КУЛЬТУРА УКРАЇНИ 1917 – 1921 рр.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

КУЛЬТУРА УКРАЇНИ 1917 – 1921 рр.



 

Наука Література  
  Історія - Дмитро Туган-Барановський (1865 – 1919 рр.) історія політичної економії; - Дмитро Багалій (1857 – 1932 рр.) історія Малоросії та Слобожанщини; - Агатангел Кримський (1871 – 1942 рр.) історія мусульманства, Персії, Туреччини; - Сергій Єфремов (1876 – 1939 рр.) історія української літератури; - Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.) історія української літератури   Старе покоління Панас Мирний, Василь Стефаник, Ольга Кобилянська, Володимир Винниченко  
Нове покоління Романтизм - Володимир Сосюра (1897 – 1965 рр.) зб. «Вірші» (1921 р.), революційно-романтична поема «Червона зима» (1922 р.); - Василь Чумак (1900 – 1919 рр.) зб. «Заспів» (1920 р.) - Павло Тичина (1891 – 1967 рр.) поема «Золотий гомін» (1917 р.), збірки: «Сонячні кларнети», «Замісць сонетів і октав» (1918), «Плуг», «Живем комуною» (1920 р.); - Григорій Чупринка (1879 – 1921 рр.) поема «Лицар-Сам» (1913 р.), збірки: «Огнецвіт», «Метеор», «Ураган» (1910 р.) «Сон-трава», «Білий гарт», «Контрасти» (1912 р.); - Василь Еллан-Блакитний (1894 – 1925 рр.) зб. «Удари молота і серця» (1920 р.)  
Мовознавство Агатангел Кримський (1871 – 1942 рр.) українська граматика, історія української мови  
«Неокласики» - Микола Зеров (1890 – 1937 рр.) «Антологія римської поезії», «Нова українська поезія, Антологія», переклад народних оповідань з єврейської мови (1920 р.); - Максим Рильський (1895 – 1964 рр.) зб. «Під осінніми зорями» (1918 р.), «Синя далечінь» (1922 р.); - Михайло Драй-Хмара (1889 – 1939 рр.) підручник «Слов’янознавство» (1920 р.); - Павло Филипович (1891 – 1937 рр.) зб. «Земля і вітер» (1922 р.); - Юрій Клен (Освальд Бургардт) (1891 – 1947 рр.)  
Математика - Дмитро Граве (1863 – 1939 рр.) - Михайло Кравчук (1892 – 1942 рр.)  
Інженерія - Євген Патон (1870 – 1953 рр.) мостобудування, електрозварювання плавленням; - Георгій Проскура (1876 – 1958 рр.) аерогідродинаміка, гідромашинобудування;  
Символізм - Яків Савченко (1890 – 1937 рр.) зб. «Поезії» (1918 р.), «Земля» (1921 р.); - Дмитро Загул (1890 – 1944 рр.) зб. «З зелених гір» (1918 р.), «На грані» (1919 р.); - Володимир Кобилянський (1895 – 1919 рр.) зб. «Мій дар» (1920 р.)  
Хімія - Лев Писаржевський (1874 – 1938 рр.) фізична хімія - Олександр Палладін (1885 – 1972 рр.) біохімія  
«Панфутуризм» Михайло Семенко (1892 – 1937 рр.) повне зібрання творів у 3-х томах (1929 – 1931 рр.)  
Геологія Володимир Вернадський (1863 – 1945 рр.) геохімія, біогеохімія, радіогеологія, мінералогія, гідрогеологія  
Емігранти - Микола Вороний (1871 – 1938 рр.) зб. «Євшан-зілля» (1917 р.), «За Україну!» (1921 р.); - В. Самійленко (1864 – 1925 рр.) драма «У Гайхан-Бея» (1917 р.), переклади з давньогрецької, французької, російської; - Олександр Олесь (Кандиба) (1878 – 1944 рр.) книжка поезій (1917 р.)  
Зоологія Микола Кащенко (1855 – 1935 рр.) гістологія, ембріологія, мікроскопічна техніка  

 


ВЛАДА БІЛЬШОВИКІВ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ 20-х РОКІВ ХХ ст.

