Тема 3. Юридична регламентація питань охорони здоров’я

 

План заняття

1. Ґенеза розвитку та становлення правового регулювання охорони здоров’я.

2. Законодавство України про охорону здоров’я: сучасний стан і перспективи розвитку.

3. Організація, управління та правове регулювання у сфері охорони здоров’я.

4. Державний контроль і нагляд в сфері охорони здоров’я. Контроль якості медичної допомоги.

5. Державна акредитація закладів охорони здоров’я та ліцензування господарської діяльності з медичної практики.

 

Питання для самоконтролю

1. Назвіть органи, що здійснюють формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я.

2. Дайте правову характеристику системи охорони здоров’я України.

3. Що таке акредитація закладу охорони здоров’я?

4. Охарактеризуйте порядок акредитації закладів охорони здоров'я.

5. Зазначте визначення поняття «медична практика».

6. Якими нормативно-правовими актами встановлюються умови здійснення господарської діяльності з медичної практики?

7. Охарактеризуйте порядок ліцензування закладів охорони здоров’я.

8. Назвіть проблеми реформування системи охорони здоров’я України.

9. Дайте визначення поняття «якість медичної допомоги».

10. Назвіть види контролю якості медичної допомоги.

 

Тестові завдання

1. Основу державної політики охорони здоров'я формує: 1) Кабінет Міністрів України;2) Президент України;3) Верховна Рада України; 4) Міністерство охорони здоров’я;5) Верховний суд України.

2. Продовжить дефініцію: Юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників це – _______________________.

 

3. Суб'єкти господарювання, що провадять медичну практику, повинні:

1) дотримуватись вимог професійної естетики;

2) забезпечувати ведення медичної документації в довільній формі;

3) забезпечувати проведення ліцензування закладу охорони здоров’я;

4) забезпечувати проведення акредитації закладу охорони здоров'я у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

5) здійснювати медичне втручання.

 

4. Перша акредитація закладу проводиться через ____ від початку провадження діяльності.

1) один рік;

2) три місяці

3) п’ять років;

4) 6 місяців;

5) 2 роки.

 

5. Медична практика провадиться суб'єктами господарювання на підставі:

1) ліцензії;

2) дозволу;

3) наказу про створення закладу охорони здоров’я;

4) свідоцтва про акредитацію;

5) ліцензійних умов.

 

Ситуативні задачі

Задача 1. Громадянка К. працює на посаді медичної сестри в закладі охорони здоров'я. Вона зареєструвалася як суб’єкт підприємницької діяльності, орендує приміщення у цьому ж закладі охорони здоров'я та здійснює надання послуг з масажу тіла.

Дайте правову оцінку наведеної ситуації. Чи необхідно гр. К. отримати ліцензію для надання послуг з масажу тіла?

 

Задача 2. Приватній клініці «Приватний медик» було надіслано повідомлення про проведення планової перевірки ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики. У повідомленні не було вказано дати проведення такої перевірки. Через 5 днів після направлення повідомлення в клініку прибули посадові особи МОЗ та розпочали перевірку. На підставі виявлених порушень було прийнято рішення про анулювання ліцензії. Проаналізуйте наведену ситуацію. Чи законні дії посадових осіб МОЗ України?

 

Задача 3. Лікар-акушер-гінеколог ІІ кваліфікаційної категорії Л., що самостійно здійснює господарську діяльність з медичної практики, прийняв на роботу лікаря з ультразвукової діагностики для того, щоб надавати пацієнтам комплексні діагностичні послуги. Після проведення планової перевірки провадження господарської діяльності з медичної практики лікареві-акушеру-гінекологу Л. було видано розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов в частині порушення правил прийому на роботу. Проаналізуйте наведену ситуацію з точки зору чинного законодавства.

Національне законодавство

1. Конституція України: Верховна Рада України; Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1996.- № 30.- Ст. 141.

2. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Верховна Рада України; Закон вiд 19.11.1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України.-1993.- № 4.- Ст. 19.

3. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Верховна Рада України; Закон від 01.06.2000 р. № 1775-III // Відомості Верховної Ради України.-2000.- № 36.- Ст.299.

