Західноукраїнська народна республіка (13. 11. 1918 – 18. 07. 1919 рр. )

 

Внутрішня політика

Зовнішня політика

«Тимчасовий основний закон» (13.11.1918 р.): - проголошено ЗУНР (Галичина, Буковина, Закарпаття); - державна символіка: герб – Лев на синьому тлі, прапор – синьо-жовтий   Централізована система управління: - президент – Є. Петрушевич (до 22.01.1919 р); - диктатор – Є. Петрушевич (з 09.06.1919 р.); - законодавча влада – УНРада; - виконавча влада – Державний Секретаріат (Кость Левицький)   Галицька армія (19.10.1918 – 22.01.1919 рр.) Економічні реформи: - грошова одиниця – гривня; - поміщицьке землеволодіння

Антанта не визнала ЗУНР Þ міжнародна ізоляція Польсько-українська війна (ХІ.1918 – VІІ.1919 рр.) ß Злука УНР і ЗУНР (І-ХІ.1919 р.) ß ЗОУНР (22.01-18.07.1919 рр.) ß Війна з Антантою (ХІІ.1918 – VІ.1919 р.)   Війна з білогвардійцями (ІХ-ХІ.1919 р.) ß Зятковська угода (06.11.1919 р.) Þ «Акт Злуки» Уряд ЗУНР у вигнанні: Австрія (1920 – 1923 рр.) ß Переговори з Лігою Націй (1920 – 1921 рр.)

 

Польсько-українська війна (01.11.1918 – 18.07.1919 рр.)

 

Хронологія подій

Особливості розвитку подій

Австро-Угорщина (17.10.1918 – 10.06.1920 рр.) ß Листопадовий чин (01.11.1918 р.)   Поразки Галицької армії (ХІ.1918 р.)   ß Акт Злуки (22.01.1919 р.)   Вовчухівська операція (16-23.02.1919 р.)   Чортківська офензива (07-28.06.1919 р.)   Наступ поляків (28.06-18.07.1919 р.)

- УНРада (18.10.1918 – 09.06.1919 рр.); - Польська ліквідаційна комісія (28.10.1918 р.)   - УНРада затвердила ЗУНР (09.11.1918 р.); - Державний Секретаріат (09.11.1918 – 09.06.1919 рр.)   - Польські війська захопили Львів (21.11.1918 р.); - румунські війська захопили Чернівці (11.11.1918 р.); - чехословацькі війська захопили Ужгород (15.01.1918 р.)   - Попередню угоду про злуку укладено у Фастові (01.12.1918 р.); - Євген Петрушевич увійшов до складу Директорії (І-VІ.1919 р.)   Галицька армія не спромоглася оточити поляків у Львові     - Наступ Галицької армії у Прикарпатті (Чортків-Львів); - УНРада призначила Є. Петрушевича диктатором ЗОУНР (09.06.1919 р.)   - Евакуація Галицької армії із ЗОУНР; - Є. Петрушевич очолив уряд ЗУНР у вигнанні: Австрія (1920 – 1923 рр.); - Паризька мирна конференція (І.1919 – І.1920 рр.) вирішила долю Західної України на користь Польщі, Румунії, Чехословаччини

ВСТАНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ

 