 

 

Органи влади

 

Законодавчі: Судові: Виконавчий:

- Всеросійський з’їзд Рад - місцеві народні суди; РНК (Володимир Ленін)

робітничих, солдатських - з’їзди місцевих суддів (касація)

та селянських депутатів, Місцеві:

- ВЦВК РРФСР (Михайло Калінін) - губернські ради;

- повітові ради;

- волосні ради

Силові органи влади:

- Робітничо-Селянська Армія (15.01.1918 р.);

- Соціалістичний Червоний Флот (23.01.1918 р.);

- робітничо-селянська міліція;

- народні суди, ревтрибунали;

- ВНК, ОДПУ, НКВС РРФСР (Фелікс Дзержинський)

ß

Встановлення радянської влади в Україні:

- І Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові (11-12.12.1917 р.) Þ УНРР у Харкові (12.12.1917 – 19.03.1918 рр.);

- Тимчасовий робітничо-селянський уряд України у Харкові (28.11.1918 – 29.01.1919 рр.);

- ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові (06-10.03.1919 р.) Þ УСРР у Харкові (10.03.1919 – 30.01.1937 рр.);

- Конституція УСРР (10.03.1919 р.) ÞВсеукраїнський з’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів,ВУЦВК, РНК УСРР (Християн Раковський);

- Конституція УРСР (30.01.1937 р.) ÞУРСР (30.01.1937 – 24.08.1991 рр.)

 

ß

Політика воз’єднання земель (1919 – 1922 рр.):

- «Декларация прав трудящегося и эксплуатируемого народа» про утворення Республіки Рад робітничих, солдатських та селянських депутатів на ІІІ Всеросійському з’їзді Рад (І.1918 р.);

- Декрет ВЦВК РРФСР «Про об’єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби зі світовим імперіалізмом» (VІ.1919 р.);

- Двосторонні військові-господарські угоди: «Союзний робітничо-селянський договір між РРФСР та УСРР» (ХІІ.1920 р.), «Союзний робітничо-селянський договір між РРФСР та БСРР» (І.1921 рр.);

- З’їзди Рад РРФРСР, УСРР, БРСР, ЗСФРР про необхідність об’єднання в союз (1921 – 1922 рр.);

- план «автономізації» (Й. Сталін), план конфедерації (Х. Раковський), план федерації (В. Ленін);

- Договір про утворення СРСР (29.12.1922 р.) затвердив І Всесоюзний з’їзд Рад (30.12.1922 р.);

- Союзні органи влади: Всесоюзний з’їзд рад, РНК СРСР (В. Ленін), ЦВК СРСР

ß

СРСР

(30.12.1922 – 26.12.1991 рр.)

 

 

Конституції СРСР (31.01.1924 р., 05.12.1936 р., 07.10.1977 р.)

ß

Конституції УРСР (15.05.1929 р., 30.01.1937 р., 20.04.1978 р.)

 

 

Політика «воєнного комунізму» (1918 – 1921 рр.)

Але

спекуляція, чорний ринок


НОВА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА В УРСР

(1921 – 1927/1929 рр.)

 

Причини непу Особливості розвитку подій
повоєнна розруха - Перша світова війна (1914 – 1918 рр.); - Лютнева та Жовтнева революції 1917 р. в Росії; - Громадянська війна в Росії (1917 – 1922/1923 рр.)
політика «воєнного комунізму» (1918 – 1921 рр.) - спекуляція; - чорний ринок
посуха 1920 – 1921 рр. південь України, Поволжя, Північний Кавказ
голод 1921 – 1923 рр. - в СРСР 5 млн. чоловік (південь України, Поволжя, Крим, Башкирія, Приуралля, Західна Сибір, частково Казахстан); - в УРСР 2-3 млн. чоловік (Катеринославська, Донецька, Запорізька, Одеська, Миколаївська,південь Харківської губернії)
незадоволення населення - селянські повстання в СРСР (Україна, Поволжя, Дон, Кубань, Сибір, Тамбовщина); - селянські повстання в УРСР (Катеринославська, Донецька, Кременчуцька, Полтавська губернії); - страйки робітників; - анархізм; - повстання в армії (Кронштадт, ІІІ.1921 р.)