4. Про затвердження Порядку акредитації закладу охорони здоров'я: Кабінет Міністрів України; Постанова від 15.07.1997 р. № 765 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/765-97-%D0%BF

5. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики: МОЗ України; Наказ від 02.02.2011 р. № 49 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0171-11

6. Про надання спеціального дозволу на медичну діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини: МОЗ України; Наказ від 10.08.2000 р. № 195 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0150-01

7. Про порядок контролю якості медичної допомоги:
МОЗ України; Наказ від 28.09.2012 р. № 752 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z1996-12

8. Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі охорони здоров'я, що ліцензуються: МОЗ України; Наказ від 10.02.2011 р. № 80 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0634-11

9. Про затвердження переліку органів ліцензування: Кабінет Міністрів України; Постанова, від 14.11.2000 р. № 1698 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1698-2000-%D0%BF

Рекомендована література

1. Берн І., Езер Т., Коен Дж., Оверал Дж., Сенюта І. Права людини в сфері охорони здоров’я: практичний посібник / За наук.ред. І. Сенюти. – Львів: Видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2012. – 552 с.

2. Гладун З. С. Державне управління в галузі охорони здоров'я. — Тернопіль, 2000.- 312 с.

3. Гладун З.С. Адміністративно-правове регулювання охорони здоров’я населення: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 720 с.

4. Кущ Л.И. Хозяйственно-правовое регулирование производства и торговли лекарственными средствами: Монография. – Донецк: Норд-Пресс, ДонНУ, 2004. – 189 с.

5. Медико-правовий тлумачний словник / За ред.. І.Я. Сенюти. – Львів: Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2010. – 540 с.

6. Медицинское право: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности «Юриспруденция» / Г.Б. Дерягин, Д.И. Кича, О.Е. Коновалов. – М.: ЮНИТА – ДАНА: Закон и право, 2010. – 239 с. – (Серия «Dura lex, sed lex»).

7. Медицинское право: учебн. пособие / С.Ю. Сашко, Л.В. Кочорова. – М.: ГЭОТАР – Медиа, 2009. - 352 с.

8. Радиш Я.Ф. Медичне страхування: Навч. посіб. / Я.Ф.Радиш. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 88 с.

9. Сергеев Ю.Д. Медицинское право: учебный комплекс: в 3 т. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. – 784 с.

10. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За заг. ред. д.ю.н., проф. С.Г. Стеценка.– К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008.– 507 с.

11. Этюды медицинского права и этики / Зильбер А.П. – М.: МЕДпресс-информ, 2008. – 848 с. Медицинское право: Учебное пособие / Г.Р. Колоков, Н.И. Махонько. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашко и К», 2009. – 452 с.

 

Додаткова література

1. Волков В., Дешко Л. Ліцензування господарської діяльності у сфері охорони здоров’я // Правничий часопис Донецького університету. – 2004. – №2. – С. 37-45.

2. Гревцова Р.Ю. Права лікувально-профілактичного закладу та юридичні засоби їх захисту // Управління закладом охорони здоров’я. – 2007. – № 2.– С. 10-14.

3. Дешко Л. До питання про поняття та види медичної діяльності // Підприємництво, господарство і право.– 2007.– №6 – С. 21–30.

4. Мортіков В. В. Реформування охорони здоров’я: фінансовий аспект // Фінанси України. – 2006.- № 10.- С. 79-86.

5. Надюк З.О. Ринок медичних послуг: роль держави у фінансуванні системи охорони здоров'я України // Державне управління.- 2008.- №4. - С. 100-103.

6. Павлюк К.В. Фінансування охорони здоров'я як складової людського капіталу // Формування ринкових відносин в Україні.- 2006.- № 9. - С. 143-148.

7. Пашков В.М. Господарська діяльність медичних закладів як результат економічних реформ // Правові засади гарантування та захисту прав і свобод людини і громадянина Зб. наук. ст. та тез наук повід за матеріалами Міжнар. Наук практ конф. 23 листопада 2012 р. у 2 ч. Ч. 1/ Редкол. А.П. Гетьман,Ю.В. Барабаш, О.П. Бущан та ін.. – Х.: «Точка» 2012 - С. 297 – 303.

Тема 4. Медична допомога та послуга: правова сутність та характеристика за законодавством України

 

План заняття

1. Поняття та види медичної допомоги за законодавством України.

2. Поняття та юридична природа медичних послуг.

3. Медична допомога і медична послуга: проблеми співвідношення.

