Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Самостійна підготовка до зно з історії України
САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА ДО ЗНО З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
СХЕМИ. ТАБЛИЦІ
КЛАС
Рр.
НОВІТНІЙ ЧАС
(з 1918 р.)
Інтербелум. Друга світова війна – початок ХХІ ст.
І період
Кінець Першої світової війни – (1918 – 1939 рр.) – початок Другої світової війни
Інтербелум
Література:
І – Турченко Ф.Г., Мороко В.М. Історія України (кінець ХVІІІ – початок ХХ століття): Підруч. для 9 кл. серед. шк. – К.: Генеза, 2000. – 424 с.: іл., карти.
ІІ – Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Частина перша. 1914 – 1939: Підруч. для 10-го кл. загальноосвіт. навч. закл. – Вид. 3-тє, виправл. та допов. – К.: Генеза, 2002. – 352 с.: іл.
ІІІ – Кульчицький С.В. Історія України: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень/C. Кульчицький, Ю. Лебедєва. – К.: Генеза, 2010. – 304 с.: іл., карти.
Авторська розробка:
Вчитель історії
Вищої категорії,
Вчитель-методист
А.М. Кіркова
М. Ізмаїл – 2015
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.
§24-27, 44-47, 52-60 (І), §1-9 (ІІІ)
60-80-ті роки ХІХ ст.
завершено промисловий переворот
ß
Розвиток ринкових відносин § 24-27 (І), §1,2 (ІІІ)
ß
Початок ХХ ст.
монополістичний капіталізм
в сільському господарстві: в промисловості:
кооперативний рух синдикати, картелі,
(Микола Левитський) трести, корпорації
§45 (І), §2 (ІІІ) §44 (І), §2 (ІІІ)
ß
1900 – 1903 рр.
економічна криза §44 (І), §2 (ІІІ)
ß
АКТИВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОГО РУХУ
селянський студентський робітничий
АКТИВІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОГО РУХУ
ліберальний: революційний національний
- мітинги; - відзначення ювілеїв
- Земський з’їзд ß (І. Нечуя-Левицького,
(ХІ. 1904 р.) М. Лисенка);
- «Просвіти»
СТВОРЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ §46, 47, 53, 57 (І), §3 (ІІІ)
загальноросійські: українські національні:
- Бунд; - РУП;
- РСДРП (б); - УСП;
- РСДРП (м); - УНП;
- есери; - УДП;
- кадети - УРП;
- УДРП
ß
РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1905 – 1907 рр.
Участь українського народу Участь українського народу
у збройній боротьбі у І та ІІ Державних Думах
§52, 53 (І), §4 (ІІІ) §54 (І), §5 (ІІІ)
ß
Земельна реформа Петра Столипіна
(1906 – 1911 рр.)
§55 (І), §6 (ІІІ)
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.
§29, 48-51 (І), §1, 2 (ІІІ)
Аграрно-сировинний придаток Австро-Угорської імперії
ß
70-90-ті роки ХІХ ст.
завершено промисловий переворот
Але
Ринкові відносини розвинуті слабо §29, 48, 49 (І), §1, 2 (ІІІ)
ДЕМОГРАФІЧНИЙ БУМ
ß
ТРУДОВА ЕМІГРАЦІЯ §29 (І), §1 (ІІІ)
Закарпаття Буковина, Галичина
(США) (Бразилія, Аргентина, Канада)
Початок ХХ ст.
монополістичний капіталізм
в сільському господарстві: в промисловості:
кооперативний рух картелі
§49 (І), §2 (ІІІ) §48 (І), §2 (ІІІ)
ß
Страйки:
- селяни, будівельники (1902 р.);
- нафтовики (1904 р.)
ß
АКТИВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОГО РУХУ §50, 51 (І)
студентський: відзначення ювілеїв: націоналістичний:
- віче у Львові (1901 р.); - «Енеїди» (1898 р.); - «Сокіл» (90-ті рр. ХІХ ст.);
- бойкот Львівському - Івана Франка; - «Січ» (1900 р.);
університету (1902 р.); - Миколи Лисенка - Січові Стрільці (1903 р.);
- збройні сутички (Львів, Київ) - «Пласт» (1911 р.)
з поляками (1910 р.)
ß
Встановлення зв’язків з Наддніпрянською Україною
УКРАЇНА В ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
(1914 – 1918 рр.)
§1-8 (ІІ), §10-12 (ІІІ)
ß
1914 р.
Формування українського національного руху
§1, 3 (ІІ), §10 (ІІІ)
ß
Розкол в суспільстві
На боці Австро-Угорщини На боці Росії
та Німеччини (Четверний союз) (Антанта)
Західна Україна Наддніпрянська, Південна
- ГУР ® ЗУР - «Всеросійський союз земств і міст»
(Кость Левицький); (Симон Петлюра);
- СВУ - «Карпато-руський визвольний комітет»
(Дмитро Донцов); (Володимир Дудикевич)
- Легіон УСС
(Михайло Галущинський,
Григорій Коссак, Степан Шухевич)
Воєнні дії:
- перемінні успіхи (1914 – 1916 рр.);
- «окопна війна» (1917 р.)
§4-6 (ІІ), §11, 12 (ІІІ)
ß
РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ
Буржуазна Соціалістична
(ІІ.1917 р.) (Х.1917 р.)
