Сітарчук Р.А., Коваленко О.В.




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Сітарчук Р.А., Коваленко О.В.



Сітарчук Р.А., Коваленко О.В.

 

СЕРЕДНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

 

Навчально-методичний посібник

 

 

 

Полтава


ВВК 63.3(4Укр)4

УДК 94(477)«8/16»(07)

С 8

Рецензенти:

В.В. Стрілець, доктор історичних наук, професор Полтавського юридичного інституту національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».

А.В. Гейко, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту керамології — відділення Інституту народознавства Національної академії наук України.

 

 

Друкується за рішенням ученої ради Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

 

 

Сітарчук Р.А., Коваленко О.В.Середньовічна історія України. Навчально-методичний посібник / Роман Анатолійович Сітарчук, Оксана Валентинівна Коваленко. — Полтава : Друкарська майстерня, 2011. — 84 с.

 

 

 

© Р.А. Сітарчук, 2011

©О.В. Коваленко, 2011

 

 


З М І С Т

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИЧЕННЯ КУРСУ……………………………...4-7

СТРУКТУРА КУРСУ, ТАБЛИЦЯ І ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ…………………………………………………………………….8-9

МОДУЛЬ І

Програмні положення………………………………………………………..10-12

Плани лекцій……………………………………………………………………..13

Плани семінарських занять із бланками самостійної роботи……………..14-37

Питання для контрольно-модульної роботи №1…………………………..38-39

Теми для індивідуальних робіт ……………………………………………..…40

Література до модуля І………………………………………………………41-44

МОДУЛЬ ІІ

Програмні положення……………………………………………………….45-47

Плани лекцій…………………………………………………………………….48

Плани семінарських занять із бланками самостійної роботи…………….49-73

Питання для контрольно-модульної роботи №2…………………………………………………………………………….74-75

Теми для індивідуальних робіт…………………………………………………76

Перелік корисних електронних ресурсів…………………………………...77-78

Питання до екзамену…………………………………………………………79-81

Список ілюстрацій…………………………………………………………...82-83

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Основні терміни

Болонський процес — діяльність європейських країн, спрямована на узгодження системи їх вищої освіти. До Болонського процесу зараз приєдналися понад 40 країн, у тому числі й Україна (з 2005 року), взявши активний курс на інтеграцію в загальноєвропейський освітній простір.

Модульно-рейтингова система навчання — це така організація навчального процесу, при якій вивчення студентом навчальної дисципліни відбувається шляхом послідовного і ґрунтовного опрацювання змістових модулів, а оцінювання якості його роботи та рівня здобутих знань, умінь і навичок здійснюється за рейтинговою системою.

Модуль — задокументована завершена частина освітньо-професійної програми, що реалізується у відповідних формах навчального процесу.

Змістовий модуль — це окрема самостійна частина дисципліни (кілька тем або розділів), що логічно об’єднує систему навчальних елементів за змістом, результатами і є складовою одного з оцінювальних блоків знань студенів.

Оцінювальний блок — вид навчальної діяльності студентів (робота протягом семестру, семестрова атестація, іспит тощо), оцінений у балах.

Рейтинг — це порядкова позиція студента за результатами навчання. Види рейтингу: семестровий, річний. Рейтингова система оцінювання навчальної роботи студента — це така методика визначення якості його роботи та рівня здобутих протягом навчання знань, умінь і навичок, яка передбачає оцінювання в балах усіх результатів, досягнутих студентом.

