Лекція 9. Метод Активного СОЦІАЛЬНО-психологічного навчання як форма групової психокорекційної роботи

Мета: ознайомлення студентів з особливостями проведення активного соціально-психологічного навчання.

Професійна спрямованість: вміння вирізняти методологічні відмінності активного соціально-психологічного навчання.

План:

1. Взаємозв’язок психодинамічної теорії АСПН з іншими теоріями.

2. Гештальт-модель психокорекційної групи.

3. Модель групи, центрованої на клієнті.

4. Характерні особливості психокорекційного процесу в групі АСПН.

5. Закономірності динаміки індивідуально-особистісних і групових змін у процесі АСПН.

6. Результативність психокорекційного процесу у групі АСПН.

 

Основні поняття

групова дезінтеграція, вторинна інтеграція, групова динаміка, процесуальна діагностика, індикатори дезінтеграції, особистісна проблематика, психологічні захисти, базові захисти, сценарій життя, психологічні ігри

 

Література

Основна література

1. Яценко Т.С. Основи глибинної психокорекції: феноменологія, теорія і практика: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2006. – С. 130-148.

2. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – С. 61-106.

3. Яценко Т.С. Теорія і практика групової психокорекції: Активне соціально-психологічне навчання: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2004. – С. 23-29.

Додаткова література

4. Берн Э. Групповая психокоррекция. – М.: Академический Проект, 2001. – С. 17-93.

 

Взаємозв’язок психодинамічної теорії АСПН з іншими теоріями

У психоаналітичних групах акцент робиться на переживаннях дитинства, травмуюча функція якого пов’язана з характером розв’язання проблем психосексуальних стадій розвитку. Метою групового процесу є переведення несвідомих конфліктів суб’єкта в свідомі й створення умов для повторного переживання травмую чого досвіду дитинства з метою аналізу та глибшого розуміння його ролі в долі людини.

Керівник групи при цьому привертає увагу до проявів „перенесення” та їх актуалізації на груповій моделі, до „оживлення” минулого конфлікту на сучасній ситуації „тут-і-тепер”. У полі зору опиняються захисти, що об’єктивують витіснені фіксації.

У групах гуманістично-екзистенційної моделі стан людини розглядається з точки зору мети, вибору свободи та відповідальності. Люди потенційно мають здатність розширювати свою самосвідомість, а це веде їх до більшої свободи і відповідальності через переборення екзистенцій них тривог і страхів.

Роль керівника такої групи в стимулюванні її членів до рефлексії та розуміння суб’єктивного, неповторного світу іншої людини, до встановлення автентичних (справжніх) контактів. Керівник групи акцентує увагу на актуальному. Психотерапія ґрунтується на зміні ставлення до травмуючи факторів, на визначенні мети життя.

 

Гештальт-модель психокорекційної групи

Ця модель групи має на меті надання допомоги людям в актуалізації незавершених справ дитинства. Акцент робиться на визнанні особистої відповідальності суб’єкта за все те, що він робить і думає. Приговорювання душевних травм дитинства в такій групі підміняється моделюванням і психодрамою, щоб суб’єкт пережив їх заново, занурився в них, вивчив причини таких травмуючи переживань і розв’язав свої проблеми.

Метою такої групової роботи є забезпечення внутрішньої цілісності Я суб’єкта шляхом прийняття в собі деяких, до того відчужуваних, частин психіки. Завдання керівника полягає в тому, щоб допомогти членам групи визначити емоційні моменти свого досвіду, пов’язані з певними незавершеними справами, які негативно впливають на актуальну поведінку. Велика увага при цьому звертається на трактування власної поведінки самими учасниками психокорекції. Всі гештальт-вправи зорієнтовані на посилення рівня усвідомлення власної поведінки, її причин, що зумовлює надалі конструктивні зміни поведінки.

