Національний лісотехнічний університет України

Національний лісотехнічний університет України

Інститут екологічної економіки

 

 

Кафедра екологічної економіки

 

Бази даних і системи управління ними

Курсовий проект з дисципліни

«Інформаційні системи в менеджменті»

Виконала:

Студ. групи Мод-42

Лис І.О.

Прийняла:

Кушнір Ю.В.

 

 

Львів-2011

Зміст

Анотація. 3

Вступ. 4

РОЗДІЛ 1. БАЗИ ДАНИХ І СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НИМИ.. 5

1.1.... Поняття бази даних та їх характеристика. 5

1.2.... Проектування бази даних. 7

1.3.... Використання баз даних у роботі підприємства. 10

Висновок до розділу 1. 15

РОЗДІЛ 2. ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ІСМ 16

2.1.Загальна характеристика ІСМ.. 16

2.2. Функціональна підсистема. 19

2.3. Система опрацювання даних. 21

2.3.1. Інформаційне забезпечення. 21

2.3.2. Програмне забезпечення. 26

2.3.3. Технічне забезпечення. 28

2.4. Організаційна підсистема. 31

2.5 Опис процесу реалізації задач. 38

2.6. Особливості роботи спеціаліста в умовах ІСМ.. 43

2.7. Аналіз економічної ефективності створення ІСМ на підприємстві 44

2.8. Розрахунок економічної ефективності комп’ютеризації 46

Висновки до розділу 2. 51

Висновки. 52

Список використаної літератури. 53

ДОДАТКИ.. 54

Анотація

В даному курсовому проекті розкриваються поняття бази даних, їх характеристика, методи проектування, а також вказані переваги електроних баз даних, способи застосування бази даних у роботі підприємства.

Система управління базами даних надає повний контроль над процессом визначення даних, їх обробкою та використанням. Система управління базами даних також істотно полегшує обробку великих об’ємів інформації, які зберігаються в багаточисленних таблицях.

 

 

Ключові слова: інформація, дані, таблиця, бази даних, система управління базою даних.

 

 

Аnnotation

In this course project the concepts of database open up their description, planning methods, and also indicated advantages of електроних databases, methods of application of database in-process enterprise.

Control system by the bases of data gives complete control over процессом determination of data, by their treatment and use. Control system by the bases of data also substantially facilitates treatment of large volumes of information, that is kept in numerous tables.

 

 

Keywords: information, information, table, databases, database management system.

Вступ

 

Система управління базами даних надає повний контроль над процессом визначення даних, їх обробкою та використанням. Система управління базами даних також істотно полегшує обробку великих об’ємів інформації, які зберігаються в багаточисленних таблицях.

Відсутність необхідності рукописним способоим розмножувати документи, відслідковувати переміщення паперових документів всередині організації, контролювати порядок передачі конфіденційної інформації, істотним образом знижує трудовитрати менеджерів. Наскрізний автоматичний контроль виконання на всіх етапах роботи з документами кардинально підвищує якість роботи виконавців, робить терміни підготовки документів більш прогнозованими і керованими.

Спільне використання систем електронного діловодства і сховищ інформації дозволяє систематизувати і поєднувати інформацію, що полегшує її аналіз і складання звітів. Системи електронного діловодства і документообігу можуть сприяти створенню нової організаційної культури в органах влади, зробивши роботу державних службовців більш легкою, цікавою і значимою. Інформаційні технології дозволяють державним службовцям працювати не тільки над виконанням внутрішньо-відомчих задач, але і спільними зусиллями вирішувати більш широкий спектр державних проблем.

Саме тому ефективність управління підприємствами й організаціями не в останню чергу залежить від коректного розв’язку задач оперативного і якісного формування електронних документів, контролю їхнього виконання, а також продуманої організації їх збереження, пошуку і використання. Метою написання курсової роботи є вивчення теоретичних основ щодо баз даних та інформаційно-пошукових системам та практичне застосування для оптимізації документообігу підприємства.

Предметом курсової роботи виступає процес використання баз даних та

інформаційно-пошукових систем в роботі з документами.

