Самостійна підготовка до зно з історії України

САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА ДО ЗНО З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

СХЕМИ. ТАБЛИЦІ

КЛАС

Рр.

НОВІТНІЙ ЧАС

(з 1918 р.)

Інтербелум. Друга світова війна – початок ХХІ ст.

 

І період

Кінець Першої світової війни – (1918 – 1939 рр.) – початок Другої світової війни

Інтербелум

 

Література:

І – Турченко Ф.Г., Мороко В.М. Історія України (кінець ХVІІІ – початок ХХ століття): Підруч. для 9 кл. серед. шк. – К.: Генеза, 2000. – 424 с.: іл., карти.

ІІ – Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Частина перша. 1914 – 1939: Підруч. для 10-го кл. загальноосвіт. навч. закл. – Вид. 3-тє, виправл. та допов. – К.: Генеза, 2002. – 352 с.: іл.

ІІІ – Кульчицький С.В. Історія України: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень/C. Кульчицький, Ю. Лебедєва. – К.: Генеза, 2010. – 304 с.: іл., карти.

 

Авторська розробка:

Вчитель історії

Вищої категорії,

Вчитель-методист

А.М. Кіркова

 

М. Ізмаїл – 2015

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

§24-27, 44-47, 52-60 (І), §1-9 (ІІІ)

 

60-80-ті роки ХІХ ст.

завершено промисловий переворот

ß

Розвиток ринкових відносин § 24-27 (І), §1,2 (ІІІ)

ß

Початок ХХ ст.

монополістичний капіталізм

 

в сільському господарстві: в промисловості:

кооперативний рух синдикати, картелі,

(Микола Левитський) трести, корпорації

§45 (І), §2 (ІІІ) §44 (І), §2 (ІІІ)

ß

1900 – 1903 рр.

економічна криза §44 (І), §2 (ІІІ)

 

ß

АКТИВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОГО РУХУ

 

селянський студентський робітничий

 

 

АКТИВІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОГО РУХУ

 

 

ліберальний: революційний національний

- мітинги; - відзначення ювілеїв

- Земський з’їзд ß (І. Нечуя-Левицького,

(ХІ. 1904 р.) М. Лисенка);

- «Просвіти»

 

СТВОРЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ §46, 47, 53, 57 (І), §3 (ІІІ)

 

загальноросійські: українські національні:

- Бунд; - РУП;

- РСДРП (б); - УСП;

- РСДРП (м); - УНП;

- есери; - УДП;

- кадети - УРП;

- УДРП

ß

РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1905 – 1907 рр.

 

Участь українського народу Участь українського народу

у збройній боротьбі у І та ІІ Державних Думах

§52, 53 (І), §4 (ІІІ) §54 (І), §5 (ІІІ)

ß

Земельна реформа Петра Столипіна

(1906 – 1911 рр.)

§55 (І), §6 (ІІІ)

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

§29, 48-51 (І), §1, 2 (ІІІ)

 

Аграрно-сировинний придаток Австро-Угорської імперії

ß

70-90-ті роки ХІХ ст.

завершено промисловий переворот

Але

Ринкові відносини розвинуті слабо §29, 48, 49 (І), §1, 2 (ІІІ)

 

ДЕМОГРАФІЧНИЙ БУМ

ß

ТРУДОВА ЕМІГРАЦІЯ §29 (І), §1 (ІІІ)

 

Закарпаття Буковина, Галичина

(США) (Бразилія, Аргентина, Канада)

 

Початок ХХ ст.

монополістичний капіталізм

 

в сільському господарстві: в промисловості:

кооперативний рух картелі

§49 (І), §2 (ІІІ) §48 (І), §2 (ІІІ)

 

ß

Страйки:

- селяни, будівельники (1902 р.);

- нафтовики (1904 р.)

 

ß

 

АКТИВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОГО РУХУ §50, 51 (І)

 

 

студентський: відзначення ювілеїв: націоналістичний:

- віче у Львові (1901 р.); - «Енеїди» (1898 р.); - «Сокіл» (90-ті рр. ХІХ ст.);

- бойкот Львівському - Івана Франка; - «Січ» (1900 р.);

університету (1902 р.); - Миколи Лисенка - Січові Стрільці (1903 р.);

- збройні сутички (Львів, Київ) - «Пласт» (1911 р.)

з поляками (1910 р.)

 

ß

 

Встановлення зв’язків з Наддніпрянською Україною

УКРАЇНА В ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

(1914 – 1918 рр.)

§1-8 (ІІ), §10-12 (ІІІ)

 

ß

 

1914 р.

Формування українського національного руху

§1, 3 (ІІ), §10 (ІІІ)

 

ß

 

Розкол в суспільстві

 

 

На боці Австро-Угорщини На боці Росії

та Німеччини (Четверний союз) (Антанта)

Західна Україна Наддніпрянська, Південна

 

- ГУР ® ЗУР - «Всеросійський союз земств і міст»

(Кость Левицький); (Симон Петлюра);

- СВУ - «Карпато-руський визвольний комітет»

(Дмитро Донцов); (Володимир Дудикевич)

- Легіон УСС

(Михайло Галущинський,

Григорій Коссак, Степан Шухевич)

 

 

Воєнні дії:

- перемінні успіхи (1914 – 1916 рр.);

- «окопна війна» (1917 р.)