+
УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ
(ІІІ.1917 р.)
§9-10 (ІІ), §13 (ІІІ)
ß
Рр.
Громадянська війна
§10-38 (ІІ), §13-27 (ІІІ)
Рр.
ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА
За незалежність: Анархісти За союз із Росією:
- Центральна Рада Нестор Махно - Білогвардійці
(04.03.1917 – 29.04.1918 рр.) (1918 – 1921 рр.) (1917 – 1920 рр.)
Михайло Грушевський §25, 32, 36 (ІІ), §22 (ІІІ) А. Денікін, П.Врангель
УНР §31, 32, 36 (ІІ), §22, 24 (ІІІ)
§10-19, 22, 23 (ІІ), §14-17 (ІІІ)
- Гетьман Павло Скоропадський - Червоноармійці
(30.04 – 14.12.1918 р.) УНРР (12.12.1917 – 19.03.1918 рр.)
Українська Держава УСРР (10.03.1919 – 30.01.1937 рр.)
§23-25 (ІІ), §18 (ІІІ) §15, 17-20, 25, 30, 33, 34 (ІІ)
§16, 17, 21-24 (ІІІ)
- Директорія
(14.11.1918 – 10.11.1920 рр.) ß
Симон Петлюра Акт Злуки Радянсько-українська війна
УНР (22.01.1919 р.) (1917 – 1921 рр.)
§26-27 (ІІ), §19, 21 (ІІІ) ß - з ЦР (ХІІ.1917 – ІІІ.1918 рр.);
Соборна держава §19 (ІІ), §17 (ІІІ)
- Євген Петрушевич (22.01-06.11.1919 р.) - з Директорією (ХІІ.1918 – ХІ.1920 рр.)
(13.11.1918 – VІІ.1919 рр.) (ХІ.1920 – ХІ.1921 рр.)
ЗУНР §27 (ІІ), §21 (ІІІ)
§28, 29, 31 (ІІ), §20 (ІІІ)
ß
Іноземна інтервенція:
- Центральні держави ß
(Німеччина, Австро-Угорщина)
§23, 25 (ІІ), §18 (ІІІ);
- Антанта (Англія, Франція)
§26 (ІІ), §19 (ІІІ);
- Польща Þ Радянсько-польська війна
§29 (ІІ), §20 (ІІІ) (І.1919 – ІІІ.1921 рр.)
§29(ІІ), §24 (ІІІ)
ß
ß
Не утворено Ризький мир
незалежну (18.03.1921 р.)
українську національну державу
ß
Зберігся поділ України
В складі Польщі, Румунії, В складі СРСР –
Чехословаччини –
Західна Україна Наддніпрянська, Південна
НАДДНІПРЯНСЬКА, ПІВДЕННА УКРАЇНА
(1919 – 1939 рр.)
ПЕРЕМОГА БІЛЬШОВИКІВ
(1919 – 1921 рр.)
ß
- УСРР (10.03.1919 – 30.01.1937 рр.) §30-36 (ІІ), 21-27 (ІІІ)
ß
- в складі СРСР (30.12.1922 – 26.12.1991 рр.) §43, 44 (ІІ)
ß
- УРСР (30.01.1937 – 24.08.1991 рр.) §58 (ІІ)
+
ПОЛІТИКА «ВОЄННОГО КОМУНІЗМУ»
(1918 – 1921 рр.)
§30, 33, 34, 41(ІІ)
+
«Червоний терор»
§34, 36 (ІІ)
ß
Голод (1921 – 1923 рр.)
2-3 млн. чоловік
§42 (ІІ)
ß
НОВА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА
(1921 – 1927/1929 рр.)
§42, 45-49 (ІІ)
ß
Відбудова господарства
§45, 46 (ІІ)
+
Коренізація (українізація)
§47 (ІІ)
Але
Рр.
Сталінська модернізація України
СТАЛІНСЬКА МОДЕРНІЗАЦІЯ
(1928 – 1937 рр.)
§51-58, 60, 61(ІІ)
Планова економіка
(«п’ятирічки»)
В промисловості В сільському господарстві
Індустріалізація колективізація
(1928 – 1937 рр.) ß (1929 – 1933 рр.)
§52, 53 (ІІ) §54, 55, 57 (ІІ)
Диспропорція
додаткове у державному фінансуванні недостатнє
ß ß
УРСР стала Голодомор
індустріальним (1932 – 1933 рр.)
центром СРСР 3-5 млн. чоловік
§56 (ІІ)
+
КУЛЬТУРНА РЕВОЛЮЦІЯ
ß
Масові репресії
(1927 – 1938 рр.)
- робітники, селяни;
- інтелігенція;
- військові;
- духовенство;
- члени КП(б)У
§59 (ІІ)
ß
ГУТАБ
(Головне управління таборами)
ß
«Розстріляне відродження»
§59 (ІІ)
Сталінська Конституція
СРСР (05.12.1936 р.) Þ УРСР (30.01.1937 р.)
«Конституция победившего социализма»
ß
Монополія ВКП (б) на владу у державі
§58 (ІІ)
ЗАХІДНА УКРАЇНА
(1919 – 1939 рр.)
Долю західноукраїнських земель вирішила
Паризька мирна конференція
(1919 – 1920 рр.)
