Наочно – дидактичне забезпечення практичної роботи.

Підручники та довідники з будівельного креслення і СКД, зразки виконаних робіт.

 

Теоретичні відомості

Схемою називають конструкторський документ на якому показані у вигляді умовних позначень складові частини виробу і зв’язки між ними.

Схеми призначені для визначення принципу роботи, настроювання, регулювання, контролю і ремонту виробів.

Вимоги до виконання і оформлення схем містять наступні терміни:

1.Елемент схеми - складова частина схеми, яка виконує певну функцію і не може бути розділена на частини, що мають самостійне функціональне призначення (насос, муфта, трансформатор).

2.Пристрій - сукупність елементів, що являють собою єдину конструкцію(блок, плата, механізм).

3.Лінія взаємозв’язку - відрізок, що вказує на наявність зв’язку між функціональними частинами виробу.

Структурна схема:

Якщо елементи схеми зображають у вигляді прямокутників, то найменування, чи позначення (номера) елементів і пристроїв записують в середині прямокутників. Якщо функціональні елементи схеми позначені елементами чи кодами, останні повинні бути розшифровані на полі схеми в таблиці довільної форми.

На лініях взаємозв’язку напрямок ходу процесів позначають стрілками.

 

Питання та завдання для самоконтролю

· Які типи ліній використовуються для виконання кінематичних схем?

Послідовність виконання роботи.

1. На аркуші формату А3 накресліть згідно варіанту 20 умовних графічних позначень кінематичних схем.

2. Записати назву кожного елемента.

 

 

Лабораторна робота №2

УМОВНІ ГРАФІЧНІ ПОЗНАЧЕННЯ НА ЕЛЕКТРИЧНИХ СХЕМАХ

САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА

Проаналізувати теоретичний матеріал з теми:

“Основні типи ліній на кресленнях”

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: [24, 36, 37, 39, 41, 45, 46, 47, 56, 57, 67, 73, 74, 75, 76, 86, 90]

 

Мета роботи

o Ознайомитися з основними типами умовних графічних позначень на електричних схемах

o Набути практичні навички виконання умовних позначень з дотриманням розмірів на кресленні

 

Наочно – дидактичне забезпечення практичної роботи.

Підручники з креслення, навчально-методичні посібники, довідники, зразки виконаних робіт.

 

Теоретичні відомості

Загальні вимоги до виконання схем

1. Формати аркушів схем вибирають за стандартом.

2. Схеми виконуються без дотримання масштабу але якщо умовне позначення міститься у схемі кілька разів, то всі вони за розмірами повинні бути однаковими.

3. Дійсне просторове розташування складових частин виробу не враховується, або враховується приблизно. Графічні позначення елементів і лінії зв’язку розташовують компактно – так, щоб дати найкраще уявлення про структуру виробу і взаємодію його основних частин.

4. лінії зв’язку виконують як горизонтальні і вертикальні відрізки з найменшою кількістю зломів і взаємних перетинів. Мінімальна відстань між сусідніми паралельними лініями зв’язку – 3 мм.

5. Елементи виробу, які утворюють функціональну групу, можна виділяти тонкими штрих-пунктирними лініями і вказувати при цьому назву: коробка швидкостей, супорт та ін.

В залежності від видів елементів, які входять до складу виробу, схеми поділяються на такі види:

- кінематичні –К -пневматичні-П; -електричні-Е;

-оптичні-Л; -вакуумні-В; -газові-Х;

-гідравлічні-Г; -енергетичні-Р; -комбіновані-С;

В залежності від основного призначення схеми поділяються на типи:

-структурні-1;

-функціональні-2;

-принципіальні (повні)-3;

-монтажн (з’єднань)-4;

-підключення-5;

-загальні-6;

-розташування-7;

-обєднані-0;

Структурна схема (найпростіша)- визначає основні функціональні частини виробу, їх призначення і взаємозв’язки. Структурну схему розробляють при проектуванні виробу перед розробкою схем інших типів, її використовують для загального ознайомлення з виробом.