§4-6 (ІІ), §11, 12 (ІІІ)

 

ß

 

РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

 

 

Буржуазна Соціалістична

(ІІ.1917 р.) (Х.1917 р.)

+

УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

(ІІІ.1917 р.)

§9-10 (ІІ), §13 (ІІІ)

 

ß

Рр.

Громадянська війна

§10-38 (ІІ), §13-27 (ІІІ)

Рр.

ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА

 

 

За незалежність: Анархісти За союз із Росією:

- Центральна Рада Нестор Махно - Білогвардійці

(04.03.1917 – 29.04.1918 рр.) (1918 – 1921 рр.) (1917 – 1920 рр.)

Михайло Грушевський §25, 32, 36 (ІІ), §22 (ІІІ) А. Денікін, П.Врангель

УНР §31, 32, 36 (ІІ), §22, 24 (ІІІ)

§10-19, 22, 23 (ІІ), §14-17 (ІІІ)

 

- Гетьман Павло Скоропадський - Червоноармійці

(30.04 – 14.12.1918 р.) УНРР (12.12.1917 – 19.03.1918 рр.)

Українська Держава УСРР (10.03.1919 – 30.01.1937 рр.)

§23-25 (ІІ), §18 (ІІІ) §15, 17-20, 25, 30, 33, 34 (ІІ)

§16, 17, 21-24 (ІІІ)

- Директорія

(14.11.1918 – 10.11.1920 рр.) ß

Симон Петлюра Акт Злуки Радянсько-українська війна

УНР (22.01.1919 р.) (1917 – 1921 рр.)

§26-27 (ІІ), §19, 21 (ІІІ) ß - з ЦР (ХІІ.1917 – ІІІ.1918 рр.);

Соборна держава §19 (ІІ), §17 (ІІІ)

- Євген Петрушевич (22.01-06.11.1919 р.) - з Директорією (ХІІ.1918 – ХІ.1920 рр.)

(13.11.1918 – VІІ.1919 рр.) (ХІ.1920 – ХІ.1921 рр.)

ЗУНР §27 (ІІ), §21 (ІІІ)

§28, 29, 31 (ІІ), §20 (ІІІ)

ß

Іноземна інтервенція:

- Центральні держави ß

(Німеччина, Австро-Угорщина)

§23, 25 (ІІ), §18 (ІІІ);

- Антанта (Англія, Франція)

§26 (ІІ), §19 (ІІІ);

- Польща Þ Радянсько-польська війна

§29 (ІІ), §20 (ІІІ) (І.1919 – ІІІ.1921 рр.)

§29(ІІ), §24 (ІІІ)

ß

ß

Не утворено Ризький мир

незалежну (18.03.1921 р.)

українську національну державу

 

ß

Зберігся поділ України

 

 

В складі Польщі, Румунії, В складі СРСР –

Чехословаччини –

Західна Україна Наддніпрянська, Південна

 

НАДДНІПРЯНСЬКА, ПІВДЕННА УКРАЇНА

(1919 – 1939 рр.)

 

 

ПЕРЕМОГА БІЛЬШОВИКІВ

(1919 – 1921 рр.)

ß

 

- УСРР (10.03.1919 – 30.01.1937 рр.) §30-36 (ІІ), 21-27 (ІІІ)

ß

- в складі СРСР (30.12.1922 – 26.12.1991 рр.) §43, 44 (ІІ)

ß

- УРСР (30.01.1937 – 24.08.1991 рр.) §58 (ІІ)

 

 

+

 

 

ПОЛІТИКА «ВОЄННОГО КОМУНІЗМУ»

(1918 – 1921 рр.)

§30, 33, 34, 41(ІІ)

+

«Червоний терор»

§34, 36 (ІІ)

 

ß

 

Голод (1921 – 1923 рр.)

2-3 млн. чоловік

§42 (ІІ)

 

 

ß

 

 

НОВА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА

(1921 – 1927/1929 рр.)

§42, 45-49 (ІІ)

ß

 

Відбудова господарства

§45, 46 (ІІ)

+

Коренізація (українізація)

§47 (ІІ)

 

 

Але

 

Рр.

Сталінська модернізація України

СТАЛІНСЬКА МОДЕРНІЗАЦІЯ

(1928 – 1937 рр.)

§51-58, 60, 61(ІІ)

 

 

Планова економіка

(«п’ятирічки»)

 

 

В промисловості В сільському господарстві

Індустріалізація колективізація

(1928 – 1937 рр.) ß (1929 – 1933 рр.)

§52, 53 (ІІ) §54, 55, 57 (ІІ)

Диспропорція

додаткове у державному фінансуванні недостатнє

 

ß ß

УРСР стала Голодомор

індустріальним (1932 – 1933 рр.)

центром СРСР 3-5 млн. чоловік

§56 (ІІ)

+

КУЛЬТУРНА РЕВОЛЮЦІЯ

ß

Масові репресії

(1927 – 1938 рр.)