 

Модель групи, центрованої на клієнті

Ця модель ґрунтується на припущенні, що люди мають уроджені прагнення до повної реалізації свого потенціалу. В групі створюються максимально сприятливі умови для само дослідження в собі таких аспектів, в які раніше не сягала свідомість. атмосфера такої групи характеризується відкритістю, чесністю, можливістю вираження будь-яких почуттів, незалежно від їхньої валентності, взаємною увагою, підтримкою, щирістю, що іменується безумовним позитивним ставленням.

Роль керівника такої групи полягає у виробленні психологічної захищеності й підтримці членів групи, у створенні умов для ефективного спілкування на площині спонтанності, щирості та взаємо прийняття одним одного без осуду та оцінок. Підґрунтям таких стосунків є емпатія. Активність керівника проявляється в уважному, емпатійному слуханні, без оцінок у чорно-білих категоріях, відображаючи поведінку членів групи аби вони могли робити для себе висновки, допомагаючи їм у цьому професійними інтерпретаціями та роз’ясненнями.

 

 

Характерні особливості психокорекційного процесу в групі АСПН

Психокорекція в групі АСПН орієнтована на з’ясування глибинно-психолоігчних передумов труднощів спілкування, породжуваних особистісною проблемою, яка суб’єктом не усвідомлюється.

АСПН – це навчання глибинно-психологічному аналізу одержуваного в групі поведінкового матеріалу. це може бути вербальна продукція, невербальна, малюнкова чи типологічні моделі. Тому АСПН – це в першу чергу навчання, а не тренування, бо в основу одержуваних результатів покладено точність психодіагностики та вміння цілісного аналізу поведінкової продукції.

Психокорекційний процес АСПН завжди вбирає в себе дослідницький аспект, що ґрунтується на спільній активності клієнта й психолога, який веде групу. Учасники оволодівають навичками аналізу моделі спілкування, котре складається в групі спонтанно й невимушено.

Психокорекція в групі не передбачає навчання на абстрактних моделях, без співвіднесення їх із досвідом її членів. Воно будується на матеріалі кожного з учасників, породжуваному в ситуації тут-і-тепер.

Психодіагностика в АСПН має процесуальний характер і не передбачає використання наслідків формалізовано-тестового обстеження учасників до початку занять. Робота зорієнтована на забезпечення індивідуально-неповторного психокорекційного результату для кожного з учасників навчання.

Психокорекція в АСПН є багаторівневою й базується на механізмах позитивної дезінтеграції та вторинної інтеграції на більш високому рівні розвитку.

 

Закономірності динаміки індивідуально-особистісних і групових змін у процесі АСПН

АСПН є лабільною системою психологічного впливу, зорієнтованою на індивідуально-неповторну допомогу кожному учаснику навчання. Завданням АСПН є прояснення психологічного смислу особистісної проблеми. Разом з тим є певні загальні закономірності в особливостях особистісних проблем учасників навчання та в розвитку самого групового процесу.

Між дезінтеграцією та інтеграцією є зворотна залежність, тобто чим вищий рівень групової інтеграції, тим більше можливостей відкривається для індивідуально-особистісної позитивної дезінтеграції, яка і приводить із часом до вторинної інтеграції на більш високому рівні розвитку.

Коригуючи, ми практично нічого нового не вносимо: ми працюємо із тим, що вже є в суб’єкта, змінюючи напрям, динаміку структурних компонентів психіки з метою нівелювання особистісних деструкцій. В психокорекційному процесі відбувається переорієнтація психічної енергії з деструктивних каналів у конструктивному напрямі, який би допоміг клієнтові привести у відповідність засобі взаємодії з довколишнім світом із його намірами, бажаннями, очікуваннями.

Ми допомагаємо клієнту встановити зв’язки між свідомими і несвідомими аспектами психіки, виявити невідповідність між цілями, бажаннями й тими засобами, які він застосовує для їх досягнення. Фактично процес психокорекції полягає у з’ясуванні причин труднощів спілкування, породжених несвідомими аспектами психіки суб’єкта.