Приклад доповіді на захист бакалаврської роботи

ДОПОВІДЬ

 

Шановні голово та члени державної екзаменаційної комісії. Дозвольте представити вашій увазі бакалаврську роботу: «Вплив батьківського виховання на психологічну готовність дитини до школи».

Актуальність обраної теми зумовлена тим, що останнім часом здійснюється багато суперечок серед психологів, педагогів, вихователів щодо характеру взаємозв’язку типу батьківського ставлення із рівнем психологічної готовності дітини до шкільного навчання.

На даний час проблема вивчення впливу батьківського ставлення в сім'ї на рівень психологічної готовності дитини до навчання не вичерпала своєї актуальності і викликає підвищений інтерес не тільки фахівців, а й батьків. Враховуючи необхідність комплексного підходу до розгляду окресленого питання, роботу можна вважати актуальною.

Об’єкт дослідження: особливості виховання та розвитку дитини старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження: батьківське виховання як фактор психологічної готовності дитини до школи.

Мета: виявити характер впливу батьківського виховання на психологічну готовність дитини до школи.

Гіпотеза: передбачається, що тип батьківського ставлення впливає на рівень психологічної готовності дитини до школи.

Враховуючи мету і гіпотезу дослідження, були сформульовані наступні завдання:

- вивчити психолого-педагогічну літературу з проблеми впливу батьківського виховання на психологічну готовність дитини до школи;

- емпірично дослідити вплив батьківського виховання на рівень психологічної готовності дитини до школи;

- проаналізувати характер впливу батьків на психологічну готовність дітей до шкільного навчання, враховуючи тип батьківського ставлення;

- розробити психолого-педагогічні рекомендації для батьків, вихователів та вчителів з підвищення рівня психологічної готовності дитини до школи.

Методи дослідження. У роботі застосовувались теоретичні методи (теоретико-порівняльний аналіз психолого-педагогічної літератури) та емпіричні (анкетування, тестування, опитування).

Наукова новизна та теоретична значущість роботи полягає в тому, що вперше теоретико-емпіричним шляхом встановлено характер впливу батьківського виховання на рівень готовності дитини до школи.

Практичне значення роботи визначається тим, що результати дослідження можуть використовуватись шкільними психологами, психологами-практиками й працівниками психологічних служб у проведенні консультативної роботи з батьками дошкільників. Психолого-педагогічні рекомендації для батьків можуть бути корисними у дошкільній та шкільній практиці соціальним педагогам, вихователям і класним керівникам в організації психологічного супроводу особистісного розвитку дошкільників.

У першому розділі - «ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ», описано роль батьків в розвитку дитини та помилки сімейного виховання; на основі вивчення літературних джерел узагальнюються науково-теоретичні підходи до вивчення феномену психологічної готовності дитини до навчальної діяльності.

У другому розділі – «ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ БАТЬКІВСЬКОГО ВИХОВАННЯ НА РІВЕНЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ», описано методику та організацію дослідження, подано аналіз та інтерпретацію результатів, а також рекомендації батькам щодо підвищення рівня готовності дитини до школи.

У дослідженні прийняли участь 20 дошкільнят та їхні батьки (20 осіб). Експериментальною базою виступав Лукашівський навчально-виховний комплекс.

Емпіричне дослідження проводилося у три етапи:

1. Діагностування батьківського ставлення до дитини за допомогою методики А.Я.Варга – В.В.Століна.

2. Анкетування дітей для визначення загального розвитку майбутнього першокласника.

3. Проведення батареї субтестів для визначення психологічної готовності дитини до школи: «Навчальна мотивація»; «Графічний диктант»; «Виключення»; «Будиночок»; «Намисто»; «Візерунок»; «Сходинки»; «Малюнок людини».

За методикою діагностики батьківського відношення, отримано такі результати: «відкинення» – 15%; «кооперація» – 35%; «симбіоз» – 25%; «авторитарна гіперсоціалізація» – 20%; «маленький невдаха» – 5%.

 

 

За результатами анкетування дітей, можна констатувати, що загальний розвиток у дошкільнят на середньому та достатньому рівнях. Більшість дітей не пам’ятають або не знають дату свого народження, місце проживання, тобто, батькам слід звернути на це увагу і навчити своїх дітей відповідати на такі питання.

Аналізуючи результати субтестів щодо психологічної готовності дітей до школи, перш за все, слід сказати, що у жодної дитини не виявлено високого рівня психологічної готовності. У більшості дітей психологічна готовність до школи на достатньому рівні – 65%, на середньому рівні – 20% та на низькому – 15%.

Отримані результати вказують на те, що у батьків із таким типом батьківського ставлення, як «відкинення», психологічна готовність дітей на середньому та низькому рівнях. Тоді як за показниками батьківського ставлення «кооперація», діти мають достатній рівень психологічної готовності до школи. За шкалами «симбіоз» та «авторитарна гіперсоціалізація» ми бачимо показники достатнього та середнього рівнів готовності дитини до навчання. У батьків з таким типом ставлення, як «маленький невдаха», виражений низький рівень психологічної готовності дитини до школи.

Для статистичного аналізу наявності й характеру взаємозв'язку між типом батьківського ставлення та готовністю дитини до навчання застосовувався коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Кореляційний аналіз показав, що існує статистично значимий прямий зв'язок між шкалою "кооперація" та рівнем готовності дитини до шкільного навчання (р=0,92).

Можна припустити, що цей тип ставлення батьків до дитини є найбільш сприятливим з точки зору підготовки дитини до навчання у школі. Також, сильний прямий зв’язок встановлений між рівнем готовності дитини до школи та шкалою "маленький невдаха" (р=1). На наш погляд, цей факт пояснюється тим, що цей тип ставлення батьків до дитини є найбільш несприятливим з точки зору підготовки дитини до навчання у школі.

Щодо інших трьох шкал, було отримано наступні результати: 1) шкала "авторитарна гіперсоціалізація" - достатньо сильний прямий зв’язок (р=0,7); 2) шкала "симбіоз" - досить слабкий прямий зв'язок (р=0,35); 3) шкала "відкинення" - слабкий зворотний зв'язок (р=-0,25); коефіцієнт рангової кореляції статистично не значимий.

Тобто, в цілому, є підстави вважати, що гіпотеза про взаємозв'язок типу батьківського ставлення із рівнем готовності дитини до навчання, підтвердилася.

Отже, підсумовуючи результати проведеного дослідження, можна сказати, що:

1. Важливу роль у психологічній готовності до шкільного навчання відіграють батьки, які вміють приймати свою дитину, поважати її індивідуальність, схвалювати її інтереси, заохочувати самостійність та ініціативу дитини. В іншому випадку дитині достатньо важко адаптуватися до умов життя та повноцінно розвиватися.

2. Емпіричне дослідження впливу батьківського виховання на психологічну готовність дитини до шкільного навчання показало, що у батьків з таким типом ставлення до дитини, як «кооперація», виявлено достатній рівень психологічної готовності до шкільного навчання. Тоді як у батьків з високими показниками за шкалами «відкинення» та «маленький невдаха» діти мають низький рівень психологічної готовності до шкільного навчання. Ці результати були підтвердженні математичним методом рангової кореляції Спірмена, який показав позитивний вплив типу батьківського ставлення «кооперація» та негативний вплив типу батьківського ставлення «маленький невдаха» на розвиток дитини.

Таким чином, можна констатувати, що гіпотеза про вплив типу батьківського ставлення на рівень психологічної готовності дитини до школи, віднайшла своє експериментальне підтвердження.

Додаток Л