Проектування елементів та експлуатації ісм

Загальна характеристика ІСМ

В управлінні слід розрізняти процеси інформаційні та організаційні, пов’язані з реалізацією управлінських рішень. Говорячи про автоматизовані системи у сфері економіки, розуміють саме автоматизовані інформаційні системи, призначені для автоматизації інформаційних процесів в економічних галузях. Інформаційна система менеджменту - це різновид інформаційної системи (ІС), її конкретизація щодо області застосування, тобто менеджменту.

Інформаційна система - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

До основних завдань ІС відносять:

· збір інформації з різних джерел;

· реєстрація, оброблення та видача інформації, що характеризує стан виробництва й управління;

· розподіл інформації між керівниками, підрозділами та виконавцями відповідно до їх участі в управлінні.

Структурно ІС складається з таких компонентів:

· вхідна інформація;

· система оброблення інформації;

· вихідна інформація.

Оскільки організації мають різноманітні інтереси і структуру то для їх обслуговування існують різні види інформаційних систем. Ніяка єдина система не може цілком забезпечувати потреби організації у всій інформації. На рис. 2.1. представлені види інформаційних систем, що складають основу організації. На цьому малюнку організація розділена на рівні: стратегічний, управлінський, знання й експлуатаційний, далі розділена на функціональні області типу продажу і маркетингу, виробництва, фінансів, бухгалтерського обліку і людських ресурсів. Системи створюються, щоб обслуговувати ці різні організаційні інтереси.

Організаційні рівні обслуговують чотири головних типи інформаційних систем: системи експлуатаційного рівня, системи рівня знань, системи управлінського рівня та стратегічні системи.

 

Рис. 2.1. Рівні інформаційних систем в організації.

Системи експлуатаційного рівня підтримують операційних менеджерів, стежать за елементарними діями організації типу продажу, платежів, кредитування та ін. Основна мета систем на цьому рівні полягає в тому, щоб відповісти на типові питання і проводити потоки трансакцій через організацію.

Системи рівня знань підтримують працівників знання й оброблювачів даних в організації. Мета систем рівня знань полягає в тому, щоб допомогти діловій фірмі інтегрувати нове знання в бізнес і допомагати організації керувати потоком документів. Системи рівня знань, особливо у формі робочих станцій і офісних систем, сьогодні є найбільш швидко зростаючими додатками в бізнесі.

Системи управлінського рівня розроблені, щоб обслуговувати контроль, управління, прийняття рішень і адміністративні дії середніх менеджерів. Вони визначають, чи добре працюють об'єкти, і періодично сповіщають про це. Наприклад, система управління переміщеннями повідомляє про переміщення загальної кількості товару, рівномірність роботи торговельного відділу і відділу, що фінансує витрати для службовців у всіх філіях компанії, відзначаючи, де фактичні витрати перевищують бюджети.

Системи стратегічного рівня - це інструмент допомоги керівникам вищого рівня, що готують стратегічні дослідження і тривалі тренди у фірмі й у діловому оточенні. Їхнє основне призначення - приводити у відповідність зміни в умовах експлуатації з існуючою організаційною можливістю. Який буде рівень зайнятості через п'ять років? Які тривалі промислові фінансові тренди і де наші підйоми і спади? Які вироби ми повинні робити через п'ять років?

Практично всі різновиди інформаційних систем незалежно від сфери застосування їх включають один і той самий набір компонентів (рис. 2.2.):

· функціональні компоненти;

· компоненти системи опрацювання даних;

· організаційні компоненти.

 

Рис. 2.2. Декомпозиція інформаційної системи менеджменту [6].

 

Функціональна підсистема

Важливим питанням створення ІСМ є визначення її складу та функцій. У складі ІСМ виділяють забезпечувальну та функціональну частину. У функціональній структурі виділяють такі елементи: функціональна підсистема, блок, комплекс задач, задача. Склад функціональних підсистем залежить від прийнятої структуризації управлінських робіт, групування задач, вирішуваних об’єктом автоматизації.

