Перші політичні партії на українських землях в складі російської імперії

Назва	Роки	Програма	Організатори	Діяльність
РУП	1900 – 1905 рр.	- «Самостійна Україна» Миколи Міхновського;   - соціалізм; - автономія України в складі Росії	- Дмитро Антонович (1877 – 1945 рр.); - Левко Мацієвич (1877 – 1910 рр.); - Опанас Андрієвський (1878 – 1955 рр.); - Володимир Винниченко (1880 – 1951 рр.); - Микола Порш (1879 – 1944 рр.); - Симон Петлюра (1879 – 1926 рр.); - Борис Мартос (1879 – 1977 рр.)	- «Самостійна Україна» у Львові (1900 р.); - селянські страйки на Полтавщині, Харківщині (1902 р.); - «Спілка» – УСДС (1904 – 1913 рр.); - УСДРП (1905 – 1920 рр.)
«Спілка» або УСДС	1904 – 1913 рр.	- соціалізм; - проти автономії України	- Маркіян Меленевський (1878 – 1930 рр.); - Олександр Скоропис-Йолтуховський (1880 – 1950 рр.); - Віктор Мазуренко («Карась»)	- складова частина РСДРП (м); - місячник «Правда»; - участь у революції 1905 – 1907 рр.; - участь у ІІ та ІІІ Державній Думі; - еміграція (1908 – 1913 рр.); - СВУ (1914 – 1918 рр.)
УСДРП	1905 – 1920 рр.	- марксизм; - автономія України в складі Росії	- Володимир Винниченко; - Микола Порш; - Симон Петлюра; - Борис Мартос; - Дмитро Антонович; - Дмитро Донцов (1883 – 1973 рр.)	- газети «Праця», «Робітник»; - участь у революції 1917 р.; - члени Української Центральної Ради (1917 р.), Директорії (1919 р.); - еміграція (1920 – 1950 рр.)
УСП	1900 – 1903 рр.	«Нарис програми Української партії соціалістичної»: - поєднання національної і соціалістичної боротьби; - незалежність України; - побудова «демократичної Української республіки»	- Богдан Ярошевський (1869 – 1914 рр.); - Микола Міхновський (1873 – 1924 рр.); - Маркіян Меленевський	- «Нарис програми Української партії соціалістичної» (1901 – 1902 рр.); - «До програми Української соціалістичної партії»; - в складі РУП (1903 – 1904 рр.); - увійшла до Польської соціалістичної партії

Назва	Роки	Програма	Організатори	Діяльність
УНП	1902 – 1907 рр.	«10 заповідей УНП»: - соборність усіх українських земель; - незалежність України; - демократичний, республіканський лад; - «Україна для українців»; - «москалі, ляхи, угри, румуни, жиди – се вороги нашого народу»; - використання тільки української мови	- Микола Міхновський (1873 – 1924 рр.); - Сергій Шемет (1875 – 1957 рр.); - Олександр Степаненко (1873 – 1924 рр.)	проект Конституції України (1905 р.)
УДП	1904 – 1905 рр.	- конституційна монархія в Росії; - автономія України в складі Росії; - широке використання української мови	- Євген Чикаленко (1861 – 1929 рр.); - Олександр Лотоцький (1870 – 1939 рр.); - Володимир Чехівський (1876 – 1937 рр.)	осередки у Харкові, Полтаві, Лубнах, Чернігові
УРП	1904 – 1905 рр.	- конституційна монархія в Росії; - автономія України в складі Росії; - широке використання української мови	- Борис Грінченко (1863 – 1910 рр.); - Сергій Єфремов (1876 – 1939 рр.); - Модест Левицький (1866 – 1932 рр.); - Федір Матушевський (1869 – 1919 рр.)	видання політичних брошур у Львові та Петербурзі
УДРП	1905 – 1908 рр.	- федеративний устрій Росії; - автономія України в складі Росії	- Борис Грінченко; - Сергій Єфремов; - Модест Левицький	- ТУП (1908 – 1917 рр.) Þ - УПСФ (1917 – 1923 рр.) Þ - УРДП (1923 – 1939 рр.)
ТУП	1908 – 1917 рр.	- конституційна монархія в Росії; - федеративний устрій Росії; - автономія України в складі Росії; - широке використання української мови	- Євген Чикаленко; - Сергій Єфремов; - Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.); - Симон Петлюра (1879 – 1926 рр.); - Володимир Винниченко (1880 – 1951 рр.)	- участь в «Українському клубі»; - координація «Просвіт»; - створення Української Центральної Ради (1917 р.); - УПСФ (1917 – 1923 рр.)
УПСФ	1917 – 1923 рр.	- федеративний устрій Росії; - автономія України в складі Росії	- Сергій Єфремов; - Олександр Саліковський (1866 – 1925 рр.); - Олександр Лотоцький (1870 – 1939 рр.)	- участь в урядах ЦР, гетьмана П. Скоропадського, Директорії; - УРДП (1923 – 1939 рр.)
УРДП	1923 – 1939 рр.	відновлення УНР	- Олександр Саліковський; - Олександр Лотоцький	в еміграції

УКРАЇНА В РОКИ РОСІЙСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1905 – 1907 рр.

