Порядок вирішення колективних трудових спорів трудовим арбітражем за законодавством України.

Ще одним примирним органом у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) поряд з примирною комісією, згідно з законодавством України, є трудовий арбітраж.

Трудовий арбітраж – орган, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті трудового спору (конфлікту) (ст. 11 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»). Він розглядає колективні трудові спори з питань виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень та невиконання вимог законодавства про працю (п. п. «в» і «г» ст. 2), а також з питань, вирішення яких належить до компетенції примирної комісії, у випадку неприйняття останньою погодженого рішення колективного трудового спору (конфлікту) з даних питань.[29] Окрім Закону, правовий статус трудового арбітражу врегульований також Положенням про трудовий арбітраж, затв. Наказом Національної служби посередництва і примирення від 18 листопада 2008 року №135.[30]

У більшості держав Західної Європи трудовий арбітраж поділяється на добровільний та обов’язковий.

Щодо характеристики трудового арбітражу в українському законодавстві, то слід погодитись із думкою Лазора В.В., який зазначає, що трудовий арбітраж носить змішаний характер, оскільки поєднує в собі одночасно ознаки примусовості і добровільності.

З одного боку, розгляд колективної трудової розбіжності у трудовому арбітражі є обов’язковим, якщо ця розбіжність не була вирішена примирною комісією, а також у випадках, коли для даного виду колективних трудових спорів створення примирної комісії не передбачено.

Водночас рішення трудового арбітражу про вирішення колективного трудового спору чи конфлікту є обов’язковим для виконання тільки у випадку, якщо сторони про це попередньо домовились. Це є ознакою добровільного арбітражу.[31]

Досить важливою проблемою, що виникає в ході розгляду колективних трудових спорів трудовим арбітражем, є питання про склад арбітражу.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» кількісний і персональний склад трудового арбітражу визначається за згодою сторін. До складу трудового арбітражу також можуть входити народні депутати України, представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування й інші особи.[32] Трудовий арбітраж може розглядати справи в складі трьох членів трудового арбітражу або в будь-якій непарній кількості членів трудового арбітражу.[33]

Сокол М.В. враховує досвід роботи закордонних трудових арбітражів і вказує, що слід замінити норму, що регулює кількісний та персональний склад трудового арбітражу з тим, щоб особи, яким надано статус трудових арбітрів, об’єднувалися у групи, які складаються із трьох трудових арбітрів, один з яких повинен бути спеціалістом у галузі права, інший фахівцем з економіки, а третій арбітр повинен бути дипломованим психологом.[34]

В Україні трудовий арбітраж є тимчасово діючим органом. Він утворюється лише на час вирішення колективного трудового спору (конфлікту). Повноваження трудового арбітражу припиняється одночасно з припиненням розгляду і винесенням рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту).[35] В усіх державах СНД трудовий арбітраж вважається тимчасово діючим органом, який утворюється для вирішення колективного трудового спору. Виключенням є лише приклад Білорусі, де функціонує Республіканський трудовий арбітраж. Подібний статус трудового арбітражу пропонує закріпити в Законі і Лазор В.В.[36]

Крім нормативно-правових та організаційних питань, в українському законодавстві існують певні прогалини економіко-правового характеру, що пов’язані із діяльністю трудового арбітражу. Насамперед це стосується гарантій, пов’язаних із участю у примирних органах членів трудових арбітражів та незалежних посередників.

Варто зазначити, що згідно трудового законодавства України члени примирних процедур мають найширше коло гарантій, що позитивно впливає на хід вирішення спору. Однак певні проблеми існують з оплатою праці посередників та трудових арбітрів, які беруть участь у примиренні сторін колективного спору. На даний час у законодавстві передбачений порядок оплати праці трудових арбітрів сторонами колективного трудового спору. Хоча така норма суперечить Рекомендації МОП про добровільне примирення та арбітраж, згідно з якою процедура примирення повинна бути доступною, безоплатною та оперативною. Варто при Національній службі посередництва і примирення створити спеціальний фонд для здійснення фінансування примирних процедур.[37]

 

 

Керівник

навчальної дисципліни

(З.Я.Козак)

 

[1] Куртакова А.О. Суб’єкти соціального партнерства. – Наукові праці МАУП, 2010. Вип.3 (26), с.100-104

[2]Болотіна Н. Б. Трудове право України: Підручник. – 3-тє вид., стер. / Н.

Б. Болотіна. – К.: Вікар, 2005. – 725 с.

[3]Трудове право України: Академічний курс: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, З. В. Козак та ін.; За ред. П. Д. Пилипенка. – К.: Концерн "Видавничий дім "Ін Юре", 2004. – 536 с.

[4]Костюк В.Л. Трудова правосуб’єктність професійної спілки: поняття та особливості. // Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2011. – № 2(4)

[5] Болотіна Н. Б. Повноваження профспілок у сфері захисту соціально-трудових прав працівників /Н. Б. Болотіна // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2006. – № 8. –С. 59-63.

[6]Формування соціального діалогу в сучасних умовах: світовий досвід та українська практика. Аналітична доповідь. К.: НІСД, 2011. – 47 с.