Функціональна схема пояснює процеси, які відбуваються в окремих функціональних колах виробу, або у виробі в цілому. Її використовують для вивчення принципів роботи виробу.

Принципова схема (повна)- визначає повний склад елементів і зв’язків між ними, дає детальне уявлення про принцип роботи виробу. Принциповими схемами користуються для вивчення принципу роботи виробу, а також для його наладки, контролю і ремонту.

Монтажна схема (схема з’єднань) - визначає з’єднання складових частин виробу і показує з’єднувальні проводи, джгути, кабелі або трубопроводи, якими здійснюються ці з’єднання а також місця їх приєднання та вводу.

Схема підключення показує зовнішні підключення виробу.

Загальна схема - визначає складові частини якогось комплексу і з’єднання їх між собою на місці експлуатації.

Схема розташування - визначає відносне розташування складових частин виробу, а також дротів, джгутів та кабелів, які їх з’єднують. Може зображуватись приміщення, місцевість, на якій розташовані ці частини.

Питання для самоконтролю

· За яким ГОСТом виконуються умовні графічні позначення на електричних схемах?

· Охарактеризуйте правила виконання умовних графічних позначень на електричних схемах?

 

Послідовність виконання роботи.

1. На аркуші формату А3 накресліть згідно варіанту 20 умовних графічних позначень електричних схем.

2. Записати назву кожного елемента.

3. Нанести розміри.

 

Зміст звіту.

1. Виконана графічна робота.

 

Лабораторна робота №3

СХЕМИ КІНЕМАТИЧНІ

САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА

Проаналізувати теоретичний матеріал з теми:

“Правила виконання схем, умовні графічні позначення на кінематичних схемах”

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: [24, 29, 30, 36, 37, 39, 41, 45, 46, 47, 56, 57, 67, 70, 86, 90]

 

Мета роботи

o Ознайомитися з правилами виконання кінематичних схем;

o Навчитися виконувати кінематичні схеми різних типів;

o Навчитися позначати елементи на кінематичних схемах.

 

Наочно – дидактичне забезпечення практичної роботи.

Підручники з креслення, навчально-методичні посібники, довідники, зразки виконаних робіт.

 

Теоретичні відомості

Кінематичні схеми

На кінематичній схемі повинні бути показані всі кінематичні елементи виробу і відображені кінематичні зв’язки між ними.

Всі елементи на схемі зображують за допомогою умовних графічних позначень.

Принципіальну кінематичну схему викреслюють, як правило, у вигляді розгортки, але буває і у вигляді аксонометричного зображення. Допускається виконувати схему в рамках спрощеного контуру виробу, наприклад, контуру станка.

Якщо вали чи осі на схемі перетинаються, то лінії в місцях перетину

не розривають.

На принципіальних кінематичних схемах використовують 3 основні типи ліній:

- суцільна основна лінія S-вали, вісі, стержні, шатуни і т.д.

- суцільна лінія товщиною S/2- зубчаті колеса, черв’яки, зірочки, шківи, кулачки і т.д.

- суцільні тонкі (S/3)- контур виробу, в який вписана схема.

Кожному кінематичному елементу схеми присвоюють порядковий номер, починаючи з джерела руху. Вали нумерують римськими цифрами, інші елементи арабськими. Порядковий номер проставляють на поличці лінії- виноски.

Під поличкою вказують основні характеристики і параметри

кінематичного елемента.

- для двигуна - потужність і частоту обертів;

- для зубчатих коліс - число зубів і модулів;

- для шківа ремінної передачі діаметр;

- для черв’яка - модуль, число заходів, тип черв’яка; і т.д.

На схемах допускається зображувати довідкові і розрахункові дані у вигляді графіків, діаграм, таблиць і т.д.

Питання для самоконтролю

· Які основні параметри елементів вказують на схемах?

· Які типи ліній і для чого використовуються на кінематичних схемах?