Розділ 1. Захист цивільного населення у міжнародному та загальнодержавному контексті.

Основи цивільного захисту

 

 

 

ББК 68

УДК 355.58

Рекомендувала науково-методична рада

Національного університету "Львівська політехніка"

як навчальний посібник для студентів усіх напрямків і спеціальностей

вузів 3-4 рівнів акредитації (протокол №11\2009 від 30.11. 2009 р.)

 

Рецензенти:

Яремко З.М., доктор хімічних наук, професор, завідувач кафедри безпеки життєдіяльності Львівського національного університету ім. Івана Франка;

 

Токарчук М.В., доктор фізико- математичних наук, професор, завідувач відділу Інституту фізики конденсованих систем НАН України;

 

Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М.

Основи цивільного захисту: Навч. посібник / В.О. Васійчук, В.Є Гончарук, С.І. Качан, С.М. Мохняк.-

Львів:Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2010.-417с.

 

Посібник "Основи цивільного захисту" розроблений згідно із Навчальною програмою нормативної дисципліни"Цивільна оборона" для студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" та "магістр" усіх спеціальностей, схваленої на засіданні комісії з цивільної оборони Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (протокол №10 від 06.06.2002 р.).

Основним завданням навчання студентів вищих навчальних закладів є підготовка їх до практичного виконання завдань цивільного захисту населення на рівні провідних фахівців виробництва, керівників виробничих підрозділів.

Підручник містить великий об"єм сучасного матеріалу і може бути корисним слухачам курсів підвищення кваліфікації із цивільного захисту, керівникам підприємств і територій для вивчення і вдосконалення знань з цивільної оборони, а також для працівників структур, що практично займаються питаннями цивільного захисту

ЗМІСТ

 

Вступ
Розділ 1. Захист цивільного населення у міжнародному та загальнодержавному контексті.
1.1. Міжнародне гуманітарне право у сфері цивільного захисту
1.1.1. Основні положення Женевських конвенцій.
1.1.2. Історія виникнення і розвитку сучасної системи цивільного захисту в Україні.
1.1.3. Організація цивільного захисту в іноземних державах та міжнародне співробітництво України у сфері цивільного захисту.
1.2. Цивільний захист- основа безпеки у надзвичайних ситуаціях
1.2.1 Єдина державна система з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру (ЄДСНС).
1.2.2. Загальні принципи організації та заходи системи Цивільного захисту (ЦЗ).
1.2.3. Організаційна структура цивільної оборони (ЦО) на об"єкті господарської діяльності (ОГД) та планування її роботи.
Розділ 2. Характеристика можливих надзвичайних ситуацій в Україні та їх вплив на життєдіяльність населення
2.1 Надзвичайні ситуації в Україні та їх вражаючі фактори (НС техногенного характеру)
2.1.1 Науково-технічний прогрес та його вплив на життєдіяльність населення (аналіз загроз)
2.1.2. Класифікація НС
2.1.3. Характер впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій на людину і навколишнє середовище
2.2 Надзвичайні ситуації в Україні та їх вражаючі фактори (НС природного характеру)
2.2.1. Коротка характеристика можливих стихійних лих
2.2.2. Осередки ураження, які виникають при стихійних лихах
2.2.3. Захист населення при стихійних лихах
Розділ 3. Моніторинг і прогнозування становища у надзвичайних ситуаціях та захист персоналу
3.1 Прогнозування становища у НС та організація захисних заходів.
3.1.1. Оцінка становища на ОГД у НС.
3.1.2. Організація дозиметричного і хімічного контролю на ОГД.
3.1.3. Організація захисних заходів.
3.2. Колективні засоби захисту персоналу ОГД
3.2.1. Класифікація захисних споруд та об’ємно-планувальні рішення сховищ і ПРУ
3.2.2. Системи життєзабезпечення сховищ і ПРУ
3.2.3. Пристосування приміщень під захисні споруди
3.3 Моніторинг і прогнозування становища при аварії на АЕС
3.3.1. Основні параметри при оцінці радіаційного становища
3.3.2. Оцінка радіаційного становища при аваріях на об’єктах атомної енергетики.
3.4 Моніторинг і прогнозування становища при аварії на ХНО
3.4.1. Терміни і визначення при оцінці хімічного становища
3.4.2. Оцінка хімічного становища при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
3.5 Прогнозування становища при аварії на підприємстві з пожежо-небезпечними технологіями
3.5.1. Основні поняття і критерії при оцінці пожежного становища
3.5.2. Методика прогнозування зони теплового випромінювання під час пожежі.
3.6. Прилади дозиметричного і хімічного контролю довкілля.
3.6.1. Класифікація дозиметричних приладів.
3.6.2. Прилади хімічного контролю навколишнього середовища
Розділ 4. Забезпечення стійкості роботи підприємства у НС.
4.1 Стійкість роботи ОГД у НС
4.1.1. Суть стійкості роботи ОГД та проведення дослідження стійкості його роботи.
4.1.2 Методики оцінки стійкості роботи ОГД до дії різних вражаючих факторів.
4.1.3. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи ОГД.
4.2 Оцінка стійкості об’єктів господарської діяльності до вибуху і землетрусу.
4.2.1. Зонування території при вибусі газо-повітряної суміші.
4.2.2. Розрахунок стійкості до впливу ударної хвилі та землетрусу.
4.3 Оцінка інженерного захисту персоналу об’єктів господарської діяльності
4.3.1. Оцінка місткості та захисних властивостей захисної споруди.
4.3.2. Оцінка систем життєзабезпечення сховища.
Розділ 5. Ліквідація наслідків НС.
5.1 Організація і проведення РНР на ОГД у НС
5.1.1. Мета, зміст і умови проведення РНР.
5.1.2. Організація і проведення РНР в різних осередках ураження.
5.1.3. Робота керівника (командира формування ЦО) по організації та проведенню РНР.
5.2 Організація і проведення робіт по знезараженню після НС.
5.2.1. Дезактивація та профілактика радіаційних уражень.
5.2.2. Дегазація та дезінфекція, речовини та розчини.
5.2.3. Санітарна обробка людей.
5.3 Оцінка інженерного становища на ОГД після НС.
5.3.1. Визначення кількості рятувальників.
5.3.2. Визначення кількості техніки для РНР.

