2 і 1 мм позначають відповідно - 1/2М, 1/5М, 1/20М, 1/50М, 1/100М.

У будівельній практиці для прив'язки будівлі (споруди) на місцевості і для визначення елементів будівлі (споруди) застосовується сітка координаційних осей несучих конструкцій (мал. 1.1).

Координаційною віссю називається лінія, що проходить уздовж зовнішніх і капітальних внутрішніх стін.

Всі зовнішні і внутрішні капітальні стіни, а також окремо стоячі опори (колони та стовпи) повинні мати координаційні осі.

Відстань між координаційними осями носить назву кроку. Залежно від напрямку в плані крок може бути подовжнім або поперечним.

Прольотом називають відстань між координаційними осями несучих стін або окремих опор у напрямку, відповідно довжині основної несучої конструкції перекриття, наприклад залізобетонного ригеля (у випадку, наведеному на рис. 1.1, проліт співпадає з поперечним кроком).

Висотою поверху називається відстань від рівня підлоги даного поверху до підлоги вищерозміщеного поверху.

Об'ємно-планувальним елементом називається частина об'єму будівлі з розмірами, рівними висоті поверху, прольоту і кроку.

Питання для самоконтролю

· Назвіть послідовність нанесення розмірів на плані будівлі.

· Дайте характеристику використання масштабів на будівельних кресленнях

· Які типи ліній використовуються на будівельних кресленнях?

Лабораторна робота №7

ВИКОНАННЯ РОЗРІЗУ БУДІВЛІ

САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА

Проаналізувати теоретичний матеріал з теми:

“Основні способи проеціювання”

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: [1, 7, 16, 17, 18, 23, 24, 35, 36, 39, 41, 47, 52, 53, 56, 57, 61, 90, 101]

Мета роботи

o Ознайомитися з правилами виконання будівельних креслень.

o Вивчити правила нанесення розмірів розрізах.

o Навчитися визначати потрібний масштаб.

o Набути практичні навички виконання розрізів будівель.

Теоретичні відомості

Розрізом називається зображення будівлі, подумки розсіченого вертикальною площиною.

За допомогою розрізів виявляють внутрішню конструкцію будівель: висоту поверхів, глибину закладки фундаменту, конструкцію перекриттів і сходів, висоту дверних та віконних пройомів тощо.

Розрізи бувають архітектурні і конструктивні. Архітектурні розрізи складають в початковій стадії проектування і на них не показують конструкції фундаментів, перекриттів, дахів і т.д. За архітектурним розрізом визначають висоти поверхів, вікон, дверей, цоколя, карнизу, даху та інших архітектурних елементів, щоб дати правильне архітектурного-планувальне рішення будівлі в цілому.

Конструктивні розрізи входять в робочі креслення проекту будівлі. На
цьому типі розрізів показують всі конструктивні елементи будинку, а також
наносять необхідні розміри та відмітки

Залежно від розташування січної площини розрізняють розрізи повздовжні і поперечні. Січні площини розташовують так, щоб в розріз потрапили дверні та віконні пройоми і найбільш складні в конструктивному плані частини будівлі: сходи, шахти підйомників тощо.

Елементи конструкції, що потрапили в розріз, повністю не викреслюються, а показуються лише контурами. Контури будівлі, що потрапили в розріз, обводять лінією товщиною 0,8…1мм, а елементи, розташовані за січною площиною – товщиною 0,3мм.

На розрізі проставляють такі розміри: відстань між розбивочними осями, висоту приміщень в світлі, товщину перекриттів, висоту віконних та дверних пройомів, відмітки (в метрах) конструктивних елементів будівлі – чистої підлоги, віконних пройомів, карніза, конька даху та ін..

Послідовність виконання архітектурного розрізу будівлі:
- Проводять горизонтальну пряму, яку приймають за рівень
підлоги першого поверху (тобто її рівень дорівнює 0.000). Для побудови різних елементів розрізу використовуються деякі розміри, що є на плані,
наприклад, відстані між координаційними осями, товщину внутрішніх і
зовнішніх капітальних стін і перегородок, ширину віконних і дверних
пройомів і т.п. Далі проводять горизонтальні лінії контуру підлоги, стелі,
перекриттів і т.п. Відкладають відстань між відповідними
координатними осями. Ці розміри беруть із креслення плану будівлі.
Через ці точки проводять вертикальні прямі (осі стін). По обидві
сторони від вертикальних прямих, на відстані, що визначає товщину
зовнішніх, внутрішніх стін і перегородок, що потрапили в розріз, проводять
тонкими лініями їх контури

- Зображують інші елементи будівлі, розташовані за січної площиною (дах, перегородки й т.п.), відзначають контури отворів.
Проводять виносні та розмірні лінії, викреслюють знаки висотних відміток, що визначають рівні елементів будівлі щодо підлоги першого поверху. Відмітки елементів будівлі, розташовані вище рівня підлоги першого поверху, мають знак «+», нижче рівня 0.000 - «-». При викреслюванні віконних та дверних пройомів відстань від підлоги до низу віконного пройома слід брати 750-800 мм, а від верху пройома до стелі – біля 400 мм. Висота дверних пройомів – не менше 2000мм.

-Обводять контури розрізу лініями відповідної товщини, наносять необхідні розміри.

- Виконують остаточну обводку розрізу будівлі, роблять пояснюючі написи, що вказують найменування розрізу, масштаб, прибирають зайві лінії.

На відміну від розрізів в машинобудівному кресленні, конструктивні елементи будівель, що потрапили в розріз і які виконані з матеріалу, що є основним для будівлі, не заштриховують. Тільки ділянки стін, що відрізняються за матеріалом, виділяють умовною штриховкою.

