Тема № 2 Функції та механізм держави

З дисципліни: Правознавство

Категорія студентів: 2 курс студентів ННІПП НАВС, ОКР «Бакалавр».

Навчальна мета: опанування базової термінології по темі; застосування вивченої термінології при аналізі окремих об’єктів державно-правової дійсності.

Виховна мета: сприяння формуванню у студентів високого рівня правосвідомості, правової, етичної, естетичної культури.

Розвиваюча мета: сприяння розвитку інтелектуальних здібностей, мовлення та пам’яті, формуванню професійно-правового мислення, опануванню методами наукового пізнання.

Навчальний час: 2 години

Навчальне обладнання, ТЗН: проектор (згідно з розкладом)

Наочні засоби: схеми, мультимедійні матеріали (згідно з розкладом)

Між предметні та міждисциплінарні зв’язки: Теорія держави та права, Юридична деонтологія, Історія держави та права України, Історія держави та права зарубіжних країн, Історія вчень про державу та право.

Навчальні питання: Поняття, зміст та класифікація функцій держави. Внутрішні та зовнішні функції держави. Поняття механізму держави, його структура та співвідношення з апаратом держави, засади діяльності. Органи держави, їх ознаки. Класифікація органів держави. Апарат держави, принципи його організації та діяльності.

Література:

1. Гришко О. М. Теорія держави і права [Текст]: практикум / О. М. Гришко, В. І. Риндюк, Ю. М. Рижук; за заг. ред. д-ра політ. наук, проф. Ф. П. Шульженка; Держ. вищ. навч. закл. "Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана". - К.: КНЕУ, 2013. - 308 с.

2. Загальна теорія держави і права [Текст]: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / [М. В. Цвік та ін.]; за ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф, акад. АПрН України О. В. Петришина; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. - Х.: Право, 2010. - 583 с.

3. Козюбра М. Верховенство права і українські реалії та перспективи // Право України. - 2010.- №3. - С.6-18.

4. Конституція України. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 30, ст. 141

5. Лук'янов Д. В. Теорія держави і права [Текст]: посіб. для підготов. до держ. іспитів / [Д. В. Лук'янов, С. П. Погребняк, Г. О. Христова]; за заг. ред. О. В. Петришина. - Х.: Право, 2012. - 190 с.

6. Марчук В. М. Теорія держави і права [Текст]: навч. посіб. / В. М. Марчук, О. В. Корольков; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2012. - 415 с.

7. Письменицький А.А. Теорія держави і права [Текст]: навч. посіб. / А. А. Письменицький, Д. В. Слинько, А. С. Спаський; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2010. - 242 с.

8. Правова система України в умовах сучасних національних та міжнародних тенденцій розбудови державності [Текст]: монографія / [Оніщенко Н. М. та ін.]; за заг. ред. проф., Засл. юриста України Ю. Л. Бошицького; Київ. ун-т права Нац. акад. наук України. - К.: Кондор, 2012. – 614 с.

9. Риндюк В. І. Проблеми законодавчої техніки в Україні: теорія та практика [Текст]: монографія / В. І. Риндюк; Нац. акад. наук України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. - К.: Юридична думка, 2012. - 271 с.

10. Сидоренко М. Й. Теорія держави і права (курс лекцій) [Текст]: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. Й. Сидоренко. - К.: Ун-т "Україна", 2013. - 197 с.

11. Скакун О. Ф. Теорія права і держави [Текст]: підручник / О. Ф. Скакун; Харк. нац. ун-т внутр. справ. - К.: Правова єдність, 2011. - 520 с.

12. Теорія держави і права [Текст]: навч. посіб. / [С. К. Бостан та ін.]. - К.: Академія, 2013. - 346 с.

13. Теорія держави і права [Текст]: навч. посіб. / О. М. Головко [та ін.]; за заг. ред. І. М. Погрібного; Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х.: ХНУВС, 2010. - 277 с.

14. Теорія держави і права [Текст]: навч. посіб. / Херсон. юрид. ін-т Харк. нац. ун-ту внутр. справ; [авт.-упоряд.: Пихтін М. П. та ін.; за заг. ред. В. В. Галунька]. - Херсон: Херсон. міськ. друк., 2011. - 262 с.

15. Теорія держави і права [Текст]: посіб. для підготов. до держ. іспитів / [Д. В. Лук'янов та ін.]; за заг. ред. О. В. Петришина. - Х.: Право, 2013. - 202 с.

16. Хахуліна К. С. Теорія держави і права в схемах та визначеннях [Текст]: навч. посіб. / К. С. Хахуліна, В. А. Малига, І. В. Стаднік. - Донецьк: Донбас, 2011. - 340 с.

17. Шестопалова Л. Теорія права та держави [Текст]: посібник / Людмила Шестопалова. - К.: Паливода А. В. [вид.], 2012. - 255 с.

18. Юридична енциклопедія: У 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 1998-2001.

Методичні поради з викладання тем: особливу увагу слід приділити питанню особливостей елементів форми Української держави.