ß
Польщі – Східна Галичина, Західна Волинь,Полісся, Холмщина §63 (ІІ)
Включені до складу Румунії – Північна Буковина, Південна Бессарабія §65 (ІІ)
Чехословаччини – Закарпаття §66 (ІІ)
ß
Незадоволення місцевого населення
ß
Активізація суспільно-політичного життя
(20-30-ті роки ХХ ст.)
§64, 65, 66 (ІІ)
Зміна політичної ситуації в Європі
(зростає фашистська агресія)
ß
Зміна
політичного становища західноукраїнських земель:
УРСР (Х.1939 р.) – Східна Галичина, Західна Волинь
Включені до складу УРСР (VІ-VІІІ.1940 р.) – Північна Буковина, Південна Бессарабія
Угорщини (ІІІ.1939 р.) – Закарпаття
ЕКОНОМІКА
ПЕРШІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Назва
| Роки
| Програма
| Організатори
| Діяльність
| РУРП
або
УРП
|
1890 – 1926 рр.
|
- науковий соціалізм (марксизм);
- соборність всіх українських земель;
- незалежність України
|
- Іван Франко (1856 – 1916 рр.);
- Михайло Павлик (1853 – 1915 рр.);
- Микола Ганкевич (1869 – 1931 рр.);
- Кирило Трильовський (1864 – 1941 рр.);
- Юліан Бачинський (1870 – 1940 рр.);
- Володимир Охрімович (1870 – 1931 рр.);
- Євген Левицький (1870 – 1925 рр.);
- В’ячеслав Будзиновський (1868 – 1935 рр.)
|
- газети «Народ», «Хлібороб», «Громадський голос»;
- участь в австрійському парламенті;
- критика народовців та новоерівців;
- «Україна поневолена» (1895 р.);
- кооперативний рух на селі;
- товариство «Січ» (1900 – 1903 рр.);
- участь у ГУР, ЗУР (1914 – 1916 рр.);
- участь в Українській Національній Раді ЗУНР-ЗОУНР (1918 – 1919 рр.);
- УНДП (1899 – 1919 рр.);
- УСДП (1899 – 1939 рр.);
- УСРП (1926 – 1950 рр.)
| УНДП
|
1899 – 1919 рр.
|
- автономія українського Коронного краю в складі Австро-Угорщини;
- соборність всіх українських земель;
- незалежність України
|
- Іван Франко;
- Володимир Охрімович;
- Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.)
|
- газети «Свобода», «Діло»;
- критика москвофілів;
- участь у ГУР, ЗУР (1914 – 1916 рр.);
- організація ЗУНР (1918 – 1919 рр.);
- УТП (1919 – 1925 рр.)
| УСДП
|
1899 – 1939 рр.
|
- австромарксизм;
- соборність всіх українських земель;
- незалежність України
|
- Микола Ганкевич;
- Юліан Бачинський;
- Семен Вітик (1876 – 1937 рр.)
|
- складова частина СДРП Австрії (1899 – 1918 рр.);
- газети «Воля», «Земля і воля», «Робітничий голос», «Вперед», «Праця»;
- співпраця з СВУ (1914 – 1918 рр.);
- участь у ГУР, ЗУР (1914 – 1916 рр.);
- участь в Українській Національній Раді ЗУНР-ЗОУНР (1918 – 1919 рр.);
- участь у Соціалістичному Інтернаціоналі (1931 – 1939 рр.);
- участь у комуністичних партіях Західної України (30-ті роки ХХ ст.)
|
УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА НА ПОЧАТКУ ХХ ст.
Умови розвитку культури
Позитивні Негативні
- посилення культурних зв’язків між східними та західними землями; АЛЕ - немає власної держави;
- участь народу у політичній та революційній боротьбі; АЛЕ - політичний гніт Російської та Австрійської імперії;
- послаблення національного гніту; АЛЕ - погіршення соціального стану населення;
- формування української інтелігенції; АЛЕ - низький рівень освіти народу
| Освіта
| Наука
| | В складі Росії
| В складі Австрії
|
Історія
- Михайло Грушевський (1866 – 1834 рр.) – «Історія України-Русі», «Нарис історії українського народу»;
- Олександра Єфименко (1848 – 1918 рр.) – «Історія українського народу»;
- Дмитро Багалій (1857 – 1932 рр.) – історія Слобідської України, м. Харкова;
- Микола Аркас (1852 – 1909 рр.) – «Історія України-Русі»;
- Вікентій Хвойка (1850 – 1914 рр.) – Трипільська, зарубинецька, черняхівська, праслов’янська культури
Мовознавство
- Борис Грінченко (1863 – 1910 рр.) – «Словник української мови» (4 томи);
- Агатангел Кримський (1871 – 1941 рр.) – «Українська граматика» (3 томи);
- Володимир Гнатюк (1871 – 1926 рр.) – фольклористичні, етнографічні дослідження в Західній Україні
Мікробіологія
- Данило Заболотний (1866 – 1929 рр.) – дослідження холери та чуми;
- Володимир Високович (1854 – 1912 рр.) – дослідження холери та чуми
Ботаніка
- Сергій Навашин (1857 – 1930 рр.) – мікологія, порівняльна анатомія;
- Володимир Липський (1863 – 1937 рр.) – науковий опис флори Індонезії, Тунісу, Алжиру, Середньої Азії
Антропологія
Федір Вовк (1847 – 1918 рр.) – археологічні, антропологічні, етнографічні дослідження в Україні
| Початкова
|
- повітові початкові народні училища (однокласні, двокласні);
- міські училища;
- церковнопарафіяльні школи
|
загальне обов’язкове початкове навчання для дітей віком від 6 до 14 років
| Середня
|
452 школи (чоловічі та жіночі):
- гімназії, прогімназії;
- реальні училища;
- комерційні училища;
- інститути шляхетних дівчат;
- професійні училища;
- ліцеї
|
50 шкіл:
- гімназії;
- ліцеї
| Вища
|
19 вузів:
- університети (Харків, Київ, Одеса);
- спеціальні інститути;
- ліцеї;
- академії;
- Київські вищі жіночі курси
|
4 вузи:
- університети (Львів, Чернівці);
- Львівський політехнічний інститут;
- Львівська ветеринарна академія
| НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА НА ПОЧАТКУ ХХ ст.