Предмет «Середньовічна історія України» вивчається у ІV семестрі на історичному факультеті. Хронологічно він охоплює період з ІХ століття по 1648 рік (початку козацької революції під проводом Б. Хмельницького), однак для більш повного розкриття змісту деяких історичних категорій можливе звернення до раннього чи пізнього часу. Метою курсу є засвоєння студентами однієї з найцікавіших і водночас визначальних епох в історії України, коли на її теренах виникли перші етнічні державні формування і почала виокремлюватися із загальної руської людності майбутня українська нація. Весь період розбитий на два модулі: «Княжа доба в історії України» і «Литовсько-Польська доба на українських землях та виникнення українського козацтва». У першому з них студенти ознайомляться з Давньоруською та Галицько-Волинською державами (теоріями їх походження, становлення, розквіту, роздробленості, суспільно-політичним, соціально-економічним, культурним розвитком). У другому — вивчається становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. В окрему тему виділено зародження та становлення українського козацтва як стану, зокрема — теорії його походження, категорії, повстанські рухи тощо. Програма курсу затверджена на засіданні вченої ради Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка у 2004 році. Загальна кількість навчальних годин становить 144, із них 36 відведено на лекції, 28 — на семінарські заняття і 40 — на самостійну роботу, 40 —на індивідуальну роботу. Форма підсумкового контролю — екзамен у ІV семестрі.

Види навчальної діяльності студентів та форми контролю за нею

Лекція — провідна форма активізації пізнавальної діяльності студентів,у ході якої викладаються узагальнені, вузлові питання навчальної дисципліни. Лектор орієнтує їх на творче опанування матеріалом, дає настанови для наступної самостійної роботи над історичною літературою. Викладач здійснює облік відвідування лекцій студентами і може проводити серед них опитування на предмет виявлення знань із матеріалу попередньої лекції. Студент самостійно вирішує відвідувати лекції чи ні, втім за кожний її пропуск від його рейтингової оцінки віднімається 1 бал.

Поточний контроль спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу впродовж викладання курсу. Він здійснюється під час проведення аудиторних занять та перевірки виконання самостійних та індивідуальних завдань.

Семінарське заняття — основна форма аудиторної роботи студентів. Повна, обґрунтована, логічно-послідовна усна відповідь на питання семінару оцінюється максимально 5 балами. За активну участь у розв’язанні проблем, винесених на обговорення, за доповнення студент отримує максимально 3 бали. З метою проміжної перевірки знань студентів, на семінарських заняттях проводяться експрес-тести, кожен з яких оцінюється максимально до 5 балів. Цій формі опитування підлягають теоретичні питання, що розглядаються на занятті.

Індивідуальні завдання є обов’язковими, виконуються в поза аудиторний час і розподіляються викладачем, однак при цьому максимально враховується вибір студента. Кожне індивідуальне завдання оцінюється максимально 5 балами. Якщо в переліку запропонованих індивідуальних завдань немає наукових проблем із курсу, які студент хотів би детально опрацювати, він може запропонувати свою тему і, узгодивши з викладачем, виконати її.

Модульно-рейтингова система передбачає виконання студентами самостійної роботи, яка є обов’язковою. Перелік питань для самостійного опрацювання зазначено після кожного семінарського заняття. Вони повинні виконуватися в окремому зошиті, або на відксерокопійованих бланках і передбачають висвітлення тих тем курсу, які не розглядатимуться в аудиторний час. Кожне з виконаних завдань оцінюється максимально 5 балами. Самостійна робота здається до кожної теми.

Студент може отримати додаткові бали до рейтингу за написання реферату (максимум — 5 балів). Тему рефератів студент обирає із запропонованого викладачем переліку або самостійно визначає й узгоджує з викладачем. Вона передбачає максимально самостійний пошук та опрацювання студентом додаткової наукової літератури, нагромадження значного фактичного матеріалу, наявність конструктивних та глибоко обґрунтованих висновків.

Методичні рекомендації по написанню рефератів.

 

Реферати готуються за темами, які пропонуються до кожного модуля. Обсяг реферату до 10 сторінок рукописного або друкованого тексту. Реферативне повідомлення призначене для заслуховування на семінарському занятті у тезовому вигляді. Обравши тему, окресліть коло джерел та літератури пропоновані до теми кожного модуля, скористайтеся додатковою літературою. Список усіх використаних джерел та літератури необхідно подати наприкінці тексту.

Складіть план реферату, він не повинен бути занадто складним та переобтяженим другорядними питаннями, проте й не занадто простим, оскільки тоді він не виконає свою головну функцію — структурувати реферативне дослідження, підготувати його з логічним викладом подій, зробити більш чітким виступ.

