Нормативно-правова база з цивільного захисту та міжнародні документи з питань техногенної безпеки

Нормативно-правова база з цивільного захисту та міжнародні документи з питань техногенної безпеки

Цивільний захист – це функція держави, спрямована на захист населення території, навколишнього природного середовища та майна від НС шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідація їх наслідків та надання допомоги постраждалим у мирний час, в особливий період.

До законодавчих документів, що регламентують ЦЗ відносять:

- Женевська конвенція (1949 р.);

- Конституція України (ст.27);

- Кодекс цивільного захисту України (2.10.12 р., вводиться 01.07.2013 р.)

Основні поняття цивільного захисту та права громадян України у сфері захисту від надзвичайних ситуацій

Цивільний захист – це функція держави, спрямована на захист населення території, навколишнього природного середовища та майна від НС шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідація їх наслідків та надання допомоги постраждалим у мирний час, в особливий період.

Надзвичайна ситуація – це обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом тощо із застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення.

Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи на території суб’єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнувань будівель, споруд, обладнання, транспортних засобів з порушенням виробничого або транспортного процесу.

Катастрофа – це велика масштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяж ник наслідків (смертельних).

Стихійне лихо – це природне явище, що діє з великою руйнівною силою і заподіює значну шкоду території.

Громадяни України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру мають право на:

· отримання інформації про надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, що виникли або можуть виникнути, та про заходи необхідної безпеки;

· забезпечення та використання засобів колективного і індивідуального захисту, які призначені для захисту населення від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру у разі їх виникнення;

· звернення до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

· відшкодування згідно із законом шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

· компенсацію за роботу у зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

· соціально-психологічну підтримку та медичну допомогу, в тому числі за висновками Державної служби медицини катастроф або лікарсько-трудової комісії, на медико-реабілітаційне відновлення у разі отримання важких фізичних та психологічних травм;

· інші права у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до законів України.

 

Поняття надзвичайної ситуації та причини їх виникнення

Надзвичайна ситуація (НС) —це обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до виникнення загрози життю або здоров’ю населення..

Причини виникнення надзвичайної ситуації

Причини поділяються на природні та антропогенні.

Природні причини

З усього виду небезпек вони належать до розряду найбільш стабільних і становлять стабільну загрозу для людства впродовж всього його існування. Природні явища, які мають надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, його загибелі, руйнування і знищення матеріальних цінностей називаються стихійними лихами. За причиною виникнення вони поділяються на:

1. Тектонічні - пов'язані з процесами, що виникають з процесами Землі.

2. Топологічні - причиною їх є процеси, що виникають на поверхні Землі.

3. Метеорологічні - пов'язані з процесами в атмосфері.

Але в більшості випадків основною першопричиною виникнення цих стихійних лих є процеси які відбуваються в Космосі.

Антропогенні причини діляться на соціальні та економічні.

Соціальні:

· ріст народонаселення;

· урбанізація;

· непідготовленість населення;

· відсутність інформації про обстановку у НС;

· відсутність нормативно-правової бази;

· недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень і т.д.;

· корупція

· тероризм

Економічні:

· недосконалість технічних засобів і технологічних процесів;

· зміна довкілля внаслідок природокористування (забруд

· бідність (зношування техніки, недостача коштів на модернізацію, профілактику й т.д.).

v Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на території України і здійснювати негативний вплив на функціонування об'єктів економіки та життєдіяльність населення, поділяються за такими основними ознаками:

v за сферою виникнення;

v за галузевою ознакою;

v за масштабами можливих наслідків.

 

Загальні ознаки НС:

1. наявність або загроза загибелі людей

2. значне погіршення умов життєдіяльності

3. істотне погіршення стану здоров'я людей

4. заподіяння економічних збитків

 

Завдання та призначення формування ЦЗ

 

Формування ЦЗ – ці формування утворені для запобігання загроз або ліквідації виникнення НС за рішенням ради міністрів АРК, центрального органу виконавчої влади, місцевої державної адміністрації, органів місцевого самоврядування;

Формування цивільного захисту утворюються для проведення великих обсягів робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, воєнних (бойових) дій чи терористичних актів, а також для проведення відновлювальних робіт, які потребують залучення великої кількості населення і техніки:

Формування цивільного захисту поділяються на об’єктові і територіальні.

