Розрахунок фактичної верстатомісткості річної виробничої програми

Після визначення нормативних затрат часу, потрібних для виконання річної виробничої програми підприємства, розраховуються також фактичні значення

цих затрат.

Фактичні затрати часу основних робітників на виготовлення продукції розраховуються з урахуванням планових значень коефіцієнтів виконання норми виробітку (К_вн). Ці коефіцієнти передбачають можливість перевиконання норм за рахунок впливу певних, наявних на підприємстві факторів (рівень кваліфікації зайнятих на виробництві робітників, тип використовуваного устаткування тощо). Таким чином відбувається зниження фактичних значень затрат часу на виготовлення продукції у порівнянні з відповідними нормативними величинами.

Для спрощення розрахунків у курсовій роботі фактичні затрати часу робітників (фактична трудомісткість виготовлення продукції) ототожнюються з фактичними затратами часу роботи устаткування і робочих місць, тобто, з фактичною верстатомісткістю. Таким чином не враховується можливість одночасного обслуговування одним робітником декількох робочих місць, тобто, багатоверстатність виробництва.

Спочатку розраховується фактична верстатомісткість обробки однієї деталі j-rо найменування на устаткуванні і-ої групи (Wjj). Розрахунок виконується за формулою (5):

де К_ВНІ - коефіцієнт виконання норми виробітку на і-х роботах.

Одержані значення фактичних верстатомісткостей обробки однієї деталі кожного найменування на відповідному устаткуванні або робочих місцях округлюються з точністю до сотих і зводяться в розрахункову форму №2.

Розрахункова форма № 2 Визначення фактичної верстатомісткості обробки деталей

№ п/п	Найменування рооіт	Нормативна трудомісткість обробки деталі, н-год. /,,	Коефіцієнт виконання норм КВНІ	Фактична верстатомісткість деталі, верстато-год. w.
А	Б	В	Г	А	Б	В	Г
1.	Токарні
2.	Складальні
3.	Зварювальні
4.	Слюсарні

 

Далі провадяться розрахунки інших значень фактичної верстатомісткості виготовлення деталей усіх найменувань. Ці розрахунки виконуються аналогічно вищенаведеному розрахунку нормативної трудомісткості річної виробничої програми і провадяться вони за формулами (6) - (9):

W_tJ = W₀ * N

y=i

;=1

/ m

(9);

/=! 7=1

де - річна фактична верстатомісткість обробки деталей у'-го найменування на

і-ому устаткуванні, верстато-год.;

^ - річна фактична верстатомісткість обробки деталей всіх найменувань тільки на і-ому устаткуванні, верстато-год;

W_/ - річна фактична верстатомісткість обробки деталей тільки j-го

найменування на всіх видах робіт, верстато - год;

W_? - фактична верстатомісткість виконання усієї річної виробничої програми, верстато-год;

(6);

Усі результати проведених розрахунків фактичної верстатомісткості виконання річної виробничої програми округляються до найближчого більшого цілого числа і зводяться у розрахункову форму №3.

Розрахункова форма № З

Розрахунок фактичної верстатомісткості виконання річної виробничої програми

№ п/п

Найменував­шій робіт

Фактична верстатомісткість верстато-год. w4

Річна програма випуску деталей, ш г. N/

Річна фактична верстатомісткість, верстато-год. Wtj

Разом (W,)

А

Б

В

Г

А

Б

В

Г

А

Б

В

Г

Токарні

2.

Складальні

3.

Зварювальні

4.

Слюсарні

Разом (Wj)

 

2. Розрахунок річного ефективного фонду часу устаткування

Річний ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування розраховується для подальшого визначення необхідної кількості основного технологічного устаткування, потрібного для виконання річної виробничої програми підприємства. Саме значення ефективного фонду часу залежить від багатьох факторів (кількості робочих днів у році, змінності роботи підприємства, виду та складності використовуваного устаткування тощо).