РОЗДІЛ 1.

БАЗИ ДАНИХ І СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НИМИ

Проектування бази даних.

Проектування баз даних є складним творчим процесом, успішне здійсненняякого вимагає від виконавця високого рівня сформованості основнихприйомів розумової діяльності – аналізу, синтезу, порівняння,абстрагування й узагальнення. Для успішного, свідомого і творчого використання інструментарію, що надається сучасними інформаційними технологіями опрацювання даних, спеціалісту необхідні глибокі знання теоретичних основ, на яких ґрунтуються ці технології, вміння досліджувати предметну галузь і проблемне середовище створюваного банку інформації, а не тільки володіння прийомами роботи з певним програмним засобом. Перед тим як створювати таблиці, форми та інші об'єкти, потрібно задати структуру бази даних. Добра структура бази даних є основою для створення адекватної вимогам, ефективної бази даних. Сам процес проектування бази даних являє собою складний процес проектування відображення опису предметної області у схему внутрішньої моделі даних. Перебіг цього процесу є послідовністю більш простих процесів проектування менш складних відображень. Ця послідовність у процесі проектування весь час уточнюється, вдосконалюється таким чином, щоб були визначені об'єкти, їх властивості та зв'язки, які будуть потрібні майбутнім користувачам системи. Одним із найскладніших етапів у процесі проектування бази даних є розробка таблиць, тому що результати, які повинна видавати база даних (звіти, вихідні форми тощо), не завжди дають повне уявлення про структуру таблиці. У разі проектування таблиць зовсім не обов'язково використовувати систему управління базою даних. Спочатку краще розробити структуру на папері. Архітектурно система управління базою даних складається з двох великих компонент. За допомогою мови опису даних створюються описи елементів, груп та записів даних, а також взаємозв'язки між ними, які, як правило, задаються у вигляді таблиць. В залежності від конкретної реалізації, мову опису даних поділяються на мову опису схеми бази даних та мову опису підсхем бази даних. Слід особливо зазначити, що мова опису даних дозволяє створити не саму базу даних, а лише її опис. Бази даних містять різні об’єкти, але основними об’єктами будь-якої бази даних є її таблиці. По-перше, в таблицях зберігаються всі дані, які містяться в базі. По-друге, таблиці зберігають структуру бази (поля, їх типи і властивості). У кожній з таблиць є ключове поле, дані в якому повторюватися не можуть. Відношення між таблицями встановлюють зв’язок між даними, які знаходяться в різних таблицях бази даних. Вони визначаються відношеннями між групами об’єктів відповідного типу. Зміст створення реляційних зв’язків між таблицями полягає, з одного боку, в захисті даних, з іншого - в автоматизації внесення змін одночасно в декілька таблиць при змінах в одній таблиці. Якщо структура бази даних добре продумана, поля розподілені за базовими таблицями, ключові поля і типи міжтабличних зв’язків правильно вибрані, і ці зв’язки встановлені, то можна вважати, що в цілому базу даних створено. Така основа дає можливість легко працювати з іншими об’єктами бази даних, тобто формувати запити, створювати різні типи форм, звітів. Система управління базою даних Microsoft Access надає дуже зручні засоби створення об’єктів. Тому розробка таблиць, визначення властивостей полів не викликає значних проблем. Причому при створенні таблиць рекомендується працювати в режимі Конструктора, а при розробці форм і звітів краще користуватися автоматизованими засобами, які надають Майстри. В основі організації бази даних є модель даних, яка визначає правила, у відповідності з якими структуруються дані. За допомогою моделі представляється велика кількість даних і описуються взаємно зв’язки між ними. Найбільш поширені такі моделі даних: ієрархічна, сітьова, реляційна. В ієрархічній моделі зв'язок даних "один до одного" (1:1) означає, що кожному значенню (екземпляру) елемента даних А відповідає одне і тільки одне значення, пов'язаного з ним елемента В. Наприклад, поміж такими елементами пар даних, як код готової продукції і її найменуванням є вищезазначений зв'язок, так як тільки кожному коду продукції відповідає одне її найменування. [2]