Функціональна підсистема ІСМ - це відносно самостійна частина системи, яка характеризується певним цільовим призначенням, підпорядкованістю, відокремленістю інформаційної бази, методичною спрямованістю результатних показників і вироблених рішень й спеціалізацією робіт апарату менеджерів. В ІСМ виділяють такі головні підсистеми: ІС стратегічного менеджменту, ІС виробничого менеджменту, ІС фінансового менеджменту, ІС маркетингу, ІС управління персоналом. Крім названих, можуть бути виокремлені підсистема обліку та аудиту господарської діяльності, підсистема підприємницької діяльності та інші.

Під функціональними компонентами мають на увазі систему функцій управління - повний набір (комплекс) взаємопов'язаних у часі й просторі робіт з управління, необхідних для досягнення поставлених перед підприємством цілей. Тобто, будь-яка складна управлінська функція розчленовується на ряд більш дрібних задач і зрештою доводиться до безпосереднього виконавця.

Природно, наведені положення підкреслюють не тільки індивідуальний, а й груповий характер функції управління, а практичний результат утворюється не епізодично, а постійно.

Увесь процес управління підприємством зводиться або до лінійного управління підприємством чи його структурним підрозділом, або до функціонального управління. Тому декомпозиція інформаційної системи за функціональною ознакою (рис.2.2.) містить у собі виділення її окремих частин, які мають назву функціональних підсистем (функціональні модулі, бізнес-додатки), що реалізують систему функцій управління. Функціональною ознакою зумовлюється призначення підсистеми, тобто те, для якої сфери діяльності вона призначена і які основні цілі, завдання і функції вона виконує. Функціональні підсистеми істотно залежать від предметної області (сфери застосування) інформаційних систем. Залежно від складності конкретного підприємства кількість функціональних підсистем коливається від 10 до 50 найменувань. Специфічні особливості кожної функціональної підсистеми містяться в так званих «функціональних задачах» підсистеми. Зазвичай управлінський персонал або пов'язує це поняття з досягненням певних цілей, функції управління, або визначає його як роботу, що повинна бути виконана певним способом у певний період. Однак із появою нових інформаційних технологій поняття «задача» розглядається ширше - як закінчений комплекс опрацювання інформації, що забезпечує або видачу прямих керуючих впливів на хід виробничого процесу, або видачу необхідної інформації для прийняття рішень управлінським персоналом. Таким чином, задача повинна розглядатися як елемент системи управління, а не як елемент системи опрацювання даних. Вибір складу функціональних задач функціональних підсистем управління здійснюється звичайно з урахуванням основних фаз управління: планування, організації, мотивації і контролю.

Відповідно до виділених функціональних підсистем та з урахуванням вимог управління і визначається склад задач функціональних підсистем. Наприклад, інформаційна система управління персоналом підприємства може містити такі функціональні підсистеми:

· планування чисельності персоналу підприємства;

· розрахунок фонду заробітної плати персоналу;

· планування та організація навчання персоналу;

· управління кадровими переміщеннями;

· статистичний облік і звітність;

· довідки за запитом. [6].

Система опрацювання даних

Інформаційне забезпечення

Інформаційне забезпечення (ІЗ) - це сукупність методів і засобів розміщення й організації інформації, що включають у себе системи класифікації і кодування, уніфіковані системи документації раціоналізації документообігу та форми документів, методів створення внутрішньомашинної інформаційної бази інформаційної системи. Від якості інформаційного забезпечення значною мірою залежить достовірність і якість прийнятих управлінських рішень.

Інформаційне забезпечення ІСМ є складовою загальнго інформаційного забезпечення сучасних багаторівневих розподілених систем обробки даних на підприємствах і водночас враховує особливості розв'язання задач з управління кадрами. Організація ІЗ залежить від особливостей підприємства і методів управління, від складу об'єктів предметної області, побудови алгоритмів обсягів даних, що використовуються при розв'язанні задач, сукупності ін-формаційних потреб і вимог користувачів системи.