- робітники, селяни;

- інтелігенція;

- військові;

- духовенство;

- члени КП(б)У

§59 (ІІ)

 

ß

 

ГУТАБ

(Головне управління таборами)

ß

 

«Розстріляне відродження»

§59 (ІІ)

 

 

Сталінська Конституція

СРСР (05.12.1936 р.) Þ УРСР (30.01.1937 р.)

«Конституция победившего социализма»

 

ß

 

Монополія ВКП (б) на владу у державі

§58 (ІІ)

ЗАХІДНА УКРАЇНА

(1919 – 1939 рр.)

Долю західноукраїнських земель вирішила

Паризька мирна конференція

(1919 – 1920 рр.)

 

ß

 

Польщі – Східна Галичина, Західна Волинь,Полісся, Холмщина §63 (ІІ)

 

Включені до складу Румунії – Північна Буковина, Південна Бессарабія §65 (ІІ)

 

Чехословаччини – Закарпаття §66 (ІІ)

 

 

ß

 

Незадоволення місцевого населення

 

ß

 

Активізація суспільно-політичного життя

(20-30-ті роки ХХ ст.)

§64, 65, 66 (ІІ)

Зміна політичної ситуації в Європі

(зростає фашистська агресія)

 

 

ß

 

 

Зміна

політичного становища західноукраїнських земель:

 

 

УРСР (Х.1939 р.) – Східна Галичина, Західна Волинь

 

Включені до складу УРСР (VІ-VІІІ.1940 р.) – Північна Буковина, Південна Бессарабія

 

Угорщини (ІІІ.1939 р.) – Закарпаття

ЕКОНОМІКА

 

ПЕРШІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

 

Назва	Роки	Програма	Організатори	Діяльність
РУРП або УРП	1890 – 1926 рр.	- науковий соціалізм (марксизм); - соборність всіх українських земель; - незалежність України	- Іван Франко (1856 – 1916 рр.); - Михайло Павлик (1853 – 1915 рр.); - Микола Ганкевич (1869 – 1931 рр.); - Кирило Трильовський (1864 – 1941 рр.); - Юліан Бачинський (1870 – 1940 рр.); - Володимир Охрімович (1870 – 1931 рр.); - Євген Левицький (1870 – 1925 рр.); - В’ячеслав Будзиновський (1868 – 1935 рр.)	- газети «Народ», «Хлібороб», «Громадський голос»; - участь в австрійському парламенті; - критика народовців та новоерівців; - «Україна поневолена» (1895 р.); - кооперативний рух на селі; - товариство «Січ» (1900 – 1903 рр.); - участь у ГУР, ЗУР (1914 – 1916 рр.); - участь в Українській Національній Раді ЗУНР-ЗОУНР (1918 – 1919 рр.); - УНДП (1899 – 1919 рр.); - УСДП (1899 – 1939 рр.); - УСРП (1926 – 1950 рр.)
УНДП	1899 – 1919 рр.	- автономія українського Коронного краю в складі Австро-Угорщини; - соборність всіх українських земель; - незалежність України	- Іван Франко; - Володимир Охрімович; - Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.)	- газети «Свобода», «Діло»; - критика москвофілів; - участь у ГУР, ЗУР (1914 – 1916 рр.); - організація ЗУНР (1918 – 1919 рр.); - УТП (1919 – 1925 рр.)
УСДП	1899 – 1939 рр.	- австромарксизм; - соборність всіх українських земель; - незалежність України	- Микола Ганкевич; - Юліан Бачинський; - Семен Вітик (1876 – 1937 рр.)	- складова частина СДРП Австрії (1899 – 1918 рр.); - газети «Воля», «Земля і воля», «Робітничий голос», «Вперед», «Праця»; - співпраця з СВУ (1914 – 1918 рр.); - участь у ГУР, ЗУР (1914 – 1916 рр.); - участь в Українській Національній Раді ЗУНР-ЗОУНР (1918 – 1919 рр.); - участь у Соціалістичному Інтернаціоналі (1931 – 1939 рр.); - участь у комуністичних партіях Західної України (30-ті роки ХХ ст.)

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

 

Умови розвитку культури

Позитивні Негативні

- посилення культурних зв’язків між східними та західними землями; АЛЕ - немає власної держави;

- участь народу у політичній та революційній боротьбі; АЛЕ - політичний гніт Російської та Австрійської імперії;

- послаблення національного гніту; АЛЕ - погіршення соціального стану населення;

- формування української інтелігенції; АЛЕ - низький рівень освіти народу

 