Факультет

Диканат

Кафедра

Курс

Група

Студент

Викладач

Дисципліна

Рис. 2.1. Приклад ієрархічної структури моделі даних [1] В сітьовій моделі зв'язок "один до багатьох" (1:В) означає, що значенню елемента А відповідають багато (більше одного) значень, пов'язанню з ним елементів В. Наприклад, поміж елементами даних "код виробу" (елемент А) і "кодом матеріалів" (елементи В) існує такий взаємозв'язок бо на виготовлення одного виробу використовується багато різних матеріалів. [2]

Факультет

Диканат

Кафедра

Курс

Група

Студент

Викладач

Дисципліна

Рис. 2.2. Приклад сітьової моделі даних [1] В реляційній моделі зв'язок "багатьох до багатьох" (В:В) указує на те, що декільком значенням елементів даних А відповідає декілька значені елементів даних В. Наприклад, поміж елементами даних "код операції технологічного процесу" і "табельний номер працівника" існує зазначені взаємозв'язок, так як багато операцій технологічного процесу можуть виконувати різні працівники (табельні номери) і навпаки. [2]

 

Висновок до розділу 1

В першому розділі курсової роботи були розглянуті теоретичні засади створення та використання баз даних і зроблені наступні висновки: Основним об'єктом, який, з одного боку, визначає діяльність органів державного управління, а з іншого — відображаює і фіксуює результати цієї діяльності, є документ. Організація роботи з документами — важлива частина процесів керування і прийняття управлінських рішень. Тому інформаційні технології підтримки діяльності органів державного управління повинні надавати ефективні і гнучкі засоби роботи з цим об'єктом на всіх етапах його життєдіяльності. Відомі два підходи до організації інформаційних масивів: файлова організація та організація у вигляді бази даних. Файлова організація передбачає спеціалізацію та збереження інформації, орієнтованої, як правило, на одну прикладну задачу, та забезпечується прикладним програмістом. Електронні таблиці та текстові документи є чудовими засобами для вирішення так званих “однокористувачевих” задач, але вони погано корисні в якості шаблонів для простих форм вводу інформації,фле,якщо вам необхідно провести комплексну перевірку даних, то тут їх функцій явно недостатньо. Але, якщо з розширенням бізнесу починає збільшуватись кількість співробітників, що вводять у комп’ютер закази, то без бази даних вам необійтись. Так само електронна таблиця може використовуватись на великих підприємствах для підготовки співробітникам звітів про свої витрати,але для створення загальної бухгалтерської звітності ці дані все одно повинні збиратися у базі даних. Коли виникає необхідність колективного використання інформації, справжня система управління базами даних дає можливість захищати інформацію від несанкціонованого доступу так, що право переглядати дані або вносити в них зміни отримують тільки відповідні користувачі.

РОЗДІЛ 2.

Загальна характеристика ІСМ

В управлінні слід розрізняти процеси інформаційні та організаційні, пов’язані з реалізацією управлінських рішень. Говорячи про автоматизовані системи у сфері економіки, розуміють саме автоматизовані інформаційні системи, призначені для автоматизації інформаційних процесів в економічних галузях. Інформаційна система менеджменту - це різновид інформаційної системи (ІС), її конкретизація щодо області застосування, тобто менеджменту.

Інформаційна система - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

До основних завдань ІС відносять:

· збір інформації з різних джерел;

· реєстрація, оброблення та видача інформації, що характеризує стан виробництва й управління;

· розподіл інформації між керівниками, підрозділами та виконавцями відповідно до їх участі в управлінні.

Структурно ІС складається з таких компонентів:

· вхідна інформація;

· система оброблення інформації;

· вихідна інформація.