 

 

НЕП

Рішення Х з’їзду РКП (б) – (14.03.1921 – 11.10.1931 рр.) – Заборона приватної торгівлі

Ленін: «Неп – це тимчасовий відхід від революції»:

жорсткий контроль держави + ринкові відносини

 

 

Мета непу: відновлення господарства, перехід до соціалізму

Але

Не було чіткої програми

 

Неп в сільському господарстві Неп в промисловості, торгівлі
  - продрозкладка ® продподаток; - дозволено приватну торгівлю; - примусове об’єднання в колгоспи; - дозволено кооперацію (комуни, артілі, ТОЗи); - дозволено оренду землі; - дозволено найману працю (2-3 людини)   ß - відновлено сільське господарство - зросла кількість середняцьких господарств; - голод припинився Але - низькі ціни на сільськогосподарську продукцію; - «хлібний страйк» (1927 р.), заготівельна криза (1928 рр.)   - госпрозрахунок (трести); - дозволено приватну торгівлю; - трудову повинність; - дозволено кооперацію (артілі, синдикати); - дозволено оренду дрібних підприємств; - дозволено іноземний капітал (концесія); - грошова реформа (1922 – 1924 рр.) Þчервонець ß - відновлено всі галузі промисловості; - виробництво і торгівля зросли в двічі; - золотий червонець став конвертованою валютою Але - високі ціни на промислові вироби («ножиці цін»); - спекуляція

 

Коренізація, українізація

(1923 – 1937/1939 рр.)


КУЛЬТУРА УРСР В РОКИ НЕПУ

(20-і роки ХХ ст.)

 

Умови розвитку культури

 

Позитивні Негативні

коренізація, українізація АЛЕ звинувачення у націонал-ухильництві

 

Освіта Наука
  Наркоми освіти: - Григорій Гринько (1920 – 1922 рр.); - Володимир Затонський (1922 – 1924 рр.); - Олександр Шумський (1924 – 1927 рр.); - Микола Скрипник (1927 – 1933 рр.)   «Геть неписьменність!» (1923 – 1936 рр.)   Фабрично-заводські семирічки (1926 – 1934 рр.)   Школи сільської молоді 3-річні загальноосвітні (ІІ ступінь)   Антон Макаренко (1888 – 1939 рр.) - «Педагогічна поема» (1931 р.): теорія та методика виховання у колективі; - теорія сімейного виховання   Коренізація ß Національні школи + Українізація освіти: - школи – 85%; - технікуми – 50%; - вузи – 25%   Вузи: - 35 вузів (1926 р.); - робітфаки (30); - вища партійна школа, Харків (1921 р.) ® Комуністичний університет ім. Артема (1922 – 1932 рр.)   Бібліотеки (9,4 тис.)     Українізація періодичних видань: - газети (90%); - журнали (85%)   Президенти ВУАН: - Микола Василенко (1921 – 1922 рр.); - Орест Левицький (1922 р.); - Володимир Липський (1922 – 1928 рр.); - Данило Заболотний (1928 – 1929 рр.)   Історія: - Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.); - Дмитро Багалій (1857 – 1932 рр.); - Дмитро Яворницький (1855 – 1940 рр.); - Микола Василенко (1866 – 1935 рр.)   Літературознавство: - Сергій Єфремов (1876 – 1939 рр.); - Андрій Ніковський (1885 – 1942 рр.)   Мовознавство Агатангел Кримський (1871 – 1942 рр.) інститут української наукової мови, Київ (1921 – 1930 рр.)   Математика: - Дмитро Граве (1863 – 1939 рр.); - Микола Крилов (1879 – 1955 рр.)   Електрозварювання Євген Патон (1870 – 1953 рр.)   Географія Степан Рудницький (1877 – 1937 рр.)   Хімія: - Лев Писаржевський (1874 – 1938 рр.); - Олександр Палладін (1885 – 1972 рр.); - Володимир Кістяківський (1865 – 1952 рр.)   Ботаніка Володимир Липський (1863 – 1937 рр.)   Медицина: - Данило Заболотний (1866 – 1929 рр.) інститут мікробіології та епідеміології, Київ (1929 р.); - Феофіл Яновський (1860 – 1928 рр.) українська терапевтична школа