| ТЕАТР НА ПОЧАТКУ ХХ ст.
|
Наддніпрянська Україна
- Іван Нечуй-Левицький (1838 – 1918 рр.)
«Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Бурлачка», «Маруся Богуславка»;
- Панас Мирний (1849 – 1920 рр.)
«Лихі люди», «Повія», «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «За водою», «Голодна воля»;
- Михайло Коцюбинський (1864 – 1913 рр.)
«Дорогою ціною», «Лялечка», «Fata Morgana»;
- Михайло Старицький (1840 – 1904 рр.)
«Оборона Буші», «Молодість Мазепи», «Разбойник Кармелюк»;
- Марко Вовчок (1833 – 1907 рр.)
«Інститутка», «Кармелюк», «Народні оповідання»;
- Леся Українка (1871 – 1913 рр.)
«Давня казка», «Лісова пісня», «В катакомбах», «Кассандра», «На крилах пісень»;
- Олександр Олесь (Кандиба) (1878 – 1944 рр.)
збірка поезій «З турботою радість обнялись», драматична поема «По дорозі в казку»;
- Володимир Винниченко (1880 – 1951 рр.)
«Краса й сила», «Історія Акимового дому», «Чесність з собою», «Рівновага», «Заповіти батьків»;
- Микола Чернявський (1868 – 1938 рр.)
збірки поезій «Пісні кохання», «Донецькі сонети», «Зорі», переклад «Слова о полку Ігоревім»;
- Микола Вороний (1871 – 1938 рр.)
«Євшан-зілля»
Західна Україна
- Ольга Кобилянська (1863 – 1942 рр.)
«Земля», «В неділю рано зілля копала…», «Вовчиха»;
- Іван Франко (1856 – 1916 рр.)
«Борислав сміється», «Захар Беркут», «Наймичка», «Марійка», «Смерть убивці», «Украдене щастя»,
«З вершин і низин», «Зів’яле листя»;
- Василь Стефаник (1871 – 1936 рр.)
«Камінний Хрест», «Новина», «Дурні баби»;
- Марко Черемшина (1874 – 1927 рр.)
збірки оповідань «Карби», «Село вигибає», «Верховина»;
- Лесь Мартович (1871 – 1916 рр.)
збірки оповідань «Начитальник», «Хитрий Панько»
|
Професійні театри:
- Єлисаветград, Київ, Чернігів, Харків, Полтава –
Марко Кропивницький;
- Київ (1907 – 1919 рр.) – Микола Садовський;
Аматорські театри:
- Львів – театр «Руської Бесіди» (1864 – 1924 рр.) – Олександр Бачинський, Микола Садовський;
- Ужгород, Полтава, Чернігів, Немирів
Автори:
- Михайло Старицький (1840 – 1904 рр.)
«Тарас Бульба», «Маруся Богуславка», «За двома зайцями», «Не судилось», «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці»;
- Марко Кропивницький (1840 – 1910 рр.)
«Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю, заведе в неволю»;
- Іван Карпенко-Карий (1845 – 1907 рр.)
«Безталанна», «Наймичка», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Бурлака», «Чумаки»
Актори:
- брати Тобілевичі (Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський);
- Марія Садовська-Барілотті (Тобілевич);
- Марія Адасовська (Заньковецька);
- Марко Кропивницький
- Михайло Старицький
|
Центральна Рада
(04.03.1917 – 29.04.1918 рр.)
Хронологія подій
| Особливості розвитку подій
|
Проголошення ЦР
(04.03.1917 р.)
ß
Всеукраїнський
національний конгрес
(06-08.04.1917 р.)
ß
Українізація армії
ß
І Всеукраїнський
військовий з’їзд
(05-08.05.1917 р.)
ß
|
- Ініціатива ТУП та УСДРП, підтримка політичних, суспільних, культурних, професійних організацій;
- звернення ЦР «До українського народу»: підтримка Тимчасового уряду (09.03.1917 р.)
