Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розділ 1. Захист цивільного населення у міжнародному та загальнодержавному контексті.↑ Стр 1 из 23Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Основи цивільного захисту
ББК 68 УДК 355.58 Рекомендувала науково-методична рада Національного університету "Львівська політехніка" як навчальний посібник для студентів усіх напрямків і спеціальностей вузів 3-4 рівнів акредитації (протокол №11\2009 від 30.11. 2009 р.)
Рецензенти: Яремко З.М., доктор хімічних наук, професор, завідувач кафедри безпеки життєдіяльності Львівського національного університету ім. Івана Франка;
Токарчук М.В., доктор фізико- математичних наук, професор, завідувач відділу Інституту фізики конденсованих систем НАН України;
Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. Основи цивільного захисту: Навч. посібник / В.О. Васійчук, В.Є Гончарук, С.І. Качан, С.М. Мохняк.- Львів:Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2010.-417с.
Посібник "Основи цивільного захисту" розроблений згідно із Навчальною програмою нормативної дисципліни"Цивільна оборона" для студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" та "магістр" усіх спеціальностей, схваленої на засіданні комісії з цивільної оборони Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (протокол №10 від 06.06.2002 р.). Основним завданням навчання студентів вищих навчальних закладів є підготовка їх до практичного виконання завдань цивільного захисту населення на рівні провідних фахівців виробництва, керівників виробничих підрозділів. Підручник містить великий об"єм сучасного матеріалу і може бути корисним слухачам курсів підвищення кваліфікації із цивільного захисту, керівникам підприємств і територій для вивчення і вдосконалення знань з цивільної оборони, а також для працівників структур, що практично займаються питаннями цивільного захисту ЗМІСТ
Перелік використаних нормативних і методичних матеріалів: 414
Вступ
Метою державної політики у сфері природної та техногенної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є забезпечення гарантованого захисту життя і здоров'я людей, земельного, водного і повітряного простору, об'єктів виробничого і соціального призначення у допустимих межах показників ризику, критерії яких встановлюються для конкретного періоду розвитку з урахуванням вітчизняного та світового досвіду у цій галузі. Природно-техногенна ситуація в Україні залишається напруженою, а в ряді її складових і в окремих регіонах країни – загрозливою.Моніторинг природної та техногенної безпеки впродовж останніх років підтверджує тенденцію до збільшення потенційних ризиків у галузі цивільного захисту.У цьому аспекті набувають своєї практичної ваги питання прогнозування та запобігання надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Досвід підтверджує, що необхідно насамперед проводити постійний моніторинг найнебезпечніших об'єктів. Основною метою удосконалення чинної системи цивільного захисту України є підвищення ефективності захисту населення і територій, адаптація державної системи запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру до європейських стандартів, більш ефективне використання бюджетних коштів. Світовий досвід, а також досвід нашої держави показує, що ризики військового та мирного часу значно схожі між собою, а методи захисту населення і зовнішнього середовища практично ідентичні. Аналіз надзвичайних ситуацій останніх років свідчить, що найбільші збитки населенню і державі завдають надзвичайні ситуації (НС) природного характеру. На надзвичайні ситуації техногенного характеру, на їх виникнення та локалізацію найбільше впливає людський чинник.. Людина постає як двозначна величина, що може стати як чинником виникнення надзвичайної ситуації, так і може запобігти її. У зв'язку з цим набуває великого значення створення ефективно діючої системи підготовки фахівців у сфері цивільного захисту. Важливими є також заходи, які передбачає здійснити держава з метою адаптації служби цивільного захисту: удосконалення законодавчої нормативної бази, що базується на Концепції ризиків; удосконалення єдиної державної системи попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій; суворий та дієвий контроль над бюджетними асигнуваннями на місцевих рівнях стосовно орієнтування направленості їх на мінімізацію потенційних ризиків; перехід на безперервну та сертифіковану систему підготовки і перепідготовки кадрів з проблем природної та техногенної безпеки (від школи до ВУЗу включно); Тому навчання майбутніх фахівців та керівників виробництва основам цивільного захисту стане важливим кроком у здійсненні державної політики у цій сфері.
Графічний додаток.