1) об’єктові - у суб’єктах господарювання, які володіють спеціальною технікою і майном, а працівники підготовлені до дій в умовах надзвичайних ситуацій - суб’єктом господарювання;

2) територіальні (шляхом об’єднання об’єктових формувань цивільного захисту на відповідній території):

а) в Автономній Республіці Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим;

б) в області, містах Києві та Севастополі, районі - відповідною місцевою державною адміністрацією;

в) у місті обласного значення - міською радою.

4. Права і обов’язки працівників суб’єкта господарювання, які призначаються до складу формувань цивільного захисту, визначаються ЦКУ та іншими законами.

5. Порядок створення формувань цивільного захисту, їх завдання та функції визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порогові значення НС державного рівня

До загальнодержавного рівня відноситься НС, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

НС державного рівеня – загинуло від 5 до 10 чол., постраждало від 100 до 300 чол., к-сть населення, в якому порушено умови життєдіяльності понад 3 діб від 10000 до 50000 чол. Дана НС поширилась на інші держави або інші регіони, при цьому збитки більше 150000 мінімальних розмірів ЗП.

 

Дії населення після НС.

1. Оцінити ситуацію.

2. Допомогти постраждалим, викликати медичну допомогу.

3. Треба переконатись, що ваше житло не отримало ушкоджень та не заражене.

4. Перевірити зовнішнім оглядом стан мереж водо-, газопостачання, електроенергії.

5. Перевірити чи нема загрози пожежі.

6. Не слід тривалий час користуватись телефоном, окрім повідомлень про надзвичайну ситуацію.

 

26. Основні завдання, принципи захисту населення і території від НС техногенного та природнього характеру.

 

Основними завданнями у сфері захисту населення і територій

від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є:

- здійснення комплексу заходів щодо запобігання та реагування

на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;

- забезпечення готовності та контролю за станом готовності до

дій і взаємодії органів управління у цій сфері, сил та засобів,

призначених для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та

природного характеру і реагування на них.

Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру:

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій

техногенного та природного характеру здійснюється на принципах:

- пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я людей і довкілля;

- безумовного надання переваги раціональній та превентивній безпеці;

- вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- особистої відповідальності і піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру;

- відповідальності у межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог цього Закону;

 

- обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків;

- урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, які призначені для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування на них.

 

Інженерний захист

Основним завданням цивільного захисту при виникненні надзвичайних ситуацій є захист населення.

Захист населення — це створення необхідних умов для збереження життя і здоров'я людей у надзвичайних ситуаціях.

Головна мета захисних заходів — уникнути або максимально знизити ураження населення.

До системи захисту населення і територій, що проводяться в масштабах держави у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій належать: інформація та оповіщення, спостереження і контроль, укриття в захисних спорудах, евакуація, інженерний, медичний, психологічний, біологічний, екологічний, радіаційний і хімічний захист, індивідуальні засоби захисту, самодопомога, взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях.

З метою запобігання виникненню надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру здійснюються заходи інженерного захисту під час проектування й експлуатації споруд та інших об'єктів господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення і довкілля.

Заходи інженерного захисту населення і території мають передбачати: під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування враховувати можливі прояви небезпечних і катастрофічних явищ і раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їхньої діяльності у разі виникнення аварії; спорудження будинків, будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності; розроблення і здійснення заходів безаварійного функціонування об'єктів підвищеної небезпеки, створення комплексної схеми захисту населення пунктів та об'єктів господарювання від небезпечних природних процесів; розроблення і здійснення регіональних та місцевих планів запобігання надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків; організацію будівництва протизсувних, протиповіневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення; реалізацію заходів санітарної охорони території.

 

Медичний захист

Медичний захист проводиться для зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій.

Біологічний захист включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, їх характеру і масштабів, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

Для запобігання ураженню людей або зменшення його ступеня, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим, забезпечення епідемічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру необхідно проводити такі заходи: планування і використання наявних сил і засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності й господарювання; розгортання в умовах надзвичайної ситуації необхідної кількості лікувальних закладів; завчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів, контроль якості харчових продуктів, продовольчої сировини, питної води і джерел водопостачання, стану атмосферного повітря та опадів, стану довкілля, санітарно-гігієнічної та епідеміологічної ситуації; завчасне створення і підготовку медичних формувань, медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення, накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки, навчання населення способів надання першої медичної допомоги; недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих факторів навколишнього середовища та наслідків надзвичайних ситуацій.