- Голова – М. Грушевський, заступник голови – В. Винниченко;
- 900 делегатів обрали склад ЦР (150 чол.), президію ЦР (голова – М. Грушевський, заступники – В. Винниченко, С.Єфремов), утворили Комітет ЦР;
- доручили ЦР виробити проект національно-територіальної автономії України
ß
ЦР перетворилася з київської на загальноукраїнську організацію,
вищий законодавчий орган, що керував українським національним рухом
- Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка (ІІІ – VІІ.1917)
- 1-й український полк імені Б. Хмельницького (18.04.1917 – 1921 рр.);
- 2-й український козачий полк імені П. Полуботка (VІ.1917 – І.1918 рр.);
- «Січові стрільці» (1917 – 1919 рр.);
- Вільне козацтво (ІV.1917 – ІV.1921 рр.), Гайдамацький курінь (1917 – 1918 рр.)
- 700 делегатів обрали Український генеральний військовий комітет (голова – С. Петлюра), свого представника в складі ЦР (С. Петлюра);
- прийняв рішення про мир «без анексій та контрибуцій», негайну національно-територіальну автономію України, українізацію армії
|
Переговори ЦР
з Тимчасовим урядом
(16.05 – 03.06.1917 р.)
ß
ІІ Всеукраїнський
військовий з’їзд
(05-10.06.1917 р.)
ß
Переговори ЦР
з Тимчасовим урядом
(28.06-03.07.1917 р.)
|
- Делегацію до Петрограду очолив В. Винниченко;
- Тимчасовий уряд заборонив автономію України, українізацію армії
- Голова – В. Винниченко;
- 2308 делегатів обрали Раду Військових Депутатів до складу ЦР (132 чол.);
- І Універсал ЦР (10.06.1917 р.)
ß
утворено Генеральний секретаріат ЦР (15.06.1917 р.), голова – В. Винниченко
- Делегацію до Києва очолив О. Керенський;
- постанова Тимчасового Уряду «Про національно-політичне становище України» (03.07.1917 р.) ÞЛипнева криза (03-05.07.1917 р.);
- ІІ Універсал ЦР (03.07.1917 р.)
| Хронологія подій
| Особливості розвитку подій
| Жовтнева революція в Петрограді
(25-26.10.1917 р.)
ß
Ультиматум РНК
Центральній Раді
(04.12.1917 р.)
ß
Радянсько-українська
війна
(ХІІ.1917 – ІІІ.1918 р.)
|
- ЦР придушила збройне повстання більшовиків у Києві (29-31.10.1917 р.);
- ІІІ Всеукраїнський військовий з’їзд (02-12.11.1917 р.) Þ
- ІІІ Універсал ЦР (07.11.1917 р.);
- на Україні продовжували діяти закони та чиновники Тимчасового уряду;
ЦР чинила опір більшовикам (ХІ.1917 р.):
- проголосила утворення самостійного Українського фронту;
- ухилялася від участі у берестейських переговорах Раднаркому з Четверним Союзом;
- вела переговори з білогвардійцями щодо утворення Російської федерації;
- роззброювала загони Червоної Армії, що воювали з білогвардійцями;
- ЦР придушила спробу більшовиків підняти збройне повстання у Києві (29-30.11.1917 р.)
- «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради»: вимога надавати безумовну допомогу більшовикам на Україні
(В. Ленін, Л. Троцький);
- ЦР відхилила ультиматум (В. Винниченко, С. Петлюра)
- Утворено Південний революційний фронт (ХІІ.1917 – ІІІ.1918 рр.);
- І Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові (11-12.12.1917 р.) Þ
- УНРР у Харкові (12.12.1917 – 19.03.1918 рр.);
- наступ Червоної армії (ХІІ.1917 – І.1918 рр.): Катеринослав (26/12), Маріуполь (31/12), Олександрівськ (03/01), Одеса (05/01), Полтава (06/01), Суми, Конотоп (13-14/01), бій на ст. Бахмач (14-15/01), бій під Крутами (16/01), січневе повстання більшовиків у Києві (16-22/01), Київ (22-27/01), «червоний терор»;
- евакуація ЦР з Києва (26.01.1918 р.)
|
ЦР на берестейських
переговорах
(ХІІ.1917 – І.1918 рр.)
ß
Берестейський мир
(27.01.1918 р.)
ß
Іноземна інтервенція
(Центральні держави)
ß
Державний переворот
(29.04.1918 р.)
|
- Спостерігачі від ЦР закликали не визнавати владу Раднаркому;
- Центральні держави не визнавали легітимність ЦР Þ
- ІV Універсал ЦР (09.01.1918 р.)
- Центральні держави визнали суверенітет УНР;
- УНР зобов’язалася не вступати в союзи проти Центральних держав та надавати їм продовольство;
- Німеччина та Австро-Угорщина зобов’язувалися допомогти ЦР у війні з РНК
- Війська Німеччини та Австро-Угорщини зайняли УНР (ІІІ-ІV.1918 р.);
- Червона армія відступила з УНР (Брест-Литовський мир, 03.03.1918 р.);
- ЦР затвердила григоріанський календар, гривню, герб-тризуб (01.03.1918 р.);
- ЦР та Рада Народних Міністрів повернулися до Києва (09.03.1918 р.);
- німецьке командування готувало державний переворот: переговори з Євгеном Чикаленком, Миколою Міхновським, Василем Вишиваним (Вільгельм Франц Габсбург-Лотарингський), Павлом Скоропадським (ІV.1918 р.);
- німецькі вояки вдерлися на засідання ЦР, заарештували членів Ради Народних Міністрів (28.04.1918 р.);
- ЦР затвердила Конституцію УНР (29.04.1918 р.)