Опрацювавши літературу, напишіть текст реферату. Зверніть увагу на такі моменти. Події слід описувати за схемою: причини та передумови, сутність події чи явища, його наслідки, оцінка. Звертайте увагу на дискусійні питання, подавайте різні точки зору на те чи інше питання, зазначаючи прізвища дослідників. Висловлюйте власну оцінку описаного. Завершуйте кожен пункт плану невеликим висновком. У кінці роботи подайте загальний висновок.

Літературу слід оформляти згідно прийнятих у наукових виданнях вимог. Зразок: Автор. Назва. — Місто видання: Видавництво, Рік видання. — загальна кількість сторінок. (наприклад 305 с.) Автор. Назва статті // Назва збірки чи періодичного видання. — Місто видання: Видавництво, рік видання. — Номер журналу (випуску, частини — наприклад — Вип. 1., Ч.2., №5). — Кількість сторінок статті. (С.15-98.)

Студент може отримати додаткові бали до рейтингу. За ведення зошиту для семінарських занять студент може отримати 5 балів. Записи в зошиті повинні бути охайними, по можливості — розбірливими. На останньому семінарському занятті з курсу студент здає викладачеві зошит із відповідями на питання планів усіх семінарів. Якщо конспект неповний, тоді жодних балів до рейтингу не додається.

За активність та ініціативу під час вивчення дисципліни студент може також отримати додаткові бали (максимально — 5).

Модульний контроль здійснюється як підсумок роботи студента впродовж вивчення окремого модуля за результатами теоретичного та практичного матеріалу, передбаченого ним. У час між семінарами викладач призначає студентам дні, на яких здійснює проміжний контроль за станом самостійно роботи студента (виконанням ним індивідуальних завдань). На останньому занятті першого модуля студент звітується про виконання першого завдання, а на останньому занятті другого модуля здається друге завдання.

Підсумковою формою контролю для кожного модуля є контрольно-модульна робота, яка триває одну астрономічну годину в присутності викладача і складається з 2 теоретичних питань. Кожне із них оцінюється максимально 4 балами (в сумі — 8 балів). Якщо при написанні роботи студент набирає 4 і більше балів, то вона вважається зарахованою. У разі не набрання необхідної кількості балів, студенту надається право повторного виконання цієї роботи (але іншого варіанту). За переписування контрольної роботи від кількості балів, набраних за повторне її виконання, віднімається 1 бал. Якщо студент не з’явився на контрольну роботу без поважних причин, то не отримує балів до рейтингу. У разі неявки з поважної причини, він має право, у час відведений викладачем для відпрацювання, написати цю роботу без знімання штрафних балів.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є складовими модулів.

По закінченню опанування курсу викладач при необхідності призначає додаткове поза аудиторне заняття для деяких студентів, які намагаються підвищити до залікового рівня чи покращити свою рейтингову оцінку.

За сумою одержаних балів формується рейтинг студента. Він складається з балів, отриманих під час всіх обов’язкових форм поточного й модульного контролів, а також з додаткових балів (за активність під час занять, за доповнення, за зошит), максимально 60 балів. Якщо студент бажає покращити свою модульно-рейтинговою оцінку, отриману в процесі навчання, він може складати екзамен, однак за умови виконання всіх обов’язкових видів робіт, на екзамені максимально студент може отримати 40 балів. До екзамену допускаються лише ті студенти, що отримали 35 і більше балів.

Студент може, за домовленістю з викладачем, достроково вивчити і скласти звіт із матеріалів запропонованих до модулів та отримати рейтингову оцінку. Максимальна рейтингова оцінка — 100 балів. Їх розподіл та систему оцінювання успішності показано в таблицях:

 


СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

«СЕРЕДНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

№ з/п Змістовні модулі Кількість годин
Лекції Семі­нари Само­стійна робота Індивіду­альна робота Всього
МОДУЛЬ І. Київська Русь
1. Вступ до предмету, періодизація, огляд літератури 2 2 4 4
2. Виникнення держави Русь та період її піднесення 8 6 6 6
3. Соціально-економічний та суспільно-політичний устрій Київської Русі 4 4 6 6
4. Галицько-Волинське князівство 6 4 4 6
МОДУЛЬ ІІ. Українські землі в складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої
5. Литовсько-Руська держава 6 4 6 6
6. Українські землі у складі Речі Посполитої 6 4 6 6
7. Виникнення та діяльність українського козацтва 4 4 6 6
ВСЬОГО 36 28 40 40 144

