Розрахунок коефіцієнту технічної готовності

 

Коефіцієнт технічної готовності визначається за формулою:

 

D_ец D_е

α_т = ——— = ———— (2.3.8.)

D_ц D_е + D_пр

 

де: D_пр – сумарна кількість днів простою автомобіля в ТО-2; ПР і КР за цикл.

 

D_н х L_ц

D_пр = ———— + D_кр х N_кр (2.3.9.)

 

де: D_н – норматив простою в ТО-2 і ПР в днях на 1000 км пробігу (Табл. А4).

D_кр - кількість днів простою в КР (Табл. А4.)

 

 

2.3.3. Розрахунок кількості технічних впливів за рік на один автомобіль

Щоб розрахувати кількість технічних впливів на один автомобіль можна скористатися формулами:

 

L^р_к = N_кр х j_р (2.3.10.)

 

N^р _{ТО - 2} = N _{ТО - 2} х j_р (2.3.11.)

 

N^р _{ТО - 1} = N _{ТО - 1} х j_р (2.3.12.)

 

N^р_що = N_що х j_р (2.3.13.)

 

N^р_вмр = N_вмр х j_р (2.3.14.)

 

 

 

Розрахунок кількості технічних впливів за рік по парку

 

 

Щоб розрахувати загальну кількість технічних впливів за рік по парку, слід скористуватися формулами:

 

Σ N^р_кр = N^р_кр х Аі (2.3.15.)

 

Σ N^р _{ТО - 2} = N^р _{ТО - 2} х Аі (2.3.16.)

 

Σ N^р _{ТО - 1} = N^р _{ТО - 1} х Аі (2.3.17.)

 

Σ N^р_що = N^р_що х Аі х п (2.3.18.)

 

Σ N^р_вмр = N^р_вмр х Аі х п (2.3.19.)

 

де: Аі – списочна кількість автомобілів в парку;

п - кількість змін роботи автомобілів.

 

Розрахунок коефіцієнту використання парку.

Для розрахунку коефіцієнту технічної готовності парку слід скористатися формулами:

D_ep D_p x α_т

α_вик = ———= ———— (2.3.20.)

365 365

 

де: D_p – кількість робочих днів парка на рік.

 

 

Розрахунок річного пробігу по парку.

 

Щоб визначити загальний річний пробіг по парку, слід скористатися формулою:

 

L_р = Аі х L_сс х 365 х α _вик, км. (2.3.21.)

 

2.3.7. Розрахунок добової програми технічних впливів:

 

Щоб розрахувати добову програму по усім видам технічних впливів, скористаємося формулами:

Кількість ТО – 2 на добу:

 

Σ N^р _{ТО - 2}

N^д _{ТО - 2} = ————— (2.3.22.)

D_р

 

Кількість ТО – 1 на добу:

 

Σ N^р _{ТО - 1}

N^д _{ТО - 1} = ———— (2.3.23.)

D_р

 

Кількість ЩО і ВМР на добу:

 

Σ N^р_що

N^д_що = ———— (2.3.24.)

D_р

 

Σ N^р_вмр

N^д_вмр = ———— (2.3.25.)

D_р

 

 

Визначення річної виробничої програми по діагностиці

 

Якщо на АТП працюють відособлені ділянки діагностики D1 i D2, то їх програма визначається на основі річних програм ТО.

Так як діагностування автомобілів Д-1 проводиться перед кожним ТО-1, після ТО-2 і при ПР, то програма Д-1 за рік складає:

 

Σ N^р_д1 = Σ N^р _{ТО - 1} + Σ N^р _{ТО - 2} + 0,1 Σ N^р _{ТО - 1} (2.4.1.)

 

Кількість автомобілів, діагностуємих при ПР (Σ N^р_пр) дорівнює 10% від програми ТО-1 за рік.

 

Σ N^р _пр = 0,1 Σ N^р _{ТО -1} (2.4.2.)