	Освіта	Наука
	В складі Росії	В складі Австрії	Історія - Михайло Грушевський (1866 – 1834 рр.) – «Історія України-Русі», «Нарис історії українського народу»; - Олександра Єфименко (1848 – 1918 рр.) – «Історія українського народу»; - Дмитро Багалій (1857 – 1932 рр.) – історія Слобідської України, м. Харкова; - Микола Аркас (1852 – 1909 рр.) – «Історія України-Русі»; - Вікентій Хвойка (1850 – 1914 рр.) – Трипільська, зарубинецька, черняхівська, праслов’янська культури   Мовознавство - Борис Грінченко (1863 – 1910 рр.) – «Словник української мови» (4 томи); - Агатангел Кримський (1871 – 1941 рр.) – «Українська граматика» (3 томи); - Володимир Гнатюк (1871 – 1926 рр.) – фольклористичні, етнографічні дослідження в Західній Україні   Мікробіологія - Данило Заболотний (1866 – 1929 рр.) – дослідження холери та чуми; - Володимир Високович (1854 – 1912 рр.) – дослідження холери та чуми   Ботаніка - Сергій Навашин (1857 – 1930 рр.) – мікологія, порівняльна анатомія; - Володимир Липський (1863 – 1937 рр.) – науковий опис флори Індонезії, Тунісу, Алжиру, Середньої Азії Антропологія Федір Вовк (1847 – 1918 рр.) – археологічні, антропологічні, етнографічні дослідження в Україні
Початкова	- повітові початкові народні училища (однокласні, двокласні); - міські училища; - церковнопарафіяльні школи	загальне обов’язкове початкове навчання для дітей віком від 6 до 14 років
Середня	452 школи (чоловічі та жіночі): - гімназії, прогімназії; - реальні училища; - комерційні училища; - інститути шляхетних дівчат; - професійні училища; - ліцеї	50 шкіл: - гімназії; - ліцеї
Вища	19 вузів: - університети (Харків, Київ, Одеса); - спеціальні інститути; - ліцеї; - академії; - Київські вищі жіночі курси	4 вузи: - університети (Львів, Чернівці); - Львівський політехнічний інститут; - Львівська ветеринарна академія

НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

ТЕАТР НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

Наддніпрянська Україна - Іван Нечуй-Левицький (1838 – 1918 рр.) «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Бурлачка», «Маруся Богуславка»; - Панас Мирний (1849 – 1920 рр.) «Лихі люди», «Повія», «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «За водою», «Голодна воля»; - Михайло Коцюбинський (1864 – 1913 рр.) «Дорогою ціною», «Лялечка», «Fata Morgana»; - Михайло Старицький (1840 – 1904 рр.) «Оборона Буші», «Молодість Мазепи», «Разбойник Кармелюк»; - Марко Вовчок (1833 – 1907 рр.) «Інститутка», «Кармелюк», «Народні оповідання»; - Леся Українка (1871 – 1913 рр.) «Давня казка», «Лісова пісня», «В катакомбах», «Кассандра», «На крилах пісень»; - Олександр Олесь (Кандиба) (1878 – 1944 рр.) збірка поезій «З турботою радість обнялись», драматична поема «По дорозі в казку»; - Володимир Винниченко (1880 – 1951 рр.) «Краса й сила», «Історія Акимового дому», «Чесність з собою», «Рівновага», «Заповіти батьків»; - Микола Чернявський (1868 – 1938 рр.) збірки поезій «Пісні кохання», «Донецькі сонети», «Зорі», переклад «Слова о полку Ігоревім»; - Микола Вороний (1871 – 1938 рр.) «Євшан-зілля»   Західна Україна - Ольга Кобилянська (1863 – 1942 рр.) «Земля», «В неділю рано зілля копала…», «Вовчиха»; - Іван Франко (1856 – 1916 рр.) «Борислав сміється», «Захар Беркут», «Наймичка», «Марійка», «Смерть убивці», «Украдене щастя», «З вершин і низин», «Зів’яле листя»; - Василь Стефаник (1871 – 1936 рр.) «Камінний Хрест», «Новина», «Дурні баби»; - Марко Черемшина (1874 – 1927 рр.) збірки оповідань «Карби», «Село вигибає», «Верховина»; - Лесь Мартович (1871 – 1916 рр.) збірки оповідань «Начитальник», «Хитрий Панько»

Професійні театри: - Єлисаветград, Київ, Чернігів, Харків, Полтава – Марко Кропивницький; - Київ (1907 – 1919 рр.) – Микола Садовський;   Аматорські театри: - Львів – театр «Руської Бесіди» (1864 – 1924 рр.) – Олександр Бачинський, Микола Садовський; - Ужгород, Полтава, Чернігів, Немирів   Автори: - Михайло Старицький (1840 – 1904 рр.) «Тарас Бульба», «Маруся Богуславка», «За двома зайцями», «Не судилось», «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці»; - Марко Кропивницький (1840 – 1910 рр.) «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю, заведе в неволю»; - Іван Карпенко-Карий (1845 – 1907 рр.) «Безталанна», «Наймичка», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Бурлака», «Чумаки»   Актори: - брати Тобілевичі (Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський); - Марія Садовська-Барілотті (Тобілевич); - Марія Адасовська (Заньковецька); - Марко Кропивницький - Михайло Старицький

 

Центральна Рада

(04.03.1917 – 29.04.1918 рр.)

