Універсали української центральної ради

 

Назва	Зміст
І Універсал (10.06.1917 р.)	«До українського народу, на Україні і поза її сущому»: - проголошення автономії України в складі Росії; - законодавчий орган влади – Всенародні Українські Збори (Сейм); - встановлено податок на розвиток української автономії; - заклик до всіх народів на Україні жити в злагоді
ІІ Універсал (03.07.1917 р.)	- проголошення автономії України відкладено до Всеросійських Установчих зборів; - склад Центральної Ради поповнюється представниками інших народів; - новий склад Генерального Секретаріату затверджує Тимчасовий уряд; - формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового уряду; - українські війська підпорядковано Генеральному штабу Росії
ІІІ Універсал (07.11.1917 р.)	- проголошення УНР в складі Російської федерації; - затвердити УНР та федеративний устрій Росії мають Всеросійські Установчі збори та Українські Установчі збори (09.01.1917 р.); - демократичні свободи (свобода слова, друку, віросповідання, зборів, союзів, страйків, недоторканість особи та житла); - автономія національним меншинам; - реформа місцевого самоврядування; - 8-годинний робочий день, державний контроль над виробництвом; - поміщицьке та церковне землеволодіння; - смертна кара, амністія політичним в’язням; - судова реформа; - негайне припинення Першої світової війни; - визначено територію УНР: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму); - можливе приєднання до УНР Курщини, Вороніжчини, Холмщини
ІV Універсал (09.01.1918 р.)	- проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою українського народу; - затвердити Конституцію УНР та федеративний зв'язок з республіками колишньої Російської імперії мають Українські Установчі збори (за кілька тижнів); - органи влади: Центральна Рада, Рада Народних Міністрів; - прагнення жити в мирі й злагоді з усіма сусідами; - заклик до боротьби з більшовиками; - самостійна участь у берестейських переговорах, мир з Центральними державами; - армію ® народна міліція; - переведення промисловості на мирний стан; - націоналізація певних галузей виробництва і торгівлі; - націоналізація банків; - націоналізація лісових, водних та підземних ресурсів; - поміщицьке землеволодіння, передача землі селянам (без викупу)
Конституція УНР (29.04.1918 р.)	- 83 статті, 8 розділів; - УНР – «держава суверенна, самостійна і ні від кого не залежна»; - органи влади: Всенародні Збори УНР (законодавчий), Рада Народних Міністрів (виконавчий), Генеральний Суд УНР (судова) Þпарламентська республіка; - демократичні права і свободи; - самоврядування національним меншинам

УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО

(29.04 – 14.12.1918 р.)

 

Риси держави	Особливості Гетьманщини
Територіальний устрій	- 9 губерній; - 2 округи; - столиця – м. Київ
Армія	- Синьожупанна дивізія, «Січові стрільці» (30.04.1918 р.); - піхота, кіннота, артилерія, авіація, козацтво, (60 тис. осіб); - Сірожупанна, Сердюцька дивізії, «чорні запорожці»; - флот під контролем Німеччини
Органи влади	- голова – гетьман (авторитарна диктатура); - законодавча влада – Сейм; - виконавча влада – Рада Міністрів (склад змінювався 4 рази), Державна варта; - судова влада – Генеральний суд, «змішана» система (судові установи Російської імперії, Тимчасового уряду, Центральної Ради); - місцева влада – губернські, повітові старости
Закони	- «Грамота до всього українського народу» (29.04.1918 р.); - «Закони про тимчасовий державний устрій» (29.04.1918 р.)
Фінансова система	- грошова одиниця – гривня; - Державний, Земельний банки
Державна символіка	- Герб Війська Запорозького реєстрового +тризуб; - прапор жовто-блакитний
Церква	свобода віросповідання, пріоритет православної церкви

 

 

Внутрішня політика

Зовнішня політика

Відновлено поміщицьке землеволодіння: - поміщикам повернуто землю та майно, дозволено використовувати примусову працю селян; - селянам землю надавали за викуп   Обмежено права робітників: - збільшення робочого дня, зниження зарплатні, локаути; - заборона профспілок, страйків   Національно-культурне відродження: - обов’язкове вивчення української мови, історії, географії; - нові українські школи, гімназії, книговидання; - державні університети (Київ, Кам’янець-Подільський); - інститути (Київ, Одеса); - Українська Академія наук (В. Вернадський), Військова Академія, Державний архів, Історичний музей, Національна бібліотека, Театр драми та опери, Державна капела, Симфонічний оркестр, Національна галерея мистецтв

Українську Державу визнали 30 країн: - іноземні посольства у Києві (10); - українські дипломати за кордоном (23)   З Центральними державами: за умовами Берестейського миру   З Антантою: невдалі переговори (про визнання гетьмана)   З більшовиками: невдалі переговори (про кордони)   З білогвардійцями: «Акт про федерацію з небільшовицькою Росією» (14.11.1918 р.)

ДИРЕКТОРІЯ УНР

(14.11.1918 – 10.11.1920 рр.)

