Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Фактори, причини та умови професійної злочинності↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 25 из 25 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Професійна злочинність, природно, детермінується на загальносоціальному рівні, як і вся злочинність у цілому, криміногенними факторами — факторами економічними, соціальними, організаційно-управлінськими, політичними та іншими. До економічних факторів належать такі явища і процеси: скорочення обсягів виробництва в країні, його технічна відсталість і деградація науково-технічного потенціалу; неконкурентоздатність більшості українських товарів на світовому ринку; існування в непомірних обсягах тіньової економіки (вона складає понад 40% валового внутрішнього продукту); залучення тією чи іншою мірою в тіньовий сектор економіки значних верств населення України через позабанківський обіг готівки, вуличну торгівлю; ухи- лення від сплати різноманітних податків і зборів; корупція (за деякими оцінками за кордоном знаходиться від 15 до 20 млрд. доларів, неофіційно експортованих громадянами і юридичними особами країни); широке поширення бартерних угод; інфляція, яка була особливо високою в 1992-1994 роках та в 1998 році, а також інші прояви «хворої» економіки і нестабільної кредитно-фінансової системи. Криміногенні соціальні фактори — це зниження рівня матеріального забезпечення більшості населення (по суті, його бідність); несвоєчасна виплата заробітної плати, стипендій, пенсій; зменшення можливостей для легального заробітку; соціально-майнові контрасти (йдеться про стрімку поляризацію населення за рівнем прибутків); поширення випадків, коли високий життєвий рівень досягається шляхом порушення законів та інших нормативних актів. В зв'язку з останньою тезою не можна не відмітити, що завдяки вільному ринку, активній зовнішньоторговельній діяльності, вільному обміну інформацією між Україною та іншими країнами набули поширення в країні стандарти життя і споживання, що існують у багатих країнах Європи та Америки. Ці стандарти передбачають певний розмір грошового прибутку, наявність власного міського будинку і заміської дачі, висококласного автомобіля, можливість змістовного відпочинку за кордоном. Все це стало життєвою метою деяких українців, особливо молоді. Але її досягнення легальним шляхом стає все більш проблематичним і досить часто задовольняється злочинними способами. Ряд негативних явищ є криміногенними факторами організаційно-управлінського характеру: — суперечливе оподаткування вітчизняних виробників за своїми ставками не сприяє їх нормальній господарській діяльності, штовхає на численні зловживання; — масове ввезення в Україну імпортних промислових і продовольчих товарів, які в достатній кількості може вироб ляти і вітчизняна промисловість і підприємства АПК (вкрай низькі мита на іноземні вироби і продукти, високі технології їх виготовлення дозволяють реалізувати імпортний товар на внутрішньому ринку дешевше за свій, вітчизняний); — істотні недоліки в проведенні реформ, зокрема в сис темі приватизації (зловживання з боку державних службовців і керівників підприємств, шахрайство інвесторів тощо); — повільність у проведенні адміністративної реформи в країні; — диспропорції в розвитку регіонів країни, невирі- шеність проблем деяких збиткових галузей господарства (наприклад, вугільна промисловість), несвоєчасне вирішен ня назрілих питань з упорядкування управління підприєм ствами агропромислового комплексу тощо., Не можна не назвати окремі фактори політичного характеру, що погіршують криміногенну обстановку в країні. Зокрема, впровадження (на фоні низького рівня життя) платних медичних послуг, навчання у вузах за контрактом, платне одержання житла, низьке пенсійне забезпечення та інші проблеми, вирішення яких перекладається на плечі широких верств населення. Все це призводить до відчуження частини громадян від держави і закону, орієнтує їх на досягнення власного добробуту будь-якими засобами (включаючи й ті, що не схвалюються суспільством). До обставин такого роду можна віднести тривале замовчування державою в радянський період існування професійної злочинності, що сприяло її відтворенню, і недооцінку сучасною українською державою її підвищеної суспільної небезпеки. Через дію перелічених факторів загострюється в країні криміногенна ситуація взагалі і збільшується професійна злочинність зокрема. Причинами ж вчинення конкретних злочинів кримінальними професіоналами необхідно вважати ті певні негативні обставини, притаманні нашій дійсності, під впливом яких у свідомості винних виникають глибокі й стійкі анти-суспільні погляди, звички, які породжують у них високий ступінь готовності займатися злочинним промислом. Слід назвати, принаймні, шість таких обставин, що найбільш чітко вимальовуються. 