PROJECT FOR NEW BUSINESS CENTER UNVEILED



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

PROJECT FOR NEW BUSINESS CENTER UNVEILED



KYIV. A presentation of the project for a new business center took place at the Kyiv Administration's Architecture Department March 11. The project was developed for Kyiv company H&F Forum by Ger­man ZBF-Berlin and Kyiv Architecture Union with the participation of architects from Austria and Australia. According to the project, a 4-star hotel, trading area, restaurants, cafes, and office will be built around the Lesya Ukrainka Ploshcha in Kyiv. The complex will cover an area of 42,000 sq. m. Construction of the business center with some invest­ment funds from Germany is expected to start this autumn.

9. «ГАЛИЦЬКІ БУДИТЕЛІ»(Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький)

У пам'яті нащадків ім'я Маркіяна Шашкевича постає разом з іменами Івана Вагилевича та Якова Головацького - «Руської трійці» громадсько-літературного угруповання, об'єднання


однодумців, яке в 30-х роках XIX стсйііття розпочало подвижницьку справу відродження українства в Галичині. Ще в 1834 р. Шашкевич склав альманах своїх творів, під назвою «Зоря», писаних народною українською мовою, включивши до нього поезії своїх товаришів та народні пісні.

У жовтні 1836 р. було отримано дозвіл, а в грудні того ж року з'явилася датована 1837 роком сама книжка під назвою «Русалка Дністровая». Вона складалася із збірки народних дум, пісень, «ладкань» (веселі наспіви), з «передговором» (вступом) І.Вагилевича, оригінальних творів Шашкевича, перекладів сербського епосу та Краледворського рукопису, які зробили Головацький і Шашкевич.

Незважаючи на поміркованість поглядів «Руської трійці», реакція офіційних властей на видання «Русалки Дністрової» була досить суворою. 800 примірників збірки було затримано у Відні. Багато «небезпечних місць» побачила й львівська цензура і не допустила транспорт з тиражем у місто. Безумовно, «Руську трійцю» не можна порівнювати з «грандами» національної ідеї, їх сучасниками Т.Шевченком, П.Кулішем, М.Костомаровим. Одначе вони були першими, хто пробудив національну свідомість українців у Галичині, залучив їх до загальної справи народу, що перебував на історичному узбіччі. Вони «оживили» українську мову, зірвавши з неї пута книжництва, започаткували нову українську літературу в Галичині. їх хитання і непослідовність, можливо, не йшли від особистих рис характеру, а певною мірою були притаманні українству взагалі, яке дуже часто попри об'єктивні реалії в романтичному запалі виборювало для свого народу право на майбутнє, на щасливішу долю.

ЗА ПРАВО ЖИТИ

Після 17 з'їзду ВКП(б) 1934 р. машина політичного терору, яка з часу так званої пролетарської революції в Росії 1917 р. ніколи не зупинялася повністю, діяла вже на всю потужність. Основний удар було спрямовано проти України. І це не випадково. Україна в стратегічних розрахунках російських більшовиків-шовіністів завжди розглядалася як вирішальний плацдарм. 1933 року в «загальній атмосфері загострення класової боротьби» покінчили життя самогубством дві провідні політичні постаті в Україні -комуністи Микола Хвильовий і партійно-державний діяч, соратник


 