 

Хронологія подій	Особливості розвитку подій
Проголошення ЦР (04.03.1917 р.)   ß Всеукраїнський національний конгрес (06-08.04.1917 р.)   ß   Українізація армії   ß   І Всеукраїнський військовий з’їзд (05-08.05.1917 р.) ß	- Ініціатива ТУП та УСДРП, підтримка політичних, суспільних, культурних, професійних організацій; - звернення ЦР «До українського народу»: підтримка Тимчасового уряду (09.03.1917 р.)   - Голова – М. Грушевський, заступник голови – В. Винниченко; - 900 делегатів обрали склад ЦР (150 чол.), президію ЦР (голова – М. Грушевський, заступники – В. Винниченко, С.Єфремов), утворили Комітет ЦР; - доручили ЦР виробити проект національно-територіальної автономії України ß ЦР перетворилася з київської на загальноукраїнську організацію, вищий законодавчий орган, що керував українським національним рухом   - Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка (ІІІ – VІІ.1917) - 1-й український полк імені Б. Хмельницького (18.04.1917 – 1921 рр.); - 2-й український козачий полк імені П. Полуботка (VІ.1917 – І.1918 рр.); - «Січові стрільці» (1917 – 1919 рр.); - Вільне козацтво (ІV.1917 – ІV.1921 рр.), Гайдамацький курінь (1917 – 1918 рр.)   - 700 делегатів обрали Український генеральний військовий комітет (голова – С. Петлюра), свого представника в складі ЦР (С. Петлюра); - прийняв рішення про мир «без анексій та контрибуцій», негайну національно-територіальну автономію України, українізацію армії
Переговори ЦР з Тимчасовим урядом (16.05 – 03.06.1917 р.) ß   ІІ Всеукраїнський військовий з’їзд (05-10.06.1917 р.)   ß   Переговори ЦР з Тимчасовим урядом (28.06-03.07.1917 р.)	- Делегацію до Петрограду очолив В. Винниченко; - Тимчасовий уряд заборонив автономію України, українізацію армії - Голова – В. Винниченко; - 2308 делегатів обрали Раду Військових Депутатів до складу ЦР (132 чол.); - І Універсал ЦР (10.06.1917 р.) ß утворено Генеральний секретаріат ЦР (15.06.1917 р.), голова – В. Винниченко   - Делегацію до Києва очолив О. Керенський; - постанова Тимчасового Уряду «Про національно-політичне становище України» (03.07.1917 р.) ÞЛипнева криза (03-05.07.1917 р.); - ІІ Універсал ЦР (03.07.1917 р.)

Хронологія подій	Особливості розвитку подій
Жовтнева революція в Петрограді (25-26.10.1917 р.)   ß     Ультиматум РНК Центральній Раді (04.12.1917 р.) ß   Радянсько-українська війна (ХІІ.1917 – ІІІ.1918 р.)	- ЦР придушила збройне повстання більшовиків у Києві (29-31.10.1917 р.); - ІІІ Всеукраїнський військовий з’їзд (02-12.11.1917 р.) Þ - ІІІ Універсал ЦР (07.11.1917 р.); - на Україні продовжували діяти закони та чиновники Тимчасового уряду; ЦР чинила опір більшовикам (ХІ.1917 р.): - проголосила утворення самостійного Українського фронту; - ухилялася від участі у берестейських переговорах Раднаркому з Четверним Союзом; - вела переговори з білогвардійцями щодо утворення Російської федерації; - роззброювала загони Червоної Армії, що воювали з білогвардійцями; - ЦР придушила спробу більшовиків підняти збройне повстання у Києві (29-30.11.1917 р.)   - «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради»: вимога надавати безумовну допомогу більшовикам на Україні (В. Ленін, Л. Троцький); - ЦР відхилила ультиматум (В. Винниченко, С. Петлюра)   - Утворено Південний революційний фронт (ХІІ.1917 – ІІІ.1918 рр.); - І Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові (11-12.12.1917 р.) Þ - УНРР у Харкові (12.12.1917 – 19.03.1918 рр.); - наступ Червоної армії (ХІІ.1917 – І.1918 рр.): Катеринослав (26/12), Маріуполь (31/12), Олександрівськ (03/01), Одеса (05/01), Полтава (06/01), Суми, Конотоп (13-14/01), бій на ст. Бахмач (14-15/01), бій під Крутами (16/01), січневе повстання більшовиків у Києві (16-22/01), Київ (22-27/01), «червоний терор»; - евакуація ЦР з Києва (26.01.1918 р.)
ЦР на берестейських переговорах (ХІІ.1917 – І.1918 рр.) ß Берестейський мир (27.01.1918 р.)   ß   Іноземна інтервенція (Центральні держави)   ß   Державний переворот (29.04.1918 р.)	- Спостерігачі від ЦР закликали не визнавати владу Раднаркому; - Центральні держави не визнавали легітимність ЦР Þ - ІV Універсал ЦР (09.01.1918 р.)   - Центральні держави визнали суверенітет УНР; - УНР зобов’язалася не вступати в союзи проти Центральних держав та надавати їм продовольство; - Німеччина та Австро-Угорщина зобов’язувалися допомогти ЦР у війні з РНК   - Війська Німеччини та Австро-Угорщини зайняли УНР (ІІІ-ІV.1918 р.); - Червона армія відступила з УНР (Брест-Литовський мир, 03.03.1918 р.); - ЦР затвердила григоріанський календар, гривню, герб-тризуб (01.03.1918 р.); - ЦР та Рада Народних Міністрів повернулися до Києва (09.03.1918 р.); - німецьке командування готувало державний переворот: переговори з Євгеном Чикаленком, Миколою Міхновським, Василем Вишиваним (Вільгельм Франц Габсбург-Лотарингський), Павлом Скоропадським (ІV.1918 р.); - німецькі вояки вдерлися на засідання ЦР, заарештували членів Ради Народних Міністрів (28.04.1918 р.); - ЦР затвердила Конституцію УНР (29.04.1918 р.)   - Всеукраїнський з’їзд хліборобів обрав П. Скоропадського гетьманом Þ - УНР ®Українська Держава (29.04 – 14.12.1918 р.)

