Тема Державна політика у сфері охорони праці. Поняття охорони праці та її правове забезпечення

Державна політика

ДАНІ за результатами Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, передбачених Державному комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою колегії Рахункової палати
від 9 вересня 2008 р. N 20-2

 

Україна належить до числа держав, де стан виробничого травматизму в кілька разів вищий, ніж в економічно розвинених країнах. Так, у розрахунку на 100 тис. працюючих рівень ризику загибелі та травмування працівників на виробництві в Україні порівняно з Німеччиною вищий у 2 рази, а з Японією - у 3 рази.

Серед чинників, які зумовлюють високий рівень виробничого травматизму, слід відмітити такі:

як ослаблення механізму державного регулювання у сфері охорони праці;

старіння основних фондів;

фінансування працедавцями заходів з охорони праці за залишковим принципом тощо.

Конституція України передбачає, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці (стаття 43).

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності визначені Законом України "Про охорону праці" (далі - Закон).

Аналіз норм Закону свідчить, що охорона праці - це комплексний процес, у якому задіяні роботодавці, працівники та держава.

 

Поняття охорони праці

Загальна декларація прав людини встановила право кожного на справедливі та сприятливі умови праці, складовою частиною якого є наявність таких умов пра­ці, що відповідають вимогам безпеки та гігієни.

 

Ідея необхідності гарантувати безпеку виробництва і охорону здоров’я працівників була сформована також у 1966 році у Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права.

 

Право на безпечні і нешкідливі умови праці визнано Україною одним з кон­ституційних прав людини і громадянина. Забезпечення цього права здійснюєть­ся за допомогою системи правових, соціально-економічних, організаційно-тех­нічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що утворюють охорону праці.

Таблиця №1

Правові:

прийняття нормативно-правових актів з охорони праці, розроблення системи локальних нормативно-правових актів тощо

ОХОРОНА ПРАЦІ —

Це система заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності

Організаційно-технічні:

проведення навчання з охорони праці, планування робочих місць, використання засобів індивідуаль­ного захисту, технічно справних засобів виробництва тощо

Соціально-економічні:

обов'язкове соціальне страхування працівників від нещасних випадків і професійних захворювань, обов'яз­кове фінансування заходів з охо­рони праці, виплата вихідної допо­моги у разі припинення трудового договору з ініціативи працівника, збереження середньої заробітної плати у разі простою, коли виникла ситуація, що загрожує їх життю і здоров'ю тощо ____________

Санітарно-гігієнічні:

відповідність встановленим вимо­гам рівнів шуму та вібрації, напруженості постійних електричних та магнітних полів та інших факторів виробничого середовища

Лікувально-профілактичні:

проведення обов'язкових медич­них оглядів, переведення на легшу роботу, безплатне забезпечення молоком, лікувально-профілактич­ним харчуванням, газованою солоною водою тощо

 

Поряд із терміном охорона праці широко використовуються такі поняття як виробнича санітарія, техніка безпеки праці, безпека праці і охорона здоров’я. Як вони співвідносяться?

 

Нагадаємо, що

Охорона праці -система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

(ВР України, Закон "Про охорону праці" від 14.10.1992 N 2694-XII)

 

Охорона праці - діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

(Мінпраці, Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці від 01.09.1992 N 41)

 

Охорона здоров'я - система заходів, спрямованих на забезпечення збереження і розвитку фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя.

(ВР України, Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 N 2801-XII)

 

ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ -система санітарно-технічних і гігієнічних заходів, спрямованих на забезпечення здорових умов праці, усунення шкідливого впливу окремих технологічних процесів на організм працівників, запобігання професійним захворюванням і отруєнням тощо.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

– це вимоги щодо гранично допустимих норм шуму, забруднення, концентрації шкідливих речовин та рівні інших шкідливих виробничих факторів.