1. Наявність у структурі суспільної свідомості (в свідомості суспільства) таких елементів, як користолюбство, зажерливість, паразитична психологія, прагнення обдурити іншого, поживитися за чужий рахунок. Перелічене лежить в основі майнових злочинів, які становлять ядро професійної злочинності. 2. Живучість злочинних традицій і звичаїв, що виникли сотні років тому, передаються з покоління в покоління і в оновлених формах існують і зараз. 3. Перевантаження нашого суспільства великою кіль кістю неформальних соціальних груп, для яких характерні негативні норми поведінки і життєдіяльності. У такому се редовищі культивується злочинна романтика і ідея начебто можливості уникнути кримінальної відповідальності. Для цього начебто є багато шансів, якщо оволодіти відповідни ми прийомами і навиками. В таких групах у результаті впли ву на свідомість їх членів з боку запеклих злочинців з вели ким «стажем» поступово і міцно утверджується кримінальна субкультура. Доказ тому — поширення тут злочинного жаргону, блатних (злодійських) пісень, звичаїв, татуюван ня. Вражаються цим переважно неповнолітні та особи мо лодого віку, в очах яких все це має суттєве значення для самоствердження особистості. 4. Поява в останній час великої кількості бездоглядних і безпритульних дітей; їхній спосіб життя відкриває їм до рогу до злочинного світу. 5. Недоліки виховної роботи, покладеної на такі соціальні інститути, як сім'я, школа, заклади культури, спортивні організації тощо. Майже не використовуються з метою ви ховання можливості літератури, кіно, телебачення, засобів масової інформації. На жаль, тут іноді мають місце факти, коли офіційні інститути виховання населення замість ко ристі завдають шкоди. 6. Криміналізація діяльності приватного бізнесу, що на мітилася. У цій сфері починають відігравати значну роль об ман, шахрайство, недобросовісна конкуренція, ухилення від сплати різноманітних податків і зборів. Подібні правила зас воює багато з власників приватних і комерційних підприємств; інколи вони користуються послугами кримінальних структур. Сприяють існуванню професійної злочинності і деякі специфічні умови. Вони, на відміну від причин, самі по собі безпосередньо не можуть породжувати злочин. Однак, як супутник його причин, впливаючи певним чином на них, забезпечують їх відповідний розвиток, необхідний для виникнення наслідку — злочину. Умови полегшують вчинення злочину кримінальними професіоналами. Як умови виступають недоліки, помилки й упущення в діяльності тих або інших правоохоронних і правозастосов-них органів. Так, незадовільна робота слідчих органів тягне за собою низький рівень викриття злочинів. (По лінії карного розшуку в останні роки середній показник розкриття всього масиву тяжких злочинів дорівнює 70%, а в окремих регіонах є і того нижчим.) Подібний стан охорони правопорядку «надихає» на кримінальний промисел. Слабка практична підготовленість працівників карного -розшуку не забезпечує належної роботи з подолання злочинного професіоналізму. Свого часу в складі органів внутрішніх справ існували спеціалізовані оперативно-розшукові підрозділи, що займалися виявленням професійних злочинців і затриманням їх «на гарячому». Співробітниками цих підрозділів були досвідчені працівники-розшуковці, які володіли оперативним мистецтвом, що за своєю суттю близьке до будь-якого іншого виду мистецтва. Зараз ці підрозділи під різними приводами (відсутність вищої юридичної освіти, досягнення п'ятдесятирічного віку, безперервні компанії по реформуванню системи внутрішніх справ) скасовані. В результаті порушена наступність в передачі досвіду боротьби з професійною злочинністю, втрачені особисті картки на кримінальних професіоналів тощо. Разом з досвідченими кадрами пішли в минуле знання кримінального середовища, багато апробованих форм і методів боротьби з ним. І в той же час не здійснювалася і не здійснюється предметна спеціалізована підготовка і перепідготовка практиків, покликаних протидіяти професійній злочинності. Слід відмітити велику плинність кадрів у підрозділах органів внутрішніх справ. Наприклад, середній термін роботи в апараті карного розшуку не перевищує 2,5-3 років, що вкрай негативно відбивається на діловій кваліфікації працівників. Недостатній рівень роботи правоохоронних органів також є наслідком невпинного скорочення витрат, передбачених бюджетом країни на їх утримання. Про це свідчить співвідношення передбачених коштів МВС до розрахункової потреби. У 1993 році виділені кошти становили 58% від потреби, у 1994 — 47%, у 1995 — 42%, у 1996 — 41% і в 1997 році — всього лише 30% від потреби в них. Стан справ різко погіршується і через проникнення в