 

ДИРЕКТОРІЯ УНР

(14.11.1918 – 10.11.1920 рр.)

 

Хронологія подій

Особливості розвитку подій

Утворення Директорії (14.11.1918 р.) ß   Антигетьманське повстання (14.11-14.12.1918 р.) ß Відродження УНР   Акт Злуки (22.01.1919 р.) ß Трудовий конгрес України (23-28.01.1919 р.)   Радянсько-українська війна (ХІІ.1918 – ХІ.1920 рр.) ß Україна під контролем Червоної армії (ІІ-VІІІ.1919 р.)   Україна під контролем Білої армії (ІХ-ХІ.1919 р.)     Наступ Червоної армії (1920 р.) ß Варшавська угода (21.04.1920 р.) Але Радянсько-польське перемир’я (18.10.1920 р.) ß Директорія ß Радянсько-українська війна (ХІ.1920 – ХІ.1921 рр.)

- Засідання соціалістичних партій України в Києві (13.11.1918 р.); - 5 осіб: В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець, П. Андрієвський, А. Макаренко   - Початок повстання: «Січові стрільці» у Білій Церкві (16.11.1918 р.); - зречення П. Скоропадського (14.12.1918 р.)   - Голова Директорії В. Винниченко (14.12.1918 – 13.02.1919 р.); - голова Директорії, диктатор С. Петлюра (13.02.1919 – 10.11.1920 р.); - уряд УНР – Рада Народних Міністрів (склад змінювався 5 разів)   - Попередню угоду про злуку укладено у Фастові (01.12.1918 р.); - Євген Петрушевич увійшов до складу Директорії (І-VІ.1919 р.)   - 400 делегатів ухвалили злуку УНР та ЗУНР, ухвалили «Закон про тимчасову владу в УНР», «Універсал до українського народу», ноту «До народів світу»; - утворено 6 комісій для підготовки законопроектів   - Утворено Український фронт, Українську Червону армію (І-VІ.1919 р.); - Червона армія зайняла Київ (18.01-05.02.1919 р.); - Тимчасовий робітничо-селянський уряд України у Харкові (28.11.1918 – 29.01.1919 рр.); - ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові (06-10.03.1919 р.) Þ - УСРР у Харкові (10.03.1919 – 30.01.1937 рр.); - Раднарком УСРР (ІІ.1920 – ІІІ.1946 рр.); - політика «воєнного комунізму» (1918 – 1921 рр.) ß - Отамани М. Григор’єв, Н. Махно залишили більшовиків (VІ.1919 р.); - Директорія та Галицька армія увійшли до Києва (30.08.1919 р.); - білогвардійці (денікінці) увійшли до Києва (30.08.1919 р.); - «отаманщина» у війську УНР, переговори Петлюри з Польщею Þ - Зятковська угода (06.11.1919 р.) Þ «Акт Злуки»; - «Трикутник смерті» ÞПетлюра втік до Варшави (ХІ.1919 р.); - Перший Зимовий похід військ УНР (ХІІ.1919 – V.1920 рр.)   Участь військ УНР у Радянсько-польській війні (ІV-Х.1920 р.)     Ризький мир (18.03.1921 р.) ÞВаршавська угода     Уряд УНР у вигнанні: Польща, Франція (1920 – 1992 рр.)   Другій Зимовий похід військ УНР (Х-ХІ.1921 р.)

ДИРЕКТОРІЯ УНР

(14.11.1918 – 10.11.1920 рр.)

 

Внутрішня політика

Зовнішня політика

Відновлення УНР та законів ЦР: - поміщицьке землеволодіння; - націоналізація всієї землі; - демократичні права та свободи; - розширено права робітників (профспілки) Але - профспілки розганяли, страйки придушували; - єврейські погроми не розслідували; - планували позбавити виборчих прав поміщиків та буржуазію Урядовці гетьмана Скоропадського владу на місцях планували передати Трудовим радам селян, робітників та трудової інтелігенції     Автокефалія Української Православної Церкви (01.01.1919 р.)

Розширення міжнародних зв’язків: УНР визнали Угорщина, Чехословаччина, Італія, Ватикан, Голландія   Нота «До народів світу» (28.01.1919 р.)   Антанта не визнала Директорію: війна з Антантою (ХІІ.1918 – VІ.1919 р.)   Війна з білогвардійцями (ІХ-ХІ.1919 р.)   Радянсько-українська війна (ХІІ.1918 – ХІ.1921 рр.)   Злука УНР і ЗУНР (І-ХІ.1919 р.) ß Польсько-українська війна (ХІ.1918 – VІІ.1919 рр.) ß Варшавська угода (ІV.1920 р.) ß Радянсько-польська війна (І.1919 – ІІІ.1921 рр.)