КУЛЬТУРА УРСР В РОКИ НЕПУ (20-і роки ХХ ст.)

 

Літературна дискусія

(1925 – 1928 рр.)

Григорій Яковенко (1895 – 1940 рр.) Þ Микола Хвильовий (1893 – 1933 рр.)

«Про критиків і критику в літературі» «Про «сатану в бочці», або про графоманів, спекулянтів та інших просвітян»,

«Апологети писаризму», «Україна чи Малоросія», «Думки проти течії»

Микола Зеров(1890 – 1937 рр.) «До джерел»

Літературні організації

Назва Роки Мета Члени
«Аспануфт» 1921 – 1924 рр. за комунізм, інтернаціоналізм, індустріалізм, раціоналізація, якість, винахідництво, нове мистецтво Михайль Семенко, Гео Шкурупій, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий, Юрій Яновський, Микола Бажан
«Плуг» 1922 – 1932 рр. виховання селян у дусі пролетарської революції Сергій Пилипенко, Андрій Головко, Андрій Панів, Іван Кириленко, Докія Гуменна, Іван Сенченко, Григорі Епік, Петро Панч, Олександр Копиленко, Павло Усенко, Антін Шабленко, Федір Кириченко
«Гарт» 1923 – 1925 рр. створення єдиної інтернаціональної комуністичної культури Василь Еллан-Блакитний, Іван Кулик, Володимир Сосюра, Валер’ян Поліщук, Майк Йогансен, Павло Тичина, Олександр Довженко, Микола Хвильовий
«Ланка» 1924 – 1929 рр. товариське співробітництво, взаємодопомога, захист авторських прав Валер’ян Підмогильний, Григорій Косинка, Євген Плужник, Борис Антоненко-Давидович, Дмитро Фальківський, Тодось Осьмачка, Борис Тенета, Іван Багряний, Гордій Брасюк, Марія Галич
«Авангард» 1925 – 1930 рр. тісний зв'язок мистецтва з добою індустріалізації Валер’ян Поліщук, Олександр Левада, Леонід Чернов, Раїса Троянкер
ВАПЛІТЕ 1926 – 1928 рр. створення нової української літератури шляхом засвоєння найкращих здобутків західноєвропейської культури Микола Хвильовий,Михайло Яловий, Юрій Яновський, Микола Бажан, Аркадій Любченко, Микола Куліш, Іван Сенченко, Григорій Епік, Петро Панч, Олександр Копиленко, Майк Йогансен, Павло Тичина, Олесь Досвітній, Гордій Коцюба
ВУСПП 1927 – 1928 рр. рішуча боротьба за інтернаціональний-класовий союз літератури України проти міщансько-націоналістичного Іван Кулик,Володимир Сосюра, Іван Микитенко, Микола Терещенко, Леонід Первомайський, Наталя Забіла, Володимир Коряк, Дмитро Загул, Іван Ле, Дмитро Май-Дніпрович, Леонід Смілянський
«Молодняк» 1926 – 1932 рр. ідеологічно витримане римоване гасло вище ліричного вірша Павло Усенко, Леонід Первомайський, Олександр Корнійчук, Леонід Смілянський, Дмитро Гордієнко, Ярослав Гримайло

 

Періодичні видання: літературно-художні, громадсько-політичні альманахи (20), республіканські газети (10), журнали (55)


МИСТЕЦТВО УРСР В РОКИ НЕПУ

(20-і роки ХХ ст.)