 

Перелік використаних нормативних і методичних матеріалів: 414

 

Вступ

 

Метою державної політики у сфері природної та техногенної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є забезпечення гарантованого захисту життя і здоров'я людей, земельного, водного і повітряного простору, об'єктів виробничого і соціального призначення у допустимих межах показників ризику, критерії яких встановлюються для конкретного періоду розвитку з урахуванням вітчизняного та світового досвіду у цій галузі.

Природно-техногенна ситуація в Україні залишається напруженою, а в ряді її складових і в окремих регіонах країни – загрозливою.Моніторинг природної та техногенної безпеки впродовж останніх років підтверджує тенденцію до збільшення потенційних ризиків у галузі цивільного захисту.У цьому аспекті набувають своєї практичної ваги питання прогнозування та запобігання надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Досвід підтверджує, що необхідно насамперед проводити постійний моніторинг найнебезпечніших об'єктів.

Основною метою удосконалення чинної системи цивільного захисту України є підвищення ефективності захисту населення і територій, адаптація державної системи запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру до європейських стандартів, більш ефективне використання бюджетних коштів.

Світовий досвід, а також досвід нашої держави показує, що ризики військового та мирного часу значно схожі між собою, а методи захисту населення і зовнішнього середовища практично ідентичні.

Аналіз надзвичайних ситуацій останніх років свідчить, що найбільші збитки

населенню і державі завдають надзвичайні ситуації (НС) природного характеру. На надзвичайні ситуації техногенного характеру, на їх виникнення та локалізацію найбільше впливає людський чинник.. Людина постає як двозначна величина, що може стати як чинником виникнення надзвичайної ситуації, так і може запобігти її. У зв'язку з цим набуває великого значення створення ефективно діючої системи підготовки фахівців у сфері цивільного захисту.

Важливими є також заходи, які передбачає здійснити держава з метою адаптації служби цивільного захисту:

удосконалення законодавчої нормативної бази, що базується на Концепції ризиків;

удосконалення єдиної державної системи попередження і ліквідації надзвичайних

ситуацій;

суворий та дієвий контроль над бюджетними асигнуваннями на місцевих рівнях стосовно орієнтування направленості їх на мінімізацію потенційних ризиків;

перехід на безперервну та сертифіковану систему підготовки і перепідготовки кадрів з проблем природної та техногенної безпеки (від школи до ВУЗу включно);

Тому навчання майбутніх фахівців та керівників виробництва основам цивільного захисту стане важливим кроком у здійсненні державної політики у цій сфері.

 

 

Графічний додаток.

 

Зона можливого забруднення (ЗМХЗ) хмарою НХР на картах і схемах обмежена колом, радіусом, рівним глибині прогнозованої зони забруднення Гпзхз. Центр кола співпадає з джерелом забруднення.

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ), що має форму еліпса включається у зону можливого забруднення.

Порядок нанесення зон забруднення на карту або схему наступний:

1. На координатах позначають центр аварії і наносять площу розливу Sp (суцільною лінією) діаметром Д_о приблизно рівним ¼ Шпзхз.

2. Біля кола роблять пояснюючий напис - вид НХР і кількість.

3. Від центру аварії в орієнтованому напрямку вітру проводять вісь прогнозованої зони забруднення.

4. Наносять зону можливого забруднення радіусом рівним Гпзхз.

5. Знаючи довжину і максимальну ширину (Гпзхз і Шпзхз) еліпса зони прогнозованого забруднення, будують його на карті або схемі (суцільною лінією) і заштриховують.

 

Приклад 2

 

На хімічно небезпечному об’єкті, який розташований на відстані 9 км від населеного пункту, є 2 ємності по 50 т і одна містить 100 т хлору. Навколо ємностей побудовано обвалування висотою 2 метри, населений пункт має глибину Г = 5 км і ширину Ш = 4 км. Площа населеного пункту становить 18 км², у ньому проживає 12 тис. осіб.

