Це система заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності

Організаційно-технічні:

проведення навчання з охорони праці, планування робочих місць, використання засобів індивідуаль­ного захисту, технічно справних засобів виробництва тощо

Соціально-економічні:

обов'язкове соціальне страхування працівників від нещасних випадків і професійних захворювань, обов'яз­кове фінансування заходів з охо­рони праці, виплата вихідної допо­моги у разі припинення трудового договору з ініціативи працівника, збереження середньої заробітної плати у разі простою, коли виникла ситуація, що загрожує їх життю і здоров'ю тощо ____________

Санітарно-гігієнічні:

відповідність встановленим вимо­гам рівнів шуму та вібрації, напруженості постійних електричних та магнітних полів та інших факторів виробничого середовища

Лікувально-профілактичні:

проведення обов'язкових медич­них оглядів, переведення на легшу роботу, безплатне забезпечення молоком, лікувально-профілактич­ним харчуванням, газованою солоною водою тощо

 

Поряд із терміном охорона праці широко використовуються такі поняття як виробнича санітарія, техніка безпеки праці, безпека праці і охорона здоров’я. Як вони співвідносяться?

 

Нагадаємо, що

Охорона праці -система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

(ВР України, Закон "Про охорону праці" від 14.10.1992 N 2694-XII)

 

Охорона праці - діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

(Мінпраці, Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці від 01.09.1992 N 41)

 

Охорона здоров'я - система заходів, спрямованих на забезпечення збереження і розвитку фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя.

(ВР України, Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 N 2801-XII)

 

ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ -система санітарно-технічних і гігієнічних заходів, спрямованих на забезпечення здорових умов праці, усунення шкідливого впливу окремих технологічних процесів на організм працівників, запобігання професійним захворюванням і отруєнням тощо.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

– це вимоги щодо гранично допустимих норм шуму, забруднення, концентрації шкідливих речовин та рівні інших шкідливих виробничих факторів.

 

Техніка безпеки праці - система технічних і санітарно-гігієнічних заходів, які створюють безпечні та здорові умови праці. Техніка безпеки регламентується загальними, міжгалузевими і спеціальними правилами. Порушення техніки безпеки, якщо воно створювало небезпеку життю і здоров'ю працівників або призвело до нещасних випадків, карається у кримінальному порядку.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції) –

Це вимоги щодо порядку поводження певним чином відповідно до встановлених технічних правил з метою забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці, унеможливити вплив виробничих факторів, що можуть створити загрозу здоров’ю, життю, або працездатності людини тощо

Безпека праці - стан умов праці, при якому виключено дію на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

(Мінпраці, Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці від 01.09.1992 N 41)

 

Виробнича санітарія — це система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних фак­торів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.

 

Техніка безпеки (техніка - від грецьк. technicos - досвідчений, майстерний) - система технічних заходів, що гарантують безпеку праці і охороняють працівників від ушкоджень {виробничих травм) і шкідливої дії виробничих процесів.

 

Безпека праці — стан умов праці, за якого відсутній виробни­чий травматизм.

 

Безпека умов праці — стан умов праці, за яких вплив на пра­цюючого небезпечних і шкідливих виробничих факторів взагалі відсутній або дія шкідливих виробничих факторів не перевищує граничне допустимих рівнів.

 

 

У науковій літературі охорона праці трактується як економічна, соціальна, організаційна та правова категорії.

Як правову категорію охорону праці розглядають у широко­му та вузькому значенні. У широкому значенні під охороною праці розуміють сукупність правових норм, що регулюють весь комплекс суспільних відносин у сфері застосування праці. До них відносяться також норми, що забороняють не­обгрунтовану відмову в прийнятті на роботу чи незаконне звільнення, що регла­ментують максимальну тривалість робочого часу та мінімальну тривалість часу відпочинку тощо. Сукупність норм, що регулюють встановлення безпечних та нешкідливих умов праці з метою запобігання негативного впливу виробничого середовища на життя та здоров'я працівників, розкривають поняття охорони праці у вузькому значенні. Для розкриття цього поняття у юридичній літературі пропонується використовувати термін "охорона здоров'я на виробництві" (Трудове право України: Підручник / За ред. Н.Б. Болоті-ної, Г.І. Чанишевої. — К.: Товариство "Знання", КОО, 2000. — С. 391).

Науковці правове поняття охорони праці розглядають

як інститут трудового права,

правовий принцип трудового права,

функцію трудового права

елемент трудових правовідносин

та систему за­конодавства.