- Всеукраїнський з’їзд хліборобів обрав П. Скоропадського гетьманом Þ
- УНР ®Українська Держава (29.04 – 14.12.1918 р.)
|
ДИРЕКТОРІЯ УНР
(14.11.1918 – 10.11.1920 рр.)
Хронологія подій
| Особливості розвитку подій
|
Утворення Директорії
(14.11.1918 р.)
ß
Антигетьманське повстання
(14.11-14.12.1918 р.)
ß
Відродження УНР
Акт Злуки
(22.01.1919 р.)
ß
Трудовий конгрес України
(23-28.01.1919 р.)
Радянсько-українська війна
(ХІІ.1918 – ХІ.1920 рр.)
ß
Україна під контролем
Червоної армії (ІІ-VІІІ.1919 р.)
Україна під контролем
Білої армії (ІХ-ХІ.1919 р.)
Наступ Червоної армії (1920 р.)
ß
Варшавська угода
(21.04.1920 р.)
Але
Радянсько-польське
перемир’я (18.10.1920 р.)
ß
Директорія
ß
Радянсько-українська війна
(ХІ.1920 – ХІ.1921 рр.)
|
- Засідання соціалістичних партій України в Києві (13.11.1918 р.);
- 5 осіб: В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець, П. Андрієвський,
А. Макаренко
- Початок повстання: «Січові стрільці» у Білій Церкві (16.11.1918 р.);
- зречення П. Скоропадського (14.12.1918 р.)
- Голова Директорії В. Винниченко (14.12.1918 – 13.02.1919 р.);
- голова Директорії, диктатор С. Петлюра (13.02.1919 – 10.11.1920 р.);
- уряд УНР – Рада Народних Міністрів (склад змінювався 5 разів)
- Попередню угоду про злуку укладено у Фастові (01.12.1918 р.);
- Євген Петрушевич увійшов до складу Директорії (І-VІ.1919 р.)
- 400 делегатів ухвалили злуку УНР та ЗУНР, ухвалили «Закон про тимчасову владу в УНР», «Універсал до українського народу», ноту «До народів світу»;
- утворено 6 комісій для підготовки законопроектів
- Утворено Український фронт, Українську Червону армію (І-VІ.1919 р.);
- Червона армія зайняла Київ (18.01-05.02.1919 р.);
- Тимчасовий робітничо-селянський уряд України у Харкові (28.11.1918 – 29.01.1919 рр.);
- ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові (06-10.03.1919 р.) Þ
- УСРР у Харкові (10.03.1919 – 30.01.1937 рр.);
- Раднарком УСРР (ІІ.1920 – ІІІ.1946 рр.);
- політика «воєнного комунізму» (1918 – 1921 рр.)
ß
- Отамани М. Григор’єв, Н. Махно залишили більшовиків (VІ.1919 р.);
- Директорія та Галицька армія увійшли до Києва (30.08.1919 р.);
- білогвардійці (денікінці) увійшли до Києва (30.08.1919 р.);
- «отаманщина» у війську УНР, переговори Петлюри з Польщею Þ
- Зятковська угода (06.11.1919 р.) Þ «Акт Злуки»;
- «Трикутник смерті» ÞПетлюра втік до Варшави (ХІ.1919 р.);
- Перший Зимовий похід військ УНР (ХІІ.1919 – V.1920 рр.)
Участь військ УНР у Радянсько-польській війні (ІV-Х.1920 р.)
Ризький мир (18.03.1921 р.) ÞВаршавська угода
Уряд УНР у вигнанні: Польща, Франція (1920 – 1992 рр.)
Другій Зимовий похід військ УНР (Х-ХІ.1921 р.)
|
ДИРЕКТОРІЯ УНР
(14.11.1918 – 10.11.1920 рр.)
Внутрішня політика
| Зовнішня політика
|
Відновлення УНР та законів ЦР:
- поміщицьке землеволодіння;
- націоналізація всієї землі;
- демократичні права та свободи;
- розширено права робітників (профспілки)
Але
- профспілки розганяли, страйки придушували;
- єврейські погроми не розслідували;
- планували позбавити виборчих прав поміщиків та буржуазію
Урядовці гетьмана Скоропадського
владу на місцях планували передати Трудовим радам селян, робітників та трудової інтелігенції
Автокефалія Української Православної Церкви
(01.01.1919 р.)
|
Розширення міжнародних зв’язків:
УНР визнали Угорщина, Чехословаччина, Італія, Ватикан, Голландія
Нота «До народів світу» (28.01.1919 р.)
Антанта не визнала Директорію:
війна з Антантою (ХІІ.1918 – VІ.1919 р.)
Війна з білогвардійцями (ІХ-ХІ.1919 р.)
Радянсько-українська війна (ХІІ.1918 – ХІ.1921 рр.)
Злука УНР і ЗУНР (І-ХІ.1919 р.)
ß
Польсько-українська війна (ХІ.1918 – VІІ.1919 рр.)
ß
Варшавська угода (ІV.1920 р.)