Війни Червоної армії	Особливості розвитку подій
Радянсько-українська війна	Війна Раднаркому з ЦР (ХІІ.1917 – ІІІ.1918 р.): - утворено Південний революційний фронт (ХІІ.1917 – ІІІ.1918 рр.); - І Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові (11-12.12.1917 р.) Þ - УНРР у Харкові (12.12.1917 – 19.03.1918 рр.); - наступ Червоної армії (ХІІ.1917 – І.1918 рр.): Катеринослав (26/12), Маріуполь (31/12), Олександрівськ (03/01), Одеса (05/01), Полтава (06/01), Суми, Конотоп (13-14/01), бій на ст. Бахмач (14-15/01), бій під Крутами (16/01), січневе повстання більшовиків у Києві (16-22/01), Київ (22-27/01), «червоний терор»; - евакуація ЦР з Києва (26.01.1918 р.)   Війна Раднаркому з Директорією (ХІІ.1918 – ХІ.1920 рр.): - утворено Український фронт, Українську Червону армію (І-VІ.1919 р.); - Червона армія зайняла Київ (18.01-05.02.1919 р.); - Тимчасовий робітничо-селянський уряд України у Харкові (28.11.1918 – 29.01.1919 рр.); - ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові (06-10.03.1919 р.) Þ - УСРР у Харкові (10.03.1919 – 30.01.1937 рр.); - Раднарком УСРР (ІІ.1920 – ІІІ.1946 рр.); - політика «воєнного комунізму» (1918 – 1921 рр.) ß
Війна з білогвардійцями (1919 – 1920 рр.)	Україна під контролем Червоної армії (ІІ-VІІІ.1919 р.)
Україна під контролем Білої армії (ІХ-ХІ.1919 р.): - отамани М. Григор’єв, Н. Махно залишили більшовиків (VІ.1919 р.); - Директорія та Галицька армія увійшли до Києва (30.08.1919 р.); - білогвардійці (денікінці) увійшли до Києва (30.08.1919 р.); - Харківська, Київська, Новоросійська області ЗСПР (25.08.1919 – ІІІ.1920 рр.) Наступ Червоної армії (1920 р.)
Інтервенція Антанти (ХІ.1918 – V.1919 р.)	- Англо-французька конвенція (23.12.1917 р.) Þ - французька інтервенція у Північному Причорномор’ї (ХІ.1918 – V.1919 рр.); - інтервенти вели переговори з Директорією, надавали військову та технічну допомогу Добровольчій армії Денікіна, не воювали проти Червоної армії
Війна з анархістами (1919 – 1921 рр.)	- отамани з війська УНР переходили на бік Червоної армії (Нікіфор Григор’єв); - Григор’євське повстання (07-31.05.1919 р.); - Нестор Махно очолив Гуляйпольский селянський союз (1917 – 1921 рр.), очолив РПАУ (1918 – 1921 рр.), утворив Вільну територію (1919 – 1921 рр.); - Махно воював проти австро-німецької інтервенції, гетьмана Скоропадського, Директорії, білогвардійців (А. Денікіна, П Врангеля), Червоної армії; - Махно співробітничав з Червоною армією (ІІ-ІV.1919 р., ХІ.1920 р.)
Радянсько-польська війна (І.1919 – ІІІ.1921 рр.)	- Варшавська угода (21.04.1920 р.) Þучасть військ УНР у війні, але - Радянсько-польське перемир’я (18.10.1920 р.); - Ризький мир (18.03.1921 р.) ÞВаршавська угода
Радянсько-українська війна	Війна Раднаркому із залишками армії УНР (ХІ.1920 – ХІ.1921 рр.): - Перший Зимовий похід військ УНР (ХІІ.1919 – V.1920 рр.); - Другій Зимовий похід військ УНР (Х-ХІ.1921 р.)

ПІВДЕНЬ РОСІЇ (1917 – 1920 рр.)

 