Оскільки організації мають різноманітні інтереси і структуру то для їх обслуговування існують різні види інформаційних систем. Ніяка єдина система не може цілком забезпечувати потреби організації у всій інформації. На рис. 2.1. представлені види інформаційних систем, що складають основу організації. На цьому малюнку організація розділена на рівні: стратегічний, управлінський, знання й експлуатаційний, далі розділена на функціональні області типу продажу і маркетингу, виробництва, фінансів, бухгалтерського обліку і людських ресурсів. Системи створюються, щоб обслуговувати ці різні організаційні інтереси.

Організаційні рівні обслуговують чотири головних типи інформаційних систем: системи експлуатаційного рівня, системи рівня знань, системи управлінського рівня та стратегічні системи.

 

Рис. 2.1. Рівні інформаційних систем в організації.

Системи експлуатаційного рівня підтримують операційних менеджерів, стежать за елементарними діями організації типу продажу, платежів, кредитування та ін. Основна мета систем на цьому рівні полягає в тому, щоб відповісти на типові питання і проводити потоки трансакцій через організацію.

Системи рівня знань підтримують працівників знання й оброблювачів даних в організації. Мета систем рівня знань полягає в тому, щоб допомогти діловій фірмі інтегрувати нове знання в бізнес і допомагати організації керувати потоком документів. Системи рівня знань, особливо у формі робочих станцій і офісних систем, сьогодні є найбільш швидко зростаючими додатками в бізнесі.

Системи управлінського рівня розроблені, щоб обслуговувати контроль, управління, прийняття рішень і адміністративні дії середніх менеджерів. Вони визначають, чи добре працюють об'єкти, і періодично сповіщають про це. Наприклад, система управління переміщеннями повідомляє про переміщення загальної кількості товару, рівномірність роботи торговельного відділу і відділу, що фінансує витрати для службовців у всіх філіях компанії, відзначаючи, де фактичні витрати перевищують бюджети.

Системи стратегічного рівня - це інструмент допомоги керівникам вищого рівня, що готують стратегічні дослідження і тривалі тренди у фірмі й у діловому оточенні. Їхнє основне призначення - приводити у відповідність зміни в умовах експлуатації з існуючою організаційною можливістю. Який буде рівень зайнятості через п'ять років? Які тривалі промислові фінансові тренди і де наші підйоми і спади? Які вироби ми повинні робити через п'ять років?

Практично всі різновиди інформаційних систем незалежно від сфери застосування їх включають один і той самий набір компонентів (рис. 2.2.):

· функціональні компоненти;

· компоненти системи опрацювання даних;

· організаційні компоненти.

 

Рис. 2.2. Декомпозиція інформаційної системи менеджменту [6].

 

Функціональна підсистема

Важливим питанням створення ІСМ є визначення її складу та функцій. У складі ІСМ виділяють забезпечувальну та функціональну частину. У функціональній структурі виділяють такі елементи: функціональна підсистема, блок, комплекс задач, задача. Склад функціональних підсистем залежить від прийнятої структуризації управлінських робіт, групування задач, вирішуваних об’єктом автоматизації.

Функціональна підсистема ІСМ - це відносно самостійна частина системи, яка характеризується певним цільовим призначенням, підпорядкованістю, відокремленістю інформаційної бази, методичною спрямованістю результатних показників і вироблених рішень й спеціалізацією робіт апарату менеджерів. В ІСМ виділяють такі головні підсистеми: ІС стратегічного менеджменту, ІС виробничого менеджменту, ІС фінансового менеджменту, ІС маркетингу, ІС управління персоналом. Крім названих, можуть бути виокремлені підсистема обліку та аудиту господарської діяльності, підсистема підприємницької діяльності та інші.

Під функціональними компонентами мають на увазі систему функцій управління - повний набір (комплекс) взаємопов'язаних у часі й просторі робіт з управління, необхідних для досягнення поставлених перед підприємством цілей. Тобто, будь-яка складна управлінська функція розчленовується на ряд більш дрібних задач і зрештою доводиться до безпосереднього виконавця.

Природно, наведені положення підкреслюють не тільки індивідуальний, а й груповий характер функції управління, а практичний результат утворюється не епізодично, а постійно.