Як навчальна дисципліна

 

Охорона праці як інститут трудового права є сукупністю правових норм, що регулюють відносини з охорони життя, здоров'я та працездатності шляхом встановлення безпечних і нешкідливих умов праці. Цей інститут складають:

норми, що встановлюють загальні вимоги охорони праці;

профілактичні норми, що спрямовані на попередження виникнення виробничого травматизму і про­фесійних захворювань;

норми, що встановлюють обов'язки роботодавців та працівників з питань охорони працівників з питань охорони праці;

норми, що містять додаткові заходи охорони праці окремих категорій працівників.

 

Норми інституту охорона праці захищають інтереси наступних суб'єктів:

- роботодавців

- найманих працівників

- членів виробничих кооперативів, фермерських господарств

- студентів, що проходять виробничу практику

- військовослужбовців, які скеровані на роботу на підприємства (альтернативна служба та інше)

- військовослужбовців і військовозобов'язаних, які призвані на збори?????

- осіб, які відбувають покарання: громадські роботи і виправні роботи; роботи ув'язнених.

- тих, хто добровільно застрахувався від нещасного випадку на виробництві.

 

Проблема- чи має право на існування поняття охорона праці, що ж ми захищаємо – працю. А це юридичне поняття. Можливо акценти треба змісти на захист людини, її життя та здоров’я.

 

Проф. Кісєльов І.Я. виділяє інститут забезпечення безпеки і гігієни праці, замість інституту охорони праці.

Він також пропонує дві особливості цього інституту:

- використовує у значній мірі технічні, медичні, інші стандарти. Правові норми, що забезпечують безпеку і гігієну праці часто тісно переплітаютьсчя з технічними, медичними, фізіологічними нормативами, з нормами організаційного характеру.

^- в цьому інституті переважають публічно-правові начала, адміністративно-правові норми і норми імперативного характеру.

Як правовий принцип трудового права, охорона праці відображає зміст усіх норм трудового права, які своєю сутністю спрямовані на охорону здоров'я та працез­датності працівників.

 

Сторони трудового договору наділені комплексом взаємних прав і обов'язків з створення безпечних і нешкідливих умов праці. Тому охорону праці розгляда­ють як елемент трудових відносин. Працівники мають право на:

- безпечні та нешкідливі умови праці, робоче місце, що відповідає вимогам охорони праці;

- відмову від виконання робіт у випадку виникнення небезпечних виробничих факторів, що можуть негативно вплинути на його життя і здоров'я, життя і здоров'я інших працівників, виробниче середовище

- припинення трудового договору у зв'язку з порушенням роботодавцем законо­давства про охорони праці і угод про працю з цих питань та вихідну допомогу;

- переведення працівника на легшу роботу, що відповідає його здоров'ю;

- професійну перепідготовку за рахунок засобів роботодавця у разі ліквідації робочого місця внаслідок порушення вимог охорони праці та подальше пра­цевлаштування;

- обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- право на проведення незалежної експертизи умов праці;

- забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту відповідно вимогам охорони праці за рахунок засобів роботодавця;

- компенсації, встановлені законодавством і угодами про працю, якщо він за­йнятий на важких і/або шкідливих роботах;

- навчання безпечним методам і засобам за рахунок засобів роботодавця та збе­реження за працівником на час проходження навчання з охорони праці місця роботи (посади) і середнього заробітку;

- позачерговий медичний огляд із збереженням за ним місця роботи (посади) і середнього заробітку під час проходження цього огляду;

- одержання достовірної інформації від державних органів і органів місцевого самоврядування, роботодавця та інших суб'єктів про умови і охорону праці на робочому місці, про існуючий ризик пошкодження здоров'я, а також про захо­ди по захисту від впливу шкідливих і/або небезпечних виробничих факторів;

- звернення в органи державної влади та місцевого самоврядування, роботодав­ця, профспілкові організації, їх об'єднання та інші уповноважені працівни­ками органи з питань охорони праці, в тому числі про проведення перевірки умов й охорони праці на його робочому місці;

- особисту участь і/або участь через своїх представників у розгляді спорів, пов'язаних із забезпеченням безпечних умов на його робочому місці, і в роз­слідуванні нещасного випадку, що трапився з ним на виробництві, чи профе­сійним захворюванням;

- та інші права, встановлені законодавством та угодами про працю.

Роботодавцю кореспондується обов'язок створити у кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці, що відповідають вимогам норма­тивних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. Цей обов'язок роботодавця є комплексом зобов'язань, що встановлені чинним законодавством, колективним та трудовим договорами і угодами.

 

З метою захисту здоров'я працівника на останнього також покладаються зобов'язання з охорони праці. Працівник зобов'язаний знати і виконувати нормативне-правові акти з охорони праці, додержуватись зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним та трудовим договорами, проходити обов'язкові медичні огляди і співпрацювати з роботодавцем в організації безпечних і нешкідливих умов праці. Порушення працівниками зазначених обов'язків вважається дисциплінарним проступком, відповідно роботодавець має право притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності.