ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

СЕРЕДНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ



 

Навчально-методичний посібник

 

 

 

Полтава


ВВК 63.3(4Укр)4

УДК 94(477)«8/16»(07)

С 8

Рецензенти:

В.В. Стрілець, доктор історичних наук, професор Полтавського юридичного інституту національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».

А.В. Гейко, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту керамології — відділення Інституту народознавства Національної академії наук України.

 

 

Друкується за рішенням ученої ради Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

 

 

Сітарчук Р.А., Коваленко О.В.Середньовічна історія України. Навчально-методичний посібник / Роман Анатолійович Сітарчук, Оксана Валентинівна Коваленко. — Полтава : Друкарська майстерня, 2011. — 84 с.

 

 

 

© Р.А. Сітарчук, 2011

©О.В. Коваленко, 2011

 

 


З М І С Т

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИЧЕННЯ КУРСУ……………………………...4-7

СТРУКТУРА КУРСУ, ТАБЛИЦЯ І ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ…………………………………………………………………….8-9

МОДУЛЬ І

Програмні положення………………………………………………………..10-12

Плани лекцій……………………………………………………………………..13

Плани семінарських занять із бланками самостійної роботи……………..14-37

Питання для контрольно-модульної роботи №1…………………………..38-39

Теми для індивідуальних робіт ……………………………………………..…40

Література до модуля І………………………………………………………41-44

МОДУЛЬ ІІ

Програмні положення……………………………………………………….45-47

Плани лекцій…………………………………………………………………….48

Плани семінарських занять із бланками самостійної роботи…………….49-73

Питання для контрольно-модульної роботи №2…………………………………………………………………………….74-75

Теми для індивідуальних робіт…………………………………………………76

Перелік корисних електронних ресурсів…………………………………...77-78

Питання до екзамену…………………………………………………………79-81

Список ілюстрацій…………………………………………………………...82-83

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Основні терміни

Болонський процес — діяльність європейських країн, спрямована на узгодження системи їх вищої освіти. До Болонського процесу зараз приєдналися понад 40 країн, у тому числі й Україна (з 2005 року), взявши активний курс на інтеграцію в загальноєвропейський освітній простір.

Модульно-рейтингова система навчання — це така організація навчального процесу, при якій вивчення студентом навчальної дисципліни відбувається шляхом послідовного і ґрунтовного опрацювання змістових модулів, а оцінювання якості його роботи та рівня здобутих знань, умінь і навичок здійснюється за рейтинговою системою.

Модуль — задокументована завершена частина освітньо-професійної програми, що реалізується у відповідних формах навчального процесу.

Змістовий модуль — це окрема самостійна частина дисципліни (кілька тем або розділів), що логічно об’єднує систему навчальних елементів за змістом, результатами і є складовою одного з оцінювальних блоків знань студенів.

Оцінювальний блок — вид навчальної діяльності студентів (робота протягом семестру, семестрова атестація, іспит тощо), оцінений у балах.

Рейтинг — це порядкова позиція студента за результатами навчання. Види рейтингу: семестровий, річний. Рейтингова система оцінювання навчальної роботи студента — це така методика визначення якості його роботи та рівня здобутих протягом навчання знань, умінь і навичок, яка передбачає оцінювання в балах усіх результатів, досягнутих студентом.

Предмет «Середньовічна історія України» вивчається у ІV семестрі на історичному факультеті. Хронологічно він охоплює період з ІХ століття по 1648 рік (початку козацької революції під проводом Б. Хмельницького), однак для більш повного розкриття змісту деяких історичних категорій можливе звернення до раннього чи пізнього часу. Метою курсу є засвоєння студентами однієї з найцікавіших і водночас визначальних епох в історії України, коли на її теренах виникли перші етнічні державні формування і почала виокремлюватися із загальної руської людності майбутня українська нація. Весь період розбитий на два модулі: «Княжа доба в історії України» і «Литовсько-Польська доба на українських землях та виникнення українського козацтва». У першому з них студенти ознайомляться з Давньоруською та Галицько-Волинською державами (теоріями їх походження, становлення, розквіту, роздробленості, суспільно-політичним, соціально-економічним, культурним розвитком). У другому — вивчається становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. В окрему тему виділено зародження та становлення українського козацтва як стану, зокрема — теорії його походження, категорії, повстанські рухи тощо. Програма курсу затверджена на засіданні вченої ради Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка у 2004 році. Загальна кількість навчальних годин становить 144, із них 36 відведено на лекції, 28 — на семінарські заняття і 40 — на самостійну роботу, 40 —на індивідуальну роботу. Форма підсумкового контролю — екзамен у ІV семестрі.

Види навчальної діяльності студентів та форми контролю за нею

Лекція — провідна форма активізації пізнавальної діяльності студентів,у ході якої викладаються узагальнені, вузлові питання навчальної дисципліни. Лектор орієнтує їх на творче опанування матеріалом, дає настанови для наступної самостійної роботи над історичною літературою. Викладач здійснює облік відвідування лекцій студентами і може проводити серед них опитування на предмет виявлення знань із матеріалу попередньої лекції. Студент самостійно вирішує відвідувати лекції чи ні, втім за кожний її пропуск від його рейтингової оцінки віднімається 1 бал.

Поточний контроль спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу впродовж викладання курсу. Він здійснюється під час проведення аудиторних занять та перевірки виконання самостійних та індивідуальних завдань.

Семінарське заняття — основна форма аудиторної роботи студентів. Повна, обґрунтована, логічно-послідовна усна відповідь на питання семінару оцінюється максимально 5 балами. За активну участь у розв’язанні проблем, винесених на обговорення, за доповнення студент отримує максимально 3 бали. З метою проміжної перевірки знань студентів, на семінарських заняттях проводяться експрес-тести, кожен з яких оцінюється максимально до 5 балів. Цій формі опитування підлягають теоретичні питання, що розглядаються на занятті.

Індивідуальні завдання є обов’язковими, виконуються в поза аудиторний час і розподіляються викладачем, однак при цьому максимально враховується вибір студента. Кожне індивідуальне завдання оцінюється максимально 5 балами. Якщо в переліку запропонованих індивідуальних завдань немає наукових проблем із курсу, які студент хотів би детально опрацювати, він може запропонувати свою тему і, узгодивши з викладачем, виконати її.

Модульно-рейтингова система передбачає виконання студентами самостійної роботи, яка є обов’язковою. Перелік питань для самостійного опрацювання зазначено після кожного семінарського заняття. Вони повинні виконуватися в окремому зошиті, або на відксерокопійованих бланках і передбачають висвітлення тих тем курсу, які не розглядатимуться в аудиторний час. Кожне з виконаних завдань оцінюється максимально 5 балами. Самостійна робота здається до кожної теми.

Студент може отримати додаткові бали до рейтингу за написання реферату (максимум — 5 балів). Тему рефератів студент обирає із запропонованого викладачем переліку або самостійно визначає й узгоджує з викладачем. Вона передбачає максимально самостійний пошук та опрацювання студентом додаткової наукової літератури, нагромадження значного фактичного матеріалу, наявність конструктивних та глибоко обґрунтованих висновків.

Методичні рекомендації по написанню рефератів.

 

Реферати готуються за темами, які пропонуються до кожного модуля. Обсяг реферату до 10 сторінок рукописного або друкованого тексту. Реферативне повідомлення призначене для заслуховування на семінарському занятті у тезовому вигляді. Обравши тему, окресліть коло джерел та літератури пропоновані до теми кожного модуля, скористайтеся додатковою літературою. Список усіх використаних джерел та літератури необхідно подати наприкінці тексту.

Складіть план реферату, він не повинен бути занадто складним та переобтяженим другорядними питаннями, проте й не занадто простим, оскільки тоді він не виконає свою головну функцію — структурувати реферативне дослідження, підготувати його з логічним викладом подій, зробити більш чітким виступ.