Леніна, Микола Скрипник, член Політбюро ЦК КП(б)У, тодішній заступник Голови Раднаркому і Голова Держплану УРСР. На цей самий рік припадає ще один вияв бурхливого «розквіту» української радянської нації- страхітливий голод, який забрав у могилу кілька мільйонів (називають цифру 8-9 мільйонів) українських життів і довів наш народ до людоїдства. 1932 рік був урожайний. Москва «спустила» Україні завищені плани хлібоздачі. Але «єдність партії та народу» була вже «повна», і партійно-державний апарат України, цілковито безконтрольний перед суспільством, висунув так званий зустрічний план - ще вищий. Хліб від українських селян вимели дочиста. Вимирали цілі села -по всій радянській Україні маяли чорні прапори смерті (не метафорично, а в прямому значенні слова: стихійно утвердилась практика вивішувати над обезлюднілими селами чорні прапори). А газети кричали про розквіт українського народу. Зібраний хліб лежав у «засіках батьківщини» і поза ними, просто неба. Лежав, і чимало його пропадало. А люди пухли й помирали з голоду і «держава трудящих, робітників і селян» не подала їм ніякої допомоги. Вона боролася з «українським націоналізмом». Терор значною мірою захопив і позаполітичну людність. Так, 22 червня 1944 р. суворо таємним наказом № 0078/42 Берм і Жукова було вирішено «вислати у віддалені місця СРСР всіх українців, що проживали під владою німецьких окупантів». На 22-му з'їзді КПРС Нікіта Хрущов згадував, що тільки численність української нації врятувала її від ще одного сталінського етапу «розквіту» - від переселення на безмежні простори Сибіру. Нація лежала біля ніг радянської Росії цілковито паралізована. (Ю.Бадзьо)

11. НА ПЛАЩАНИЦІ КРОВ ІСУСА?

Разюче відкриття, яке може перевернути всі уявлення про земне існування Ісуса Христа, зробили американські вчені з Центру передових технологій ДНК Техаського університету.

Ученим цього центру, повідомляє у новій книзі «Кров і плащаниця» Ян Вілсон, пощастило виявити сліди ДНК людини на знаменитій Туринській плащаниці - полотні, у яке, згідно з легендами, було загорнуто тіло Ісуса Христа після того, як його зняли з хреста.

На жаль, подані для дослідження зразки настільки малі, що


сліди ДНК на них неможливо використати для подальших досліджень, заявив мікробіолог Техаського університету Леонсіо Гарза-Вальдес. «Однак, - наголосив він, - з певністю можна сказати, що ми виявили сліди людської крові і це-кров чоловіка». Рівень розпаду достатній, зазначив Гарза-Вальдес, щоб припустити, що власне плащаницю можна віднести до першого століття нашої ери, а розміщення слідів крові, рани на руках і ногах від розп'яття на хресті ясно свідчать про існування Христа, повідомляє ІТАР-ТАРС.

НОВА НАФТОВА МАГІСТРАЛЬ

Після заяви президента Азербайджану Ґейдара Алієва про те, що каспійська нафта у будь-якому разі пройде територією Грузії, до Тбілісі прибув керівник компанії «Шеврон Оверсіз» Річард Мацке. Він та керівник грузинської компанії «Нафтопродукти» підписали контракт про спорудження в Грузії нового трубопроводу та реконструкції існуючого.

Під існуючим мають на увазі трубопровід, що зв'язує грузинські міста Хашурі та Батумі. Його довжина 232 кілометри. Ця «труба» зв'яже Грузію з азербайджанським містом Алі-Байрамли. Остаточну здачу об'єкта намічено на першу половину 1999 року. А відновлювані роботи планують завершити до травня нинішнього року. Нафтопроводом транспортуватиметься нафта з казахстанського родовища Тенгіз, а також каспійська нафта.

Як заявив на прес-конференції Річард Мацке, діятиме також і залізнична транзитна переправа, якою за півтора року вже перевезено більш як півтора мільйони тонн казахстанської нафти. Планують перевозити територією Грузії і скраплений газ та сірку.

Нинішній проект - перша гілка трубопроводу, яка через Грузію зв'яже Каспійський басейн із зовнішнім світом. Нагадуємо, що на кінець року має стати до ладу трубопровід західного маршруту перекачування ранньої каспійської нафти. Як очікують, у червні Азербайджанський операційний консорціум схвалить остаточне рішення про маршрут доставки на Захід так званої «великої нафти». На думку експертів, цей маршрут пройде територією Грузії, звідти -до країн Західної Європи, Туреччини та України.


 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-22; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.229.142.104 (0.006 с.)