Увесь процес управління підприємством зводиться або до лінійного управління підприємством чи його структурним підрозділом, або до функціонального управління. Тому декомпозиція інформаційної системи за функціональною ознакою (рис.2.2.) містить у собі виділення її окремих частин, які мають назву функціональних підсистем (функціональні модулі, бізнес-додатки), що реалізують систему функцій управління. Функціональною ознакою зумовлюється призначення підсистеми, тобто те, для якої сфери діяльності вона призначена і які основні цілі, завдання і функції вона виконує. Функціональні підсистеми істотно залежать від предметної області (сфери застосування) інформаційних систем. Залежно від складності конкретного підприємства кількість функціональних підсистем коливається від 10 до 50 найменувань. Специфічні особливості кожної функціональної підсистеми містяться в так званих «функціональних задачах» підсистеми. Зазвичай управлінський персонал або пов'язує це поняття з досягненням певних цілей, функції управління, або визначає його як роботу, що повинна бути виконана певним способом у певний період. Однак із появою нових інформаційних технологій поняття «задача» розглядається ширше - як закінчений комплекс опрацювання інформації, що забезпечує або видачу прямих керуючих впливів на хід виробничого процесу, або видачу необхідної інформації для прийняття рішень управлінським персоналом. Таким чином, задача повинна розглядатися як елемент системи управління, а не як елемент системи опрацювання даних. Вибір складу функціональних задач функціональних підсистем управління здійснюється звичайно з урахуванням основних фаз управління: планування, організації, мотивації і контролю.

Відповідно до виділених функціональних підсистем та з урахуванням вимог управління і визначається склад задач функціональних підсистем. Наприклад, інформаційна система управління персоналом підприємства може містити такі функціональні підсистеми:

· планування чисельності персоналу підприємства;

· розрахунок фонду заробітної плати персоналу;

· планування та організація навчання персоналу;

· управління кадровими переміщеннями;

· статистичний облік і звітність;

· довідки за запитом. [6].

Система опрацювання даних

Інформаційне забезпечення

Інформаційне забезпечення (ІЗ) - це сукупність методів і засобів розміщення й організації інформації, що включають у себе системи класифікації і кодування, уніфіковані системи документації раціоналізації документообігу та форми документів, методів створення внутрішньомашинної інформаційної бази інформаційної системи. Від якості інформаційного забезпечення значною мірою залежить достовірність і якість прийнятих управлінських рішень.

Інформаційне забезпечення ІСМ є складовою загальнго інформаційного забезпечення сучасних багаторівневих розподілених систем обробки даних на підприємствах і водночас враховує особливості розв'язання задач з управління кадрами. Організація ІЗ залежить від особливостей підприємства і методів управління, від складу об'єктів предметної області, побудови алгоритмів обсягів даних, що використовуються при розв'язанні задач, сукупності ін-формаційних потреб і вимог користувачів системи.

У теорії комп'ютерних систем обробки інформації в ІЗ виділяються: зовнішнє інформаційне забезпечення (система показників предметної області, системи класифікації та кодування, документи) та внутрішнє забезпечення (інформаційна база даних, яка зберігається на машинних носіях).

Зовнішня інформація містить дані про стан зовнішнього середовища підприємства чи закладу, ринок та його інфраструктуру, попит на товари та послуги, поведінку покупців і постачальників, дії конкурентів, чинне законодавство з регулювання ринкових механізмів тощо. Збирання, реєстрація та організація зовнішньої інформації у базі даних - трудомісткий процес, пов'язаний зі значними фінансовими витратами.

Головне призначення внутрішньої інформації - оцінка можливостей підприємства (закладу) з метою встановлення відповідності його ринкових запитів виробничо-ресурсним можливостям. Внутрішня інформація формується на різних рівнях управління підприємством, накопичується у централізованій базі даних (на файл-сервері) і може використовуватися багатьма спеціалістами при виконанні функцій управління.

Процес проектування інформаційного забезпечення ІСМ, з точки зору системи управління організацією, можна розділити на п'ять наступних етапів.