правоохоронну систему корупції, що істотно підриває стабільність і послідовність її законної діяльності, порушує основу конспірації в оперативній роботі. Безпідставно припиняються кримінальні справи; під приводом неможливості тривалого зберігання знищуються справи засуджених, у тому числі і запеклих професіоналів, що полегшує їм замітати сліди свого кримінального минулого. Загальновідомі істотні недоліки в діяльності адміністрації місць позбавлення волі з проведення індивідуально-виховної роботи з засудженими, ізоляції кримінальних авторитетів («паханів»), по роз'єднанню злочинців-реци-дивістів, перетинанню спроб з їх боку встановлювати «свої порядки» в бригадах і загонах та залучати до лав кримінальних угруповань інших засуджених з числа молоді, передавати їм злочинні знання, вміння й традиції. Не можна заперечувати, що місця позбавлення волі впродовж багатьох років були «фабриками» злочинності, «університетами» кримінального професіоналізму. Не в усіх сучасних колоніях і тюрмах вдалося покінчити з такими нездоровими явищами. Як уже зазначалося, офіційна кримінально-правова статистика не містить необхідних відомостей про професійну злочинність, відсутня й розгорнута інформаційно-аналітична база, яка дозволяє стежити за кримінальними професіоналами. Вони розчиняються в загальній масі злочинного елементу, що ускладнює їх виявлення, вивчення, а також своєчасну профілактику їх незаконної суспільне небезпечної діяльності. Серед умов, що полегшують кримінальний промисел, треба назвати і прорахунки в чинному кримінальному законодавстві. В законі не передбачено посилення кримінальної відповідальності за злочини, вчинені кримінальними професіоналами. При призначенні покарання не завжди враховується фактична спеціалізація і систематичність їх злочинної діяльності. Практично виходить так, що настає однакова відповідальність, наприклад, і за одну квартирну крадіжку, і за двадцять, якщо у них відсутня колишня судимість. При подібному підході, безумовно, не спрацьовує ні загальна, ні спеціальна превенція покарання щодо цієї категорії злочинців. £> у| "І Попередження професійної ^ ~П злочинності Система попередження професійної злочинності включає низку різнорівневих заходів, спрямованих на блокування, нейтралізацію та усунення факторів, причин і умов, що її породжують і обумовлюють. На загально соціальному рівні ці заходи передбачають усунення дезорганізації українського суспільства, дезорганізації економічного, соціального і державно-правового розвитку. Зокрема, підняття рівня виробництва в країні; ліквідацію тіньових сторін, протиріч, що виникли в процесі переходу до ринкової економіки і в ході приватизації; зниження безробіття, підвищення стандартів життя населення; створення необхідних умов для легального одержання достатніх прибутків громадянами; побудову міцного фундаменту для нормального функціонування усієї соціальної сфери; оздоровлення морального клімату в суспільстві, впровадження високих моральних цінностей в ньому; додержання демократичних засад державності, утвердження законності, зміцнення громадського порядку в широкому значенні слова тощо. Після подолання загальної затяжної кризи в країні необхідно в першочерговому порядку здійснити перелічені загальносоціальні попереджувальні заходи, що буде, безумовно, сприяти попередженню злочинності в цілому і подоланню професійної злочинності в тому числі. Кримінальному професіоналізму можуть і повинні перешкоджати безпосередньо цільові спеціально-кримінологічні заходи. Маються на увазі суспільно-моральні захо- ди, заходи організаційно-управлінського характеру, технічні, правові заходи, заходи оперативного, а також кримінально-виконавчого характеру. Суспільно-моральні заходи полягають, передусім, у впровадженні у суспільну свідомість високих моральних цінностей. Вони передбачають також обмеження поширення злочинних традицій і звичаїв, під впливом яких відбувається процес розтління суспільства, особливо неповнолітніх і молоді, їх перехід на злочинний шлях. Є нагальна потреба в тому, щоб перекрити всі канали пропаганди злочинної ідеї в кіно, на телебаченні, в літературних творах, на естраді, де інколи у привабливому вигляді розповідається про пригоди злочинців, поширюються кримінальний жаргон, пісні, специфічні норми спілкування у кримінальному середовищі. Необхідно показувати небезпеку злочинної діяльності, особисту неповноцінність її учасників, життєву безвихідь професійних злочинців. Заходи оргапізацішю-управліпського характеру — це поновлення спеціалізованих підрозділів у системі органів внутрішніх справ по боротьбі з професійною злочинністю (особистий розшук, розвідка тощо) за напрямками її кримінальної спеціалізації (шахрайство, кишенькові крадіжки, пограбування, викрадення