 

Діагностування Д-2 проводиться з періодичністю ТО-2. Кількість автомобілів, діагностуємих при ПР, приймається рівним 20% від річної програми ТО-2, тому програма Д-2 складає:

 

Σ N^р_д2 = Σ N^р _{ТО - 2} + 0,2 Σ N^р _{ТО - 2} = 1,2 N^р _{ТО - 2} (2.4.3.)

 

 

Розрахунок добової програми по діагностуванню.

 

Добова програма діагностувань визначається за формулами:

 

Σ N_д1

N^д_д1 = ———— (2.4.4.)

D_р

 

Σ N^р_д2

N^д_д2 = ———— (2.4.5.)

D_р

 

Розрахунок виробничої програми РОП в трудових показниках

 

Для розрахунку річного об’єму робіт для рухомого складу по таблиці А5 визначається нормативна трудоємкість ТО і ПР, після чого їх коректують з урахуванням конкретних умов експлуатації.

Нормативи трудоємкості встановлені для таких умов: 1-а категорія умов експлуатації, базові моделі автомобілів, кліматичний район – помірний, пробіг рухомого складу від початку експлуатації рівний 50-75% від пробігу до КР, на АТП 200-300 одиниць рухомого складу, що складають три технологічно-сумісні групи.

Нормативи, що включають тільки трудоємкість вбирально-мийних робіт, а інші роботи, що виконуються водієм і механіком КТП.

Трудомісткість ВМР при використанні механізованих мийних установок повинна бути зменшена за рахунок виключення загальної трудомісткості мийних робіт, пов’язаних з використанням ручної праці. Тому необхідно ввести коефіцієнт коректування, що враховує використання засобів механізації км.

1-М

К_м = ——— (2.5.1.)

де: М – доля ВМР, що виконуються механізованим способом, % (Табл А6).

Нормативи трудомісткості СО складають від трудомісткості ТО-2:

- для дуже холодного і дуже жаркого сухих кліматичних районів - 50%

- для холодного і жаркого районів – 30%

- для інших районів – 20%.

 

Розрахунок нормативної скоректованої

трудоємкісті технічних впливів:

 

Нормативи трудомісткості технічних впливів в Положенні приведені без урахування умов категорій експлуатації, модифікації рухомого складу, способу його зберігання та ін. Для умов конкретних підприємств трудомісткість технічних впливів коректується за допомогою коефіцієнтів.

Для вбирально – мийних робіт (ВМР):

 

t_вмр = t ^н_вмр х К₂ х К₅ х КМ (2.5.2.)

 

Для технічного обслуговування № 1 (ТО -1):

 

t _{ТО - 1} = t ^н _{ТО -1} х К₂ х К₅ (2.5.3.)

 

Для технічного обслуговування № 2 (ТО -2):

 

t _ТО - ₂ = t ^н _ТО-2 х К₂ х К₅ (2.5.4.)

 

Для сезонного обслуговування (СО):

 

t_со = 0,2....0,5 t _ТО-2 (2.5.5.)

 

Для поточного ремонту (ПР):

 

t_пр = t ^н_пр х К₁ х К₂ х К₃ х К₄ х К₅ (2.5.6.)

 

де: t^н_со; t^н _ТО-1; t^н _ТО-2; t ^н_пр – нормативи трудомісткості технічних виливів відповідно ВМР; ТО-1; ТО-2; ПР; К1, К2, К3, К4, К5 – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов експлуатації, модифікації рухомого складу, кліматичний район, пробіг від початку експлуатації, кількість автомобілів на АТП.

 

Розрахунок річного обсягу робіт по ТО і ПР

 

Розрахунок річного обсягу робіт по усім видам технічних впливів виконується за формулами:

Трудомісткість вбирально – мийних робіт:

 

Т_вмр = Σ N^р_вмр х t_вмр (2.5.7.)

 

Трудомісткість ТО – 1:

 

Т _{ТО - 1} = Σ N^р _{ТО - 1} х t _{ТО – 1} (2.5.8.)

 

Трудомісткість ТО – 2:

 

Т _{ТО - 2} = Σ N^р _{ТО - 2} х t _{ТО -2} (2.5.9.)

 

Трудомісткість сезонного обслуговування (СО):

 

Т_со = Σ N^р_со х t_со (2.5.10.)