Аналіз системи прийняття рішень. Процес починається з визначення всіх типів рішень, для прийняття яких необхідна інформація, з урахуванням потреб кожного рівня управління і функціональної сфери.

Аналіз інформаційних потреб. Визначається тип інформації, необхідної для прийняття кожного рішення.

Агрегування рішень. Рішення, для прийняття яких потрібна одна і та сама інформація, чи інформація, яка значно перекривається, повинні бути згруповані в одну задачу управління.

Проектування процесу обробки інформації. На даному етапі розробляється реальна система для збору, збереження, передачі і модифікації інформації.

Контроль. Останній, найважливіший етап - це створення і втілення системи, що служить для оцінки інформації, яка надається ІСМ, і що дозволяє розпізнавати і виправляти помічені помилки. Крім того, було б необхідно мати можливість модифікувати ІСМ відповідно до змін ситуації. Потрібно допустити, що проектована система може мати багато недоліків, у тому числі значних. Отже, необхідно визначити, у чому саме вона має недоліки, і створити процедури для їх виявлення і корегування системи з метою їх усунення. Таким чином, варто проектувати систему так, щоб вона була гнучкою і адаптивною.

Основні принципи створення інформаційного забезпечення ІС: цілісність, вірогідність, контроль, захист від несанкціонованого доступу, єдність і гнучкість, стандартизація та уніфікація, адаптивність, мінімізація введення і виведення інформації.

Цілісність інформаційного забезпечення - це здатність даних задовольняти принцип повного узгодження, точність, доступність і достовірне відображення реального стану системи управління організацією.

Вимоги до інформаційного забезпечення ІСМ:

· інформаційне забезпечення має бути достатнім для виконання всіх функцій ІС, які автоматизуються;

· для кодування інформації, яка використовується тільки в цій ІС, мають бути застосовані класифікатори, які вже розроблені вданій системі управління;

· для кодування в ІС вихідної інформації, яка використовується на вищому рівні, мають бути використані класифікатори цього рівня;

· інформаційне забезпечення ІС має бути сумісним з інформаційним забезпеченням систем, які взаємодіють з нею;

· форми документів, які створюються інформаційною системою, мають відповідати вимогам стандартів чи нормативно-технічним документам даної системи управління;

· форми документів і відеокадрів, які вводяться чи коригуються через термінали ІС, мають бути погодженні з відповідними технічними характеристиками терміналів;

· сукупність інформаційних масивів ІС має бути організована у вигляді бази даних на машинних носіях;

· форми подання вихідної інформації ІС мають бути узгоджені із замовником (користувачем) системи;

· терміни і скорочення, які застосовуються у вихідних повідомленнях, мають бути загальноприйнятими;

· у ІС мають бути передбачені необхідні заходи щодо контролю і оновлення даних в інформаційних масивах ІС.

Інформаційний засіб - комплекс упорядкованої, відносно постійної інформації на носіях даних, які описують параметри та характеристики заданої предметної області застосування, і відповідної документації, призначеної для користувачів;

Інформаційний продукт в ІС - це виготовлений інформаційний засіб, який пройшов випробування встановленого вигляду та поставляється як продукція виробничо-технічного призначення для використання в ІС.

Наприклад: словники, довідники підприємств і організацій, товарів, класифікатори, правові інформаційні системи і т. ін.

Позакомп'ютерна (позамашинна) інформаційна база - частина інформаційної бази, яка являє собою сукупність повідомлень, сигналів і документів, призначених для безпосереднього сприйняття людиною без застосування засобів обчислювальної техніки.

Комп'ютерна (машинна) інформаційна база - частина інформаційної бази, що використовується в ІС на носіях даних.

Основним завданням організації інформаційної бази є визначення потрібної кількості баз даних і оптимального розподілу інформації між ними.

Формалізований опис управління інформацією відбувається ще до побудови ІСМ і служить для перекладу різноманітної управлінської інформації з природної мови на формалізовану мову ЕОМ, або, кажучи інакше, для побудови комп'ютерної моделі УІ.

