Сталінська модернізація в урср.

ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ (1928 – 1932/1937 рр.)

 

XIV з'їзд ВКП(б) проголосив курс на індустріалізацію (ХІІ.1925 р.)

 

Причини	Мета
Економічна:відставання СРСР від капіталістичних країн у сфері важкої індустрії	- подолання техніко-економічної відсталості країни, модернізація промисловості: «Наздогнати і перегнати!»; - створення технічної бази для модернізації сільського господарства
Стратегічна:залежність СРСР від імпорту обладнання	забезпечення економічної самостійності та незалежності СРСР
Військова:небезпека зовнішньої загрози	- створення військово-промислового комплексу; - зміцнення обороноздатності країни
Політична:провідна роль робітників у революції	сформувати потужний робочий клас та технічну інтелігенцію
Ідеологічна:побудова соціалістичного суспільства	- підвищення матеріального добробуту і культурного рівня трудящих; - демонстрація переваги соціалізму над капіталізмом

 

Джерела індустріалізації:

- «ножиці цін»;

- секуляризація;

- колективізація, хлібозаготівля;

- експорт хліба, сировини, творів мистецтва;

- продаж цінних паперів (обов’язкові державні позики);

- комуністична пропаганда: «П’ятирічку за 4 роки!»;

- трудовий ентузіазм, соціалістичні змагання;

- посилення трудової дисципліни («шкідництво», саботаж);

- використання досвіду іноземних кампаній;

- використання праці в’язнів (ГУЛАГ)

 

Заходи	Результати
- планова економіка; - виробництво товарів групи «А»: виробництво засобів виробництва	- жорсткий контроль держави, ринкові відносини; - дефіцит товарів групи «Б», продовольчі картки
І п’ятирічка (1928 – 1932 рр.) передбачала щорічний приріст промислового виробництва на 30%; «Техніка вирішує усе!» «Темпи вирішують усе!»	завершено за 4 роки та 3 місяці: транспорт – Турксиб, енергетика – Дніпрогес, металургійні гіганти («Криворіжсталь», Магнітогорський, Кузнецький, Новотульський), тракторні (Харківський, Сталінградський), автомобільні (ГАЗ, ЗІЛ), урбанізація
ІІ п’ятирічка (1933 – 1937 рр.) передбачала щорічний приріст промислового виробництва на 16,5%; «Кадри вирішують усе!» «П’ятирічка колективізації»	завершено за 4 роки та 3 місяці: металургійні гіганти («Запоріжсталь», «Азовсталь», Криворізький, Макіївський, Дніпродзержинський Дніпропетровський, Новоліпецький, Норільський), машинобудівельні (Краматорський, Уралмаш), тракторні (Челябінський, Кіровський), Луганський паровозобудівний, «Уралвагонзавод», Харківський турбогенераторний, транспортні гіганти (Московське метро, Біломорканал, канал Москва-Волга), електроенергетичні (1 ТЕЦ, 3 ГЕС, 3 ГРЕС), легка промисловість (Барнаульський бавовняний, Ташкентський текстильний)

ß

УРСР стала металургійною, вугільною, машинобудівельною базою СРСР,

втратила економічну самостійність

СТАЛІНСЬКА МОДЕРНІЗАЦІЯ В УРСР.

КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ (1929 – 1933 рр.)

 

XV з'їзд ВКП(б) проголосив курс на колективізацію (ХІІ.1927 р.)

 

Причини	Мета
Економічна:«хлібний страйк» (1927 р.), заготівельна криза (1928 рр.)	забезпечити країну дешевим хлібом
Стратегічна:фінансування індустріалізації	збільшити експорт зерна
Політична: скасування приватної власності на засоби виробництва	перетворити селян-власників на робітників державних підприємств
Ідеологічна: побудова соціалістичного суспільства	«ліквідація куркульства як класу»

 