У теорії комп'ютерних систем обробки інформації в ІЗ виділяються: зовнішнє інформаційне забезпечення (система показників предметної області, системи класифікації та кодування, документи) та внутрішнє забезпечення (інформаційна база даних, яка зберігається на машинних носіях).

Зовнішня інформація містить дані про стан зовнішнього середовища підприємства чи закладу, ринок та його інфраструктуру, попит на товари та послуги, поведінку покупців і постачальників, дії конкурентів, чинне законодавство з регулювання ринкових механізмів тощо. Збирання, реєстрація та організація зовнішньої інформації у базі даних - трудомісткий процес, пов'язаний зі значними фінансовими витратами.

Головне призначення внутрішньої інформації - оцінка можливостей підприємства (закладу) з метою встановлення відповідності його ринкових запитів виробничо-ресурсним можливостям. Внутрішня інформація формується на різних рівнях управління підприємством, накопичується у централізованій базі даних (на файл-сервері) і може використовуватися багатьма спеціалістами при виконанні функцій управління.

Процес проектування інформаційного забезпечення ІСМ, з точки зору системи управління організацією, можна розділити на п'ять наступних етапів.

Аналіз системи прийняття рішень. Процес починається з визначення всіх типів рішень, для прийняття яких необхідна інформація, з урахуванням потреб кожного рівня управління і функціональної сфери.

Аналіз інформаційних потреб. Визначається тип інформації, необхідної для прийняття кожного рішення.

Агрегування рішень. Рішення, для прийняття яких потрібна одна і та сама інформація, чи інформація, яка значно перекривається, повинні бути згруповані в одну задачу управління.

Проектування процесу обробки інформації. На даному етапі розробляється реальна система для збору, збереження, передачі і модифікації інформації.

Контроль. Останній, найважливіший етап - це створення і втілення системи, що служить для оцінки інформації, яка надається ІСМ, і що дозволяє розпізнавати і виправляти помічені помилки. Крім того, було б необхідно мати можливість модифікувати ІСМ відповідно до змін ситуації. Потрібно допустити, що проектована система може мати багато недоліків, у тому числі значних. Отже, необхідно визначити, у чому саме вона має недоліки, і створити процедури для їх виявлення і корегування системи з метою їх усунення. Таким чином, варто проектувати систему так, щоб вона була гнучкою і адаптивною.

Основні принципи створення інформаційного забезпечення ІС: цілісність, вірогідність, контроль, захист від несанкціонованого доступу, єдність і гнучкість, стандартизація та уніфікація, адаптивність, мінімізація введення і виведення інформації.

Цілісність інформаційного забезпечення - це здатність даних задовольняти принцип повного узгодження, точність, доступність і достовірне відображення реального стану системи управління організацією.

Вимоги до інформаційного забезпечення ІСМ:

· інформаційне забезпечення має бути достатнім для виконання всіх функцій ІС, які автоматизуються;

· для кодування інформації, яка використовується тільки в цій ІС, мають бути застосовані класифікатори, які вже розроблені вданій системі управління;

· для кодування в ІС вихідної інформації, яка використовується на вищому рівні, мають бути використані класифікатори цього рівня;

· інформаційне забезпечення ІС має бути сумісним з інформаційним забезпеченням систем, які взаємодіють з нею;

· форми документів, які створюються інформаційною системою, мають відповідати вимогам стандартів чи нормативно-технічним документам даної системи управління;

· форми документів і відеокадрів, які вводяться чи коригуються через термінали ІС, мають бути погодженні з відповідними технічними характеристиками терміналів;

· сукупність інформаційних масивів ІС має бути організована у вигляді бази даних на машинних носіях;

· форми подання вихідної інформації ІС мають бути узгоджені із замовником (користувачем) системи;

· терміни і скорочення, які застосовуються у вихідних повідомленнях, мають бути загальноприйнятими;

· у ІС мають бути передбачені необхідні заходи щодо контролю і оновлення даних в інформаційних масивах ІС.