Основними елементарними засобами формалізованого опису управлінської інформації є класифікація і кодування.

Мета класифікації і кодування - впорядкування і взаємне узгодження різних предметів, понять, властивостей та інших елементів інформації.

Класифікація і кодування - обов'язковий етап створення комп'ютерної моделі інформаційної бази менеджменту підприємства, основа створення БД, основний засіб формалізованого опису управлінської інформації, який є обов'язковим у створенні та ефективному використанні ІСМ.

Ієрархічний метод класифікації управлінської інформації передбачає попереднє визначення послідовності ознак класифікації.

Ієрархічний метод класифікації найкращим чином пристосований для ручної обробки інформації. Недоліком ієрархічного метода класифікації є жорсткість структури, у якій зафіксовані усі ознаки та їх послідовність, оскільки зміна хоча б однієї ознаки приводить до необхідності перерозподіляти класифікаційні угрупування.

Фасетний метод класифікації управлінської інформації передбачає, що початкова множина інформаційних одиниць УІ може незалежно поділяться на класифікаційні угрупування, щоразу з використанням однієї конкретної ознаки з можливих ознак.

Кодування - це засіб для позначення результатів класифікації. Кодування означає створення і присвоєння коду класифікаційному угрупованню та об'єкту класифікації. Код - знак чи сукупність знаків, узятих для позначення класифікаційного угрупування і об'єкта класифікації. Код може включати цифри, чи букви, або бути буквено-цифровим.Алфавіт (чи азбука) коду- система знаків, які використовуються для створення коду.

Кодування пов'язане з класифікацією. Матеріальним вираженням класифікації і кодування є класифікатор. Класифікатор - офіційний документ, що представляє собою систематизований перелік назв і кодів класифікаційних угруповань чи об'єктів класифікації.

Використання кодів дозволяє значно скоротити процеси автоматизованої обробки інформації в ІСМ.

Система кодування - сукупність методів і правил позначення об'єктів заданої множини.

Методи кодування пов'язані з методами класифікації.

Метод послідовного кодування на основі ієрархічної класифікації використовується для кодування об'єктів за сукупністю ознак. У кожній гілці ієрархічної класифікації використовується своя сукупність ознак у певній послідовності. Тому код, який позначає наступний рівень залежить від коду попереднього рівня.

Паралельне кодування на основі фасетної класифікації. Якщо для позначення кожної окремої ознаки незалежно від інших ознак класифікації використовується один, два чи декілька розрядів коду, то такий метод кодування сукупності ознак називається паралельним.

Оптимальне використання кодів дозволяє значно скоротити обсяги інформації і швидкість їх обробки на усіх етапах технологічного процесу автоматизованої обробки даних, тому питанням розробки раціональних класифікаторів під час проектування ІСМ приділяється значна увага.

У даному курсовому проекті для створення бази даних працівників підприємства використаємо паралельне кодування на основу фасетної класифікації управлінської інформації.

 

Програмне забезпечення

Програмне забезпечення - це комплекс програм, який дозволяє засобами обчислювальної техніки вирішувати різноманітні завдання, які постають перед менеджерами. Воно реалізує апаратні можливості технічних засобів, визначає універсальність та ефективність застосування комп'ютерів, перетворює їх з ЕОМ в інформаційно-пошукові системи, операції обчислення в яких складають лише 15-20% усього обсягу робіт.

Програмне забезпечення ІСМ - це інструментарій, який дає змогу повно та ефективно опрацьовувати інформацію на автоматизованих робочих місцях. Воно повинно бути адаптивним і гнучким.

Сучасне програмне забезпечення має зручний, інтуїтивно зрозумілий "дружній" інтерфейс - зв'язок з користувачем. Це означає, що функціональні можливості програми розкриваються переліком процедур опрацювання даних, організованих у відповідні опції меню. Сучасні програмні продукти надають менеджеру нерегламентований доступ до всіх ресурсів. Вони забезпечують розв'язування задач за їх постановкою і початковими даними, а синтез програм виконується автоматично. Програмне забезпечення поділяють на загальносистемне, спеціалізоване і прикладне.