антикваріату та творів мистецтва, наркобізнес, контрабанда, надання кримінальних послуг, фальшивомонет-ництво тощо); створення інформаційного банку даних на професійних злочинців за окремими категоріями; постійне стеження і контроль за їх поведінкою; заборона нічим не викликаної легалізації окремих занять, пов'язаних з професійною злочинністю (гральний бізнес, наприклад). Розробка і реалізація цих заходів, безумовно, вимагає їх фінансового і технічного забезпечення. Але витрати на боротьбу зі злочинністю зрештою завжди окупаються. І останнє. З професійною злочинністю слід боротися професійно. З цього випливає необхідність сучасних методичних розробок по виявленню, розкриттю і викриттю кримінального професіоналізму, по його профілактиці. У попередженні професійної злочинності певна роль належить і технічним заходам. Сюди віднесено розробку і впровадження системи захисту особи, житла, власності громадян, Наприклад, встановлення інфрачервоних замків, які нескладні в експлуатації, але неприступні для злому. На дверях повністю відсутні ознаки їх установлення. Це — зам-ки-невидимки. Оснащені таким замком двері не привертають до себе уваги, надійно охороняють приміщення. Пропонується в місцях скупчення громадян установлювати приховані відеокамери («чорні ящики»). На Заході цей спосіб оздоровлення кримінальних ділянок міста вже відомий і дає відчутні результати. «Чорні ящики» відслідковують ситуацію в метро, на міському наземному транспорті, у великих магазинах, на ринках тощо. Зйомки дозволяють накопичувати інформацію і дають можливість впізнавати «лохотронщиків», кишенькових злодіїв, викрадачів автомобілів, суб'єктів інших видів професійної злочинності, збирати проти них необхідні докази вчинення злочинів. Актуальним є забезпечення надійної охорони музейних установ, про що вказується в Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю в Україні на 1996-2000 роки. Здійснюються на практиці в боротьбі з професійною злочинністю попереджувальні заходи оперативного характеру: систематичні рейди на вокзалах, в аеропортах, ресторанах, у поїздах з метою виявлення професійних злочинців, які перебувають у розшуку; захоплення «на гарячому» учасників кримінальних сходок; виявлення охоронців спільної каси («обща-ка») і збирачів внесків до неї; ліквідація кубел та інших місць зборів кримінальних професіоналів; проведення масових операцій по обробці міст (регіонів) з метою виявлення і затримання на місці професійних злочинців; здійснення заходів з попередження ввезення в Україну наркотичних засобів, виявлення осіб, причетних до незаконного обігу наркотиків, і притягнення їх до кримінальної відповідальності тощо. Суттєве значення в подоланні професійної злочинності має удосконалення кримінально-виконавчої діяльності ус- -танов місць позбавлення волі, а також практика реалізації соціальної адаптації осіб, які відбули покарання. У Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю в Україні на 1996-2000 роки з цього приводу записа- но, що в кожній виправно-трудовій колонії необхідно вживати заходів протидії професіоналізму і консолідації злочинців, особливо серед жінок і молоді. Вимагається при цьому вивчати роль злочинних авторитетів, «злодіїв у законі», організаторів злочинних угруповань у розподілі сфер впливу у регіонах, а також спрямованість їх злочинної діяльності. За результатами вивчення цього контингенту аналізувати структуру злочинного світу, його зв'язки, вплив на кримінальний рецидив і криміналізацію суспільства в цілому, Професійних злочинців доцільно утримувати в особливих умовах, створивши для цього спеціальні колонії із застосуванням спеціальних вимог режиму. Принаймні, виключити усілякі контакти з молодими людьми, засудженими вперше. Виправно-трудові колонії повинні приділяти більше уваги індивідуальній профілактиці щодо засуджених, проводити роботу з нейтралізації кримінальних традицій та звичаїв, «законів» неформальних об'єднань негативної спрямованості, стимулювати у них наміри докорінно змінити антисуспільну життєву позицію. При цьому слід спиратися на пенітенціарних психологів, соціологів та спеціалістів-практиків по кримінальній субкультурі. До розподілу засуджених по бригадах та загонах треба підходити диференційовано. Визначати вид режиму не лише відповідно до тяжкості вчиненого злочину і кількості судимостей, але й за наявністю або відсутністю злочинного професіоналізму, залежно від ставлення до кримінальних традицій та звичаїв. Після відбуття покарання за професійними злочинцями обов'язково повинен бути встановлений адміністративний нагляд для спостереження і контролю за їх поведінкою (Закон України від 1 грудня 1994 року «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»). Не тільки формально