Запитання до семінару 1 (2 год.):

1. Поняття, зміст та класифікація функцій держави.

2. Внутрішні та зовнішні функції держави.

3. Поняття механізму держави, його структура та співвідношення з апаратом держави, засади діяльності.

4. Органи держави, їх ознаки.

5. Класифікація органів держави.

6. Апарат держави, принципи його організації та діяльності.

Завдання для самостійного вивчення (4 год.):

Поняття, значення й об'єктивний характер функцій держави, співвідношення їх з цілями, завданнями і принципами діяльності держави. Основні характерні ознаки функцій держави. Конкретно-історична обумовленість функцій держави. Обумовленість функцій держави її сутністю і соціальним призначенням. Класифікація функцій держави. Основні внутрішні функції держави. Основні зовнішні функції держави. Основні і додаткові, постійні і тимчасові функції держави. Функції держави і функції окремих її органів. Функціонування держави. Форми здійснення функцій держави: правові і не-правові. Методи здійснення функцій держави. Характеристика основних внутрішніх і зовнішніх функцій сучасної Української держави. Динаміка функцій держави. Зв'язок і взаємодія функцій держави. Межі діяльності держави. Теоретичні основи і значення типології держав. Необхідність визначення різних типів держав. Типологія як один з найважливіших прийомів і засобів пізнання історичного процесу розвитку держави. Проблеми типології держав. Критерії типології держав: географічний принцип, ідеальний тип, типи розвитку (динамічний і статичний), суспільно-економічна формація, цивілізація. Фактори, що визначають тип держави. Формаційний підхід: переваги і недоліки. Особливості держави в межах одного іс­торичного типу. Наступність у розвитку держави. Характеристика окремих типів держав. Рабовласницька держава. Феодальна держава. Капіталістична держава. Соціалістична держава: ідеал чи реальність. Держава перехідного типу.

Цивілізаційний підхід: переваги і недоліки. Класифікація цивілізаційних підходів: виокремлення східних, західних та змішаних держав; стародавніх, середньовічних і сучасних; аграрних, індустріальних і постіндустріальних та ін. Діалектика співвідношення формаційного і цивілізаційного підходів у типології держави. Поняття і призначення механізму держави, його роль у здійсненні функцій і завдань держави. Широке і вузьке розуміння механізму держави. Співвідношення механізму держави та її апарату. Структура державного апарату. Поняття й ознаки державних ор­ганів, їх система і класифікація. Основні принципи організації і здійснення державної влади. Проблема поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Правоохоронні і "силові" органи держави (міліція, податкова поліція, прокуратура, служба безпеки, розвідка). Органи держави і органи місцевого самоврядування, їх співвідношення. Принципи організації і діяльність державного апарату. Державна служба. Державний службовець і посадова особа. Поняття і суть бюрократії. Демократичний і бюрократичний централізм. Вимоги до державного апарату та основні засади його діяльності в умовах демократичної, правової, соціальної держави. Гарантії діяльності органів державної влади. Проблеми вдосконалення організації і діяльності механізму Української держави.

Підготувати наукові повідомлення та/або реферати на наступні теми:

1. Механізм держави як система державних організацій.

2. Принцип розподілу влади та його історичні витоки.

3. Співвідношення форми та механізму держави.

4. Органи державної влади України.

5. Критерії диференціації органів держави.

6. Принцип демократизму як засада діяльності державного механізму.

Функції держави — це основні напрямки діяльності держави, в яких відображаються та конкретизуються її завдання і цілі, виявляється сутність та соціальне призначення держави у суспільстві.

Функції держави реалізуються передусім в процесі її впливу на суспільні відносини і їх не слід ототожнювати з функціями окремих гілок державної влади (законодавчої, виконавчої, судової) та функціями окремих державних органів. Хоча законодавчі, управлінські, судові функції і наближаються до функцій держави, але вони є меншими за обсягом і не є їм тотожними. Аналогічно більш вузькій, локальний характер, порівняно з функціями держави, мають і функції окремих державних органів.

В основу формування функцій держави покладені суспільні потреби й інтереси. Функції держави відображають реалізацію загальносоціальних або "спільних справ", що забезпечують об'єктивне існу­вання людей. Функції держави постійно розвиваються під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Одні функції виникають, інші змінюються, треті зникають. Такими факторами можуть бути соціальні зміни в суспільстві; зміни типу, форми держави; міжнародна обстановка тощо.