Інформаційний засіб - комплекс упорядкованої, відносно постійної інформації на носіях даних, які описують параметри та характеристики заданої предметної області застосування, і відповідної документації, призначеної для користувачів;

Інформаційний продукт в ІС - це виготовлений інформаційний засіб, який пройшов випробування встановленого вигляду та поставляється як продукція виробничо-технічного призначення для використання в ІС.

Наприклад: словники, довідники підприємств і організацій, товарів, класифікатори, правові інформаційні системи і т. ін.

Позакомп'ютерна (позамашинна) інформаційна база - частина інформаційної бази, яка являє собою сукупність повідомлень, сигналів і документів, призначених для безпосереднього сприйняття людиною без застосування засобів обчислювальної техніки.

Комп'ютерна (машинна) інформаційна база - частина інформаційної бази, що використовується в ІС на носіях даних.

Основним завданням організації інформаційної бази є визначення потрібної кількості баз даних і оптимального розподілу інформації між ними.

Формалізований опис управління інформацією відбувається ще до побудови ІСМ і служить для перекладу різноманітної управлінської інформації з природної мови на формалізовану мову ЕОМ, або, кажучи інакше, для побудови комп'ютерної моделі УІ.

Основними елементарними засобами формалізованого опису управлінської інформації є класифікація і кодування.

Мета класифікації і кодування - впорядкування і взаємне узгодження різних предметів, понять, властивостей та інших елементів інформації.

Класифікація і кодування - обов'язковий етап створення комп'ютерної моделі інформаційної бази менеджменту підприємства, основа створення БД, основний засіб формалізованого опису управлінської інформації, який є обов'язковим у створенні та ефективному використанні ІСМ.

Ієрархічний метод класифікації управлінської інформації передбачає попереднє визначення послідовності ознак класифікації.

Ієрархічний метод класифікації найкращим чином пристосований для ручної обробки інформації. Недоліком ієрархічного метода класифікації є жорсткість структури, у якій зафіксовані усі ознаки та їх послідовність, оскільки зміна хоча б однієї ознаки приводить до необхідності перерозподіляти класифікаційні угрупування.

Фасетний метод класифікації управлінської інформації передбачає, що початкова множина інформаційних одиниць УІ може незалежно поділяться на класифікаційні угрупування, щоразу з використанням однієї конкретної ознаки з можливих ознак.

Кодування - це засіб для позначення результатів класифікації. Кодування означає створення і присвоєння коду класифікаційному угрупованню та об'єкту класифікації. Код - знак чи сукупність знаків, узятих для позначення класифікаційного угрупування і об'єкта класифікації. Код може включати цифри, чи букви, або бути буквено-цифровим.Алфавіт (чи азбука) коду- система знаків, які використовуються для створення коду.

Кодування пов'язане з класифікацією. Матеріальним вираженням класифікації і кодування є класифікатор. Класифікатор - офіційний документ, що представляє собою систематизований перелік назв і кодів класифікаційних угруповань чи об'єктів класифікації.

Використання кодів дозволяє значно скоротити процеси автоматизованої обробки інформації в ІСМ.

Система кодування - сукупність методів і правил позначення об'єктів заданої множини.

Методи кодування пов'язані з методами класифікації.

Метод послідовного кодування на основі ієрархічної класифікації використовується для кодування об'єктів за сукупністю ознак. У кожній гілці ієрархічної класифікації використовується своя сукупність ознак у певній послідовності. Тому код, який позначає наступний рівень залежить від коду попереднього рівня.

Паралельне кодування на основі фасетної класифікації. Якщо для позначення кожної окремої ознаки незалежно від інших ознак класифікації використовується один, два чи декілька розрядів коду, то такий метод кодування сукупності ознак називається паралельним.

Оптимальне використання кодів дозволяє значно скоротити обсяги інформації і швидкість їх обробки на усіх етапах технологічного процесу автоматизованої обробки даних, тому питанням розробки раціональних класифікаторів під час проектування ІСМ приділяється значна увага.

У даному курсовому проекті для створення бази даних працівників підприємства використаємо паралельне кодування на основу фасетної класифікації управлінської інформації.