Заходи

Результати

- планова економіка; - утворені сільськогосподарські підприємства: колгоспи, радгоспи, артілі, МТС (98% земель); - трудодні; - рішення ЦК ВКП (б) про суцільну колективізацію (ХІ.1929 р.); - трудовий ентузіазм, соціалістичні змагання; - постанова ЦК ВКП (б) «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації» (І.1930 р.); - примусове об’єднання індивідуальних селянських господарств у колективні; - постанова ЦК ВКП(б) «Про боротьбу з перегинами в колгоспному будівництві» (ІІІ.1930 р.); - прискорення хлібозаготівлі: 2надзвичайні комісії В’ячеслав Молотов – в УСРР, Лазар Каганович – на Північний Кавказ (Х.1932 р.); - закон «про 5 колосків» (07.08.1932 р.), але - перегляд справ засуджених (1936 р.)

- жорсткий контроль держави, ринкові відносини; - сільськогосподарські підприємства здавали врожай державі за її цінами; - натуральна оплата праці; - керівництво колгоспами доручено двадцятип’яти-тисячникам; - рух п’ятисотниць; - розкуркулення, масові репресії (1930 – 1932 рр.); - інструкція ЦК ВКП (б) та РНК СРСР про припинення масових репресій на селі (V.1933 р.); - масові селянські повстання: Україна, Білорусія, Поволжя, Північний Кавказ, Урал, Сибір (І-ІІІ.1930 р.); - селянам повернули реманент, присадибні ділянки, дрібну худобу; - вилучення хліба з насіннєвого фонду, збільшення податків, штрафи м’ясом, економічна блокада сіл, масові депортації (2 млн. селян); - засуджено 183 тис. чоловік (1932 – 1939 рр.), але - визволено 37,5 тис. чоловік

 

ß

СРСР перетворено з аграрно-індустріальної на індустріально-колгоспну країну.

Склалася адміністративно-командна система управління сільським господарством

 

ß

 

 

Розкуркулення, масові репресії (1930 – 1932 рр.)

+

Посуха 1931 р.

ß

Голодомор 1932 – 1933 рр.

(Київська, Харківська, Вінницька, Чернігівська, Одеська області, Молдавська Автономна Республіка)

3-5 млн. чоловік

СТАЛІНІЗМ (1927 – 1953 рр.)

 

Смерть Володимира Леніна

(21.01.1924 р.)

ß

Боротьба за владу у Політбюро ЦК ВКП (б)

«Лист до з’їзду» В. Леніна – ХІІІ з’їзд РКП (б) – (1924 – 1934 рр.) – ХVІІ з’їзд ВКП (б) – «з’їзд переможців»

 

- форми боротьби: ідеологічні дискусії на з’їздах та в пресі;

- учасники: Йосип Сталін (1878 – 1953 рр.), Лев Каменєв (1883 – 1936 рр.), Григорій Зинов’єв (1883 – 1936 рр.), Лев Троцький (1989 – 1940 рр.), Олексій Риков (1891 – 1938 рр.), Микола Бухарін (1888 – 1938 рр.)

 

 

Сталінська модернізація (1928 – 1937 рр.)

1929 р. – рік «великого перелому

на всіх фронтах соціалістичного будівництва»: індустріалізація, колективізація, культурна революція

ß

Адміністративно-командна система управління країною

ß

Нові верстви населення:

- трудова інтелігенція;

- селяни-колгоспники;

- номенклатура

 

Сталінська Конституція

СРСР (05.12.1936 р.) Þ УРСР (30.01.1937 р.)

«Конституция победившего социализма»

Масові політичні репресії (1927 – 1938 рр.)

«Великий терор» (1937 – 1938 рр.)