3. Платні та безоплатні медичні послуги.

4. Договір про надання медичних послуг.

 

Питання для самоконтролю

1. Які елементи входять до структури права на медичну допомогу за законодавством України?

2. Дайте дефініцію поняття «медична послуга».

3. Охарактеризуйте порядок надання платних медичних послуг.

4. Окресліть перелік медичних послуг, які можуть надаватись у державних і комунальних закладах охорони здоров’я за плату, згідно із законодавством України.

5. Як співвідносяться між собою поняття «медична послуга» і «медична допомога»?

6. Розкрийте поняття гарантованого мінімуму медичної допомоги та його обсяг.

7. Назвіть види медичної допомоги за законодавством України.

8. Що таке стандарт медичної допомоги? Які галузеві стандарти у сфері охорони здоров’я Вам відомі?

9. Охарактеризуйте суб'єктний склад і зміст договору про надання медичних послуг.

10. Проаналізуйте та наведіть основні ознаки договірної відповідальності в галузі охорони здоров’я.

 

 

Тестові завдання

1. Діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами це – _________________________

1) медичне обслуговування;

2) медична діяльність;

3)медична допомога;

4) медична практика;

5) жодна з відповідей неправильна.

 

2. Завершіть конституційне положення: «У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається _________________».

1) за плату;

2) безоплатно;

3) за згодою лікаря;

4) за письмовою згодою пацієнта;

5) за винагороду.

 

3. Відповідно до договору про надання медичних послуг виконавець зобов’язаний:

1) надати послугу особисто;

2) надати послугу особисто або через свого представника;

3) надати послугу ― незалежно від того хто безпосередньо буде надавачем послуги;

4) надати послугу через свого представника;

5) надати послугу через іншу особу, яка буде відповідальною перед замовником.

4. Суб'єкти господарювання, що провадять медичну практику, повинні:

1) дотримуватись вимог професійної естетики;

2) забезпечувати ведення медичної документації в довільній формі;

3) забезпечувати проведення ліцензування закладу охорони здоров’я;

4) забезпечувати проведення акредитації закладу охорони здоров'я у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

5) здійснювати медичне втручання;

 

5. Вкажіть відповідь, у якій правильно зазначено вид медичної допомоги, який надається безоплатно:

1) протезування в тому числі зубне, слухове та очне;

2) корекція зору за допомогою окулярів та контактних лінз;

3) екстрена медична допомога;

4) лікування логоневрозів у дорослих;

5) проведення судово-медичної та судово-психіатричної експертизи у цивільних справах.

Ситуативні задачі

Задача 1. Приватний навчальний заклад «Всезнайко» звернувся до міської комунальної лікарні, за місцем територіального розташування, з пропозицією укласти договір про надання медичних послуг школярам. Адміністрація закладу освіти предметом договору визначала медичне обслуговування учнів свого навчального закладу. Головний лікар закладу охорони здоров’я у процесі перемовин відмовив директору школи укладати договір.

Проаналізуйте дану ситуацію відповідно до чинного законодавства. Чи має право заклад охорони здоров’я відмовитись від укладення такого договори і за яких умов. Чи має право комунальна лікарня отримувати плату за надані медичні послуги?

 

Задача 2. Громадянин Н. звернувся у приватний заклад охорони здоров’я з метою проведення медичного втручання з видалення жовчного міхура. З гр. Н було укладено письмовий договір про надання медичної послуги, в якому чітко описано обсяг операції, ризики і прогнози та вартість такого медичного втручання. Громадянин Н. здійснив повну передоплату і в призначений час йому було проведено видалення жовчного міхура. Проте в ході оперативного втручання хірург розширив обсяги операції і вирішив видалити також і апендицит, оскільки останній був атипової форми. Після проведеного втручання гр. Н. надали додатковий договір, у якому йшлось про розширення обсягу операції та відповідно про додаткову оплату. Громадянин Н. відмовився підписати цей договір і здійснити усі зобов’язання за ним, оскільки вважав, що розширення обсягу операції, проведеної хірургом, не було погоджене ні з ним, ні з його членами сім’ї, крім цього видалений апендицит не міг вплинути на процес його лікування та одужання від основного захворювання.