 

Хронологія подій

Особливості розвитку подій

І етап (09.01.1905 – ІХ.1905 р.) ß Поширення страйкового руху   ІІ етап (Х – ХІІ.1905 р.) ß Найвище піднесення революції ІІІ етап (І.1906 – 03.06.1907 рр.) ß Спад революції

- Хвиля страйків робітників (170 тис. чол.): Київ, Катеринослав, Житомир, Горлівка, Юзівка, Єнакієве, Маріуполь, Бердичів (І-ІІ.1905 р.); - стихійні селянські повстання на Чернігівщині (ІІ.1905 р.;) - перші політичні страйки: Харків, Катеринослав, Миколаїв (V.1905 р.); - хвиля селянських повстань: 1857 виступів, 70% повітів (VІ.1905 р.); - активна участь у створенні Всеросійської селянської спілки (літо 1905 р.); - повстання матросів на броненосці «Князь Потьомкін-Таврійський» (Григорій Вакуленчук, Опанас Матюшенко), Одеса (14-25.06.1905 р.) ß «Маніфест про заснування Державної Думи» (06.08.1905 р.)     - Хвиля селянських повстань: с. Великі Сорочинці (Полтавщина) – «Сорочинська трагедія» В. Короленко, с. Вихвостів (Чернігівщина) – «Фата моргана» М. Коцюбинський (осінь 1905 р.); - утворюються Ради робітничих депутатів: Київ, Катеринослав, Миколаїв, Одеса, Кременчук, Юзівка, Єнакієве, Маріуполь (Х-ХІІ.1905 р.); - політичний страйк по всій Росії (2 млн. чол.), на Україні (120 тис. чол.) під керівництвом Рад робітничих депутатів (Х.1905 р.) ß «Маніфест про вдосконалення державного ладу» (17.10.1905 р.) ß Розкол в суспільстві   Ліберали Націоналісти Радикали (за припинення («Православие,) (за продовження боротьби) Самодержавие, боротьби) - октябристи; Народность») - РСДРП; - кадети чорносотенці - есери   - повстання 12 кораблів Чорноморського флоту (Петро Шмідт), Севастополь, (11-16.11.1905 р.); - збройне повстання саперів (Борис Жаданівський), Київ (18.11.1905 р.); - збройні повстання робітників: Харків, Катеринослав, Олександрівськ (12-13.12.1905 р.), Горлівка (16-17.12.1905 р.);     - Масовий терор з боку радикалів; - політичні вбивства міністрів, генерал-губернаторів, прокурорів, генералів; - єврейські погроми: Одеса (400 чол.), Катеринослав (67 чол.), Сімферополь (40 чол.); - столипінська реформа (1906 – 1911 рр.) Þ спад селянських виступів; - І Державна Дума (27.04 – 09.07.1906 р.) – 101 депутат з України; - ІІ Державна Дума (20.02 – 02.06.1907 р.) – 102 депутати з України; - новий виборчий закон (03.06.1907 р.) Þ«третьочервневий переворот» ß «Третьочервнева монархія»: - реакція, репресії проти соціал-демократів; - національні меншини не припущено до ІІІ та ІV Держаних Дум

ЗНАЧЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1905 – 1907 рр. ДЛЯ УКРАЇНИ

 

Українська громада у І Державній Думі	- парламентську громаду утворили 44 українські депутати; - голова громади – Ілля Шраг (1847 – 1919 рр.) – депутат з Чернігова; - активний діяч громади – Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.); - друкований орган – журнал «Український вісник»
Українська громада у ІІ Державній Думі	- парламентську громаду утворили 47 українські депутати; - активний діяч громади – Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.); - друкований орган – газета «Рідна справа – вісті з Думи»; - законопроекти про введення української мови у школах, вузах, адміністративних установах, про відкриття українських кафедр, про автономію та місцеве самоврядування
Виникнення профспілок	80 профспілкових об’єднань (кінець 1905 р.)
Кооперативний рух	250 кооперативів у Київській та Харківській губерніях (1905 – 1907 рр.)
Початок українізації освіти	- збори, мітинги з вимогою запровадження навчання у школах українською мовою; - студенти вимагали відкриття кафедр українознавства в університетах; - у Київському, Харківському, Одеському університетах запроваджено курс української літератури; - Емський наказ (V.1907 р.)
Поява масових періодичних видань	- закон про дозвіл видання літератури, газет і журналів національними мовами, створення культурно-освітніх товариств, національних театрів (24.11.1905 р.); - 24 україномовних видання (1905 – 1907 рр.); - перша українська газета – «Хлібороб» (1905 р.); - перші українські суспільно-політичні журнали: «Дзвін», «Українська хата», «Рідний край», «Посів», «Село», «Громадська думка»; - «Літературно-науковий вісник» М. Грушевський перевів зі Львова до Києва (1906 р.); - часопис «Киевская старина» видавався українською мовою під назвою «Україна» (1907 р.)
Діяльність «Просвіт»	- 36 «Просвіт» (1905 – 1907 рр.); - активні діячі: Борис Грінченко, Леся Українка (Київ), Микола Лисенко, Михайло Коцюбинський (Чернігів), Панас Мирний (Полтава), Дмитро Яворницький (Катеринослав)   Культурно-освітня робота: - засновували бібліотеки, читальні; - проводили вечори українською мовою; - видавали українською мовою літературу; - читали лекції з історії та культури України; - пропагували твори Т. Шевченка, влаштовували урочисті свята «Шевченкові роковини»; - відкривали школи з українською мовою навчання