«Червоний» Південь	«Білий» Південь	«Національний» Південь
Радянські республіки, суб’єкти РРФСР: - УНРР (12.12.1917 – 19.03.1918 рр.); - УСРР (10.03.1919 – 30.01.1937 рр.); - Одеська радянська республіка (18.01-13.03.1918 р.); - Донецько-Криворізька радянська республіка (12.02-19.03.1918 р.); - Таврійська радянська соціалістична республіка (19.03-30.04.1918 р.); - Донська радянська республіка (23.03-04.05.1918 р.); - Кубанська радянська республіка (13.04-30.05.1918 р.); - Чорноморська радянська республіка (13.03-30.05.1918 р.); - Кубансько-Чорноморська радянська республіка (30.05-06.07.1918 р.); - Кримська радянська соціалістична республіка (28.04-26.06.1919 р.)	Область Війська Донського (1786 – ІІІ.1920 рр.)   Всевелике Військо Донське (18.05.1918 – І.1920 рр.)   Біла армія: - Добровольча армія (ХІ.1917 – ІІІ.1920 рр.); - ЗСПР (І.1919 – V.1920 рр.) ß «Звернення до населення Малоросії» (25.08.1919 р.) ß - Харківська область ЗСПР (25.08-12.12.1919 р.); - Київська область ЗСПР (25.08.1919 – І.1920 рр.); - Новоросійська область ЗСПР (25.08.1919 – ІІІ.1920 рр.)   Армія Врангеля (ІV-ХІ.1920р.)	УНР Центральної Ради (07.11.1917 – 29.04.1918 рр.)   Українська Держава Павла Скоропадського (29.04 – 14.12.1918 р.)   УНР Директорії (14.11.1918 – 10.11.1920 рр.)
Кримська народна республіка (ХІ.1917 – І.1918 рр.)
Грузинська Демократична Республіка (V.1918 – ІІІ.1921 рр.)
Політика «воєнного комунізму» (1918 – 1921 рр.): - експропріація, націоналізація, секуляризація Þ - контроль держави над господарством; - єдине державне планування виробництва Þ - об’єднання дрібних підприємств, утворення колгоспів; - ГОЕЛРО (1920 – 1921 рр.) ÞДержплан СРСР (1921 – 1991 рр.); - трудова повинність Þ трудові батальйони, табори примусової праці, «суботники», «недільники»; - торгівля, гроші Þ - карткова система: «Хто не працює, той не їсть»; - продрозкладка, «розкуркулення» Þ - «червоний терор» (комбіди, продзагони, чекісти)	«Білий режим»: - відновлено поміщицьке землеволодіння; - землю селянам – 45 десятин на сім’ю (за викуп); - оренда поміщицької землі – 1/3 врожаю; - податок з селян на утримання армії – 5 пудів зерна з кожної десятини ß «білий терор»

КУЛЬТУРА УКРАЇНИ 1917 – 1921 рр.

 

Умови розвитку культури

 

Негативні Позитивні

- революція 1917 р.; АЛЕ - самодержавство;

- громадянська війна 1917 – 1921 рр.; АЛЕ - активізація національної ідеї;

- жорстока класова боротьба; АЛЕ - духовне піднесення в суспільстві;

- еміграція старої інтелігенції; АЛЕ - формування нової інтелігенції;

- надмірна політизація, ідеологізація культури АЛЕ - нові мистецькі стилі та напрямки

(модернізм, авангардизм)

 

Політичні сили	Політика у сфері культури
Центральна Рада (04.03.1917 – 29.04.1918 рр.)	- українські школи, гімназії (53); - план заснування вищих навчальних закладів; - «Головні правила українського правопису» (І. 1918 р.); - «Молодий театр», Київ (Лесь Курбас); - Українська академія мистецтва, Київ (Михайло Бойчук); - цензура Þ В. Винниченко, В. Сосюра, В. Чумак, П. Тичина, Г. Чупринка, М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський; - поширення «Просвіт» (952)
Гетьман Скоропадський (29.04 – 14.12.1918 р.)	- українські школи, гімназії (150); - обов’язкове вивчення української мови, історії, географії; - перший державний український університет (Київ); - другий державний український університет (Кам’янець-Подільський); - історико-філологічний факультет учительського інституту (Полтава); - Українська академія наук, Київ (Володимир Вернадський); - Національна бібліотека Української Держави (Володимир Вернадський); - видавництво книг та підручників української мови (673); - Державний драматичний театр України, Київ (Борис Крживецький); - Вищий музично-драматичний інститут ім. Миколи Лисенка, Київ (Фелікс Блуменфельд); - мережа архівних установ; - перший в Україні пам’ятник Т. Шевченко, Ромни (скульптор Іван Кавалерідзе)
Директорія (14.11.1918 – 10.11.1920 рр.)	- українізація школи; - Українська республіканська капела, 1919 р. Київ (Кирило Стеценко, Олександр Кошиць); - Державний симфонічний оркестр ім. Миколи Лисенка, 1918 р. Київ (Олександр Горілий)