Опрацювавши літературу, напишіть текст реферату. Зверніть увагу на такі моменти. Події слід описувати за схемою: причини та передумови, сутність події чи явища, його наслідки, оцінка. Звертайте увагу на дискусійні питання, подавайте різні точки зору на те чи інше питання, зазначаючи прізвища дослідників. Висловлюйте власну оцінку описаного. Завершуйте кожен пункт плану невеликим висновком. У кінці роботи подайте загальний висновок.

Літературу слід оформляти згідно прийнятих у наукових виданнях вимог. Зразок: Автор. Назва. — Місто видання: Видавництво, Рік видання. — загальна кількість сторінок. (наприклад 305 с.) Автор. Назва статті // Назва збірки чи періодичного видання. — Місто видання: Видавництво, рік видання. — Номер журналу (випуску, частини — наприклад — Вип. 1., Ч.2., №5). — Кількість сторінок статті. (С.15-98.)

Студент може отримати додаткові бали до рейтингу. За ведення зошиту для семінарських занять студент може отримати 5 балів. Записи в зошиті повинні бути охайними, по можливості — розбірливими. На останньому семінарському занятті з курсу студент здає викладачеві зошит із відповідями на питання планів усіх семінарів. Якщо конспект неповний, тоді жодних балів до рейтингу не додається.

За активність та ініціативу під час вивчення дисципліни студент може також отримати додаткові бали (максимально — 5).

Модульний контроль здійснюється як підсумок роботи студента впродовж вивчення окремого модуля за результатами теоретичного та практичного матеріалу, передбаченого ним. У час між семінарами викладач призначає студентам дні, на яких здійснює проміжний контроль за станом самостійно роботи студента (виконанням ним індивідуальних завдань). На останньому занятті першого модуля студент звітується про виконання першого завдання, а на останньому занятті другого модуля здається друге завдання.

Підсумковою формою контролю для кожного модуля є контрольно-модульна робота, яка триває одну астрономічну годину в присутності викладача і складається з 2 теоретичних питань. Кожне із них оцінюється максимально 4 балами (в сумі — 8 балів). Якщо при написанні роботи студент набирає 4 і більше балів, то вона вважається зарахованою. У разі не набрання необхідної кількості балів, студенту надається право повторного виконання цієї роботи (але іншого варіанту). За переписування контрольної роботи від кількості балів, набраних за повторне її виконання, віднімається 1 бал. Якщо студент не з’явився на контрольну роботу без поважних причин, то не отримує балів до рейтингу. У разі неявки з поважної причини, він має право, у час відведений викладачем для відпрацювання, написати цю роботу без знімання штрафних балів.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є складовими модулів.

По закінченню опанування курсу викладач при необхідності призначає додаткове поза аудиторне заняття для деяких студентів, які намагаються підвищити до залікового рівня чи покращити свою рейтингову оцінку.

За сумою одержаних балів формується рейтинг студента. Він складається з балів, отриманих під час всіх обов’язкових форм поточного й модульного контролів, а також з додаткових балів (за активність під час занять, за доповнення, за зошит), максимально 60 балів. Якщо студент бажає покращити свою модульно-рейтинговою оцінку, отриману в процесі навчання, він може складати екзамен, однак за умови виконання всіх обов’язкових видів робіт, на екзамені максимально студент може отримати 40 балів. До екзамену допускаються лише ті студенти, що отримали 35 і більше балів.

Студент може, за домовленістю з викладачем, достроково вивчити і скласти звіт із матеріалів запропонованих до модулів та отримати рейтингову оцінку. Максимальна рейтингова оцінка — 100 балів. Їх розподіл та систему оцінювання успішності показано в таблицях:

 


СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

«СЕРЕДНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

№ з/п Змістовні модулі Кількість годин
Лекції Семі­нари Само­стійна робота Індивіду­альна робота Всього
МОДУЛЬ І. Київська Русь
1. Вступ до предмету, періодизація, огляд літератури 2 2 4 4
2. Виникнення держави Русь та період її піднесення 8 6 6 6
3. Соціально-економічний та суспільно-політичний устрій Київської Русі 4 4 6 6
4. Галицько-Волинське князівство 6 4 4 6
МОДУЛЬ ІІ. Українські землі в складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої
5. Литовсько-Руська держава 6 4 6 6
6. Українські землі у складі Речі Посполитої 6 4 6 6
7. Виникнення та діяльність українського козацтва 4 4 6 6
ВСЬОГО 36 28 40 40 144