ß
Радянсько-польська війна (І.1919 – ІІІ.1921 рр.)
|
Варшавська угода
Політична, торгівельно-економічна конвенція
(21.04.1920 р.)
| Військова конвенція
(24.04.1920 р.)
|
- Польща визнає незалежність УНР та владу Директорії (на чолі з Петлюрою);
- Польща зобов’язується не укладати міжнародних угод проти УНР;
- встановлено міждержавний кордон по р. Збруч: Галичина, Західна Волинь, частина Полісся, Лемківщина, Підляшшя, Посяння, Холмщина в складі Польщі;
- гарантія національно-культурних прав українського населення в Польщі та польського населення в УНР;
- УНР гарантує право польських землевласників на землю;
- в УНР поширено польську грошову одиницю;
- залізниці УНР підпорядковані Польщі
|
- війська Польщі та УНР розпочинають спільні воєнні дії на Україні проти більшовиків;
- армія УНР підпорядковується Польщі;
- Польща зобов’язується озброїти армію УНР;
- УНР зобов’язується забезпечувати польську армію продовольством та житлом
|
ПІВДЕНЬ РОСІЇ (1917 – 1920 рр.)
«Червоний» Південь
| «Білий» Південь
| «Національний» Південь
| |
Радянські республіки, суб’єкти РРФСР:
- УНРР (12.12.1917 – 19.03.1918 рр.);
- УСРР (10.03.1919 – 30.01.1937 рр.);
- Одеська радянська республіка
(18.01-13.03.1918 р.);
- Донецько-Криворізька радянська республіка
(12.02-19.03.1918 р.);
- Таврійська радянська соціалістична республіка
(19.03-30.04.1918 р.);
- Донська радянська республіка
(23.03-04.05.1918 р.);
- Кубанська радянська республіка
(13.04-30.05.1918 р.);
- Чорноморська радянська республіка
(13.03-30.05.1918 р.);
- Кубансько-Чорноморська радянська республіка
(30.05-06.07.1918 р.);
- Кримська радянська соціалістична республіка
(28.04-26.06.1919 р.)
|
Область Війська Донського
(1786 – ІІІ.1920 рр.)
Всевелике Військо Донське
(18.05.1918 – І.1920 рр.)
Біла армія:
- Добровольча армія (ХІ.1917 – ІІІ.1920 рр.);
- ЗСПР (І.1919 – V.1920 рр.)
ß
«Звернення до населення Малоросії»
(25.08.1919 р.)
ß
- Харківська область ЗСПР (25.08-12.12.1919 р.);
- Київська область ЗСПР (25.08.1919 – І.1920 рр.);
- Новоросійська область ЗСПР (25.08.1919 – ІІІ.1920 рр.)
Армія Врангеля
(ІV-ХІ.1920р.)
|
УНР Центральної Ради
(07.11.1917 – 29.04.1918 рр.)
Українська Держава
Павла Скоропадського
(29.04 – 14.12.1918 р.)
УНР Директорії
(14.11.1918 – 10.11.1920 рр.)
| |
Кримська
народна республіка
(ХІ.1917 – І.1918 рр.)
| |
Грузинська
Демократична Республіка
(V.1918 – ІІІ.1921 рр.)
| |
Політика «воєнного комунізму» (1918 – 1921 рр.):
- експропріація, націоналізація, секуляризація Þ
- контроль держави над господарством;
- єдине державне планування виробництва Þ
- об’єднання дрібних підприємств, утворення колгоспів;
- ГОЕЛРО (1920 – 1921 рр.) ÞДержплан СРСР (1921 – 1991 рр.);
- трудова повинність Þ трудові батальйони, табори примусової праці, «суботники», «недільники»;
- торгівля, гроші Þ
- карткова система: «Хто не працює, той не їсть»;
- продрозкладка, «розкуркулення» Þ
- «червоний терор» (комбіди, продзагони, чекісти)
|
«Білий режим»:
- відновлено поміщицьке землеволодіння;
- землю селянам – 45 десятин на сім’ю (за викуп);
- оренда поміщицької землі – 1/3 врожаю;
- податок з селян на утримання армії – 5 пудів зерна з кожної десятини
ß
«білий терор»
| |
Умови розвитку культури
Негативні Позитивні
- революція 1917 р.; АЛЕ - самодержавство;
- громадянська війна 1917 – 1921 рр.; АЛЕ - активізація національної ідеї;
- жорстока класова боротьба; АЛЕ - духовне піднесення в суспільстві;
- еміграція старої інтелігенції; АЛЕ - формування нової інтелігенції;
- надмірна політизація, ідеологізація культури АЛЕ - нові мистецькі стилі та напрямки
(модернізм, авангардизм)
Політичні сили
| Політика у сфері культури
| Центральна Рада
(04.03.1917 – 29.04.1918 рр.)
|
- українські школи, гімназії (53);
- план заснування вищих навчальних закладів;
- «Головні правила українського правопису» (І. 1918 р.);
- «Молодий театр», Київ (Лесь Курбас);
- Українська академія мистецтва, Київ (Михайло Бойчук);
- цензура Þ В. Винниченко, В. Сосюра, В. Чумак, П. Тичина, Г. Чупринка, М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський;
- поширення «Просвіт» (952)
| Гетьман Скоропадський
(29.04 – 14.12.1918 р.)