 

 

Трудомісткість поточного ремонту:

L_р

Т_пр = ——— х t_пр (2.5.11.)

 

Крім основних робіт по ТО і ПР рухомого складу, на АТП виконується ще деякий об’єм допоміжних робіт Т_доп, що складається із робіт по самообслуговуванню Т_сам підприємства (поточний ремонт будинків і споруд, ремонт обладнання, інженерних мереж, інветаря і т.п.) і робіт загально - виробничого характеру Т_заг (щоденне забезпечення виробництва автомобілями, запчастинами, прибирання приміщень і т.п.).

 

 

Т_дод = в х ΣТ (2.5.12.)

 

де: ΣТ – сумарна річна трудомісткість робіт по ТО і ПР

в – коефіцієнт допоміжних робіт, відповідно Положення по технічному обслуговуванню, дорівнює:

якщо на АТП до 200 автомобілів – в 0,3 від 200 до 400 автомобілів в = 0,25 більш 400 автомобілів в = 0,2.

Загальна виробнича програма робіт, що виконуються на АТП:

 

Т_АТП = ΣТ + Т_дод (2.5.13.)

 

 

Побудова річного ТО і ремонту рухомого складу

 

В використовуємій на виробництві системи контролю на кожний автомобіль ведеться картка, в яку записується щоденний пробіг автомобіля, прийнятий пробіг між ТО і відмічається день проведення кожного ТО. Ці дані дають змогу планувати обслуговування по фактичному пробігу автомобілів, технічному стану і умовами експлуатації і дає змогу контролювати фактичне виконання обслуговування.

Графік ТО рухомого складу АТП дає змогу чіткого планування проведення ТО і рівномірного завантаження виробничих зон і ліній.

Для побудови графіка вихідними даними є і марка автомобіля, дата проведення і тип останнього ТО, пробіг від останнього ТО.

План – графік ТО і ремонту рухомого складу

Марка авто-мобі-ля	Плануємий пробіг на рік	Тип остан-нього ТО	Пробіг від ос-таннього ТО	січень	лютий	Всього за рік
Планує-мий пробіг	ТО-1	ТО-2	Планує-мий пробіг	ТО-1	ТО-2	ТО-1	ТО-2

 

Для побудови графіка краще користуватися міліметровим папером. На прямій лінії відмітити початок року і кінець року з відповідним масштабом, вказавши пробіг автомобіля за рік. Перед початком року відповідно масштабу вказати пробіг від останнього ТО. Поділивши увесь пробіг на 12 частин (місяців) і періодичність пробігів між ТО-1 і ТО-2, визначити дати їх проведення. Ці дані занести в таблицю.

Перевірку вірності побудови графіка можна виконати за допомогою обчислювальної техніки.

 

Вибір методу організації

Технологічного процесу

Одним із найважливіших моментів курсового проектування є правильний вибір методу організації технологічного процесу.

Якщо темою курсового проекту є проектування дільниць технічного обслуговування або діагностування, то перед проведенням підбору технологічного обладнання, слід визначитися із методом проведення ТО.

Для дільниць ТО і діагностики існують два методи організації технологічного процесу: обслуговування на спеціалізованих або універсальних постах та обслуговування на потокових лініях.

Вибір методу організації ТО автомобілів залежить від виробничої програми на ТО, режиму роботи АТП, трудомісткості робіт ТО, числа видів ТО.

ТО на постах поділяється на тупикових і проїзних постах. При постановці на тупиковий пост автомобіль може рухатися в прямому і зворотньому напрямку, при постановці на проїзний пост - тільки в одному прямому напрямку.

Пости ТО поділяються на універсальні і спеціалізовані.

Універсальні пости дозволяють виконувати увесь комплекс технічних впливів на одному посту. Час обслуговування на універсальному посту не залежить від часу обслуговування на інших постах, тобто втрати виробничого часу при організації обслуговування на універсальних постах можна звести до мінімуму.

Обслуговування на універсальних постах дає змогу проводити обслуговування автомобілів різних марок, а також використовувати ці пости для проведення ПР.

