ПЕРШІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ПЕРШІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ



Назва Роки Програма Організатори Діяльність
РУП   1900 – 1905 рр.   - «Самостійна Україна» Миколи Міхновського;   - соціалізм; - автономія України в складі Росії   - Дмитро Антонович (1877 – 1945 рр.); - Левко Мацієвич (1877 – 1910 рр.); - Опанас Андрієвський (1878 – 1955 рр.); - Володимир Винниченко (1880 – 1951 рр.); - Микола Порш (1879 – 1944 рр.); - Симон Петлюра (1879 – 1926 рр.); - Борис Мартос (1879 – 1977 рр.)   - «Самостійна Україна» у Львові (1900 р.); - селянські страйки на Полтавщині, Харківщині (1902 р.); - «Спілка» – УСДС (1904 – 1913 рр.); - УСДРП (1905 – 1920 рр.)
«Спілка» або УСДС   1904 – 1913 рр.   - соціалізм; - проти автономії України   - Маркіян Меленевський (1878 – 1930 рр.); - Олександр Скоропис-Йолтуховський (1880 – 1950 рр.); - Віктор Мазуренко («Карась»)   - складова частина РСДРП (м); - місячник «Правда»; - участь у революції 1905 – 1907 рр.; - участь у ІІ та ІІІ Державній Думі; - еміграція (1908 – 1913 рр.); - СВУ (1914 – 1918 рр.)
УСДРП   1905 – 1920 рр.   - марксизм; - автономія України в складі Росії   - Володимир Винниченко; - Микола Порш; - Симон Петлюра; - Борис Мартос; - Дмитро Антонович; - Дмитро Донцов (1883 – 1973 рр.)   - газети «Праця», «Робітник»; - участь у революції 1917 р.; - члени Української Центральної Ради (1917 р.), Директорії (1919 р.); - еміграція (1920 – 1950 рр.)
УСП   1900 – 1903 рр.   «Нарис програми Української партії соціалістичної»: - поєднання національної і соціалістичної боротьби; - незалежність України; - побудова «демократичної Української республіки»   - Богдан Ярошевський (1869 – 1914 рр.); - Микола Міхновський (1873 – 1924 рр.); - Маркіян Меленевський   - «Нарис програми Української партії соціалістичної» (1901 – 1902 рр.); - «До програми Української соціалістичної партії»; - в складі РУП (1903 – 1904 рр.); - увійшла до Польської соціалістичної партії

Назва Роки Програма Організатори Діяльність
УНП 1902 – 1907 рр. «10 заповідей УНП»: - соборність усіх українських земель; - незалежність України; - демократичний, республіканський лад; - «Україна для українців»; - «москалі, ляхи, угри, румуни, жиди – се вороги нашого народу»; - використання тільки української мови - Микола Міхновський (1873 – 1924 рр.); - Сергій Шемет (1875 – 1957 рр.); - Олександр Степаненко (1873 – 1924 рр.) проект Конституції України (1905 р.)
УДП   1904 – 1905 рр.   - конституційна монархія в Росії; - автономія України в складі Росії; - широке використання української мови   - Євген Чикаленко (1861 – 1929 рр.); - Олександр Лотоцький (1870 – 1939 рр.); - Володимир Чехівський (1876 – 1937 рр.)   осередки у Харкові, Полтаві, Лубнах, Чернігові
УРП   1904 – 1905 рр.   - конституційна монархія в Росії; - автономія України в складі Росії; - широке використання української мови   - Борис Грінченко (1863 – 1910 рр.); - Сергій Єфремов (1876 – 1939 рр.); - Модест Левицький (1866 – 1932 рр.); - Федір Матушевський (1869 – 1919 рр.)   видання політичних брошур у Львові та Петербурзі
УДРП   1905 – 1908 рр.   - федеративний устрій Росії; - автономія України в складі Росії   - Борис Грінченко; - Сергій Єфремов; - Модест Левицький   - ТУП (1908 – 1917 рр.) Þ - УПСФ (1917 – 1923 рр.) Þ - УРДП (1923 – 1939 рр.)
ТУП   1908 – 1917 рр.   - конституційна монархія в Росії; - федеративний устрій Росії; - автономія України в складі Росії; - широке використання української мови   - Євген Чикаленко; - Сергій Єфремов; - Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.); - Симон Петлюра (1879 – 1926 рр.); - Володимир Винниченко (1880 – 1951 рр.)   - участь в «Українському клубі»; - координація «Просвіт»; - створення Української Центральної Ради (1917 р.); - УПСФ (1917 – 1923 рр.)
УПСФ   1917 – 1923 рр.   - федеративний устрій Росії; - автономія України в складі Росії   - Сергій Єфремов; - Олександр Саліковський (1866 – 1925 рр.); - Олександр Лотоцький (1870 – 1939 рр.)   - участь в урядах ЦР, гетьмана П. Скоропадського, Директорії; - УРДП (1923 – 1939 рр.)
УРДП   1923 – 1939 рр.   відновлення УНР   - Олександр Саліковський; - Олександр Лотоцький   в еміграції

УКРАЇНА В РОКИ РОСІЙСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1905 – 1907 рр.