 

Програмне забезпечення

Програмне забезпечення - це комплекс програм, який дозволяє засобами обчислювальної техніки вирішувати різноманітні завдання, які постають перед менеджерами. Воно реалізує апаратні можливості технічних засобів, визначає універсальність та ефективність застосування комп'ютерів, перетворює їх з ЕОМ в інформаційно-пошукові системи, операції обчислення в яких складають лише 15-20% усього обсягу робіт.

Програмне забезпечення ІСМ - це інструментарій, який дає змогу повно та ефективно опрацьовувати інформацію на автоматизованих робочих місцях. Воно повинно бути адаптивним і гнучким.

Сучасне програмне забезпечення має зручний, інтуїтивно зрозумілий "дружній" інтерфейс - зв'язок з користувачем. Це означає, що функціональні можливості програми розкриваються переліком процедур опрацювання даних, організованих у відповідні опції меню. Сучасні програмні продукти надають менеджеру нерегламентований доступ до всіх ресурсів. Вони забезпечують розв'язування задач за їх постановкою і початковими даними, а синтез програм виконується автоматично. Програмне забезпечення поділяють на загальносистемне, спеціалізоване і прикладне.

Загальносистемне програмне забезпечення - це комплекс програмних засобів, які використовуються для проектування й експлуатації будь-якого АРМ. До нього відносять широкий спектр службових програм, які дозволяють спеціалізованим і прикладним програмам використовувати можливості технічних засобів, налагоджуватися під їхні особливості. До цього класу належать операційні системи, сервісні програмні засоби, які надають користувачеві додаткові можливості щодо обслуговування дисків, спрощують інтерфейс прикладних програм. Найбільш поширеною операційною системою на сьогодні є система Windows.

Спеціалізоване програмне забезпечення орієнтоване на функції опрацювання даних, які реалізує менеджер на своєму АРМ. Воно призначене для адаптації та розширення можливостей загальносистемного програмного забезпечення і містить текстові редактори та процесори, табличні процесори, системи управління базами даних.

Текстові редактори і процесори - це засоби роботи з текстами, які мають структуру документа. Можливості цього класу програмних продуктів дуже широкі - від засобів формування невеликих документів до видавничих систем, які повністю готують інформацію для видання друкарським способом.

Табличні процесори - це програмні засоби універсального опрацювання числової інформації, внутрішнє середовище яких організоване у вигляді таблиці. Документи, розроблені засобами табличних процесорів, є динамічними. Це означає, що після вводу нового початкового значення виконується перерахунок усіх формул, пов'язаних із зміненим значенням. Динамізм електронних таблиць робить їх найкращим засобом для виконання поточних розрахунків, які часто на практиці мають ітераційний характер. Табличні процесори мають потужні засоби для вирішення як рутинних, так і евристичних задач, графічної ілюстрації даних і результатів розрахунку. Для виконання типових розрахунків табличні роцесори мають набір вбудованих функцій, зокрема фінансових, статистичних, баз даних і масивів. Останні версії табличних процесорів мають засоби для детермінованого і стохастичного моделювання економічних процесів, виконання статистичного, дисперсійного, кореляційного і регресійного аналізу.

Системи управління базами даних (СУБД ). Бази даних - це логічна сукупність даних, яка зберігається в структурованій формі на машинних носіях і призначена для багатофункціонального використання. Кращими на сьогодні визнано реляційні бази даних, інформація в них подається у вигляді таблиць, між якими можна встановлювати тимчасові логічні зв'язки.

СУБД - це комплекс програм, які є інструментальними засобами опрацювання баз даних, їх головними функціями є створення й оновлення баз даних, виконання пошуку інформації, її впорядкування, формування звітних документів.

Для спрощення процесу формування власної інформаційної системи сучасні СУБД доповнюють засобами автоматизації програмування: створення реляційних запитів за зразком, генерування звітів, документування текстів програм тощо.

Прикладне програмне забезпечення - це програмні засоби, орієнтовані на реалізацію його конкретних задач. Зокрема, для аналізу ефективності інвестицій, а відтак вироблення інвестиційного плану проекту з урахуванням різних умов взаємодії окремих стадій проекту, розроблена комп'ютерна система Project Expert.