Організація ТО на універсальних постах ускладнює підвищення рівня спеціалізації, не складає сприятливих умов для широкого застосування механізації і автоматизації виробничих процесів з причини невеликих виробничих площ і затрудняє зміну обладнання.

Спеціалізовані пости значно розширюють можливості впровадження прогресивної технології ТО автомобілів, високопродуктивного обладнання та механізації трудомістких процесів.

Спеціалізація постів обслуговування дає змогу підвищити продуктивність праці і кваліфікації ремонтно-обслуговуючих робітників. Спеціалізація може проводитись по видам обслуговування (ЩО; ТО-1; ТО-2), по операціям або по модемам автомобілів. При організації ТО на спеціалізованих постах усі операції розбиваються на окремі види, наприклад: по агрегатам і вузлам автомобілів.

кожна із операцій по обслуговуванню агрегату виконується на окремому посту, оснащеному спеціальним обладнанням і пристосуванням. Потоковий метод полягає в тому, що всі пости, на яких виконуються усі операції ТО, розміщенні в технологічній послідовності по прямій лінії. В повному обсязі така послідовність на одній лінії спеціалізованих постів являє собою потокову лінію.

Прямоточне розміщення постів дає можливість використовувати конвеєр для переміщення автомобілів з поста на пост.

Розміщення автомобілів на поточних лініях буває повздовжнім і поперечним.

При повздовжньому розміщенні вісь автомобіля співпадає з віссю конвеєра, при поперечному - перпендикулярна до неї.

Найбільш широке використання отримали повздовжні лінії. При повздовжньому розміщенні автомобілів на конвеєрі поточна лінія значно довша ніж при попередньому, та виключається можливість з'їзду автомобіля з лінії до завершення комплексу технічних впливів. При попередньому розміщенні ці недоліки можуть бути усунуті.

Поточний метод обслуговування забезпечує високий рівень спеціалізації і ритмічності виробничого процесу, продуктивності праці і якості ТО механізації і автоматизації виробничих процесів, використання виробничих приміщень, покращення умов праці і техніки безпеки.

В даний час існує типаж потокових ліній ТО в АТП.

 

Методи організації ПР автомобілів зводяться до організації усунення відказів і несправностей індивідуальним і агрегатно-вузловим методам.

Індивідуальний метод ремонту полягає в тому, що несправний вузол або агрегат відновлюється після його знімання з автомобіля, а потім його встановлюють на той же автомобіль. При індивідуальному ремонті агрегати і вузли автомобілів не замінюються, а ремонтуються.

Агрегатний метод ремонту автомобілів полягає в заміні несправного агрегату чи вузла на справний із оборотного фонду. Час протікання ремонтних впливів при індивідуальному і агрегатному методах відрізняється.

Виробничий цикл підрозділяється на послідовний, паралельний та змішаний ремонти. По видам ремонтних робіт розрізняються розбірно-складальні роботи та ремонтно-відновлювальні. Послідовний процес ремонту використовується при індивідуальному методі і характеризується тим, що кожна операція виконується в технологічній послідовності і розборка-ремонт-зборка. Паралельний процес використовується при агрегатному методі. При паралельному процесі час ремонту автомобіля складається із часу розборки і часу зборки.

Час виконання ремонтно-відновлювальних робіт знятого із автомобіля агрегату чи вузла в три - чотири рази перевищує час розбори – зборки.

Вибір методу поточного ремонту має значний вплив на організаційну структуру виробництва. Організація виробництва ПР в АТП включає організацію робіт на робочих місцях.

Тобто на постах ремонту і виробничих ділянках по ремонту оборотного фонду агрегатів і вузлів, також організовано праці ремонтних робітників. ПР автомобілів виконується на універсальних або спеціалізованих постах.

В крупних АТП з кількістю автомобілів більш 200 краще використовувати підрозділи, що виконують однотипні впливи і об'єднувати їх в виробничі комплекси. На підприємствах, що виконують ПР, можна виділяти:

- комплекс бригад і дільниць, що виконують ПР автомобілів на постах;

- комплекс ремонтних дільниць, що виконують ремонт оборотного фонду.