 

Варшавська угода

 

Політична, торгівельно-економічна конвенція (21.04.1920 р.)

Військова конвенція (24.04.1920 р.)

- Польща визнає незалежність УНР та владу Директорії (на чолі з Петлюрою); - Польща зобов’язується не укладати міжнародних угод проти УНР; - встановлено міждержавний кордон по р. Збруч: Галичина, Західна Волинь, частина Полісся, Лемківщина, Підляшшя, Посяння, Холмщина в складі Польщі; - гарантія національно-культурних прав українського населення в Польщі та польського населення в УНР; - УНР гарантує право польських землевласників на землю; - в УНР поширено польську грошову одиницю; - залізниці УНР підпорядковані Польщі

- війська Польщі та УНР розпочинають спільні воєнні дії на Україні проти більшовиків; - армія УНР підпорядковується Польщі; - Польща зобов’язується озброїти армію УНР; - УНР зобов’язується забезпечувати польську армію продовольством та житлом

ПІВДЕНЬ РОСІЇ (1917 – 1920 рр.)

 

«Червоний» Південь	«Білий» Південь	«Національний» Південь
Радянські республіки, суб’єкти РРФСР: - УНРР (12.12.1917 – 19.03.1918 рр.); - УСРР (10.03.1919 – 30.01.1937 рр.); - Одеська радянська республіка (18.01-13.03.1918 р.); - Донецько-Криворізька радянська республіка (12.02-19.03.1918 р.); - Таврійська радянська соціалістична республіка (19.03-30.04.1918 р.); - Донська радянська республіка (23.03-04.05.1918 р.); - Кубанська радянська республіка (13.04-30.05.1918 р.); - Чорноморська радянська республіка (13.03-30.05.1918 р.); - Кубансько-Чорноморська радянська республіка (30.05-06.07.1918 р.); - Кримська радянська соціалістична республіка (28.04-26.06.1919 р.)	Область Війська Донського (1786 – ІІІ.1920 рр.)   Всевелике Військо Донське (18.05.1918 – І.1920 рр.)   Біла армія: - Добровольча армія (ХІ.1917 – ІІІ.1920 рр.); - ЗСПР (І.1919 – V.1920 рр.) ß «Звернення до населення Малоросії» (25.08.1919 р.) ß - Харківська область ЗСПР (25.08-12.12.1919 р.); - Київська область ЗСПР (25.08.1919 – І.1920 рр.); - Новоросійська область ЗСПР (25.08.1919 – ІІІ.1920 рр.)   Армія Врангеля (ІV-ХІ.1920р.)	УНР Центральної Ради (07.11.1917 – 29.04.1918 рр.)   Українська Держава Павла Скоропадського (29.04 – 14.12.1918 р.)   УНР Директорії (14.11.1918 – 10.11.1920 рр.)
Кримська народна республіка (ХІ.1917 – І.1918 рр.)
Грузинська Демократична Республіка (V.1918 – ІІІ.1921 рр.)
Політика «воєнного комунізму» (1918 – 1921 рр.): - експропріація, націоналізація, секуляризація Þ - контроль держави над господарством; - єдине державне планування виробництва Þ - об’єднання дрібних підприємств, утворення колгоспів; - ГОЕЛРО (1920 – 1921 рр.) ÞДержплан СРСР (1921 – 1991 рр.); - трудова повинність Þ трудові батальйони, табори примусової праці, «суботники», «недільники»; - торгівля, гроші Þ - карткова система: «Хто не працює, той не їсть»; - продрозкладка, «розкуркулення» Þ - «червоний терор» (комбіди, продзагони, чекісти)	«Білий режим»: - відновлено поміщицьке землеволодіння; - землю селянам – 45 десятин на сім’ю (за викуп); - оренда поміщицької землі – 1/3 врожаю; - податок з селян на утримання армії – 5 пудів зерна з кожної десятини ß «білий терор»

Умови розвитку культури

 

Негативні Позитивні

- революція 1917 р.; АЛЕ - самодержавство;

- громадянська війна 1917 – 1921 рр.; АЛЕ - активізація національної ідеї;

- жорстока класова боротьба; АЛЕ - духовне піднесення в суспільстві;

- еміграція старої інтелігенції; АЛЕ - формування нової інтелігенції;

- надмірна політизація, ідеологізація культури АЛЕ - нові мистецькі стилі та напрямки

(модернізм, авангардизм)

 