ТАБЛИЦЯ РОЗПОДІЛУ БАЛІВ

з/п Вид діяльності студента Кількість балів Кількість занять і виконаних робіт Всього балів
*Відповідь на семінарському занятті
*Виконання індивідуальних завдань
*Виконання самостійних робіт
*Контрольно-модульна робота 7,5
ВСЬОГО
Доповнення до відповіді
Експрес-тести
Активність та ініціатива  
Ведення зошиту  
*Екзамен  

 

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ

За шкалою ECTS За національною шкалою За шкалою навчального закладу
A Відмінно 90-100
B Добре 82-89
С Добре 75-81
D Задовільно 68-74
Е Задовільно 60-67
F Незадовільно з можливістю повторного складання 35-59
Х Незадовільно з обов’язковим повторним курсом 1-34

Примітка: значком* позначені ті види діяльності студентів, які є обов’язковими для виконання.


МОДУЛЬ І. Київська Русь

Програмні положення

Вступ. Предмет і завдання курсу “Середньовічна історія України”, його місце в системі загальної історії України. Наукова періодизація курсу. Огляд історіографії історії середньовіччя в Україні.

Київська Русь — становлення держави. Київська Русь в історіографії та джерелах. Походження терміну “Русь”. Проблема виникнення Київської Русі. Норманська (Варязька), Антинорманська та інші теорії походження державності на Русі. Заснування Києва. Князь Кий. Утворення державного об’єднання слов’янських племен Подніпров’я. “Руська земля”. Князі Аскольд і Дір. Постать князя Рюрика. Державний переворот 882 року, князь Олег. Початок розширення кордонів Давньоруської держави. Візантійські походи. Питання походження та діяльності князя Ігоря. Ольга, її реформи та дипломатія. Князювання Святослава Ігоревича. Його військові походи.

Період найбільшого політичного піднесення держави. Ярополк та інші Святославовичі. Прихід до влади князя Володимира Великого, його перетворення в соціально-господарській сфері. Початок релігійної реформи. Прийняття християнства — різнобічні погляди на проблему. Формування системи передачі влади. Боротьба за владу після смерті Володимира Великого. Святополк. Борис та Гліб. Мстислав. Початок князювання Ярослава Мудрого. Завершення суспільно-політичного сформування держави. “Руська правда”. Зміна в становищі Руської церкви. Іларіон. Ярослав Мудрий — “тесть Європи”.

Київська Русь у другій половині ХІ - першій третині ХІІ століття. Нащадки Ярослава мудрого. Тріумвірат. Святослав, Всеволод, Святополк. Міжусобні війни. Любецький з’їзд князів. Спроба нормалізації відносин. Володимир Всеволодович. Боротьба з половцями. Мономаховичі. Мстислав.

Феодальна розробленість (30-і рр. ХІІ ст. – 40-і рр. ХІІІ ст.). Причини феодальної роздробленості Київської Русі. Боротьба за Київ. Князювання Всеволода Ольговича, Ізяслава Мстиславовича, Юрія Довгорукого, Ізяслава Давидовича, Ростислава Мстиславовича, Мстислава Ізяславовича. Зруйнування Києва Андрієм Боголюбським. Ольговичі й Ростиславичі в боротьбі за першість на Русі. Князі — дуумвіри на київському столі: Святослав та Рюрик. Князювання Всеволода Юрійовича і Романа Мстиславовича.

Економічне і політичне посилення окремих феодальних центрів. Південно-руські князівства: Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське. Виникнення нових об’єднуючих центрів: південно-західного та північно-східного. Ростово (Володимиро)-Суздальська земля. Розвиток Новгородського, Рязанського, Псковського князівств. Політичні відносини між князівствами. Становище країни напередодні монгольського вторгнення.

Суспільний та соціально-економічний устрої держави. Господарський механізм Київської Русі. Землеробство, розподіл землеволодіння. Скотарство. Ремесло. Місто і його населення. Внутрішня і зовнішня торгівля. Народні рухи. Віче.