Загальносистемне програмне забезпечення - це комплекс програмних засобів, які використовуються для проектування й експлуатації будь-якого АРМ. До нього відносять широкий спектр службових програм, які дозволяють спеціалізованим і прикладним програмам використовувати можливості технічних засобів, налагоджуватися під їхні особливості. До цього класу належать операційні системи, сервісні програмні засоби, які надають користувачеві додаткові можливості щодо обслуговування дисків, спрощують інтерфейс прикладних програм. Найбільш поширеною операційною системою на сьогодні є система Windows.

Спеціалізоване програмне забезпечення орієнтоване на функції опрацювання даних, які реалізує менеджер на своєму АРМ. Воно призначене для адаптації та розширення можливостей загальносистемного програмного забезпечення і містить текстові редактори та процесори, табличні процесори, системи управління базами даних.

Текстові редактори і процесори - це засоби роботи з текстами, які мають структуру документа. Можливості цього класу програмних продуктів дуже широкі - від засобів формування невеликих документів до видавничих систем, які повністю готують інформацію для видання друкарським способом.

Табличні процесори - це програмні засоби універсального опрацювання числової інформації, внутрішнє середовище яких організоване у вигляді таблиці. Документи, розроблені засобами табличних процесорів, є динамічними. Це означає, що після вводу нового початкового значення виконується перерахунок усіх формул, пов'язаних із зміненим значенням. Динамізм електронних таблиць робить їх найкращим засобом для виконання поточних розрахунків, які часто на практиці мають ітераційний характер. Табличні процесори мають потужні засоби для вирішення як рутинних, так і евристичних задач, графічної ілюстрації даних і результатів розрахунку. Для виконання типових розрахунків табличні роцесори мають набір вбудованих функцій, зокрема фінансових, статистичних, баз даних і масивів. Останні версії табличних процесорів мають засоби для детермінованого і стохастичного моделювання економічних процесів, виконання статистичного, дисперсійного, кореляційного і регресійного аналізу.

Системи управління базами даних (СУБД ). Бази даних - це логічна сукупність даних, яка зберігається в структурованій формі на машинних носіях і призначена для багатофункціонального використання. Кращими на сьогодні визнано реляційні бази даних, інформація в них подається у вигляді таблиць, між якими можна встановлювати тимчасові логічні зв'язки.

СУБД - це комплекс програм, які є інструментальними засобами опрацювання баз даних, їх головними функціями є створення й оновлення баз даних, виконання пошуку інформації, її впорядкування, формування звітних документів.

Для спрощення процесу формування власної інформаційної системи сучасні СУБД доповнюють засобами автоматизації програмування: створення реляційних запитів за зразком, генерування звітів, документування текстів програм тощо.

Прикладне програмне забезпечення - це програмні засоби, орієнтовані на реалізацію його конкретних задач. Зокрема, для аналізу ефективності інвестицій, а відтак вироблення інвестиційного плану проекту з урахуванням різних умов взаємодії окремих стадій проекту, розроблена комп'ютерна система Project Expert.

Для ефективного складання оптимальних календарних планів і подальшого здійснення моніторингу розробленого проекту менеджер з планування може скористатися такою програмою управління інвестиційними проектами як Sure 7rack Project Manager, COMFAR, Альт-Інвест та низка інших програмних продуктів. Вони пропонують засоби формування календарного плану проекту, його представлення у вигляді таблиць і графіків, планування матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Використання програм такого класу робить роботу менеджерів динамічною та обґрунтованою.

Розглянуті різноманітні програмні засоби складають програмне забез­печення ІCM. Воно є зв'язуючою ланкою системи "користувач-персональний комп'ютер", призначенням якої є опрацювання економічної інформації засобами програмно-технічного комплексу. Тому особлива роль у цій системі належить технічному забезпеченню.

Технічне забезпечення

Технічне забезпечення - система технічних засобів, які виконують операції маніпулювання даними. Сюди відносять засоби обчислювальної техніки різних класів і потужностей, перифе