ТАБЛИЦЯ РОЗПОДІЛУ БАЛІВ

з/п Вид діяльності студента Кількість балів Кількість занять і виконаних робіт Всього балів
*Відповідь на семінарському занятті
*Виконання індивідуальних завдань
*Виконання самостійних робіт
*Контрольно-модульна робота 7,5
ВСЬОГО
Доповнення до відповіді
Експрес-тести
Активність та ініціатива  
Ведення зошиту  
*Екзамен  

 

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ

За шкалою ECTS За національною шкалою За шкалою навчального закладу
A Відмінно 90-100
B Добре 82-89
С Добре 75-81
D Задовільно 68-74
Е Задовільно 60-67
F Незадовільно з можливістю повторного складання 35-59
Х Незадовільно з обов’язковим повторним курсом 1-34

Примітка: значком* позначені ті види діяльності студентів, які є обов’язковими для виконання.


МОДУЛЬ І. Київська Русь

Програмні положення

Вступ. Предмет і завдання курсу “Середньовічна історія України”, його місце в системі загальної історії України. Наукова періодизація курсу. Огляд історіографії історії середньовіччя в Україні.

Київська Русь — становлення держави. Київська Русь в історіографії та джерелах. Походження терміну “Русь”. Проблема виникнення Київської Русі. Норманська (Варязька), Антинорманська та інші теорії походження державності на Русі. Заснування Києва. Князь Кий. Утворення державного об’єднання слов’янських племен Подніпров’я. “Руська земля”. Князі Аскольд і Дір. Постать князя Рюрика. Державний переворот 882 року, князь Олег. Початок розширення кордонів Давньоруської держави. Візантійські походи. Питання походження та діяльності князя Ігоря. Ольга, її реформи та дипломатія. Князювання Святослава Ігоревича. Його військові походи.

Період найбільшого політичного піднесення держави. Ярополк та інші Святославовичі. Прихід до влади князя Володимира Великого, його перетворення в соціально-господарській сфері. Початок релігійної реформи. Прийняття християнства — різнобічні погляди на проблему. Формування системи передачі влади. Боротьба за владу після смерті Володимира Великого. Святополк. Борис та Гліб. Мстислав. Початок князювання Ярослава Мудрого. Завершення суспільно-політичного сформування держави. “Руська правда”. Зміна в становищі Руської церкви. Іларіон. Ярослав Мудрий — “тесть Європи”.

Київська Русь у другій половині ХІ - першій третині ХІІ століття. Нащадки Ярослава мудрого. Тріумвірат. Святослав, Всеволод, Святополк. Міжусобні війни. Любецький з’їзд князів. Спроба нормалізації відносин. Володимир Всеволодович. Боротьба з половцями. Мономаховичі. Мстислав.

Феодальна розробленість (30-і рр. ХІІ ст. – 40-і рр. ХІІІ ст.). Причини феодальної роздробленості Київської Русі. Боротьба за Київ. Князювання Всеволода Ольговича, Ізяслава Мстиславовича, Юрія Довгорукого, Ізяслава Давидовича, Ростислава Мстиславовича, Мстислава Ізяславовича. Зруйнування Києва Андрієм Боголюбським. Ольговичі й Ростиславичі в боротьбі за першість на Русі. Князі — дуумвіри на київському столі: Святослав та Рюрик. Князювання Всеволода Юрійовича і Романа Мстиславовича.

Економічне і політичне посилення окремих феодальних центрів. Південно-руські князівства: Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське. Виникнення нових об’єднуючих центрів: південно-західного та північно-східного. Ростово (Володимиро)-Суздальська земля. Розвиток Новгородського, Рязанського, Псковського князівств. Політичні відносини між князівствами. Становище країни напередодні монгольського вторгнення.