Політичні сили	Політика у сфері культури
Більшовики (ІІ.1919 – 1922 рр.)	- українізація школи; - безкоштовне обов’язкове навчання дітей віком 7 – 16 років (1919 р.); - 7-річні школи: І ступінь – 1-4 класи, ІІ ступінь – 5-7 класи (1920 р.); - професійно-технічні училища, технікуми (665); - Декрет про ліквідацію неписьменності (1919 р.) Þ7 тис. шкіл та гуртків для дорослих, до 50 років (200 тис. осіб); - Масове перевиховання дітей-правопорушників, Антон Макаренко Þколонія ім. М. Горького, с. Ковалівка під Полтавою (1920 – 1928 рр.), дитяча комуна ім. Ф. Дзержинського, Харків (1927 – 1935 рр.)
- реорганізація вищої освіти: вступні іспити, робітфаки (13), плата за навчання, стипендії (1920 р.); - університети перетворено на галузеві навчальні заклади, профільні інститути (38); - Полтавський учительський інститут ® Полтавський інститут народної освіти (1921 р.); - Українська академія наук ®Всеукраїнська академія наук (ВУАН) 1921 – 1936 рр.; - ВУАН поділялася на 3 відділи: історико-філологічний (Дмитро Багалій), фізико-математичний (Микола Кащенко), соціально-економічний (Михайло Туган-Барановський), але еміграція вчених
- «Головніші правила українського правопису» (V.1919 р.); - Державна Правописна Комісія (1925 – 1927 рр.) Þ «Український правопис», «харківський», «скрипниківський» (ІХ.1928 р.); - академічне видання творів Т. Шевченка та І. Франка
- Пролеткульт (1917 – 1932 рр.); - постанова «Про передачу усіх театрів та кінематографів у ведення відділу просвіти» (І.1919 р.); - Державний драматичний театр України ®Перший театр Української Радянської республіки імені Т. Шевченка (1919 – 1920 рр.); - театр-студія «Березіль», 1922 р. Київ ® 1926 р. Харків (Лесь Курбас); - Новий драматичний театр ім. Івана Франка (Гнат Юра), 1920 р. Вінниця ® 1923 р. Харків® 1926 р. Київ; - Державна українська мандрівна капела – «ДУМКА», 1920 р. Київ (Нестор Городовенко); - Державний симфонічний оркестр ім. М. Лисенка ® Республіканський симфонічний оркестр ім. М. Лисенка (1920 р.)
- Українська академія мистецтва ® Інститут пластичних мистецтв, 1922 р. ® Київський художній інститут, 1924 р.; - декрет РНК УСРР «Про знесення з майданів і вулиць пам’ятників, збудованих царям і царським посіпакам» (V.1919 р.) Þ - монументальна пропаганда Þпам’ятники видатним революціонерам (К. Марксу, Ф. Енгельсу, В. Леніну, Я. Свердлову); - агітфільми Þ Всеукраїнський кінокомітет (1919 – 1922 рр.) ®Всеукраїнське фотокіноуправління – ВУФКУ (1922 – 1930 рр.); - агітація та пропаганда Þ клуби, народні будинки, бібліотеки, хати-читальні, сільбуди (15 тис.), агітпоїзди, агітмайданчики, агітпароплави (лекції, концерти, мітинги, брошури, листівки, газети, політичні плакати); - комуністичне виховання через «Просвіти» (4227), але «Просвіти» (1921 р.)
- пропаганда атеїзму: «Закон про відокремлення церкви від держави і школи від церкви» (1919 р.), секуляризація, терор; - підтримка розколу Російської Православної Церкви Þ утворено УАПЦ (1921 р.), Український екзархат РПЦ (1921 р.)