 

Хронологія подій

Особливості розвитку подій

Утворення Директорії (14.11.1918 р.) ß   Антигетьманське повстання (14.11-14.12.1918 р.) ß Відродження УНР   Акт Злуки (22.01.1919 р.) ß Трудовий конгрес України (23-28.01.1919 р.)   Радянсько-українська війна (ХІІ.1918 – ХІ.1920 рр.) ß Україна під контролем Червоної армії (ІІ-VІІІ.1919 р.)   Україна під контролем Білої армії (ІХ-ХІ.1919 р.)     Наступ Червоної армії (1920 р.) ß Варшавська угода (21.04.1920 р.) Але Радянсько-польське перемир’я (18.10.1920 р.) ß Директорія ß Радянсько-українська війна (ХІ.1920 – ХІ.1921 рр.)

- Засідання соціалістичних партій України в Києві (13.11.1918 р.); - 5 осіб: В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець, П. Андрієвський, А. Макаренко   - Початок повстання: «Січові стрільці» у Білій Церкві (16.11.1918 р.); - зречення П. Скоропадського (14.12.1918 р.)   - Голова Директорії В. Винниченко (14.12.1918 – 13.02.1919 р.); - голова Директорії, диктатор С. Петлюра (13.02.1919 – 10.11.1920 р.); - уряд УНР – Рада Народних Міністрів (склад змінювався 5 разів)   - Попередню угоду про злуку укладено у Фастові (01.12.1918 р.); - Євген Петрушевич увійшов до складу Директорії (І-VІ.1919 р.)   - 400 делегатів ухвалили злуку УНР та ЗУНР, ухвалили «Закон про тимчасову владу в УНР», «Універсал до українського народу», ноту «До народів світу»; - утворено 6 комісій для підготовки законопроектів   - Утворено Український фронт, Українську Червону армію (І-VІ.1919 р.); - Червона армія зайняла Київ (18.01-05.02.1919 р.); - Тимчасовий робітничо-селянський уряд України у Харкові (28.11.1918 – 29.01.1919 рр.); - ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові (06-10.03.1919 р.) Þ - УСРР у Харкові (10.03.1919 – 30.01.1937 рр.); - Раднарком УСРР (ІІ.1920 – ІІІ.1946 рр.); - політика «воєнного комунізму» (1918 – 1921 рр.) ß - Отамани М. Григор’єв, Н. Махно залишили більшовиків (VІ.1919 р.); - Директорія та Галицька армія увійшли до Києва (30.08.1919 р.); - білогвардійці (денікінці) увійшли до Києва (30.08.1919 р.); - «отаманщина» у війську УНР, переговори Петлюри з Польщею Þ - Зятковська угода (06.11.1919 р.) Þ «Акт Злуки»; - «Трикутник смерті» ÞПетлюра втік до Варшави (ХІ.1919 р.); - Перший Зимовий похід військ УНР (ХІІ.1919 – V.1920 рр.)   Участь військ УНР у Радянсько-польській війні (ІV-Х.1920 р.)     Ризький мир (18.03.1921 р.) ÞВаршавська угода     Уряд УНР у вигнанні: Польща, Франція (1920 – 1992 рр.)   Другій Зимовий похід військ УНР (Х-ХІ.1921 р.)

ДИРЕКТОРІЯ УНР

(14.11.1918 – 10.11.1920 рр.)

 

Внутрішня політика

Зовнішня політика

Відновлення УНР та законів ЦР: - поміщицьке землеволодіння; - націоналізація всієї землі; - демократичні права та свободи; - розширено права робітників (профспілки) Але - профспілки розганяли, страйки придушували; - єврейські погроми не розслідували; - планували позбавити виборчих прав поміщиків та буржуазію Урядовці гетьмана Скоропадського владу на місцях планували передати Трудовим радам селян, робітників та трудової інтелігенції     Автокефалія Української Православної Церкви (01.01.1919 р.)

Розширення міжнародних зв’язків: УНР визнали Угорщина, Чехословаччина, Італія, Ватикан, Голландія   Нота «До народів світу» (28.01.1919 р.)   Антанта не визнала Директорію: війна з Антантою (ХІІ.1918 – VІ.1919 р.)   Війна з білогвардійцями (ІХ-ХІ.1919 р.)   Радянсько-українська війна (ХІІ.1918 – ХІ.1921 рр.)   Злука УНР і ЗУНР (І-ХІ.1919 р.) ß Польсько-українська війна (ХІ.1918 – VІІ.1919 рр.) ß Варшавська угода (ІV.1920 р.) ß Радянсько-польська війна (І.1919 – ІІІ.1921 рр.)

 

Варшавська угода

 

Політична, торгівельно-економічна конвенція (21.04.1920 р.)

Військова конвенція (24.04.1920 р.)

- Польща визнає незалежність УНР та владу Директорії (на чолі з Петлюрою); - Польща зобов’язується не укладати міжнародних угод проти УНР; - встановлено міждержавний кордон по р. Збруч: Галичина, Західна Волинь, частина Полісся, Лемківщина, Підляшшя, Посяння, Холмщина в складі Польщі; - гарантія національно-культурних прав українського населення в Польщі та польського населення в УНР; - УНР гарантує право польських землевласників на землю; - в УНР поширено польську грошову одиницю; - залізниці УНР підпорядковані Польщі

- війська Польщі та УНР розпочинають спільні воєнні дії на Україні проти більшовиків; - армія УНР підпорядковується Польщі; - Польща зобов’язується озброїти армію УНР; - УНР зобов’язується забезпечувати польську армію продовольством та житлом