Для ефективного складання оптимальних календарних планів і подальшого здійснення моніторингу розробленого проекту менеджер з планування може скористатися такою програмою управління інвестиційними проектами як Sure 7rack Project Manager, COMFAR, Альт-Інвест та низка інших програмних продуктів. Вони пропонують засоби формування календарного плану проекту, його представлення у вигляді таблиць і графіків, планування матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Використання програм такого класу робить роботу менеджерів динамічною та обґрунтованою.

Розглянуті різноманітні програмні засоби складають програмне забез­печення ІCM. Воно є зв'язуючою ланкою системи "користувач-персональний комп'ютер", призначенням якої є опрацювання економічної інформації засобами програмно-технічного комплексу. Тому особлива роль у цій системі належить технічному забезпеченню.

Технічне забезпечення

Технічне забезпечення - система технічних засобів, які виконують операції маніпулювання даними. Сюди відносять засоби обчислювальної техніки різних класів і потужностей, периферійні технічні засоби, а також засоби телекомунікацій. До технічного забезпечення висуваються вимоги надійності, ефективності та ергономічності (зручності у використанні).

Для опрацювання інформації на робочому місці використовуються персональні комп'ютери. Персональний комп'ютер (ДК) - це невелика і повна комп'ютерна система, центральний блок обробки даних якої складається з однієї інтегральної схеми - мікропроцесора. Призначений він для опрацювання текстової, числової та графічної інформації. Відповідно до потреб менеджера ПК доповнюють необхідними периферійними засобами.

Програми і дані зберігаються в пам'яті комп'ютера. За способами ви­користання і швидкістю звертання вона поділяється на такі чотири класи: постійна, оперативна, дискова та буферна. Постійна пам'ять зберігає програми завантаження і тестування комп'ютера і не підлягає оновленню. Оперативна пам'ять зберігає активізовані програми та дані протягом сеансу роботи. Для комп'ютерів різних класів обсяг оперативної пам'яті сягає декількох гігабайт (Гб). Дискова пам'ять призначена для тривалого зберігання інформації, її ємність сягає 300 Гб. Для зберігання інформації використовують нагромаджувачі на гнучких і жорстких дисках. Сучасні комп'ютери обладнують надшвидкісною буферною пам'яттю, яка суттєво підвищує швидкодію комп'ютера. Обсяг буферної пам'яті становить 512-1024 Кбайт.

Периферійні засоби - це засоби вводу-виводу інформації, які приєднують до ПК. Усі периферійні засоби, які використовуються в ІСМ поділяють на засоби взаємодії користувача й комп'ютера, передачі даних та їх зберігання. Для організації взаємодії користувача з комп'ютером використовують засоби введення, відображення та виведення даних. Для введення інформації використовують клавіатуру, мишу і сканер. Клавіатура є найпоширенішим засобом вводу текстової та цифрової інформації. Миша - це невеликих розмірів маніпулятор, переміщення якого на поверхні спеціальної підставки або столу змінює положення курсору на екрані дисплея. Вона спрощує взаємодію користувача з програмою, дозволяє пришвидшити роботу в 2-3 рази. Сканер - засіб оптичного вводу текстової та графічної інформації.

Для відображення інформації використовують дисплеї. Ці засоби візуалізації процесу опрацювання даних характеризуються такими параметрами, як розмір по діагоналі (14"-25"), розподільча здатність, кольорові можливості, швидкість оновлення зображення (60-150 Гц) та його якість. Ергономічні характеристики дисплея помітно впливають на продуктивність роботи менеджера.

Засоби виведення інформації поділяють на два класи: засоби виведення на папір і на машинні носії. Найчастіше для друку (виведення на папір) використовують принтери трьох класів: матричні, струменеві та лазерні формату АЗ і А4. Якість друку матричних принтерів залежить від кількості голок друкуючої головки: простіші принтери мають 9 голок, кращі - 24, є принтери з 48 голками. Швидкодія матричних принтерів невисока - 60-300 с на сторінку. Струменеві принтери забезпечують якісний друк, однак їх швидкість друку теж невисока - до 200 с на сторінку. Лазерні принтери мають найвищу якість і швидкість друку як чорно-білих, так і кольорових документів від 5 до 25 с на сторінку.