 

Хронологія подій Особливості розвитку подій
  І етап (09.01.1905 – ІХ.1905 р.) ß Поширення страйкового руху   ІІ етап (Х – ХІІ.1905 р.) ß Найвище піднесення революції ІІІ етап (І.1906 – 03.06.1907 рр.) ß Спад революції   - Хвиля страйків робітників (170 тис. чол.): Київ, Катеринослав, Житомир, Горлівка, Юзівка, Єнакієве, Маріуполь, Бердичів (І-ІІ.1905 р.); - стихійні селянські повстання на Чернігівщині (ІІ.1905 р.;) - перші політичні страйки: Харків, Катеринослав, Миколаїв (V.1905 р.); - хвиля селянських повстань: 1857 виступів, 70% повітів (VІ.1905 р.); - активна участь у створенні Всеросійської селянської спілки (літо 1905 р.); - повстання матросів на броненосці «Князь Потьомкін-Таврійський» (Григорій Вакуленчук, Опанас Матюшенко), Одеса (14-25.06.1905 р.) ß «Маніфест про заснування Державної Думи» (06.08.1905 р.)     - Хвиля селянських повстань: с. Великі Сорочинці (Полтавщина) – «Сорочинська трагедія» В. Короленко, с. Вихвостів (Чернігівщина) – «Фата моргана» М. Коцюбинський (осінь 1905 р.); - утворюються Ради робітничих депутатів: Київ, Катеринослав, Миколаїв, Одеса, Кременчук, Юзівка, Єнакієве, Маріуполь (Х-ХІІ.1905 р.); - політичний страйк по всій Росії (2 млн. чол.), на Україні (120 тис. чол.) під керівництвом Рад робітничих депутатів (Х.1905 р.) ß «Маніфест про вдосконалення державного ладу» (17.10.1905 р.) ß Розкол в суспільстві   Ліберали Націоналісти Радикали (за припинення («Православие,) (за продовження боротьби) Самодержавие, боротьби) - октябристи; Народность») - РСДРП; - кадети чорносотенці - есери   - повстання 12 кораблів Чорноморського флоту (Петро Шмідт), Севастополь, (11-16.11.1905 р.); - збройне повстання саперів (Борис Жаданівський), Київ (18.11.1905 р.); - збройні повстання робітників: Харків, Катеринослав, Олександрівськ (12-13.12.1905 р.), Горлівка (16-17.12.1905 р.);     - Масовий терор з боку радикалів; - політичні вбивства міністрів, генерал-губернаторів, прокурорів, генералів; - єврейські погроми: Одеса (400 чол.), Катеринослав (67 чол.), Сімферополь (40 чол.); - столипінська реформа (1906 – 1911 рр.) Þ спад селянських виступів; - І Державна Дума (27.04 – 09.07.1906 р.) – 101 депутат з України; - ІІ Державна Дума (20.02 – 02.06.1907 р.) – 102 депутати з України; - новий виборчий закон (03.06.1907 р.) Þ«третьочервневий переворот» ß «Третьочервнева монархія»: - реакція, репресії проти соціал-демократів; - національні меншини не припущено до ІІІ та ІV Держаних Дум

ЗНАЧЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1905 – 1907 рр. ДЛЯ УКРАЇНИ

 

Українська громада у І Державній Думі   - парламентську громаду утворили 44 українські депутати; - голова громади – Ілля Шраг (1847 – 1919 рр.) – депутат з Чернігова; - активний діяч громади – Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.); - друкований орган – журнал «Український вісник»
Українська громада у ІІ Державній Думі   - парламентську громаду утворили 47 українські депутати; - активний діяч громади – Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.); - друкований орган – газета «Рідна справа – вісті з Думи»; - законопроекти про введення української мови у школах, вузах, адміністративних установах, про відкриття українських кафедр, про автономію та місцеве самоврядування
Виникнення профспілок   80 профспілкових об’єднань (кінець 1905 р.)
Кооперативний рух   250 кооперативів у Київській та Харківській губерніях (1905 – 1907 рр.)
Початок українізації освіти   - збори, мітинги з вимогою запровадження навчання у школах українською мовою; - студенти вимагали відкриття кафедр українознавства в університетах; - у Київському, Харківському, Одеському університетах запроваджено курс української літератури; - Емський наказ (V.1907 р.)
Поява масових періодичних видань   - закон про дозвіл видання літератури, газет і журналів національними мовами, створення культурно-освітніх товариств, національних театрів (24.11.1905 р.); - 24 україномовних видання (1905 – 1907 рр.); - перша українська газета – «Хлібороб» (1905 р.); - перші українські суспільно-політичні журнали: «Дзвін», «Українська хата», «Рідний край», «Посів», «Село», «Громадська думка»; - «Літературно-науковий вісник» М. Грушевський перевів зі Львова до Києва (1906 р.); - часопис «Киевская старина» видавався українською мовою під назвою «Україна» (1907 р.)
Діяльність «Просвіт»   - 36 «Просвіт» (1905 – 1907 рр.); - активні діячі: Борис Грінченко, Леся Українка (Київ), Микола Лисенко, Михайло Коцюбинський (Чернігів), Панас Мирний (Полтава), Дмитро Яворницький (Катеринослав)   Культурно-освітня робота: - засновували бібліотеки, читальні; - проводили вечори українською мовою; - видавали українською мовою літературу; - читали лекції з історії та культури України; - пропагували твори Т. Шевченка, влаштовували урочисті свята «Шевченкові роковини»; - відкривали школи з українською мовою навчання



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.215.177.171 (0.008 с.)