Зона можливого забруднення (ЗМХЗ) хмарою НХР на картах і схемах обмежена колом, радіусом, рівним глибині прогнозованої зони забруднення Гпзхз. Центр кола співпадає з джерелом забруднення. Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ), що має форму еліпса включається у зону можливого забруднення. Порядок нанесення зон забруднення на карту або схему наступний: 1. На координатах позначають центр аварії і наносять площу розливу Sp (суцільною лінією) діаметром До приблизно рівним ¼ Шпзхз. 2. Біля кола роблять пояснюючий напис - вид НХР і кількість. 3. Від центру аварії в орієнтованому напрямку вітру проводять вісь прогнозованої зони забруднення. 4. Наносять зону можливого забруднення радіусом рівним Гпзхз. 5. Знаючи довжину і максимальну ширину (Гпзхз і Шпзхз) еліпса зони прогнозованого забруднення, будують його на карті або схемі (суцільною лінією) і заштриховують.
Приклад 2
На хімічно небезпечному об’єкті, який розташований на відстані 9 км від населеного пункту, є 2 ємності по 50 т і одна містить 100 т хлору. Навколо ємностей побудовано обвалування висотою 2 метри, населений пункт має глибину Г = 5 км і ширину Ш = 4 км. Площа населеного пункту становить 18 км2, у ньому проживає 12 тис. осіб. Приймається, що повністю руйнується найбільша одинична ємність, заповнена на 70%, таким чином у навколишнє середовище викинуто 100 · 0,7 = 70 т хлору. Вихідні дані: 1. Тип викинутої НХР хлор 2. Кількість НХР (Q), т 70 3. Ємність обвалована, висота обваловки (Н), м 2,0 4. Температура повітря, оС 20 5. Швидкість вітру (V), м/с 1 6. Азимут вітру (А), град. в напрямку ОГД 7. Ступінь вертикальної стійкості атмосфери інверсія 8. Місцевість закрита, ліс, 2 км 9. Кількість людей в населеному пункті, тис. чол. 12 10. Забезпеченість протигазами, % 0 11. Відстань від ХНО до населеного пункту (RO), км 9,0
Розрахунок: 1. Визначення розмірів (глибини, ширини та площі) зони хімічного забруднення. 1.1. Глибина прогнозованої зони розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями (Гпзхз, км) визначається розрахунком за формулою: Гр = Гт/Ксх- Гзм, де: Гт - табличне значення глибини зони, за табл. 3.24 для умов: місцевість відкрита, Q = 70 т; ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) - інверсія, температура повітря – 20 оС, швидкість вітру V = 1 м/с, Гт = 65,6 км. Ксх - коефіцієнт, що враховує тип сховища і характеризує зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" (при умові зберігання НХР в обвалованих ємностях) за табл. 3.18 з урахуванням висоти обвалування Н = 2 м, Ксх = 2,4. Гзм - величина, на яку зменшується глибина розповсюдження хмари НХР на закритій місцевості (міська, сільська забудова, лісовий масив), км, визначається за формулою: Гзм = L ·(1 - 1/Кзм) де L = 2 км - довжина закритої місцевості на осі сліду хмари НХР, км; Кзм - коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари НХР для кожного 1 км довжини закритої місцевості за табл. 3.20., Кзм = 1,8 км. Гзм = 2·(1 - 1/1,8) = 0,88 км Гр = 65,6/2,4 – 0,88 = 26,45 км. Після визначення розрахункової глибини отримане значення Гр порівнюється з максимальним значенням глибини переносу повітряних мас Гп за 4 години: Гп = 4 W, км; де W - швидкість переносу повітряних мас (табл. 3.19) при заданих V = 1 м/с і інверсії, W = 5 км/год, Гп = 4 · 5 = 20 км Найменше з порівняних величин приймається за фактичну прогнозовану глибину зони забруднення, тобто Гпзхз = min{Гп; Гр} = min{20; 26,45} = 20 км. 1.2. Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення (Шпзхз) Шпзхз = 0,3 Гпзхз0,6, км, Шпзхз = 0,3 · 200,6 = 1,81 км, 1.3. Площа зони хімічного забруднення При прогнозуванні визначаються: а) Площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ). Sзмхз=3,14Г2пзхз км2 Sзмхз = 3,14 · 202 = 1256,64 км2, б) Площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) розраховується за формулою Sпзхз=0,11Г2пзхз км2, Sпзхз = 0,11 · 202 = 44 км2. 2. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкта (tпідх). Час підходу хмари НХР до заданого об’єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком W, на що впливає швидкість вітру, і визначається за формулою: t підх = RO/W, год, де RO - відстань від місця аварії (джерела забруднення) до заданого об’єкта, км; t підх = 9/5 = 1,8 год = 108 хв. 3. Визначення тривалості дії фактора хімічного забруднення (typ). З табл.3.35. для хлору при висоті піддона Н = 2 м, при температурі повітря 20о і V = 1 м/с, інтерполюючи t ур 53,8 год. 4. Визначення можливих втрат робітників і службовців об’єктів господарювання й населення в осередку хімічного ураження. Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення Шпзхз становить 1,81 км, тоді площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, становить Sзпхз = Шпзхз · Г = 1,81 · 5 = 9,05 км2. Площа населеного пункту складає 18км2. Частка площі населеного пункту, яка опиняється у ПЗХЗ, становить 9,05 · 100: 18 = 50,28 %. Кількість населення, яке проживає у населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, дорівнює N = 12000 · 50,28: 100 = 6034 особи. Втрати населення розподіляються: - легкі - до (6034 · 25: 100) = 1509 осіб; - середньої тяжкості - до (6034 ·40: 100) = 2414 осіб; - зі смертельними наслідками - до (6034 ·35: 100) = 2112 осіб.