Передачу інформації в обчислювальних мережах виконують такі телекомунікаційні засоби, як модем і факс-модем, а самі комп'ютери об'єднують в обчислювальні мережі. Модем - це засіб передачі інформації за допомогою телефону. Він перетворює електронні сигнали в аналогові або навпаки (модулює або демодулює) для передачі їх лініями телефонного зв 'язку від модему одного комп'ютера до модему іншого комп'ютера. Факс-модем - це пристрій, який передає файли або факсимільні зображення мережевими засобами або телекомунікаціями на інший комп'ютер або телефаксний апарат.

Для зберігання невеликих обсягів інформації (до 1,4 Мб) використовують дискети (гнучкі диски). Запис і зчитування інформації виконують нагромаджувачі на гнучких дисках. Швидке виведення великих обсягів інформації забезпечують стримери - засоби резервного копіювання інформації з жорсткого диску па касети з магнітною стрічкою. Для зберігання великих обсягів інформації - до 800 Мб використовують компакт-диски (CD-R та CD-RW). Для зберігання ще більшої кількості даних (до 9,2 Гб) використовуються DVD-накопичувачі (DVD-R та DVD-RW). Останнім часом все більшого попиту набувають зручні в користуванні, надійні та невеликі за розміром флеш- та мультимедіа-картки (128 Мб - 3 Гб).

На автоматизованих робочих місцях широко використовують засоби організаційної техніки. До цієї групи належать копіювальні та брошурувальні засоби, захист екрани, кейси для дискет тощо. Найкращий захист дають скляні поляризаційні фільтри.

Вибираючи технічні засоби, потрібно виходити із тих функцій, які виконуватимуться на конкретному автоматизованому робочому місці, обчис­лювальних потужностей, потрібних для їхньої реалізації, та обсягу інформаційних потоків на конкретному робочому місці.

У своїй сукупності комп'ютер і периферійне обладнання утворюють апаратні засоби мікропроцесорної обчислювальної техніки, але це лише зручна технічна основа АРМ, які формують ІСМ. Лише ефективне поєднання технічного, програмного та інформаційного забезпечення надає можливості для якісного та своєчасного задоволення інформаційних потреб менеджерів.

 

Організаційна підсистема

Організаційне забезпечення - сукупність заходів і методів, спрямованих на погоджене та раціональне функціонування ресурсів ІСМ та кожного АРМ, їхньої інформаційної взаємодії. Умовою доброї організації є повна і своєчасна поінформованість менеджера, наявність планів і нормативних документів, які можуть зберігатися, в пам'яті ПК. Нові технології опрацювання даних та інформаційної взаємодії менеджерів повинні бути відображені і посадових інструкціях. Системний підхід до автоматизації управлінської діяльності передбачає нову іформаційно-комунікативну практику, основою якої є локальна обчислювана мережа.

Проект ЛОМ розробляють з урахуванням організаційної структури підприємства, технології ЛОМ і кількість точок комп’ютеризації, визначеним завданням на проектування.

Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ) - об'єднання ІСМ шляхом підключення їх до єдиного моно каналу. Мета створення ЛОМ - інтенсифікація інформаційної взаємодії працівників, краще використання технічних і програмних засобів, раціональна організація інформаційних потоків на підприємстві.

Елементи ЛОМ - це сервери, бездискові і робочі станції. Сервери - найпотужніші комп’ютери мережі, які надають послуги і ресурси користувачів мережі. Як правило, в ЛОМ є файл-сервер, модем- сервер, принтер-сервери, сервер електронної пошти. Робочі станції - персональні комп’ютери, які мають доступ до ресурсів обчислюваної мережі. Бездискові робочі станції - робочі місця, обладнані мінімальним набором апаратних засобів для забезпечення роботи в мережі. На цих робочих місцях виконується лише нагромадження даних і візуалізація інформаційно-обчислювальних робіт, виконаних комп’ютерами мережі.