встановити такий нагляд, але і повсякденно, тактовно здійснювати його індивідуально, особливо в перші півроку. На одного працівника міліції, який здійснює нагляд, не повинно припадати більше 15-20 таких осіб. Його обов'язки з нагляду належить вважати основними. Так пропонують спеціалісти. Назріла необхідність створення не тільки на словах, але й на ділі регіональних узгоджених програм сприяння особам, які повернулися з місць позбавлення волі, їх соціальній адаптації: надання допомоги в прописці, сприяння встановленню розірваних зв'язків засудженого із здоровими соціальними групами, впровадження держконтрактів на їх працевлаштування тощо. Певне місце в боротьбі з професійною злочинністю належить попереджувальним заходам правового характеру. Так, пропонується ширше застосовувати на практиці кримінально-правові норми з так званою подвійною превен-цією. Такі норми, як відомо, мають подвійне функціональне призначення. З одного боку, вони встановлюють відповідальність за вчинення конкретного злочину, а з другого — покликані забезпечити попередження інших видів злочинів. Чинний Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність, наприклад, за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 208 КК), за тримання домів розпусти і звідництво (ст. 210 КК), за ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості (ст. 211' Г КК), за придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом (ст. 213 КК), за незаконне вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 229і КК) тощо. Тим самим закон не тільки встановлює кримінальну відповідальність за названі злочини, але й запобігає появі кримінального професіоналізму. Ці склади відіграють велику попереджувальну роль. Законодавець за допомогою норм даного роду створює нібито заборонну зону навколо кримінального професіоналізму. Пропонується також доповнити перелік обставин, що обтяжують кримінальну відповідальність (ст. 41 КК), пунктом про вчинення злочинів у вигляді промислу і обов'язково враховувати цю обставину при індивідуалізації покарань, що призначаються професійним злочинцям незалежно від наявності судимості, а також брати до уваги при цьому спеціалізацію їх злочинної діяльності та інші факти, що негативно характеризують їх особистість. Ш'ҐЕРАТУРА Гуров А. М. Профессиональная преступность. Прошлое й со-временность. М., 1990. Даньшин І., Лісодід О. До питання про поняття злочинної діяльності // Вісник Академії правових наук України. X., 1998. № 3 (14). Даньшин Й. Н. Понятие й определение профессиональной преступности // Проблеми законності. X., 1999. Вин. 38. Криминология / Под ред. А. Й. Долговой. М., 1997. Максимов А. Российская преступность. М., 1998. РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СИСТЕМА ОСОБЛИВОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНОЛОГІЇ................................................................................... З § 1. Поняття Особливої частини кримінології, її значення і завдання......................................................................... З § 2. Предмет, методологія та методи, загальнотеоретична і нормативна база Особливої частини кримінології 7 § 3. Зміст та система навчального посібника. з Особливої частини кримінології 11 РОЗДІЛ 2 НАСИЛЬНИЦЬКА ЗЛОЧИННІСТЬ ПРОТИ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я ОСОБИ ТА її ПОПЕРЕДЖЕННЯ............................. 13 § 1. Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів проти життя і здоров'я особи................................................................................... 13 § 2. Криміногенні явища і процеси, які детермінують насильницькі злочини проти життя й здоров'я особи............................................................. 20 § 3. Попередження насильницької злочинності проти життя і здоров'я особи............................................................... 27 РОЗДІЛ З ХУЛІГАНСТВО ТА ЙОГО ПОПЕРЕДЖЕННЯ........................ 32 § 1. Поняття і кримінологічна характеристика хуліганства.......................................................................................... 32 § 2. Фактори, причини і умови хуліганства.................................. 40 § 3. Попередження хуліганства...................................................... 43 РОЗДІЛ 4 ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДЕРЖАВНОЇ ТА КОЛЕКТИВНОЇ ВЛАСНОСТІ...................................................... 50 § 1. Кримінологічна характеристика злочинів проти державної та колективної власності.................................... 50 § 2. Причини та умови злочинів проти державної і колективної власності................................................. 55 § 3. Попередження злочинів проти державної та колективної власності................................................................ 