 

Техніка безпеки праці - система технічних і санітарно-гігієнічних заходів, які створюють безпечні та здорові умови праці. Техніка безпеки регламентується загальними, міжгалузевими і спеціальними правилами. Порушення техніки безпеки, якщо воно створювало небезпеку життю і здоров'ю працівників або призвело до нещасних випадків, карається у кримінальному порядку.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції) –

Це вимоги щодо порядку поводження певним чином відповідно до встановлених технічних правил з метою забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці, унеможливити вплив виробничих факторів, що можуть створити загрозу здоров’ю, життю, або працездатності людини тощо

Безпека праці - стан умов праці, при якому виключено дію на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

(Мінпраці, Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці від 01.09.1992 N 41)

 

Виробнича санітарія — це система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних фак­торів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.

 

Техніка безпеки (техніка - від грецьк. technicos - досвідчений, майстерний) - система технічних заходів, що гарантують безпеку праці і охороняють працівників від ушкоджень {виробничих травм) і шкідливої дії виробничих процесів.

 

Безпека праці — стан умов праці, за якого відсутній виробни­чий травматизм.

 

Безпека умов праці — стан умов праці, за яких вплив на пра­цюючого небезпечних і шкідливих виробничих факторів взагалі відсутній або дія шкідливих виробничих факторів не перевищує граничне допустимих рівнів.

 

 

У науковій літературі охорона праці трактується як економічна, соціальна, організаційна та правова категорії.

Як правову категорію охорону праці розглядають у широко­му та вузькому значенні. У широкому значенні під охороною праці розуміють сукупність правових норм, що регулюють весь комплекс суспільних відносин у сфері застосування праці. До них відносяться також норми, що забороняють не­обгрунтовану відмову в прийнятті на роботу чи незаконне звільнення, що регла­ментують максимальну тривалість робочого часу та мінімальну тривалість часу відпочинку тощо. Сукупність норм, що регулюють встановлення безпечних та нешкідливих умов праці з метою запобігання негативного впливу виробничого середовища на життя та здоров'я працівників, розкривають поняття охорони праці у вузькому значенні. Для розкриття цього поняття у юридичній літературі пропонується використовувати термін "охорона здоров'я на виробництві" (Трудове право України: Підручник / За ред. Н.Б. Болоті-ної, Г.І. Чанишевої. — К.: Товариство "Знання", КОО, 2000. — С. 391).

Науковці правове поняття охорони праці розглядають

як інститут трудового права,

правовий принцип трудового права,

функцію трудового права

елемент трудових правовідносин

та систему за­конодавства.

Як навчальна дисципліна

 

Охорона праці як інститут трудового права є сукупністю правових норм, що регулюють відносини з охорони життя, здоров'я та працездатності шляхом встановлення безпечних і нешкідливих умов праці. Цей інститут складають:

норми, що встановлюють загальні вимоги охорони праці;

профілактичні норми, що спрямовані на попередження виникнення виробничого травматизму і про­фесійних захворювань;

норми, що встановлюють обов'язки роботодавців та працівників з питань охорони працівників з питань охорони праці;

норми, що містять додаткові заходи охорони праці окремих категорій працівників.

 

Норми інституту охорона праці захищають інтереси наступних суб'єктів:

- роботодавців

- найманих працівників

- членів виробничих кооперативів, фермерських господарств

- студентів, що проходять виробничу практику

- військовослужбовців, які скеровані на роботу на підприємства (альтернативна служба та інше)

- військовослужбовців і військовозобов'язаних, які призвані на збори?????

- осіб, які відбувають покарання: громадські роботи і виправні роботи; роботи ув'язнених.

- тих, хто добровільно застрахувався від нещасного випадку на виробництві.

 

Проблема- чи має право на існування поняття охорона праці, що ж ми захищаємо – працю. А це юридичне поняття. Можливо акценти треба змісти на захист людини, її життя та здоров’я.

 

Проф. Кісєльов І.Я. виділяє інститут забезпечення безпеки і гігієни праці, замість інституту охорони праці.

Він також пропонує дві особливості цього інституту:

- використовує у значній мірі технічні, медичні, інші стандарти. Правові норми, що забезпечують безпеку і гігієну праці часто тісно переплітаютьсчя з технічними, медичними, фізіологічними нормативами, з нормами організаційного характеру.