 

Причини	- «посилення класової боротьби в ході завершення будівництва соціалізму», – Сталін на пленумі ЦК ВКП (б) (VІІ.1928 р.); - тоталітаризм
Привід	вбивство Сергія Кірова, члена Політбюро, керівника ВКП (б) у Ленінграді (01.12.1934 р.)
Методи	постанова Президії ЦВК СРСР 1). «Про внесення змін у діючих кримінально-процесуальних кодексів союзних республік», 2). щодо порядку ведення справ про терористичні акти (01.12.1934 р.): 1.Слідство по цих справах закінчувати у строк не більше десяти днів; 2. Обвинувачення оголошувати за добу до розгляду справи у суді; 3. Справи слухати без участі сторін; 4. Касаційного оскарження вироків та подання клопотань про помилування не припускати; 5. Вирок з вищої міри покарання здійснювати негайно
Органи влади	- ОДПУ при РНК СРСР (1923 – 1934 рр.); - НКВС РРФРР (1917 – 1934 рр.) ® НКВС СРСР (1934 – 1946 рр.); - ГУЛАГ (1930 – 1956 рр.)

ß

Атмосфера страху та недовіри в суспільстві

СТАЛІНСЬКІ РЕПРЕСІЇ ТА УРСР

(1927 – 1953 рр.)

Звинувачення	Заходи
Монархісти, білогвардійці	«масові операції» ОДПУ (9 тис. чоловік): репатріанти, колишні поміщики, буржуа, священики, кубанські козаки (червень 1927 р.);
Внутрішня опозиція	- виключення зі складу ЦК ВКП (б) Л. Троцького та Г. Зинов’єва (1928 р.); - «чистки» ВКП (б) – виключення з партії (800 тис. чоловік): 1929 р., 1933 р., обмін партійних білетів (1935 – 1936 рр.); - «чистки» в РККА: 33 тис. офіцерів (1937 – 1939 рр.); - «чистки» в розвідувальному апараті: 500 чол. (1937 – 1939 рр.); - «чистки» ОДПУ, НКВС: Генріх Ягода (1938 р.), Микола Єжов (1940 р.);
Націонал-ухильництво	- виключення зі складу ВКП(б) – 800 осіб; - кримінальні покарання вищого керівництва союзних республік
Шкідництво, саботаж, шпигунство	- Шахтинська справа – 53 особи (1928 р.); - Академічна справа – 115 осіб (1929 – 1931 рр.); - справа Промпартії – 2тис. осіб (1930 р.); - справа «Союзу визволення України» – 474 особи (1930 р.); - справа «Союзу визволення Білорусії» – 86 осіб (1930 – 1931 рр.); - справа Трудової селянської партії (1930 – 1941 рр.); - справа «Українського національного центру» – 50 осіб (1931 р.); - справа «Української військової організації» (1933 р.); - справа «Українського центру білогвардійців-терористів» (1934 р.); - справа «Всеукраїнського боротьбистського центру» (1935 р.); - справа «Українського троцькістського центру» (1936 р.); - справа «Соціал-демократичної партії України» (1936 р.); - «Пулковська справа» – 64 особи (1936 – 1937 рр.)»; - справа Єврейського антифашистського комітету (1948 – 1952 рр.); - «Боротьба з космополітизмом» (1948 – 1953 рр.); - справа лікарів (1952 – 1953 рр.); - іноземні технічні спеціалісти
Куркульство	Розкуркулення – 4 млн. чоловік, в УРСР – 1,4 млн. чоловік (1930 – 1940 рр.): - І категорія куркулів (контрреволюційні активісти, організатори повстань); - ІІ категорія куркулів (заможні куркулі, напівпоміщики); - ІІІ категорія куркулів (інші куркулі)
«Диверсійно-повстанські, шпигунські кадри капіталістичних розвідок»	«Національні операції»: - депортації (6,5 млн. чоловік): кубанські козаки, корейці, німці, поляки, росіяни, українці, молдавани, калмики, фіни, латиші, литовці, естонці, карачаївці, чеченці, інгуші, балкарці, кримські татари, кримські цигани, ногайці, євреї, азербайджанці, вірмени, хемшини, греки, болгари, турки-месхетинці, курди, таджики, ассирійці, іранці, китайці Þспецпоселення; - розстріли
Антирадянська пропаганда	- переслідування діячів мистецтва та літератури – розстріляне відродження; - цензура; - ідеологічний контроль в радянській науці
Релігійна пропаганда	- друга п’ятирічка – «безбожна»: секуляризація церковного майна, храми; - УАПЦ (1937 р.)