Суспільний та соціально-економічний устрої держави. Господарський механізм Київської Русі. Землеробство, розподіл землеволодіння. Скотарство. Ремесло. Місто і його населення. Внутрішня і зовнішня торгівля. Народні рухи. Віче.

Культура Русі. Витоки слов’яно-руської культури. Усна народна творчість. Билини. Освіта і писемність. Берестяні грамоти. Літописання. Література. Бібліотеки. Архітектура і мистецтво. Музика. Особливості розвитку культури в період феодальної роздробленості. Соціально-культурні зв’язки і взаємовпливи між окремими князівствами. Ідея єдності та її відображення в пам’ятках літератури. “Слово о полку Ігоревім”. Літописання ХІІ-ХІІІ століття. Давньоруська етнокультурна спільність. Культура Київської Русі в контексті загально - світової культури. Місце Київської Русі в історії України.

Галицько – Волинська держава

Галицьке князівство після відокремлення від Києва. Рюрик, Володар і Василько. Князь Володимирко — становлення Галицького князівства, особливості його розвитку. Піднесення Галичини за Ярослава Осмомисла. Боярська опозиція. Політика Володимира Ярославовича. Угорська інтервенція. Боротьба за княжий стіл.

Розвиток Волинського князівства після від’єднання від Києва. Князі Ізяслав Мстиславович, Мстислав Ізяславович. Піднесення Волинського князівства за Романа Мстиславовича.

Об’єднання Галицького і Волинського князівств в єдину державу. Розширення кордонів князівств за рахунок земель Південної Русі. Тимчасовий занепад князівств після смерті Романа Мстиславовича. Правління князів Рюриковичів. Боротьба з угорською агресією та боярською опозицією. Боярське правління в Галичині. Захоплення частини волинських і галицьких земель польськими та угорськими завойовниками. Іноземне правління в Галичині. Мстислав Удатний. Відновлення руського князювання в державі. Правління Андрія угорського.

Визволення Данилом і Васильком Романовичами Волині з польського панування. Повернення Галича (1238 р.). Відродження єдності Галицько-Волинської держави за Романовичів. Зростання могутності розширення кордонів на схід. Данило Галицький. Градобудівництво. Фортифікаційне та військове мистецтво.

Монголо-татарська експансія. Загальна характеристика держави Моголів. Початок монгольської експансії на руські землі. Хан Батий. Створення осередку монгольських завойовників із центром у м. Сараї. Монгольське панування на південно-руських землях. Спроба створення загальноєвропейської коаліції проти Золотої Орди. Боротьба короля Данила Галицького з “татарськими людьми”.

Галицько-Волинська держава за Даниловичів. Правління Лева І. Король Юрій І. Створення львівської митрополії. Князі Андрій і Лев ІІ Юрійовичі. Спроба визволення з під монгольського панування. Правління Юрія ІІ (Болеслава Тройденовича) — останній період існування єдиної держави. Посилення польських впливів у Галичині. Відокремлення Волині (1340 р.). Любарт Гедимінович. Захоплення Польщею Галичини (1349 р.).

Економічний, соціальний та суспільний розвиток Галицько-Волинської держави. Організація влади. Внутрішня і зовнішня політика. Розвиток міст. Магдебурзьке право. Ремесло. Торгівля. Культура. Значення Галицько-Волинської держави в історії України.

 

 

 

Київська псалтир або Спірідонія. 1397 р


ТЕМИ ЛЕКЦІЙ

Лекція №1(2 години)

1. Предмет і завдання курсу «Середньовічна історія України».

2. Питання термінології та державності Русі.

Лекція №2(8годин)

1. Виникнення Давньоруської держави. Перші князі.

2. Період найвищого піднесення Київської Русі.

3. Період феодальної роздробленості.

Лекція №3(4 години)

1. Суспільно-політичний і соціально-економічний розвиток держави.

2. Культура Київської Русі.

Лекція №4(6 годин)

1. Галицько-Волинське князівство: виникнення та становлення.

2. Розвиток держави за часів Данила Романовича та його наступників.

3. Особливості суспільного, соціально-економічного і культурного розвитку Галицько-Волинського князівства.