Культура Русі. Витоки слов’яно-руської культури. Усна народна творчість. Билини. Освіта і писемність. Берестяні грамоти. Літописання. Література. Бібліотеки. Архітектура і мистецтво. Музика. Особливості розвитку культури в період феодальної роздробленості. Соціально-культурні зв’язки і взаємовпливи між окремими князівствами. Ідея єдності та її відображення в пам’ятках літератури. “Слово о полку Ігоревім”. Літописання ХІІ-ХІІІ століття. Давньоруська етнокультурна спільність. Культура Київської Русі в контексті загально - світової культури. Місце Київської Русі в історії України.

Галицько – Волинська держава

Галицьке князівство після відокремлення від Києва. Рюрик, Володар і Василько. Князь Володимирко — становлення Галицького князівства, особливості його розвитку. Піднесення Галичини за Ярослава Осмомисла. Боярська опозиція. Політика Володимира Ярославовича. Угорська інтервенція. Боротьба за княжий стіл.

Розвиток Волинського князівства після від’єднання від Києва. Князі Ізяслав Мстиславович, Мстислав Ізяславович. Піднесення Волинського князівства за Романа Мстиславовича.

Об’єднання Галицького і Волинського князівств в єдину державу. Розширення кордонів князівств за рахунок земель Південної Русі. Тимчасовий занепад князівств після смерті Романа Мстиславовича. Правління князів Рюриковичів. Боротьба з угорською агресією та боярською опозицією. Боярське правління в Галичині. Захоплення частини волинських і галицьких земель польськими та угорськими завойовниками. Іноземне правління в Галичині. Мстислав Удатний. Відновлення руського князювання в державі. Правління Андрія угорського.

Визволення Данилом і Васильком Романовичами Волині з польського панування. Повернення Галича (1238 р.). Відродження єдності Галицько-Волинської держави за Романовичів. Зростання могутності розширення кордонів на схід. Данило Галицький. Градобудівництво. Фортифікаційне та військове мистецтво.

Монголо-татарська експансія. Загальна характеристика держави Моголів. Початок монгольської експансії на руські землі. Хан Батий. Створення осередку монгольських завойовників із центром у м. Сараї. Монгольське панування на південно-руських землях. Спроба створення загальноєвропейської коаліції проти Золотої Орди. Боротьба короля Данила Галицького з “татарськими людьми”.

Галицько-Волинська держава за Даниловичів. Правління Лева І. Король Юрій І. Створення львівської митрополії. Князі Андрій і Лев ІІ Юрійовичі. Спроба визволення з під монгольського панування. Правління Юрія ІІ (Болеслава Тройденовича) — останній період існування єдиної держави. Посилення польських впливів у Галичині. Відокремлення Волині (1340 р.). Любарт Гедимінович. Захоплення Польщею Галичини (1349 р.).

Економічний, соціальний та суспільний розвиток Галицько-Волинської держави. Організація влади. Внутрішня і зовнішня політика. Розвиток міст. Магдебурзьке право. Ремесло. Торгівля. Культура. Значення Галицько-Волинської держави в історії України.

 

 

 

Київська псалтир або Спірідонія. 1397 р


ТЕМИ ЛЕКЦІЙ

Лекція №1(2 години)

1. Предмет і завдання курсу «Середньовічна історія України».

2. Питання термінології та державності Русі.

Лекція №2(8годин)

1. Виникнення Давньоруської держави. Перші князі.

2. Період найвищого піднесення Київської Русі.

3. Період феодальної роздробленості.

Лекція №3(4 години)

1. Суспільно-політичний і соціально-економічний розвиток держави.

2. Культура Київської Русі.

Лекція №4(6 годин)

1. Галицько-Волинське князівство: виникнення та становлення.

2. Розвиток держави за часів Данила Романовича та його наступників.

3. Особливості суспільного, соціально-економічного і культурного розвитку Галицько-Волинського князівства.

 

 


ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема№1





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.242.55 (0.023 с.)