 

ПРОТИРАДІАЦІЙНІ УКРИТТЯ

Протирадіаційними укриттями (ПРУ) називаються негерметичні захисні споруди, що забезпечують захист людей в умовах надзвичайних ситуацій. До ПРУ можна віднести не тільки спеціально побудовані споруди, а й будівлі господарського призначення (погреби, підпілля, овочесховища), пристосовані під укриття, і звичайні жит­лові будівлі

Захисні властивості укриттів визначаються коефіцієн­том послаблення радіації, що залежить від товщини огоро-джувальних конструкцій, властивостей матеріалу, з якого виготовлені конструкції, а також від енергії гамма-ви­промінювання. Наприклад, підвали дерев'яних будинків послаблюють радіацію в 7—12 разів, а кам'яних — у 200—300 разів.

Для герметизації приміщень ретельно замуровують тріщини, щілини, отво­ри у стінах і стелі, біля вікон і дверей, припасовують двері, оббивають їх повстю, ущільнюють дверні рами валиком з повсті або з іншої м'якої тканини. Укриття, що вміщує до ЗО чоловік, провітрюється природною вентиляцією че­рез припливний і витяжний короби. Для створення тяги витяжний короб встановлюють на 1,5—2 м вище приплив­ного. На зовнішньому виводі вентиляційного короба роб­лять дашок, а в припливному коробі — щільно підігнані засуви.

СХОВИЩА

Сховище є найбільш надійним захистом від усіх ура-жальних чинників: високих температур і шкідливих газів у зонах пожеж, вибухонебезпечних, радіоактивних і силь­нодіючих отруйних речовин, обвалів і уламків зруйнова­них будинків і споруд тощо, а також засобів масового ура­ження і звичайних засобів ураження. Воно обладнане ком­плексом інженерних споруд, що забезпечують необхідні умови життєдіяльності протягом певного часу

За місцем знаходження сховища бувають вбудова­ними (у підвалах будинків) і відокремленими (по­за будинками), їх споруджують заздалегідь, у мирний час, але можуть будувати і в період загрози нападу або під час воєнних дій (швидкозведені).

За місткістю розрізняють малі сховища (150.—300 чол.), середні (300—600 чол.) і великі (понад 600 чол.).

Запас продуктів харчування робиться з розрахунку не менше ніж на дві доби для кожної людини у сховищі.

Медичне обслуговування здійснюють санітарні пости і медпункти об'єктів народного господарства.

СПОРУДИ ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ – це наземні або підземні споруди, що можуть бути використані за основним функціональним призначенням і для захисту населення (підземні склади).

ШВИДКОСПОРУДЖУВАЛЬНІ СПОРУДИ – це захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дій засобів ураження в особливий період (дерев’яна кладка, палатка пункту обігріву).

 

 

Дайте характеристику державному нагляду і контролю, державній експертизі та ліцензуванню окремих видів діяльності, як функціональним заходам у сфері державного регулювання та контролю єдиної державної системи цивільного захисту.

Державний нагляд і контроль – призначений для перевірки повноти та якості заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій та перевірка готовності органів управління єдиної державної системи цивільного захисту.

Державна експертиза – з метою виявлення ступеня відповідності встановленим стандартам, нормам і правилам.

Ліцензування окремих видів діяльності – з метою проведення єдиної державної політики для забезпечення життєдіяльності важливих інтересів народу, суспільства, держави.

 

Дайте характеристику декларуванню безпеки промислових об’єктів, сертифікуванню та страхуванню, як функціональним заходам у сфері державного регулювання та контролю єдиної державної системи цивільного захисту.

 

Декларування безпеки промислових об’єктів – з метою забезпечення контролю за дотриманням заходів безпеки на етапах їхнього впровадження в експлуатацію, виводу з експлуатації.

Сертифікування – з метою підтвердження окремих категорій громадян та продукції встановленим вимогам включаючи контроль за небезпечною продукцією.

Страхування – з метою забезпечення економічної підтримки заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій із страхов. покриття збитків у разі їхнього виникнення шляхом обов’язкового (при експлуатації ПНО) та добровільного страхування.

Нормативно-правова база з цивільного захисту та міжнародні документи з питань техногенної безпеки

Цивільний захист – це функція держави, спрямована на захист населення території, навколишнього природного середовища та майна від НС шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідація їх наслідків та надання допомоги постраждалим у мирний час, в особливий період.

До законодавчих документів, що регламентують ЦЗ відносять:

- Женевська конвенція (1949 р.);

- Конституція України (ст.27);

- Кодекс цивільного захисту України (2.10.12 р., вводиться 01.07.2013 р.)