 

 


ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема№1

Теоретичний блок

1. Предмет, завдання курсу. Періодизація, історіографія.

2. Етимологія назви “Русь”*.

3.Теорії походження держави*.

4. Передумови утворення держави Русь. Перші князі.

* Розповідь обов’язково ілюструвати цитатами з джерел.

Термінологія для закріплення: антинорманська теорія, варяги (нормани), військовий союз племен, гали, кельти, наукова теорія, норманська теорія, ознаки держави, рутини, «Русь», князі: Кий, Аскольд, Рюрик, Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Ярополк), Хозарський каганат, військові походи князів, віче.

Рекомендації по підготовці теоретичної частини:

Перше заняття присвячене початковому етапу державотворення на теренах східних слов’ян. Розпочинається воно із з'ясування предмету, хронологічних меж, історіографії Середньовічної історії України.

Слід охарактеризувати процес об’єднання племен. Визначити поняття держава, головні риси державно-структурованого суспільства. Визначити механізми утворення держави: марксистське, торгівельно-економічне (М. Грушевський), визначити роль міст у державному утворенні (П. Толочко). Слід відмітити наявні у літературі ідеї, сутність яких полягає у впевненості проникнення християнства у середовище східнослов’янських племен до їх офіційного хрещення (М.Брайчевський).

Одне з найголовніших питань цього модулю — утворення східнослов’янської держави. Низка племінних союзів, які проживали на території України та суміжних землях (близько 15) об’єднуються в єдину державу. Визначте поняття держава, назвіть ознаки держави. Прослідкуйте основні причини об’єднання: мова, релігія, культура, торгівля, економічні інтереси, захист, політика полянських князів по розширенню своєї території. Однією з найцікавіших проблем початкового етапу державотворення на руських теренах є питання етимології поняття Русь. Розгляньте дискусію з цього приводу. Обов'язково проілюструйте розповідь посиланнями на джерела. Охарактеризуйте основні теорії походження русі. Розкриваючи сутність процесу утворення держави необхідно розуміти, що існує два основні підходи: марксистський — державність виникає в класовому в класовому суспільстві (тобто у слов’ян державність виникає на феодальному ступені розвитку суспільства); цивілізаційний, який державність вбачає в тому випадку, коли у суспільстві наявні такі явища, як монопольна власність на землю та допускає неповну власність феодала на виробника продукції, матеріальних благ.

Характеризуючи діяльність перших князів слід розкрити діяльність таких лідерів полян, як Дір і Аскольд. Нестор заначав, що вони були братами. Проте, існують різні точки зору на це питання, зупиніться на них Кінець правління Аскольда пов’язують з його смертю у 882 р. і тлумачать по різному: державний переворот, що полягав у вбивстві князя, верхівки полянського князівства та перехід влади до норманських завойовників, в особі Олега; повстання на релігійному грунті, очолювана волхвами, яке спрямовувалося проти спроб Аскольда охрестити полян.

Подайте коротку характеристику діяльності перших князів Русі — Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Прокоментуйте найважливіші події, зробіть висновки по першому етапу існування руської держави.


 

Самостійна робота №1

студента ________________________________________ групи_________

Не забувайте збільшувати аркуш до формату А4.!!!

1. Дайте характеристику теоріям походження держави Русь за такою схемою:

Умовна назва Зміст теорії Дослідники (не менше 3-х) Уривок з будь-якого джерела , що підтверджує теорію Власний коментар
           
           
           

 

Самостійна робота №1

(продовження)

студента ________________________________________ групи_________

 

Теоретичний блок

1. Розквіт Київської Русі за часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого.

2.Русь у середині ХІ- середині ХІІІ ст.

а) Володимир Всеволодович (Мономах) і Мстислав Володимирович;

б) боротьба князів за Київ у ХІІ- першій половині ХІІІ ст.

3. Русь і Степ. Кочові народи: печеніги, половці.

Семінарське заняття № 4(2 години)

1. Галицько-Волинське князівство.

а) Розвиток Галичини та Волині ХІІ ст.

б) Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович;

в) Данило Галицький.

2. Походи Батия. Золота Орда.