 

Театр Кіно Музика Скульптура, живопис Архітектура
  45 професійних театрів: - театр-студія «Березіль», (1922 – 1933 рр.), Лесь Курбас; - Новий драматичний театр ім. Івана Франка (з 1920 р.), Гнат Юра; - Роменський пересувний робітничо-селянський театр (1925 – 1930 рр.), Іван Кавалерідзе     Актори: - Микола Садовський (1856 – 1933 рр.); - Панас Саксаганський (1859 – 1940 рр.); - Марія Заньковецька (1854 – 1934 рр.); - Мар’ян Крушельницький (1897 – 1963 рр.); - Іван Мар’яненко (1878 – 1962 рр.); - Юрій Шумський (1887 – 1954 рр.); - Ганна Борисоглібська (1868 – 1939 рр.); - Лесь Курбас (1887 – 1933 рр.); - Гнат Юра (1887 – 1966 рр.)   500 кінотеатрів   ВУФКУ (1922 – 1930 рр.) ß - Одеська кінофабрика (1922 р.); - Київська кіностудія (1927 р.)   Німе кіно - Володимир Гардін «Остап Бандура» (1924 р.); - Олександр Довженко «Звенигора» (1927 р.), «Арсенал» (1929 р.), «Земля» (1930 р.); - Іван Кавалерідзе «Злива» (1929 р.)     Кінорежисери: - Володимир Гардін (1877 – 1965 рр.); - Олександр Довженко (1894 – 1956 рр.); - Іван Кавалерідзе (1887 – 1978 рр.); - Дзиґа Ветров (1896 – 1954 рр.)   Радіо: Харків, 1924 р.   - Музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка (з 1918 р.); - капела «ДУМКА», (з 1920 р.), Нестор Городовенко; - Республіканський симфонічний оркестр ім. М. Лисенка (з 1920 р.); - національні театри опери та балету (Київ, Одеса, Харків)     Всеукраїнське музичне товариство ім. Миколи Леонтовича (1921 – 1928 рр.) ¯ «Всеукраїнське товариство революційних музик» (1928 – 1932 рр.)     Композитори: - Григорій Верьовка (1895 – 1964 рр.); - Левко Ревуцький (1889 – 1977 рр.); - Пилип Козицький (1893 – 1960 рр.); - Костянтин Богуславський (1895 – 1943 рр.); - Віктор Косенко (1896 – 1938 рр.); - Борис Лятошинський (1895 – 1968 рр.); - Гнат Хоткевич (1878 – 1938 рр.)   Іван Кавалерідзе (1887 – 1978 рр.) - пам’ятник Григорію Сковороді, м. Лохвиця (1922 р.); - пам’ятник Т. Шевченку, Полтава (1925 р.); - пам’ятник Т. Шевченку, Суми (1926 р.); - пам’ятник Артему, м. Бахмут (1924 р.); - пам’ятник Артему, м. Святогірськ (1927 р.)     Пам’ятники Леніну     Художники: - Михайло Бойчук (1882 – 1937 рр.); - Іван Їжакевич (1864 – 1962 рр.); - Федір Кричевський (1879 – 1947 рр.); - Василь Касіян (1896 – 1976 рр.); - Карпо Трохименко (1885 – 1979 рр.); - Олексій Шовкуненко (1884 – 1974 рр.)   Раціоналізм, конструктивізм: - будинок Держпрому, Харків (арх. С. Серафимов); - будинок проектних організацій, Харків (арх. С. Серафимов); - будинок головпоштамту, Харків (арх. А. Мордвинов); - перший житловий будинок лікаря, Київ (арх. П. Альошин); - житлові будинки партапарату, Київ, «Липки»     Українське необароко: Корпус Лісотехнічного інституту, Київ (арх. Д. Дяченко)

 




Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.254.246 (0.026 с.)