Результати оцінки хімічної обстановки:
Висновки 1. Населений пункт може опинитись у зоні хімічного забруднення (RО<Гпзхз). 2. Хмара зараженого повітря підійде до об’єкта через 108 хв., що при оперативному оповіщенні дає змогу вивести людей із зони забруднення;
Графічний додаток
3. Тривалість дії уражаючого фактора НХР відносно невелика – 53,8 години (2,24 доби); 4. Основні заходи щодо захисту людей: - негайне оповіщення про загрозу хімічного забруднення; - евакуація людей із зони забруднення.
Увага: Глибини розповсюдження для НХР, значення глибин розповсюдження яких не визначено в таблицях 3.24-3.34, розраховуються з використанням коефіцієнтів таблиці 3.36. Для розрахунків у цьому випадку береться значення глибини розповсюдження хмари забрудненого хлором повітря, яке відповідає умовам, за яких виникла аварія з НХР (швидкість вітру, СВСП, температура повітря, кількість НХР), і множиться на коефіцієнт, отриманий з таблиці 3.36 для даної НХР, або використовується наступна методика, за якою визначається і час уражаючої дії НХР, що не увійшли у табл. 3.36.
Допоміжні матеріали Таблиця 3.18. Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон "
Примітки: Якщо приміщення, де зберігається НХР, герметично зачиняються і обладнані спеціальними вловлювачами, то відповідний коефіцієнт збільшується в 3 рази. У разі проміжних значень висоти обвалування існуюче значення висоти обвалування округляється до ближчого.
Таблиця 3.19. Швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря залежно від швидкості вітру та СВСП
Таблиця 3.20. В умовах міської забудови, сільського будівництва або лісів глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря для кожного 1 км цих зон зменшується на відповідні коефіцієнти:
Таблиця 3.21. Коефіцієнт (К8), який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (СВСП)
Таблиця 3.22. Коефіцієнт Ф, який залежить від швидкості вітру (м/с)
Таблиця 3.23. Можливі втрати населення, робітників та службовців, які опинилися у ЗМХЗ (ПЗХЗ), %
Примітка: Орієнтовно структура втрат може розподілятися за такими даними: легкі - до 25%; середньої тяжкості - до 40%; зі смертельними наслідками - до 35%. Таблиця 3.24
Таблиця 3.26.
Таблиця 3.27.
Таблиця 3.28.
Таблиця 3.29.
Таблиця 3.30.
Таблиця 3.31.
Таблиця 3.32.
Таблиця 3.33.
Таблиця 3.34.