3. Князівство за Даниловичів

Термінологія для закріплення: дуумвірат, Володимир Мономах, кочовики, Любецький з’їзд, народні повстання та бунти, печеніги, половці, розквіт держави (князі Володимир Великий, Святополк Окаянний, Мстислав Володимирович, Ярослав Мудрий), становлення держави, боярська опозиція, Данило Галицький, Волинь, волинські князі (Ізяслав Мстиславович, Мстислав Ізяславович, Роман Мстиславович), Галичина, галицькі князі (Рюрик, Володар, Василько, Володимирко, Ярослав Осмомисл, Володимир), монгольська експансія, польська експансія, «татарські люди», угорська експансія (королевичі Коломан, Андрій).

Рекомендації по підготовці теоретичної частини:

Семінарське заняття присвячено такій складовій темі, як держава Київська Русь: етапу розквіту Київської Русі та пов’язаний із княжінням Володимира Великого і Ярослава Мудрого, складання Галицько-Волинського князівства, взаємовідносин держави Русь із кочовиками. У першому питанні наголосіть, що за Володимира Великого (980-1015 рр.) — відбулося розширення руських земель, він проводив оборонні війни, заходи по зміцненню кордонів, провів реформи, серед яких найвагомішою була релігійна реформа. Розкрийте причини її проведення, сутність, наслідки. Проте самостійно слід розглянути це питання докладніше. Слід звернути увагу на те, що більшість дослідників твердять, що християнство проникає у свідомість східних слов'ян задовго до офіційного хрещення Русі. Головною дефініцією цього питання є також теза, що християнізація не була одномоментною подією. Виділяють етапи цього процесу:

1. готський

2. спроба християнізації за Аскольда (Брайчевский М.Ю. Утверждение христианства на Руси. — К., 1959)

3. хрещення княгині Ольги

4. остаточний вибір монотеїстичної релігії за Володимира.

Назвіть причини прийняття християнства:

1. необхідність міжнародного визнання

2. високий рівень культурного розвитку християнських країн

3. відповідність політичного розвитку держави та феодальниму способу виробництва

4. вплив Візантії

5. особисті мотиви Володимира (див. Толочко П. Володимир Святий. — К., 1996.).

Викладіть події 80-х рр. X ст. по реформації релігії. Зверніть увагу на те, що спроба реформації язичництва, яка супроводжувалася реакцією, не дала бажаних наслідків. Пантеон з 6 богів не перетворив Київ на єдиний ідеологічний центр язичницької Русі. Не привів і до ліквідації автономістських тенденцій на місцях. Викладаючи факти процесу хрещення Русі, відзначте, що ідеологічна перебудова і в самому Володимирі і в усьому давньоруському суспільстві відбувалося не зовсім спокійно. Мали місце і соціальні потрясіння. Проте нове історично було потрібне Русі, оскільки перед нею стояли завдання якнайшвидшого входження до загальноєвропейської культурно-історичної спільності.

Наступним етапом консолідації земель є княжіння Ярослава Мудрого (1034-1054). Його княжіння прийнято вважати апогеєм могутності Київської Русі. Аргументуйте цю тезу. Розкрийте основні аспекти діяльності Ярослава мудрого. Що засвідчувало прагнення Ярослава добитися міжнародного визнання? Розкрийте сутність “принципу сеньйорату” (система ротацій в межах родини до старшого у роді, а не від батька до сина).

Київська Русь у своєму розвитку пройшла ряд етапів:

1. виникнення і формування давньоруської держави (IX- кін. X ст.);

2. період розвитку Київської Русі (кін. X – сер. ХІ ст.);

3. період занепаду та феодальної роздробленості Київської Русі (ХІ- 30-ті рр. ХІІ- 40-ві рр. ХІІІ ст.)

Як єдина держава Київська Русь існувала з ХІ- 30-ті рр. ХІІ ст. Охарактеризуйте відносини Русі із печенігами. Половці — конфедерати чи вороги?