^- в цьому інституті переважають публічно-правові начала, адміністративно-правові норми і норми імперативного характеру.

Як правовий принцип трудового права, охорона праці відображає зміст усіх норм трудового права, які своєю сутністю спрямовані на охорону здоров'я та працез­датності працівників.

 

Сторони трудового договору наділені комплексом взаємних прав і обов'язків з створення безпечних і нешкідливих умов праці. Тому охорону праці розгляда­ють як елемент трудових відносин. Працівники мають право на:

- безпечні та нешкідливі умови праці, робоче місце, що відповідає вимогам охорони праці;

- відмову від виконання робіт у випадку виникнення небезпечних виробничих факторів, що можуть негативно вплинути на його життя і здоров'я, життя і здоров'я інших працівників, виробниче середовище

- припинення трудового договору у зв'язку з порушенням роботодавцем законо­давства про охорони праці і угод про працю з цих питань та вихідну допомогу;

- переведення працівника на легшу роботу, що відповідає його здоров'ю;

- професійну перепідготовку за рахунок засобів роботодавця у разі ліквідації робочого місця внаслідок порушення вимог охорони праці та подальше пра­цевлаштування;

- обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- право на проведення незалежної експертизи умов праці;

- забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту відповідно вимогам охорони праці за рахунок засобів роботодавця;

- компенсації, встановлені законодавством і угодами про працю, якщо він за­йнятий на важких і/або шкідливих роботах;

- навчання безпечним методам і засобам за рахунок засобів роботодавця та збе­реження за працівником на час проходження навчання з охорони праці місця роботи (посади) і середнього заробітку;

- позачерговий медичний огляд із збереженням за ним місця роботи (посади) і середнього заробітку під час проходження цього огляду;

- одержання достовірної інформації від державних органів і органів місцевого самоврядування, роботодавця та інших суб'єктів про умови і охорону праці на робочому місці, про існуючий ризик пошкодження здоров'я, а також про захо­ди по захисту від впливу шкідливих і/або небезпечних виробничих факторів;

- звернення в органи державної влади та місцевого самоврядування, роботодав­ця, профспілкові організації, їх об'єднання та інші уповноважені працівни­ками органи з питань охорони праці, в тому числі про проведення перевірки умов й охорони праці на його робочому місці;

- особисту участь і/або участь через своїх представників у розгляді спорів, пов'язаних із забезпеченням безпечних умов на його робочому місці, і в роз­слідуванні нещасного випадку, що трапився з ним на виробництві, чи профе­сійним захворюванням;

- та інші права, встановлені законодавством та угодами про працю.

Роботодавцю кореспондується обов'язок створити у кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці, що відповідають вимогам норма­тивних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. Цей обов'язок роботодавця є комплексом зобов'язань, що встановлені чинним законодавством, колективним та трудовим договорами і угодами.

 

З метою захисту здоров'я працівника на останнього також покладаються зобов'язання з охорони праці. Працівник зобов'язаний знати і виконувати нормативне-правові акти з охорони праці, додержуватись зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним та трудовим договорами, проходити обов'язкові медичні огляди і співпрацювати з роботодавцем в організації безпечних і нешкідливих умов праці. Порушення працівниками зазначених обов'язків вважається дисциплінарним проступком, відповідно роботодавець має право притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності.

 

 

Тема Державна політика у сфері охорони праці. Поняття охорони праці та її правове забезпечення

План

1. Державна політика України з охорони праці. Завдання та основні напрями державної політики у сфері охорони праці

2. Поняття охорони праці.

3. Загальна характеристика законодавства про охорону праці. Класифікація.

4. Загальна характеристика міжнародних договорів з охорони праці

 

Організаційні моменти:

- лекції і семінари, модулі, курсові роботи, наукові творчі роботи на кожне семінарське заняття, тестові завдання

- залік

- Є методичка і підручник.

- Додатково до методички вам будуть пропонуватись задачі на семінари на лекції. Окремими видом завдань творчі роботи на кожну тему, студенти будуть розбиватись по групах і виконувати завдання.