Політичні сили	Політика у сфері культури
Центральна Рада (04.03.1917 – 29.04.1918 рр.)	- українські школи, гімназії (53); - план заснування вищих навчальних закладів; - «Головні правила українського правопису» (І. 1918 р.); - «Молодий театр», Київ (Лесь Курбас); - Українська академія мистецтва, Київ (Михайло Бойчук); - цензура Þ В. Винниченко, В. Сосюра, В. Чумак, П. Тичина, Г. Чупринка, М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський; - поширення «Просвіт» (952)
Гетьман Скоропадський (29.04 – 14.12.1918 р.)	- українські школи, гімназії (150); - обов’язкове вивчення української мови, історії, географії; - перший державний український університет (Київ); - другий державний український університет (Кам’янець-Подільський); - історико-філологічний факультет учительського інституту (Полтава); - Українська академія наук, Київ (Володимир Вернадський); - Національна бібліотека Української Держави (Володимир Вернадський); - видавництво книг та підручників української мови (673); - Державний драматичний театр України, Київ (Борис Крживецький); - Вищий музично-драматичний інститут ім. Миколи Лисенка, Київ (Фелікс Блуменфельд); - мережа архівних установ; - перший в Україні пам’ятник Т. Шевченко, Ромни (скульптор Іван Кавалерідзе)
Директорія (14.11.1918 – 10.11.1920 рр.)	- українізація школи; - Українська республіканська капела, 1919 р. Київ (Кирило Стеценко, Олександр Кошиць); - Державний симфонічний оркестр ім. Миколи Лисенка, 1918 р. Київ (Олександр Горілий)

Політичні сили	Політика у сфері культури
Більшовики (ІІ.1919 – 1922 рр.)	- українізація школи; - безкоштовне обов’язкове навчання дітей віком 7 – 16 років (1919 р.); - 7-річні школи: І ступінь – 1-4 класи, ІІ ступінь – 5-7 класи (1920 р.); - професійно-технічні училища, технікуми (665); - Декрет про ліквідацію неписьменності (1919 р.) Þ7 тис. шкіл та гуртків для дорослих, до 50 років (200 тис. осіб); - Масове перевиховання дітей-правопорушників, Антон Макаренко Þколонія ім. М. Горького, с. Ковалівка під Полтавою (1920 – 1928 рр.), дитяча комуна ім. Ф. Дзержинського, Харків (1927 – 1935 рр.)
- реорганізація вищої освіти: вступні іспити, робітфаки (13), плата за навчання, стипендії (1920 р.); - університети перетворено на галузеві навчальні заклади, профільні інститути (38); - Полтавський учительський інститут ® Полтавський інститут народної освіти (1921 р.); - Українська академія наук ®Всеукраїнська академія наук (ВУАН) 1921 – 1936 рр.; - ВУАН поділялася на 3 відділи: історико-філологічний (Дмитро Багалій), фізико-математичний (Микола Кащенко), соціально-економічний (Михайло Туган-Барановський), але еміграція вчених
- «Головніші правила українського правопису» (V.1919 р.); - Державна Правописна Комісія (1925 – 1927 рр.) Þ «Український правопис», «харківський», «скрипниківський» (ІХ.1928 р.); - академічне видання творів Т. Шевченка та І. Франка
- Пролеткульт (1917 – 1932 рр.); - постанова «Про передачу усіх театрів та кінематографів у ведення відділу просвіти» (І.1919 р.); - Державний драматичний театр України ®Перший театр Української Радянської республіки імені Т. Шевченка (1919 – 1920 рр.); - театр-студія «Березіль», 1922 р. Київ ® 1926 р. Харків (Лесь Курбас); - Новий драматичний театр ім. Івана Франка (Гнат Юра), 1920 р. Вінниця ® 1923 р. Харків® 1926 р. Київ; - Державна українська мандрівна капела – «ДУМКА», 1920 р. Київ (Нестор Городовенко); - Державний симфонічний оркестр ім. М. Лисенка ® Республіканський симфонічний оркестр ім. М. Лисенка (1920 р.)
- Українська академія мистецтва ® Інститут пластичних мистецтв, 1922 р. ® Київський художній інститут, 1924 р.; - декрет РНК УСРР «Про знесення з майданів і вулиць пам’ятників, збудованих царям і царським посіпакам» (V.1919 р.) Þ - монументальна пропаганда Þпам’ятники видатним революціонерам (К. Марксу, Ф. Енгельсу, В. Леніну, Я. Свердлову); - агітфільми Þ Всеукраїнський кінокомітет (1919 – 1922 рр.) ®Всеукраїнське фотокіноуправління – ВУФКУ (1922 – 1930 рр.); - агітація та пропаганда Þ клуби, народні будинки, бібліотеки, хати-читальні, сільбуди (15 тис.), агітпоїзди, агітмайданчики, агітпароплави (лекції, концерти, мітинги, брошури, листівки, газети, політичні плакати); - комуністичне виховання через «Просвіти» (4227), але «Просвіти» (1921 р.)
- пропаганда атеїзму: «Закон про відокремлення церкви від держави і школи від церкви» (1919 р.), секуляризація, терор; - підтримка розколу Російської Православної Церкви Þ утворено УАПЦ (1921 р.), Український екзархат РПЦ (1921 р.)

 

Органи влади

 

Законодавчі: Судові: Виконавчий:

- Всеросійський з’їзд Рад - місцеві народні суди; РНК (Володимир Ленін)

робітничих, солдатських - з’їзди місцевих суддів (касація)

та селянських депутатів, Місцеві:

- ВЦВК РРФСР (Михайло Калінін) - губернські ради;

- повітові ради;

- волосні ради

Силові органи влади:

- Робітничо-Селянська Армія (15.01.1918 р.);

- Соціалістичний Червоний Флот (23.01.1918 р.);

- робітничо-селянська м