Річний ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування і-ої групи (Фефі) визначається за формулою (10):

Ч>ЕФ,=ФН0_М*(1-^) (Ю)

де Фефі- номінальний фонд часу роботи одиниці устаткування, годин;

Фнсш = * (Ф_с * Д_Р0Б ~ ЛФпс * Дпс) (^{1 1})

де S - кількість робочих змін за добу, (для розрахунків приймається S=2);

Ф_с - середня тривалість робочої зміни, годин, (для 40-годинного робочого тижня приймається Фс — 8 годин);

Дроб> Дпс - відповідно, кількість робочих та передсвяткових днів у роді. Розрахунок кількості робочих та передсвяткових днів у році проводиться у вигляді розрахункової форми №4 (у відповідності до фактичних даних календарного року, щодо якого виконуються розрахунки);

АФпс ~ скорочення тривалості робочої зміни у передсвяткові дні, годин

(приймається ДФ_Пс ⁼1 год.);

К_РІ — коефіцієнт, що враховує час простою і-тої групи устаткування у плановому ремонті.

Значення коефіцієнта К_РІ задається в % до Фном і залежить від ступеня конструкційної складності виконання конкретного виробничого устаткування та ряду інших факторів. Рекомендовані для розрахунків в курсовій роботі значення К_РІ наведено в додатку 3.

Усі результати проведених розрахунків номінального та ефективного фонду часу роботи одиниці устаткування і-ої групи (Фном та Фефі) округлюються до найближчого більшого числа і зводяться у розрахункові форми №5 та №6.

Розрахункова форма № 4

Розрахунок кількості робочих та передсвяткових днів у році № п/п Показники Місяці року Всього, 2006 рік І II III IV V VI VII VIII IX X XI XII 1. Кількість календарних днів

 

2.	Кількість святкових днів і днів релігійних свят (число місяця на яке припадає свято)
3.	Кількість вихідних днів
4.	Всього кількість днів, робота в які не проводяться (п.2 + гі.З)
5.	Кількість робочих днів (п. 1 -п.4)
6.	Кількість передсвяткових днів, у які тривалість робочого дня (зміни) при 40- годинному робочому тижні скорочується на 1 годину (число місяця, в яке скорочується трива­лість побочого дня)

 

Розрахункова форма № 5

Розрахунок річного ефективного фонду часу устаткування

№ п/п	Найменування показників	Види устаткування та робочих місць
токарне	складальне	зварювальне слюсарне
1.	Номінальний фонд часу роботи одиниці устаткування (одного робочого місця) (Фном), год.
2.	Коефіцієнт, що враховує час простою устаткування в ремонті, (Крі), %
3.	Річний ефективний фонд часу одиниці устаткування (одного робочого місця), (Фефі), год.

 

Визначення необхідної кількості устаткування та робочих місць

Розрахункову кількість основних верстатів та робочих місць кожної і-ої групи виробничого устаткування (q_;,) можна визначити використовуючи фактичну верстатомісткість відповідного виду робіт за формулою (12). Розрахунок за цією формулою передбачає повне завантаження потрібного для виконання річної виробничої програми підприємства основного технологічного устаткування:

Розрахункова кількість основного технологічного устаткування (робочих місць) кожної групи визначається з точністю до сотих величин.

Округляючи одержану розрахункову кількість устаткування кожної групи (qj) до найближчого більшого цілого числа одержуємо прийняту кількість устаткування і-ої групи (q'/'). Округлення розрахованого значення до більшого цілого числа дозволяє уникнути перевантаження устаткування вже на стадії проведення розрахунків його необхідної кількості.

Усі одержані результати розрахункової та прийнятої кількості основного технологічного устаткування (робочих місць) кожної і-ої групи заносяться в розрахункову форму № 6.

Розрахункова форма № б

Визначення кількості та коефіцієнтів завантаження основного технологічного устаткування

№ п/п	Найменування показників	Т	&ити побіт	Всього за видами робіт
токарні	скла­дальні	зварю­вальні	слю­сарні
1.	Річна фактична верстатомісткість робіт (Wj), верстато-годин.
2.	Річний ефективний фонд часу одиниці устаткування(ФЕФі), год.
3.	Розрахункова кількість верстатів (ці), одиниць
4.	Прийнята кількість верстаті (q"''),одиниць
5.	Коефіцієнт завантаження устаткування (Кзі).

 

Розрахунок коефіцієнтів завантаження кожного виду устаткування та їх