- на семінар завдання дає лектор, який буде відвідувати кожну групу. Тому треба бути готовим по тому, що вам зададуть на лекції.

- Ті відпрацювання, які студент отримає в мене мають бути відпрацьовані в мене згідно розкладу відпрацювань, що буде на кафедрі.

- Якщо тема розрахована на два заняття, то ви маєте добре володіти матеріалом першого семінару і на другому занятті, оскільки будуть ставитись запитання додаткові.

- Особливу увагу звертайте на те, що є зміни у актах: одні змінені частково, інші викладені у нових редакція, треті взагалі скасовані.

- Решта організаційних питань будуть вирішуватись в робочому порядку.

Запитання і пропозиції до мене з приводу організації роботи.

 

1. Для чого ми вивчаєм курс «Правове регулювання охорони праці». Обгрунтування з огляду на важливіть і широке розповсюдження.

- правове регулювання охорони праці торкається майже усіх видів суспільної діяльності: працюєте, наймаєте, будуєте, відкриваєте власну справу, дозвільна система, інформація з охорони праці, гарантії для окремих працівників, страхування від нещасних випадків.

- одним з резервів підвищення ефективності виробництва є вдосконалення методів забезпечення безпеки праці, тому що травматизм визначає істотну частину непродуктивних втрат робочого часу, а боротьба з травматизмом, крім гуманістичного спрямування, має чітко виражений економічний аспект. Безпека праці виступає і як один з факторів, які забезпечують високу продуктивність праці. Доведено, що висока продуктивність праці може бути досягнута тільки в умовах, коли забезпечена безпека праці.

Величезні втрати робочого часу через непрацездатність потерпілих, що обумовлена умовами праці, обчислюється мільйонами.

 

Кодекс законів про працю (витяг)

Стаття 154. Додержання вимог щодо охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва

 

Проектування виробничих об'єктів, розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці.

 

Виробничі будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва або реконструкції, технологічні процеси повинні відповідати нормативним актам про охорону праці.

 

Стаття 155. Заборона введення в експлуатацію підприємств, які не відповідають вимогам охорони праці

 

Жодне підприємство, цех, дільниця, виробництво не можуть бути прийняті і введені в експлуатацію, якщо на них не створено безпечних і нешкідливих умов праці.

Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого та соціально-культурного призначення без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється.

 

Власник, який створив нове підприємство, зобов'язаний одержати від органів державного нагляду за охороною праці дозвіл на початок його роботи.

 

Стаття 156. Заборона передачі у виробництво зразків нових машин та інших засобів виробництва, впровадження нових технологій, що не відповідають вимогам охорони праці

 

Виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, а також впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється.

 

В Україні підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший фахівець" і "бакалавр" здійснюється на I – IV курсах ВНЗ. При цьому на першому або другому курсах вивчається загальноосвітня дисципліна "Безпека життєдіяльності". На третьому або четвертому курсах вивчається дисципліна "Основи охорони праці".

 

Державна політика

ДАНІ за результатами Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, передбачених Державному комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою колегії Рахункової палати
від 9 вересня 2008 р. N 20-2

 

Україна належить до числа держав, де стан виробничого травматизму в кілька разів вищий, ніж в економічно розвинених країнах. Так, у розрахунку на 100 тис. працюючих рівень ризику загибелі та травмування працівників на виробництві в Україні порівняно з Німеччиною вищий у 2 рази, а з Японією - у 3 рази.

Серед чинників, які зумовлюють високий рівень виробничого травматизму, слід відмітити такі:

як ослаблення механізму державного регулювання у сфері охорони праці;

старіння основних фондів;

фінансування працедавцями заходів з охорони праці за залишковим принципом тощо.

Конституція України передбачає, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці (стаття 43).

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності визначені Законом України "Про охорону праці" (далі - Закон).

Аналіз норм Закону свідчить, що охорона праці - це комплексний процес, у якому задіяні роботодавці, працівники та держава.