Підлогу на ґрунті зображують однією основною лінією, підлогу на перекритті і кровлю – однією суцільною тонкою лінією незалежно від числа шарів в її конструкції. Склад і товщину шарів покриття вказують у виносному написі.

 

Питання для самоконтролю

· Назвіть послідовність нанесення розмірів на розрізі будівлі.

· Дайте характеристику використання масштабів на будівельних кресленнях

· Які типи ліній використовуються на будівельних кресленнях?

Лабораторна робота №8

ВИКОНАННЯ ФАСАДУ БУДІВЛІ

САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА

Проаналізувати теоретичний матеріал з теми:

“Основні способи проеціювання”

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: [1, 7, 16, 17, 18, 23, 24, 35, 36, 39, 41, 47, 52, 53, 56, 57, 61, 90, 101]

Мета роботи

o Ознайомитися з правилами виконання будівельних креслень.

o Вивчити правила нанесення розмірів на будівельних кресленнях.

o Навчитися визначати потрібний масштаб.

o Набути практичні навички виконання фасадів будівель.

Теоретичні відомості

Креслення фасаду показує зовнішній вигляд будівлі. За ним можна уявити розташування архітектурних та конструктивних елементів будівлі: вікон, дверей, балконів та ін. В крупноблочних та панельних будівлях на фасаді показують розрізку стін на панелі і блоки. Фасад, на якому вказують марки панелей і блоків, називають монтажним. Фасади виконують з усіх боків будівлі і над кресленням виконують напис: "Головний фасад", "Дворовий фасад", «Боковий фасад». За контур фасадів виносять висотні відмітки рівня землі і елементів будівлі. Нульовим рівнем служить рівень підлоги першого поверху. На кресленнях вказують крайні розбивочні осі будівлі.

Креслення фасаду виконують в наступній послідовності:

- Спочатку креслять загальний контур будівлі і виступаючих частин;

- Креслять віконні та дверні пройоми, балкони, плити козирків над входами, карнизи та інші конструктивні елементи;

- Далі віконні переплетення, огородження балконів тощо;

- Після перевірки обводять фасад лінією товщиною 0,4-0,6мм. Рівень землі наводять лінією товщиною 1мм.

 

 

Питання для самоконтролю

· Назвіть послідовність нанесення розмірів на будівлі.

· Дайте характеристику використання масштабів на будівельних кресленнях

· Які типи ліній використовуються на будівельних кресленнях?

Лабораторна робота №6

ВИКОНАННЯ ПЛАНУ РОЗМІЩЕННЯ МЕБЛІВ

САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА

Проаналізувати теоретичний матеріал з теми:

“Основні способи проеціювання», «Умовні графічні позначення на будівельних кресленнях»

Мета роботи

o Ознайомитися з правилами виконання будівельних креслень.

o Повторити правила нанесення розмірів на будівельних кресленнях.

o Навчитися визначати потрібний масштаб.

o Набути практичні навички виконання плану розміщення меблів.

Теоретичні відомості

Зразки виконаних робіт

Питання для самоконтролю

· Назвіть правила розміщення меблів на плані будівлі.

· Дайте характеристику використання масштабів на будівельних кресленнях

· Які типи ліній використовуються на будівельних кресленнях?

 

Основна

1. Лагер А.И., Колесникова Є.А Инженерная графика.- М.: Вісшая школа,

1985. – 176с.

2. Михайленко В.Е., Пономарев А.М. Инженерная графика. - К.: Вища школа

1985.- 295с.

3. Федоренко В.А. Шошин А. И. Справочник по машиностроительному

черчению. – Ленинград: Машиностроение.- 1985.

4. Левицкий В.С. «Машиностроительное черчение». – М.: Высшая школа

1988.- 351с.

 

 

Додаткова

5. Основы чертежа. Пособие для самостоятельного изучения инженерной графики. Чекалов Д.И. ПГТУ.Мариуполь,1995.- 61 с.

6. Теория и практика нанесения размеров на чертежах. Чекалов Д.И. Мариуполь, ПГТУ. 2001.- 105 с.

7. Болтовое и шпилечное соединения. Методические указания по инженерной графике для студентов всех специальностей. С.Е.Кондрашин, Мариуполь: ПГТУ, 2001.-20 с.

8. Чертежи резьб. В.В.Филатов. -Мариуполь: ПГТУ, 2000.- 29 с.

9. Методические указания по начертательной геометрии и черчению (для студентов всех специальностей) заочной формы обучения. С.Е.Кондрашин и др.- Мариуполь: ПГТУ, 2005.-49 с.

10. Выполнение сборочного чертежа изделия. Методическое пособие. Мариуполь: ПГТУ,2003.-74 с.

11. Методические указания к выполнению робочих чертежей деталей по сборочному чертежу. С.Е.Кондрашин. –Мариуполь,ММИ,1989.-15 с.

12. Филатов В.В. Введение в инженерную графику.- Маріуполь: ПГТУ, 2005.-26с.

 

Лабораторна робота №1

УМОВНІ ГРАФІЧНІ ПОЗНАЧЕННЯ НА КІНЕМАТИЧНИХ СХЕМАХ

САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА

 

Проаналізувати теоретичний матеріал з теми:

“Основні типи ліній в кресленні”

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: [13, 24, 36]

Мета роботи

o Ознайомитися з основними видами умовних графічних позначень на кінематичних схемах.

o Навчитися виконувати основні умовні графічні позначення кінематичних схем;

o Навчитися доповнювати умовні графічні позначення необхідною текстовою частиною.