Держава виконує надзвичайно багато функцій, які вивчаються різними галузями наук. Теорія держави аналізує лише основні функції держави, які можна класифікувати за такими критеріями: 1) за соціальним значенням державної діяльності:

основні функції — найважливіші напрямки діяльності держави, які мають пріоритетне значення у визначений історичний період розвитку суспільства (захист прав і свобод людини, економічна, соціальна тощо);

неосновні (додаткові) функції — напрямки діяльності держави по здійсненню конкретних завдань, які мають супроводжувальний, допоміжний або обслуговуючий характер (управління персоналом, оподаткування, фінансовий контроль тощо);

2) за часом їх дії:

постійні функції — напрямки діяльності держави, що здійснюються впродовж тривалого часу і притаманні їй на всіх або більшості етапах її існування, розвитку та функціонування (політична, соціальна, організація оборони країни тощо);

тимчасові функції — напрямки діяльності держави, які спрямовані на вирішення деяких невідкладних завдань і здійснюються протягом певного періоду її існування (боротьба з стихійним лихом, введення надзвичайного стану тощо);

3) за сферою суспільного життя:

гуманітарні функції — напрямки діяльності держави та її органів із забезпечення кожній людині належних умов життя;

економічні функції — напрямки діяльності держави та її органів щодо регулювання сфери економічних відносин на ринкових засадах і добросовісної конкуренції, створення умов для розвитку виробництва, захист різних форм власності;

політичні функції — напрямки діяльності держави та її органів зі створення умов для формування і функціонування державної влади на засадах демократії, регулювання сфери політичних відносин, забезпечення народовладдя;

4) за територіальною спрямованістю:

внутрішні функції — напрямки діяльності держави, що здійснюються в межах її території і в яких конкретизується її внутрішня політика відносно економічних, ідеологічних, культурних та інших сторін життя суспільства;

зовнішні функції — напрямки діяльності держави, що здійснюються за межами її території у взаємовідносинах з іншими державами та міжнародними організаціями, в яких виявляється її зовнішня політика.

Як внутрішні, так і зовнішні функції не можуть бути однаковими для всіх держав. Певні відмінності залежать від типу держави і характеру політичного режиму, від етапів її розвитку, міжнародної об­становки, характеру взаємовідносин співіснуючих між собою держав. Між внутрішніми і зовнішніми функціями існує тісний зв'язок. Кожна держава заради найефективнішого вирішення своїх внутрішніх завдань вступає у відносини з іншими країнами у сфері економіки, політики, культури тощо. З їх допомогою держава може швидше і ефективніше вирішувати свої внутрішні проблеми, особливо тоді, коли для цього у неї немає необхідних сировинних та інших матеріальних ресурсів. Це призводить до того, що значна частина зовнішніх функцій стає, по суті, продовженням внутрішніх, особливо у державах з однотипною соціальною базою.

Внутрішні і зовнішні функції держав соціальнодемократичної орієнтації можна класифікувати залежно від сфери впливу: в гуманітарній, економічній і політичній сфері.

Механізм держави — цілісна ієрархічна система державних органів, що здійснюють державну владу, а також установ, підприємств, за допомогою яких виконуються завдання і функції держави.

 

Ознаки механізму держави:

1) це ієрархічна система, тобто система, побудована на засадах субординації та координації. Політико-організаційну основу системи складають органи держави, територія держави, збройні сили та інші державні військові формування, державні символи, столиця держави;

2) це цілісна система внутрішньо організованих елементів, яка має єдині принципи побудови і єдині завдання та цілі діяльності. Кожний із суб'єктів механізму держави як його системний елемент є органічно обумовленим усіма іншими його елементами і функціонуванням системи в цілому;

3) це система, яка має чітку структуру з певними зв 'язками між її елементами. Первинними елементами є державні органи.

Як механізм годинника складається з різних елементів, так і механізм держави, будучи єдиним, містить у собі органи, блоки, підсистеми і навіть самостійні гілки влади: законодавчу, виконавчу, судову. В цій розчленованості просліджується ієрархія: різні державні органи, їх блоки, підсистеми посідають неоднакове місце у державному механізмі, але усі разом повинні діяти злагоджено і без збоїв. Так, одну з підсистем держави утворюють вищі органи держави: представницькі, виконавчі, глава держави. Інша підсистема — місцевого рівня: Ради та їх виконкоми, державні адміністрації та їх глави. Особливою підсистемою є судова, а також правоохоронні органи: прокуратура, міліція, органи служби безпеки та ін.;

4) це система, яка має єдину бюджетну, грошову, банківську системи, державну власність, котрі становлять її організаційно-економічну основу;

5) це взаємодіюча, динамічна і реально працююча система, за допомогою якої функціонує держава, здійснюється управління

суспільством (по суті, механізм держави створюється для виконання її функцій).

У літературі можна зустріти ототожнення «механізму» і «апарату» держави. Тим часом поняття механізму держави ширше за поняття державного апарату за складом і структурою. Механізм держави, по суті, є апаратом у дії, у функціонуванні — із усіма зв'язками, що існують і виникають між його частинами.

Механізм держави має розглядатися не як проста сукупність складових його елементів (державних органів, організацій, установ), а як система цих елементів, функціонально сумісних, узгоджених між собою і системою в цілому, котрі перебувають у постійному відновленні з Метою підтримання своєї основної функції — управління.

 

 

Обговорено та схвалено на засіданні кафедри загальноправових дисциплін ННІПП НАВС__ _______ 2013 р., протокол № __.

________________________ ________________________

(посада НПП) (підпис, ПІБ)