Таблиця 3.35. Перевідні коефіцієнти для різних НХР для визначення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об’єктах та транспорті
Примітки: 1. Густина газоутворювания НХР в графі 3 наведена для атмосферного тиску: при тиску у ємності, який не дорівнює атмосферному густина газоутворюючих НХР визначачється шляхом множення даних графи 3 на значення тиску. 2. У графах 10-14 в чисельнику значення К7 для первинної хмари, а в знаменнику для наступних хмар. 3. У графі 6 чисельні значення токсодоз, що позначені зірочками, визначені орієнтовно. 4. Значення коефіцієнта К1 для ізотермічного зберігання аміаку наведено для випадку розливання (викидання) у піддон. Таблиця 3.37. Таблиця 3.39. Глибини зон можливого зараження НХР
Контрольні питання: 1. Дати визначення терміну "зона можливого хімічного зараження". 2. Дати визначення терміну "прогнозована зона хімічного зараження". 3. Дати визначення терміну "хімічно-небезпечна адміністративно-територіальна одиниця". 4. Дати визначення терміну "небезпечна хімічна речовина". 5. Дати визначення терміну "хімічно-небезпечний об"єкт". 6. Дати визначення терміну "еквівалентна кількість речовини". 7. Дати визначення терміну "первинна хмара". 8. Дати визначення терміну "вторинна хмара". 9. Якою приймається товщина шару розлитої речовини при "вільному розливі"? 10. За якою формулою визначають товщину шару розлитої речовини при розлитті у піддон висотою Hм.? 11. Від яких параметрів залежить глибина поширення хмари зараженого повітря? 12. Які величини визначаються при прогнозуванні хімічної обстановки? 13. Назвіть вихідні дані при аварійному прогнозуванні хімічної обстановки. 14. Які метеорологічні дані беруться для довгострокового прогнозування хімічної обстановки? 15. Основні способи захисту людей при аваріях на ХНО.
Призначення · Призначений для пошуку (виявлення та локалізації) радіоактивних та ядерних матеріалів за їх зовнішніми гамма- та нейронним випроміненням. · Вимірювання потужності еквівалентної дози гамма- та рентгенівського випромінень. Застосування: · Контроль несанкціонованого переміщення радіоактивних матеріалів. · Пошук джерел радіоактивного випромінення. Особливості: · Дозиметр може працювати з роз'ємним вібраційно-звуковим сигналізатором, або додатковим наручним вібраційно-звуковим сигналізатором(наручним сигналізатором),який з'єднується з пультом дозиметра через радіонканал Bluetooth і не вимагає провідного з'єднання між ними. · Інформаційний обмін між пультом дозиметра та ПК відбувається за технологією Bluetooth · Дозиметр забезпечує працездатність за умов:
Основні технічні характеристики:
МКС-У (Дозиметр-радіометр універсальний) Призначення · Вимірювання потужності амбієнтного еквівалента дози гамма- та рентгенівського випромінень. · Вимірювання амбієнтного еквівалента дози гамма- та рентгенівського випромінень. · Вимірювання поверхневої густини потоку частинок бета-випромінення. · Вимірювання часу накопичення амбієнтного еквівалента дози гамма- та рентгенівського випромінень. Особливості · Автоматичний вибір інтервалів та діапазонів вимірювань. · Наявність сигналізації кожних зареєстрованих гамма-кванта чи бета-частинки. · Підсвічування цифрового індикатора та органів керування в темряві. · Підзарядження акумуляторної батареї з п’яти нікель-кадмієвих акумуляторів типорозміру АА за допомогою вмонтованого зарядного пристрою: · Багаторівнева індикація ознаки розряду елементів живлення. · Можливість роботи в умовах атмосферних опадів, запиленої атмосфери та при зануренні виносного детектора у воду на глибину до 0,5 м. · Вимірювання аварійних рівнів ПЕД гамма-випромінення з розташуванням виносного детектора на відстань до 30 м. · Наявність аналогового індикатора інтенсивності випромінення. · Можливість запису в енергонезалежну пам’ять з передачею у ПК через інфрачервоний порт до 4096 результатів вимірювань. · Можливість перегляду записаних результатів вимірювань на власному цифровому індикаторі. · Можливість роботи з приладом в індивідуальному захисті (гумові рукавички). · Широкий робочий температурний діапазон (-40…+50°C). · Стійкість цифрового індикатора до температури +95°C.
У приладі використовуються: · газорозрядні лічильники Гейгера-Мюллера без зворотнього ходу лічильної характеристики; · кремнієвий детектор бета-випромінення; · аварійний сцинтиляційний детектор гамма-випромінення (Csj - сцинтилятор-фотодіод).
Призначення · Вимірювання потужності амбієнтного еквівалента дози гамма- та рентгенівського випромінень. · Вимірювання амбієнтного еквівалента дози гамма- та рентгенівського випромінень. · Вимірювання поверхневої густини потоку частинок бета-випромінення. · Вимірювання часу накопичення амбієнтного еквівалента дози гамма- та рентгенівського випромінень. Особливості · Автоматичний вибір інтервалів та діапазонів вимірювань. · Наявність сигналізації кожних зареєстрованих гамма-кванта чи бета-частинки. · Підсвічування цифрового індикатора та органів керування в темряві. · Багаторівнева
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 280; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.124.204 (0.01 с.) |