Проаналізуйте дану ситуацію з правової точки зору. Чи може пацієнт відмовитись від виконання таких зобов’язань згідно з чинним національним законодавством? Хто нестиме відповідальність за зміну обсягу операції? Як повинні були діяти медичні працівники в такій ситуації?

 

Задача 3. Громадянин М. звернувся у приватну клініку для проведення планової операції. Медичне втручання пройшло нормально, без жодних ускладнень у процесі операції. У післяопераційний період пацієнт почувався задовільно і на третій день за власним бажанням його було виписано з клініки. Через декілька днів самопочуття гр. М. погіршилось, проведені аналізи показали наявність в організмі інфекції і йому було проведено повторне лікування уже в іншому закладі охорони здоров’я. Громадянин М. вважає, що інфекцію йому було внесено під час операції у приватній клініці. Тому він звернувся з цивільним позовом до закладу охорони здоров'я з вимогою про відшкодування завданої йому моральної та матеріальної шкоди.

Між пацієнтом та закладом охорони здоров'я укладено договір про надання платних медичних послуг та підписано акт наданих послуг, де вказано, що послуги надані в повному обсязі і претензій в пацієнта немає.

Дайте правову оцінку наведеній ситуації. Визначте вид юридичної відповідальності за вчинене медичними працівниками діяння. Охарактеризуйте роль зазначених договору й акту для розв’язання конфлікту.

 

Національне законодавство

1. Конституція України: Верховна Рада України; Закон від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1996.- № 30.- Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України: Верховна Рада України; Закон вiд 16.01.2003 р. № 435-IV // Інформаційний бюлетень НКРЕ. - 2003 р.-№ 7.

3. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Верховна Рада України; Закон вiд 19.11.1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України.-1993.- № 4.- Ст. 19.

4. Про захист прав споживачів: Верховна Рада УРСР; Закон 12.05.1991 р. № 1023-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 30. - Cт. 379.

5. Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти: Кабінет Міністрів України; Постанова від 17.09.1996 р. № 1138 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1138-96-%D0%BF

 

Рекомендована література

1. Андреев Ю.Н. Платные медицинские услуги. Правовое регулирование и судебная практика. – М.: «Ось-89», 2007. – 400 с.

2. Антонов С.В. Договір про надання платник медичних послуг: від укладання до виконання // Управління закладом охорони здоров’я. – 2007. – № 3.-С.18-23.

3. Берн І., Езер Т., Коен Дж., Оверал Дж., Сенюта І. Права людини в сфері охорони здоров’я: практичний посібник / За наук.ред. І. Сенюти. – Львів: Видавництво ЛОБФ «Медицина і право», 2012. – 552 с.

4. Медико-правовий тлумачний словник / За ред.. І.Я. Сенюти. – Львів: Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2010. – 540 с.

5. Медицинское право: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности «Юриспруденция» / Г.Б. Дерягин, Д.И. Кича, О.Е. Коновалов. – М.: ЮНИТА – ДАНА: Закон и право, 2010. – 239 с. – (Серия «Dura lex, sed lex»).

6. Медицинское право: учебн. пособие / С.Ю. Сашко, Л.В. Кочорова. – М.: ГЭОТАР – Медиа, 2009. - 352 с.

7. Сергеев Ю.Д. Медицинское право: учебный комплекс: в 3 т. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. – 784 с.

8. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За заг. ред. д.ю.н., проф. С.Г. Стеценка.– К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008.– 507 с.

9. Стеценко С. Г. Получение медицинской помощи как форма осуществления права на жизнь//Личные неимущественные права: проблемы теории и практики применения: сб. статей и иных материалов / под ред. Р.А. Стефанчука. – К.: Юринком Интер, 2010. – 1040 с. (Серия «Актуальные проблемы гражданского права»)

Додаткова література

1. Дешко Л. До питання про поняття та види медичної діяльності // Підприємництво, господарство і право.– 2007.– №6 – С. 21–30.

2. Майданик Р. А. Договір про надання медичних послуг // Медичне право. – 2010. – № 5(I). – С. 52–66.

3. Майданик Р. А. Питання цивільно-правової відповідальності за договором про надання медичних послуг // Право Україна. – 2011. – № 11-12. – С. 82–91.

4. Стеценко С. Г. Платные медицинские услуги: актуальные вопросы юридической регламентации // Медицинское право. Федеральный научно-практический журнал. – 2003. - № 1. – С. 30.