 

[8] Закон України «Про соціальний діалог в Україні» від 23 грудня 2010 року

[9] Регламент Національної тристоронньої соціально – економічної ради затвердженийна засіданні Національної ради 20 лютого 2012 року

[10]Закон України «Про інформацію » від 02.10.92

 

[11] Закон України «Про інформацію » від 02.10.92

[12]Лазор В.В. Проблеми правового регулювання трудових спорів і конфліктів за умов формування ринкових відносин в Україні. – Рукопис. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005. – С. 11

[13]Сокол М.В. Порядок вирішення колективних трудових спорів і конфліктів в Україні. Монографія / М.В. Сокол. – Луцьк: друк ПП Іванюк В.П., 2011. – С. 19

[14]Див. Бурак В.Я. Трудові спори: порядок їх вирішення в Україні. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. – С. 27

[15]Див. там само. – С. 25-26

[16]Див. Сокол М.В. Порядок вирішення колективних трудових спорів і конфліктів в Україні. Монографія / М.В. Сокол. – Луцьк: друк ПП Іванюк В.П., 2011. – С. 26

[17]Див. Бурак В.Я. Трудові спори: порядок їх вирішення в Україні. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. – С. 26

[18]Див. Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 3 березня 1998 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 04.12.2012)

[19]Див. Положення про примирну комісію, затв. Наказом Національної служби посередництва і примирення від 18 листопада 2008 року №130 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nspp.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=100:2010-02-25-15-18-22&catid=6:2009-12-29-19-38-17&Itemid=22 (дата звернення: 04.12.2012)

[20]Сокол М.В. Порядок вирішення колективних трудових спорів і конфліктів в Україні. Монографія / М.В. Сокол. – Луцьк: друк ПП Іванюк В.П., 2011. – С. 70

[21]Див. Сокол М.В. Порядок вирішення колективних трудових спорів і конфліктів в Україні. Монографія / М.В. Сокол. – Луцьк: друк ПП Іванюк В.П., 2011. – С. 71

[22]Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 3 березня 1998 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 04.12.2012)

[23]Див. Сокол М.В. Порядок вирішення колективних трудових спорів і конфліктів в Україні. Монографія / М.В. Сокол. – Луцьк: друк ПП Іванюк В.П., 2011. – С. 72-73

⁵⁹Див. Проект Трудового кодексу України від 4 грудня 2007 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=30947 (дата звернення: 04.12.2012)

[25]Сокол М.В. Порядок вирішення колективних трудових спорів і конфліктів в Україні. Монографія / М.В. Сокол. – Луцьк: друк ПП Іванюк В.П., 2011. – С. 73

[26]Див. Положення про посередника, затв. Наказом Національної служби посередництва і примирення від 18 листопада 2008 року №133 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nspp.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=99:2010-02-25-15-11-28&catid=6:2009-12-29-19-38-17&Itemid=22 (дата звернення: 04.12.2012)

[27]Сокол М.В. Порядок вирішення колективних трудових спорів і конфліктів в Україні. Монографія / М.В. Сокол. – Луцьк: друк ПП Іванюк В.П., 2011. – С. 74

[28]Положення про посередника, затв. Наказом Національної служби посередництва і примирення від 18 листопада 2008 року №133 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nspp.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=99:2010-02-25-15-11-28&catid=6:2009-12-29-19-38-17&Itemid=22 (дата звернення: 04.12.2012)

[29]Див. Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 3 березня 1998 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 04.12.2012)

[30]Див. Положення про трудовий арбітраж, затв. Наказом Національної служби посередництва і примирення від 18 листопада 2008 року №135 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nspp.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=97:2010-02-25-15-07-59&catid=6:2009-12-29-19-38-17&Itemid=22 (дата звернення: 04.12.2012)

[31]Див. Сокол М.В. Порядок вирішення колективних трудових спорів і конфліктів в Україні. Монографія / М.В. Сокол. – Луцьк: друк ПП Іванюк В.П., 2011. – С. 78-80

[32]Див. Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 3 березня 1998 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 04.12.2012)

[33]Положення про трудовий арбітраж, затв. Наказом Національної служби посередництва і примирення від 18 листопада 2008 року №135 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nspp.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=97:2010-02-25-15-07-59&catid=6:2009-12-29-19-38-17&Itemid=22 (дата звернення: 04.12.2012)

[34]Сокол М.В. Порядок вирішення колективних трудових спорів і конфліктів в Україні. Монографія / М.В. Сокол. – Луцьк: друк ПП Іванюк В.П., 2011. – С. 85

[35]Положення про трудовий арбітраж, затв. Наказом Національної служби посередництва і примирення від 18 листопада 2008 року №135 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nspp.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=97:2010-02-25-15-07-59&catid=6:2009-12-29-19-38-17&Itemid=22 (дата звернення: 04.12.2012)

[36]Див. Сокол М.В. Порядок вирішення колективних трудових спорів і конфліктів в Україні. Монографія / М.В. Сокол. – Луцьк: друк ПП Іванюк В.П., 2011. – С. 85-86

[37]Див. Сокол М.В. Порядок вирішення колективних трудових спорів і конфліктів в Україні. Монографія / М.В. Сокол. – Луцьк: друк ПП Іванюк В.П., 2011. – С. 89-90