Універсальні принципи модернізації освіти. Принципи: демократизації управління освітою, утвердження академічної чесності, рівного доступу до якісної освіти тощо

Рівний доступ до якісної освіти передбачає доступність до вищої освіти талановитої молоді, яка має здібності і бажання вчитися та займатися надалі інтелектуальною працею. Для цього необхідно, щоб доступ до елітних вищих навчальних закладів, а такими мають бути саме університети, відбувався не на основі здатності оплачувати навчання, а на підставі справжніх здібностей абітурієнтів З іншого боку, неодмінною умовою підтвердження елітної ролі вітчизняних університетів є їхнє фінансове забезпечення. Елітарність окремих навчальних закладів стане реальною тільки тоді, коли працівники, що їх представляють, будуть дійсно відчувати себе матеріально і морально незалежними, отримувати стимули до творчої інтелектуальної праці, переконуватись, що їхня праця потрібна державі і суспільству. Відчуваючи гордість за свій навчальний заклад, за свою роботу, викладачі намагатимуться підтвердити його високий імідж. Тільки на основі втілення зазначених заходів буде підтверджене елітне значення диплому провідних університетів України. Фахівці зазначають, що демократизація управління освітою, в першу чергу, передбачає перехід на особистісно-орієнтоване управління – діяльність, пріоритетним орієнтиром якої стає організаційне, психологічне і методичне забезпечення становлення «сукупного педагога», професіонально-педагогічної організації школи, здатної реалізувати цілі особистісно-орієнтованої освіти. В кінцевому підсумку сутність управління полягає в створенні умов для професіонального та особистісного саморозвитку вчителя – носія нового типу педагогічної діяльності. Особистісно-орієнтоване управління слід розглядати як цілеспрямовану взаємодію суб’єктів, покликану забезпечити підвищення ефективності освіти через її спрямованість на людину шляхом створення умов для особистісного психосоціального зростання кожного суб’єкта – учасника навчально-виховного процесу. Академічна чесність в освіті – це багатовимірне методологічне поняття, яке різнобічно віддзеркалює суспільне життя – соціальні, економічні, політичні, педагогічні, демографічні та інші життєво значущі для розвитку людини сторони життя. Як системний об’єкт її характеризують якість мети, якість педагогічного процесу і якість результату. У широкому сенсі академічна чесність розуміється як збалансована відповідність процесу, результату і самої освітньої системи меті, потребам і соціальним нормам (стандартам) освіти; у вузькому розумінні – перелік вимог до особистості, освітнього середовища й системи освіти, яка реалізує їх на певних етапах навчання людини, якому відповідає певна сукупність показників. Як зазначає більшість дослідників, якість освіти – це узагальнений показник розвитку суспільства в певному часовому вимірі, тому його треба розглядати в динаміці тих змін, що характеризують поступ держави в контексті світових тенденцій. Міністерство освіти і науки України, в контексті посилення академічної чесності, також удосконалює умови зарахування бакалаврів для продовження навчання за програмами магістра. Зокрема встановлено спеціальну квоту прийому на 5-й курс національних університетів. На ці місця мають право вступати за конкурсом випускники-бакалаври інших вищих навчальних закладів. Таким чином досягається: посилення конкуренції між вузами за право готувати магістрів; надання студентам можливості більшого вибору, більшої вертикальної мобільності і прав поборотись за місце у провідному вищому навчальному закладі; надати периферійним вищим навчальним закладам право здійснювати цільове спрямування випускників бакалаврату до найкращих вузів країни для підготовки за магістерськими програмами як майбутніх викладачів, науковців.

Модернізація системи освіті в Україні. В Україні, як і в інших розвинутих країнах світу, освіта визнана однією з провідних галузей розвитку суспільства. Стратегічні напрями розвитку освіти визначено Конституцію України, законом України «Про освіту», Національною доктриною розвитку освіти, указами президента України, постановами Кабінету Міністрів України.

Основною метою державної політики в галузі освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень. Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку освіти є: особистісна орієнтація освіти; формування національних і загальнолюдських цінностей; створення для громадян рівневих можливостей у здобутті освіти; постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу; впровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій; формування в системі освіти нормативно-правових і організаційно-економічних механізмів залучення і використання позабюджетних коштів; підвищення соціального статусу і професіоналізму працівників освіти, посилення їх державної і суспільної підтримки; розвиток освіти як відкритої державно-суспільної системи; інтеграція вітчизняної вищої освіти до європейського та світового освітніх просторів. Сучасні загальноцивілізаційні тенденційні розвитку роблять системоутворюючий вплив на реформування освіти України, яке передбачає:перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, що дасть змогу задовольняти можливості особистості в здобутті певного освітнього кваліфікаційного рівня за бажаним напрямом відповідно до її здібностей і забезпечити її мобільність на ринку праці; формування мережі вищих навчальних закладів, які за формами, програмами, термінами навчання і джерелами фінансування задовольняла б інтереси та потреби кожної людини і держави в цілому; підвищення освітнього і культурного рівня суспільства, створення умов для навчання протягом усього життя; піднесення освіти України до рівня освіти розвинутих країн світу та її інтеграція у міжнародне науково-освітнє співтовариство. Освітянське суспільство України зацікавлене діяти в усіх напрямах Болонського процесу. Освіта вже стала одним з найважливіших чинників політики. Болонським процесом» в останні роки називають діяльність європейських країн, яка спрямована на те, щоб зробити узгодженими системи вищої освіти цих країн. Модернізація освіти України відповідно до положень Болонського процесу стосується, перш за все, вищої освіти.

