Столипінська аграрна реформа в російській імперії

(1906 – 1916 рр.)

 

 

Мета	Результат
модернізувати Російську імперію, покращити стан економіки	поширення капіталістичних відносин
зруйнувати селянську громаду, що гальмувала розвиток сільського господарства	- збереглося общинне землеволодіння; - зросло приватне землеволодіння
створити великий прошарок заможних селян-фермерів для опори царизму	посилилася соціальна диференціація: зменшився прошарок середняцьких господарств
звести нанівець революційний настрій селян	збіднілі селяни стали рушійною силою революції 1917 р.

 

 

Заходи	Наслідки
вихід селян з селянської громади та подвірного господарства Þвідруб, хутір	46% селян отримали земельні ділянки у власність
дозвіл селянам продавати свою землю	20% селян продали свої ділянки
надання селянам безпроцентної позички для переселення на хутір (44% витрат)	з’явився прошарок селян-фермерів
продаж селянам вільних земель з державного фонду	селянські господарства обробляли 89% орної землі
переселення селян у Сибір, Середню Азію, на Кавказ, на Далекий Схід: «Далі їдеш, тихіше будеш» Þ«столипінські вагони»	з українських губерній виїхало 1,2 млн. селян, але 25% переселенців повернулися назад
Селянський Поземельний Банк надавав селянам позику на 55 років для купівлі поміщицьких земель (90-95% від ціни ділянки)	- заможні селяни збільшили свої землеволодіння; - зменшено поміщицьке землеволодіння; - пожвавлено товарно-грошові відносини
надання селянам агрономічної допомоги через Земства: - дослідницькі лани; - прокат сільськогосподарської техніки; - консультації агрономів; - поширення агрономічної літератури	- поширено сучасні агрономічні технології; - поширено механізацію селянської праці; - поширення добрив   ß врожайність зросла на 14%

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

 

Умови розвитку культури

Позитивні Негативні

- посилення культурних зв’язків між східними та західними землями; АЛЕ - немає власної держави;

- участь народу у політичній та революційній боротьбі; АЛЕ - політичний гніт Російської та Австрійської імперії;

- послаблення національного гніту; АЛЕ - погіршення соціального стану населення;

- формування української інтелігенції; АЛЕ - низький рівень освіти народу

 

	Освіта	Наука
	В складі Росії	В складі Австрії	Історія - Михайло Грушевський (1866 – 1834 рр.) – «Історія України-Русі», «Нарис історії українського народу»; - Олександра Єфименко (1848 – 1918 рр.) – «Історія українського народу»; - Дмитро Багалій (1857 – 1932 рр.) – історія Слобідської України, м. Харкова; - Микола Аркас (1852 – 1909 рр.) – «Історія України-Русі»; - Вікентій Хвойка (1850 – 1914 рр.) – Трипільська, зарубинецька, черняхівська, праслов’янська культури   Мовознавство - Борис Грінченко (1863 – 1910 рр.) – «Словник української мови» (4 томи); - Агатангел Кримський (1871 – 1941 рр.) – «Українська граматика» (3 томи); - Володимир Гнатюк (1871 – 1926 рр.) – фольклористичні, етнографічні дослідження в Західній Україні   Мікробіологія - Данило Заболотний (1866 – 1929 рр.) – дослідження холери та чуми; - Володимир Високович (1854 – 1912 рр.) – дослідження холери та чуми   Ботаніка - Сергій Навашин (1857 – 1930 рр.) – мікологія, порівняльна анатомія; - Володимир Липський (1863 – 1937 рр.) – науковий опис флори Індонезії, Тунісу, Алжиру, Середньої Азії Антропологія Федір Вовк (1847 – 1918 рр.) – археологічні, антропологічні, етнографічні дослідження в Україні
Початкова	- повітові початкові народні училища (однокласні, двокласні); - міські училища; - церковнопарафіяльні школи	загальне обов’язкове початкове навчання для дітей віком від 6 до 14 років
Середня	452 школи (чоловічі та жіночі): - гімназії, прогімназії; - реальні училища; - комерційні училища; - інститути шляхетних дівчат; - професійні училища; - ліцеї	50 шкіл: - гімназії; - ліцеї
Вища	19 вузів: - університети (Харків, Київ, Одеса); - спеціальні інститути; - ліцеї; - академії; - Київські вищі жіночі курси	4 вузи: - університети (Львів, Чернівці); - Львівський політехнічний інститут; - Львівська ветеринарна академія

НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

ТЕАТР НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

Наддніпрянська Україна - Іван Нечуй-Левицький (1838 – 1918 рр.) «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Бурлачка», «Маруся Богуславка»; - Панас Мирний (1849 – 1920 рр.) «Лихі люди», «Повія», «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «За водою», «Голодна воля»; - Михайло Коцюбинський (1864 – 1913 рр.) «Дорогою ціною», «Лялечка», «Fata Morgana»; - Михайло Старицький (1840 – 1904 рр.) «Оборона Буші», «Молодість Мазепи», «Разбойник Кармелюк»; - Марко Вовчок (1833 – 1907 рр.) «Інститутка», «Кармелюк», «Народні оповідання»; - Леся Українка (1871 – 1913 рр.) «Давня казка», «Лісова пісня», «В катакомбах», «Кассандра», «На крилах пісень»; - Олександр Олесь (Кандиба) (1878 – 1944 рр.) збірка поезій «З турботою радість обнялись», драматична поема «По дорозі в казку»; - Володимир Винниченко (1880 – 1951 рр.) «Краса й сила», «Історія Акимового дому», «Чесність з собою», «Рівновага», «Заповіти батьків»; - Микола Чернявський (1868 – 1938 рр.) збірки поезій «Пісні кохання», «Донецькі сонети», «Зорі», переклад «Слова о полку Ігоревім»; - Микола Вороний (1871 – 1938 рр.) «Євшан-зілля»   Західна Україна - Ольга Кобилянська (1863 – 1942 рр.) «Земля», «В неділю рано зілля копала…», «Вовчиха»; - Іван Франко (1856 – 1916 рр.) «Борислав сміється», «Захар Беркут», «Наймичка», «Марійка», «Смерть убивці», «Украдене щастя», «З вершин і низин», «Зів’яле листя»; - Василь Стефаник (1871 – 1936 рр.) «Камінний Хрест», «Новина», «Дурні баби»; - Марко Черемшина (1874 – 1927 рр.) збірки оповідань «Карби», «Село вигибає», «Верховина»; - Лесь Мартович (1871 – 1916 рр.) збірки оповідань «Начитальник», «Хитрий Панько»

Професійні театри: - Єлисаветград, Київ, Чернігів, Харків, Полтава – Марко Кропивницький; - Київ (1907 – 1919 рр.) – Микола Садовський;   Аматорські театри: - Львів – театр «Руської Бесіди» (1864 – 1924 рр.) – Олександр Бачинський, Микола Садовський; - Ужгород, Полтава, Чернігів, Немирів   Автори: - Михайло Старицький (1840 – 1904 рр.) «Тарас Бульба», «Маруся Богуславка», «За двома зайцями», «Не судилось», «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці»; - Марко Кропивницький (1840 – 1910 рр.) «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю, заведе в неволю»; - Іван Карпенко-Карий (1845 – 1907 рр.) «Безталанна», «Наймичка», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Бурлака», «Чумаки»   Актори: - брати Тобілевичі (Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський); - Марія Садовська-Барілотті (Тобілевич); - Марія Адасовська (Заньковецька); - Марко Кропивницький - Михайло Старицький

 

УЧАСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1914 – 1918 рр.)

 

На боці Австро-Угорської імперії
Кирило Трильовський (1864 – 1941 рр.)	«Січ» (1900 – 1903 рр.)
- Кирило Трильовський; - Володимир Старосольський (1878 – 1942 рр.); - Дмитро Катамай (1887 – 1935 рр.); - Григорій Коссак (1882 – 1939 рр.); - Левко Лепкий (1888 – 1971 рр.)	«Січові стрільці» (1903 – 1914 рр.)
- Михайло Волошин (1877 – 1943 рр.); - Левко Лепкий	«Сокіл» (1862 – 1918 рр.)
- Олександр Тисовський (1886 – 1968 рр.); - Іван Чмола (1892 – 1941 рр.); - Петро Франко (1890 – 1941 рр.); - Левко Лепкий	«Пласт» (1911 – 1920 рр.)
- Кость Левицький (1859 – 1941 рр.); - Микола Ганкевич (1869 – 1931 рр.); - Михайло Павлик (1853 – 1915 рр.)	ГУР (01.08.1914 – 05.05.1915 рр.) Маніфест «До українського народу» (06.08.1914 р.)
- Дмитро Донцов (1883 – 1973 рр.); - Маркіян Меленевський (1878 – 1930 рр.); - Олександр Скоропис-Йолтуховський (1880 – 19150 рр.); - Володимир Дорошенко (1879 – 1963 рр.)	СВУ (04.08.1914 – 18.04.1918 рр.) Журнал «Вісник Союзу визволення України» у Відні
- Кость Левицький; - Микола Ганкевич; - Олександр Скоропис-Йолтуховський	ЗУР (05.05.1915 – 05.11.1916 рр.)
- Кирило Трильовський; - Теодор Рожанковський (1875 – 1970 рр.); - Степан Шухевич (1877 – 1945 рр.); - Дмитро Катамай; - Дмитро Вітовський (1887 – 1919 рр.); - Семен Горук (1873 – 1920 рр.)	УБУ (03.08.1914 – 1918 рр.) Маніфест «До українського народу» (06.08.1914 р.)
- Михайло Галущинський (1878 – 1931 рр.); - Григорій Коссак; - Михайло Волошин; - Степан Шухевич; - Євген Коновалець (1891 – 1938 рр.); - Василь Вишиваний (1895 – 1948 рр.)	Легіон УСС (03.08.1914 – 1918 рр.): - 2,5 курені (батальйони); - 4 сотні (роти) у курені; - 4 чоти (взводи) у сотні; - 4 рої (відділення) у чоті. Рій – 10-15 чол. Кіш – тилова частина.
На боці Російської імперії
Симон Петлюра (1879 – 1926 рр.)	«Всеросійський союз земств і міст», Декларація «Війна та українці» (1914 р.)
Володимир Дудикевич (1861 – 1922 рр.)	- «Карпато-руський визвольний комітет» (29.07.1914 – 1917 рр.); - Руська народна рада (09.09.1914 – VІ.1915 рр.)
За нейтралітет
Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.)	ТУП (1908 – 1917 рр.) Декларація «Наша позиція» (ХІІ.1916 р.)
Володимир Винниченко (1880 – 1951 рр.)	УСДРП (1905 – 1920 рр.) Гасло «Геть війну! Хай живе автономія України!»