63 РОЗДІЛ 5 ЕКОНОМІЧНА ЗЛОЧИННІСТЬ ТА її ПОПЕРЕДЖЕННЯ............................................................... 69 § 1. Кримінологічна характеристика економічної злочинності................................................................ 69 § 2. Чинники, що детермінують економічну злочинність................................................................. 74 § 3. Попередження економічної злочинності...................................................................................... 81 РОЗДІЛ 6 ЗЛОЧИННІСТЬ У МІСЦЯХ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ТА її ПОПЕРЕДЖЕННЯ............................................................... 90 § 1. Поняття і кримінологічна характеристика злочинності у місцях позбавлення волі....................................... 90 § 2. Криміногенні чинники злочинності у місцях позбавлення волі............................................................ 96 § 3. Попередження злочинності у місцях позбавлення волі......................................................................... 101 РОЗДІЛ 7 ОРГАНІЗОВАНА ЗЛОЧИННІСТЬ ТА її ПОПЕРЕДЖЕННЯ............................................................ ПО § 1. Поняття і кримінологічна характеристика організованої злочинності............................................................ 110 § 2. Фактори, причини та умови організованої злочинності............................................................ 115 § 3. Попередження організованої злочинності...................................................................................... 119 РОЗДІЛ 8 ЗЛОЧИННІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ І МОЛОДІ ТА її ПОПЕРЕДЖЕННЯ........................................... 129 § 1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.................................................................................. 129 § 2. Криміногенні чинники, які детермінують злочинність неповнолітніх............................................................. 137 § 3. Попередження злочинності неповнолітніх................................................................................... 139 § 4. Особливості кримінологічної характеристики злочинності молоді, її причин та заходів попередження................................................. 143 РОЗДІЛ 9 посадові злочини ТА ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ.................................................................... 149 § 1. Кримінологічна характеристика посадових злочинів....................................................................... 149 § 2. Чинники, причини та умови посадових злочинів......................................................................................... 156 § 3. Попередження посадових злочинів......................................................................................... 161 РОЗДІЛ 10 ЖІНОЧА ЗЛОЧИННІСТЬ ТА її ПОПЕРЕДЖЕННЯ............................................................. 167 § 1. Кримінологічна характеристика жіночої злочинності...................................................................... 167 § 2. Криміногенні чинники, які детермінують жіночу злочинність....................................................................... 171 § 3. Попередження жіночої злочинності................................................................................... 178 РОЗДІЛ 11 РЕЦИДИВНА ЗЛОЧИННІСТЬ ТА її ПОПЕРЕДЖЕННЯ............................................................. 184 § 1. Поняття і кримінологічна характеристика рецидивної злочинності................................................................ 184 § 2. Причини та умови рецидивної злочинності................................................................................... 191 § 3. Попередження рецидивної злочинності................................................................................... 195 РОЗДІЛ 12 ПРОФЕСІЙНА ЗЛОЧИННІСТЬ ТА її ПОПЕРЕДЖЕННЯ............................................................. 203 § 1. Поняття і визначення професійної злочинності................................................................................... 203 § 2. Кримінологічна характеристика професійної злочинності....................... § 3. Фактори, причини та умови професійної злочинності...................... § 4. Попередження професійної злочинності Навчальне видання Даньшин Іван Миколайович Голіна Володимир Васильович Кальман Олександр Григорович Кримінологія. Особлива частина Редактор А. В. Єфименко Комп'ютерна верстка і дизайн В. М. Зеленька
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-06; просмотров: 286; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.14.66.242 (0.012 с.) |