Друге семінарське заняття цієї теми присвячене Галицько-Волинському князівству. Розкрийте розвиток Волині та Галичини до об'єднання. Вони сформувалися, як окремі землі до X ст. і вже сформованими були приєднані до Київської Русі. Слід наголосити, що власне тому Галичина і Волинь одними з перших виокремилися в процесі роздробленості (назвіть причини інші причини). Назвіть племена, якими заселялись ці території, їх суспільний лад, особливості економічного розвитку, ворогів.Наголосіть на тісних взаємозв'язках між сусідніми землями. Саме вони стали поряд у спільні боротьбі проти агресії Угорщини та Польщі і були передумовами об'єднання цих земель у єдине князівство. Це об'єднання відбулося у 1199 р. за часів князя Романа. Розкрийте внутрішню та зовнішню політику князя Романа. Поясніть причини смути у Галицько-Волинському князівстві в І чверті ХІІІ ст. Назвіть дві тенденції у боротьбі за владу.

Відповідь на наступне питання розпочніть із приходу до влади сина Романа — Данила. Назвіть етапи закріплення Данила на Галичині та Волині. Поясніть, чому правління Данила Галицького вважається розквітом Галицько-Волинського князівства. Дайте оцінку діяльності Данила Галицького. При наявності реферативного повідомлення про Данила Галицького доцільно його заслухати.

Розкриваючи друге запитання заняття, а саме історію Галицько-Волинського князівства в кінці ХІІІ — в ІІ половині XIV ст. слід розкрити становище у державі при Даниловичах. Спадкоємці Данила зберегли політичну цілісність князівства, але суперничали за першість у ньому. У чому причини такого становища, яке склалося після смерті Данила. Землі розподілені між Шварном, Левом, Мстиславом лише на початку XIV ст. об'єдналися під владою онука Данила князя Юрія Львовича (1301-1308).

Відмітьте два головні аспекти діяльності Юрія: економічне зростання Галицько-Волинського князівства та здобуття церковної самостійності у зв'язку із перенесенням київської митрополії до Володимира (1303 р.).

Сини Юрія — Андрій та Лев були останніми представниками династії Романовичів на Галицько-Волинських землях. Після їх загибелі розпочинається занепад держави.

Поясніть причини цього та розкрийте процес утвердження на Галичині та Волині іноземних правителів.

Наприкінці ХІІ ст. у степах Центральної Азії утворилася могутня військово-феодальна монгольська держава. У 1206 р. Темучин (Чінгіс-хан) був проголошений ханом усієї Монголії. Він почав здійснювати широку завойовницьку політику. У 1221 р. завершив завоювання Середньої Азії та Хорезму, внаслідок чого, відкрився шлях до Кавказу і Причорномор'я. У 1222 р. монголо-татари через Кавказ вторглися у причорноморські степи та завдали поразки половцям на Дону. Половецький хан Котян відступив до Дніпра і попросив допомоги у руських князів. Князі галицький, волинський, київський, чернігівський, смоленський разом з половцями виступили проти монголо-татар. 31 травня 1223 р. на річці Калці відбулася битва, в результаті якої об'єднані війська зазнали поразки. Але ослаблені татари повернули назад. 1237 р. розпочався наступ монголо-татар на Русь під проводом хана Батия. Розкажіть про завоювання руської землі монголами. Особливо виділіть захоплення Києва 1240 р.Дайте відповідь на питання:

1. Коли була заснована Золота Орда?

2. Яку територію охоплювала ця держава?

3. Яку політику здійснювали монголо-татари на Русі?

4. Яких втрат зазнала Русь?

5. З якими битвами пов'язане завершення монгольського панування?

6. Геополітичні зміни у кінці XIV-XV ст. та їх вплив на звільнення руських князівств.

7. Останнє трете запитання присвячене розвитку Галицько-Волинського князівства після смерті Данила Галицького за його наступників — Лева, Шварна.

Срібник Ярослава Мудрого.


Самостійна робота №2

студента ________________________________________ групи_________

Не забувайте збільшувати аркуш до формату А4.!!!

  1. Звідки походить малюнок? Яку подію зображено? Підберіть уривок з літопису, який відповідає події? Прокоментуйте.________________________________________________

_________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.236.140 (0.029 с.)