 

- Персональний комп'ютер (робоча станція)

 

- Модем

 

- Сканер

 

- Принтер

 

- Бездискова робоча станція

 

-Копіювальний засіб

-Плоттер (графопобудовувач)

 

Рис.2.3. Умовні позначення технічних засобів

Технологія ЛОМ - це спосіб просторового розташування її елементів. Найпоширенішими сьогодні є п’ять видів технологій: шинна, зіркова, кільцева, деревовидна, сніжинка.

Режим мережевого терміналу дає менеджеру доступ до інформаційних, програмних та обчислювальних ресурсів ЛОМ, однак, власних засобів для опрацювання даних таке робоче місце не має. У цьому режимі функціонують без дискові станції. Режим інтелектуального терміналу надає доступ до всіх ресурсів мережі, а також має власні ресурси для опрацювання та виведення даних. Обидва режими передбачають інтенсивну інформаційну взаємодію менеджерів у рамках ЛОМ

 

 

Директор

Секретар

Головний бухгалтер

Заступник дир. з екон. питань

Заступник дир. з комерційних питань

Бугалтерія

Головний інженер

Відділ гол. механіка

Заступник дир. з виробництва

Відділ гол.технолога

Відділ виробництва

Планово-економічний відділ

Відділ постачання

Відділ збуту

Диспетчерська служба

Відділ охорони праці

Відділ праці і зарплати

Конструкторсько-технологічне бюро

Юрист

Системний адміністратор

Відділ кадрів

 

Рис. 2.4. Організаційна структура деревообробного підприємства «Ківерцівського ЛГ»

 

Пропозиції щодо режиму функціонування та розподілу технічних засобів подаються у вигляді таблиці.

Розподіл технічних засобів. Таблиця 2.1.

№ з/п	Посада і категорія спеціаліста	Функції спеціаліста	Режим функціо-нування АРМ	Технічні засоби та їх характери­стики
	Директор	Вибір стратегії розвитку компанії	Мереже-вий	Бездискова станція
	Секретар	Виконання технічних функцій по забезпеченню роботи керівника	Інтелек­туальний	Комп’ютер, бага­тофункціона­льний пристрій, факс, модем
	Юрист	Контроль за різного роду контрактами	Мереже-вий	Бездискова станція
	Головний бухгалтер	Організовує та контролює складання розрахунків щодо використання прибутків, затрат на виробництво, платежів до бюджету, своєчасність і правильність складання звітності	Інтелек-туальний	Комп’ютер
	Бугалтер	Бухгалтерський облік і нарахування зарплати	Інтелек-туальний	Комп’ютер, принтер, сканер
	Заступник директора з виробництва	Керівництво технологічними та виробничими процессами	Інтелек­туальний	Комп’ютер
	Головний інженер	Забезпечує ефективність проектних рішень, своєчасну і якісну підготов­ку в-ва, технічну експлуа­тацію, ремонт і модернізацію устаткування	Інтелек­туальний	Комп’ютер
	Системний адміністратор	Підтримання інформаційної безпеки в організації	Інтелек­туальний	Комп’ютер
	Провідний конструктор	Розробка креслень залізобетонних, металевих, дерев'яних конструкцій	Інтелек­туальний	Комп’ютер, плоттер
	Спеціаліст відділу постачання	Організація та контроль поставок	Інтелек­туальний	Комп’ютер, принтер, факс
	Спеціаліст відділу збуту	Контроль за своєчасністю поставок та відвантажень	Інтелек­туальний	Комп’ютер, принтер, факс сканер
	Головний економіст	Керує науково-економічним та організаційно-економічним забезпеченням діяльності підприємства	Інтелек­туальний	Комп’ютер
	Обліковець заробітної плати	Нарахування заробітної плати працівникам	Інтелек­туальний	Комп’ютер, принтер
	Інспектор з кадрів	Ведення даних по персоналу	Інтелект-туальний	Комп’ютер