Допоміжні функції державного управління

 

 

Допоміжні функції державного управління — є спільними для всіх управлінських структур т сприяють нормальному здійсненню загальних та спеціальних функцій.

Допоміжні функції державного управління

Функція управління персоналом (людськими ресурсами) — це здійснення всіх функцій менеджменту, пов’язаних з плануванням, набором, відбором, розвитком, використанням, винагородою, збільшенням потенціалу людських ресурсів.

 

 

 

Кадрова політика –це визначення стратегії і тактики, політичного курсу роботи з кадрами, який визначає завдання, пов’язані зі: ставленням організації до зовнішніх факторів (ринку праці, демографічної структури населення), ставленням до персоналу своєї організації (система винагород, вирішення соціальних питань).

 

Кадровий розвиток –це довготривале завдання, спрямоване на збереження, поліпшення та пристосування фахових та соціальних якостей працівників.

 

Професійний розвиток –це процес підготовки працівників до виконання нових виробничих функцій, зайняття нових посад, розв’язання нових завдань.

 

Професійне навчання –це процес безпосередньої передачі нових навичок чи знань співробітникам організації.

Функція фінансування та бюджетування –це процес управління взаємопов’язаних між собою трьох підсистем –державні фінанси, фінанси підприємств та фінанси населення, що здійснюють акумуляцію фінансових ресурсів суспільства, забезпечують формування бюджету.

 

Бюджетний процес –це регламентований законодавством порядок складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання та контроль за їх виконанням, затвердження звітів про виконання бюджетів.

 

Завдання бюджетного процесу:

ü визначення доходів з кожного джерела;

ü визначення величини видатків;

ü контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств, організацій, установ;

ü створення державних матеріальних і грошових резервів для постійного фінансування передбачених заходів.

 

 

 

 

Документування –це діяльність, спрямована на зберігання всієї документації, що стосується основних напрямків і процедур роботи органу державного управління та прийнятих рішень, протягом такого часу, допоки ця документація становить цінність.

 

Документи мають значення:
1. державне, відображаючи суспільні відносини, державний лад та державну політику в різних її проявах, суть взаємовідносин владних інституцій з територіальними спільнотами громадян;
2. юридичне, фіксуючи підвалини правових відносин фізичних та юридичних осіб та регулюючи їх дії;
3. соціально-психологічне, відіграючи роль суспільно-стабілізуючого чинника, закріплюючи в окремої особи розуміння наявності сталих загальноприйнятих норм суспільної поведінки.
Формування справи –це групування окремих документів відповідно до встановленої номенклатури. Справи формуються за місцем реєстрації самих документів або в структурних підрозділах установи.

 

 

Номенклатура справ –це систематизований перелік найменувань справ, створюваних у діловодстві установи, оформлений у відповідному порядку із зазначенням строків зберігання справ.

 

 

Архів –це установа, що забезпечує облік, зберігання і використання архівних документів, формування архівного фонду, здійснює управління, науково-дослідницьку та інформаційну діяльність у цій галузі, вивчає закінчені виробництвом та належно оформлені документальні матеріали.

 

 

 

Функція зв'язку з громадськістю (public relations) –функція управління, що встановлює і підтримує взаємовідносини між організацією та громадськістю з метою надання останній загального уявлення про діяльність органів управління, впливу на створення зовнішнього і внутрішнього соціально-політико-психологічного середовища, забезпечення бажаної поведінки цього середовища у ставленні до органів влади.

 

 

Комунікативні канали