Україна починає робити відповідні кроки. Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 28 лютого 2003р. (протокол №2 / 3-4) було ухвалено комплекс заходів щодо виходу національної вищої школи на міжнародний ринок освітніх послуг та комплекс заходів щодо організаційного забезпечення приєднання України до Болонського процесу. Основні цілі реформування вищої освіти зводяться до такого: побудова Європейського простору вищої освіти як передумови розвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування; посилення міжнародної конкурентоспроможності як національних, так і в цілому європейської системи вищої освіти; досягнення більшої сумісності та порівнянності системи вищої освіти; формування та зміцнення інтелектуального, культурного, соціального та науково-технічного потенціалу окремих країн та Європи в цілому; підвищення визначальної ролі університетів у розвитку національних і європейських культурних цінностей; змаганням іншими системами вищої освіти за студентів, вплив, гроші та престиж. Основний зміст Болонської декларації, ухвалено 19 червня 1999 року, полягає в тому, що країни - учасниці зобов'язалася до 2010 року привести свої освітні системи у відповідність до єдиного стандарту. Вихідні позиції учасників процесу у тексті Болонської декларації формулюються так: «Європа знань» є нині широко визнаним незамінним фактором соціального і людського розвитку, а також невід'ємною складовою зміцнення та інтелектуального збагачення європейських громадян, оскільки саме така Європа спроможна надати їм необхідні знання для протистояння викликам нового тисячоліття пазом із усвідомленням спільних цінностей та належності до єдиної соціальної і культурної сфери». Болонський процес - один з інструментів не лише інтеграції в Європі і в Європу, а й інструмент загальної світової тенденції нашого часу - глобалізації. Європейська спільнота має намір зробити внесок в якісну освіту шляхом заохочення країн-учасниць до сприяння підвищенню якості власної освіти. Виходячи с цього, Європейська комісія надає фінансові і політичну підтримку цьому процесові, що виходить з рамки ЄЄ. Сьогодні східноєвропейські країни лише починають приймати Болонські ідеї.

57. Проблема якості освіти в Україні. Реформування української системи освіти тісно пов'язане з корінними змінами у всіх сферах громадського життя. Перехід до ринкових відносин викликає необхідність підвищення якості професійної освіти, більш високого рівня кваліфікації та забезпечення конкурентоспроможності фахівця вже на початку його життєвого шляху. Саме висока професійна підготовка стає фактором соціального захисту людини в нових економічних умовах. Процес європейської інтеграції освітньої системи при більш активній взаємодії з європейським співтовариством не міг не торкнутися нашої країни. Україна приєдналася до загальноєвропейського процесу, підписавши Болонську декларацію. Болонський процес відкриває перед українським суспільством численні позитивні перспективи. На сьогодні стає все більш очевидним необхідність розробки заходів щодо структурної адаптації національної освітньої політики до нових норм та стандартів європейського та світового освітнього простору. Це вимагає необхідності визначення, гармонізації та затвердження принципово нового нормативно-правового забезпечення в галузі освіти з урахуванням вимог міжнародної та європейської систем стандартів та сертифікації. Вихідні положення концептуальних засад модернізації структури вищої освіти України з метою інтеграції в європейський та світовий освітній простір ґрунтуються на основі Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти, законів України "Про вищу освіту", "Про освіту", "Про професійно-технічну освіту" та інших нормативних актів. Міністерство освіти і науки України з метою подальшого розвитку національної системи освіти, забезпечення якості вищої освіти та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство видало наказ від 13.07.2007 р. № 612 "Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року".

Досвід модернізації системи освіти в Україні показав, що якість вищої освіти визначається передусім якістю стандартів освіти та професійної підготовки, інфраструктурами внутрішнього й зовнішнього середовища, рівнем управління навчальним закладом. Здійснено заходи щодо розробки та впровадження системи стандартів вищої освіти, які спрямовані на забезпечення вищими навчальними закладами єдиних підходів щодо оцінювання якості освітньої діяльності та якості вищої освіти незалежно від їх типів, рівнів акредитації, форм власності. Система стандартів включає: державний стандарт вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти, стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів. Державні стандарти вищої освіти забезпечують не тільки європейський рівень формування освіти та вироблення професійних навичок, а й виховання гармонійно розвиненої, соціально-активної, толерантної людини з високими духовними цінностями, яка здатна до саморозвитку та самовдосконалення. Проблемним є впровадження стандартів, що повинні стати не тільки засобом забезпечення державних гарантій щодо якості вищої освіти на фундаментальному рівні, а й гарантом забезпечення максимальної варіативності і структури підготовки з тим, щоб оперативно реагувати на зміну пріоритетів на ринку праці. Адже центральною ідеєю Болонського процесу є підвищення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти в цілому та кожного вищого навчального закладу зокрема. Протягом останніх років відбувалися певні зміни в реформуванні вищої освіти України. а саме: •- впроваджено систему контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти через інституцію ліцензування та акредитації. Завершено їх трансформацію та організаційну перебудову, розроблено та впроваджено необхідні нормативно-правові акти; •- запроваджується система рейтингового оцінювання результатів діяльності вищих навчальних закладів; •- впроваджено сучасні підходи до організації навчального процесу за денною, вечірньою та заочною формами навчання; •- набуває поширення форма навчання - екстернат; •- створюються умови для реалізації системи дистанційного навчання; •- вектор спрямовується на удосконалення організації самостійної роботи.

Поняття про «Моніторинг» та «Моніторинг в освіті». Моніторинг — комплекс наукових, технічних, технологічних, організаційних та інших засобів, які забезпечують систематичний контроль (стеження) за станом та тенденціями розвитку природних та техногенних процесів.