| - українські школи, гімназії (150);
- обов’язкове вивчення української мови, історії, географії;
- перший державний український університет (Київ);
- другий державний український університет (Кам’янець-Подільський);
- історико-філологічний факультет учительського інституту (Полтава);
- Українська академія наук, Київ (Володимир Вернадський);
- Національна бібліотека Української Держави (Володимир Вернадський);
- видавництво книг та підручників української мови (673);
- Державний драматичний театр України, Київ (Борис Крживецький);
- Вищий музично-драматичний інститут ім. Миколи Лисенка, Київ (Фелікс Блуменфельд);
- мережа архівних установ;
- перший в Україні пам’ятник Т. Шевченко, Ромни (скульптор Іван Кавалерідзе)
| Директорія
(14.11.1918 – 10.11.1920 рр.)
| - українізація школи;
- Українська республіканська капела, 1919 р. Київ (Кирило Стеценко, Олександр Кошиць);
- Державний симфонічний оркестр ім. Миколи Лисенка, 1918 р. Київ (Олександр Горілий)
| Політичні сили
| Політика у сфері культури
| Більшовики
(ІІ.1919 – 1922 рр.)
|
- українізація школи;
- безкоштовне обов’язкове навчання дітей віком 7 – 16 років (1919 р.);
- 7-річні школи: І ступінь – 1-4 класи, ІІ ступінь – 5-7 класи (1920 р.);
- професійно-технічні училища, технікуми (665);
- Декрет про ліквідацію неписьменності (1919 р.) Þ7 тис. шкіл та гуртків для дорослих, до 50 років (200 тис. осіб);
- Масове перевиховання дітей-правопорушників, Антон Макаренко Þколонія ім. М. Горького, с. Ковалівка під Полтавою (1920 – 1928 рр.), дитяча комуна ім. Ф. Дзержинського, Харків (1927 – 1935 рр.)
| - реорганізація вищої освіти: вступні іспити, робітфаки (13), плата за навчання, стипендії (1920 р.);
- університети перетворено на галузеві навчальні заклади, профільні інститути (38);
- Полтавський учительський інститут ® Полтавський інститут народної освіти (1921 р.);
- Українська академія наук ®Всеукраїнська академія наук (ВУАН) 1921 – 1936 рр.;
- ВУАН поділялася на 3 відділи: історико-філологічний (Дмитро Багалій), фізико-математичний (Микола Кащенко), соціально-економічний (Михайло Туган-Барановський), але еміграція вчених
| - «Головніші правила українського правопису» (V.1919 р.);
- Державна Правописна Комісія (1925 – 1927 рр.) Þ «Український правопис», «харківський», «скрипниківський» (ІХ.1928 р.);
- академічне видання творів Т. Шевченка та І. Франка
| - Пролеткульт (1917 – 1932 рр.);
- постанова «Про передачу усіх театрів та кінематографів у ведення відділу просвіти» (І.1919 р.);
- Державний драматичний театр України ®Перший театр Української Радянської республіки імені Т. Шевченка (1919 – 1920 рр.);
- театр-студія «Березіль», 1922 р. Київ ® 1926 р. Харків (Лесь Курбас);
- Новий драматичний театр ім. Івана Франка (Гнат Юра), 1920 р. Вінниця ® 1923 р. Харків® 1926 р. Київ;
- Державна українська мандрівна капела – «ДУМКА», 1920 р. Київ (Нестор Городовенко);
- Державний симфонічний оркестр ім. М. Лисенка ® Республіканський симфонічний оркестр ім. М. Лисенка (1920 р.)
| - Українська академія мистецтва ® Інститут пластичних мистецтв, 1922 р. ® Київський художній інститут, 1924 р.;
- декрет РНК УСРР «Про знесення з майданів і вулиць пам’ятників, збудованих царям і царським посіпакам» (V.1919 р.) Þ
- монументальна пропаганда Þпам’ятники видатним революціонерам (К. Марксу, Ф. Енгельсу, В. Леніну, Я. Свердлову);
- агітфільми Þ Всеукраїнський кінокомітет (1919 – 1922 рр.) ®Всеукраїнське фотокіноуправління – ВУФКУ (1922 – 1930 рр.);
- агітація та пропаганда Þ клуби, народні будинки, бібліотеки, хати-читальні, сільбуди (15 тис.), агітпоїзди, агітмайданчики, агітпароплави (лекції, концерти, мітинги, брошури, листівки, газети, політичні плакати);
- комуністичне виховання через «Просвіти» (4227), але «Просвіти» (1921 р.)
| - пропаганда атеїзму: «Закон про відокремлення церкви від держави і школи від церкви» (1919 р.), секуляризація, терор;
- підтримка розколу Російської Православної Церкви Þ утворено УАПЦ (1921 р.), Український екзархат РПЦ (1921 р.)
|
Органи влади
Законодавчі: Судові: Виконавчий:
- Всеросійський з’їзд Рад - місцеві народні суди; РНК (Володимир Ленін)
робітничих, солдатських - з’їзди місцевих суддів (касація)
та селянських депутатів, Місцеві:
- ВЦВК РРФСР (Михайло Калінін) - губернські ради;
- повітові ради;
- волосні ради
Силові органи влади:
- Робітничо-Селянська Армія (15.01.1918 р.);
- Соціалістичний Червоний Флот (23.01.1918 р.);
- робітничо-селянська м
|