Приймається, що повністю руйнується найбільша одинична ємність, заповнена на 70%, таким чином у навколишнє середовище викинуто 100 · 0,7 = 70 т хлору.

Вихідні дані:

1. Тип викинутої НХР хлор

2. Кількість НХР (Q), т 70

3. Ємність обвалована, висота обваловки (Н), м 2,0

4. Температура повітря, ^оС 20

5. Швидкість вітру (V), м/с 1

6. Азимут вітру (А), град. в напрямку ОГД

7. Ступінь вертикальної стійкості атмосфери інверсія

8. Місцевість закрита, ліс, 2 км

9. Кількість людей в населеному пункті, тис. чол. 12

10. Забезпеченість протигазами, % 0

11. Відстань від ХНО до населеного пункту (R_O), км 9,0

 

Розрахунок:

1. Визначення розмірів (глибини, ширини та площі) зони хімічного забруднення.

1.1. Глибина прогнозованої зони розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями (Гпзхз, км) визначається розрахунком за формулою:

Гр = Гт/Ксх- Гзм,

де: Гт - табличне значення глибини зони, за табл. 3.24 для умов: місцевість відкрита, Q = 70 т; ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) - інверсія, температура повітря – 20 ^оС, швидкість вітру V = 1 м/с, Гт = 65,6 км.

Ксх - коефіцієнт, що враховує тип сховища і характеризує зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" (при умові зберігання НХР в обвалованих ємностях) за табл. 3.18 з урахуванням висоти обвалування Н = 2 м, Ксх = 2,4.

Гзм - величина, на яку зменшується глибина розповсюдження хмари НХР на закритій місцевості (міська, сільська забудова, лісовий масив), км, визначається за формулою:

Гзм = L ·(1 - 1/Кзм)

де L = 2 км - довжина закритої місцевості на осі сліду хмари НХР, км;

Кзм - коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари НХР для кожного 1 км довжини закритої місцевості за табл. 3.20., Кзм = 1,8 км.

Гзм = 2·(1 - 1/1,8) = 0,88 км

Гр = 65,6/2,4 – 0,88 = 26,45 км.

Після визначення розрахункової глибини отримане значення Гр порівнюється з максимальним значенням глибини переносу повітряних мас Гп за 4 години: Гп = 4 W, км;

де W - швидкість переносу повітряних мас (табл. 3.19) при заданих V = 1 м/с і інверсії, W = 5 км/год,

Гп = 4 · 5 = 20 км

Найменше з порівняних величин приймається за фактичну прогнозовану глибину зони забруднення, тобто Гпзхз = min{Гп; Гр} = min{20; 26,45} = 20 км.

1.2. Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення (Шпзхз)

Шпзхз = 0,3 Гпзхз^0,6, км,

Шпзхз = 0,3 · 20^0,6 = 1,81 км,

1.3. Площа зони хімічного забруднення

При прогнозуванні визначаються:

а) Площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ).

Sзмхз=3,14Г²пзхз км²

Sзмхз = 3,14 · 20² = 1256,64 км²,

б) Площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) розраховується за формулою

Sпзхз=0,11Г²пзхз км²,

Sпзхз = 0,11 · 20² = 44 км².

2. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкта (tпідх).

Час підходу хмари НХР до заданого об’єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком W, на що впливає швидкість вітру, і визначається за формулою:

t підх = R_O/W, год,

де R_O - відстань від місця аварії (джерела забруднення) до заданого об’єкта, км;

t підх = 9/5 = 1,8 год = 108 хв.

3. Визначення тривалості дії фактора хімічного забруднення (typ).

З табл.3.35. для хлору при висоті піддона Н = 2 м, при температурі повітря 20^о і V = 1 м/с, інтерполюючи

t ур 53,8 год.

4. Визначення можливих втрат робітників і службовців об’єктів господарювання й населення в осередку хімічного ураження.

Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення Шпзхз становить 1,81 км, тоді площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, становить Sзпхз = Шпзхз · Г = 1,81 · 5 = 9,05 км².

Площа населеного пункту складає 18км². Частка площі населеного пункту, яка опиняється у ПЗХЗ, становить 9,05 · 100: 18 = 50,28 %.

Кількість населення, яке проживає у населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, дорівнює N = 12000 · 50,28: 100 = 6034 особи. Втрати населення розподіляються:

- легкі - до (6034 · 25: 100) = 1509 осіб;

- середньої тяжкості - до (6034 ·40: 100) = 2414 осіб;

- зі смертельними наслідками - до (6034 ·35: 100) = 2112 осіб.

 

Результати оцінки хімічної обстановки:

 

Джерело забруд-нення	Тип НХР, кіль-кість,т	Гли-бина ПЗХЗ, км	Ширина ПЗХЗ, км	Площа ПЗХЗ, км^2	Площа МЗХЗ, км^2	Трива-лість уража-ючої дії,год	Час підходу хмари НХР, хв.	Втрати людей, струк-тура втрат,чол	Ступінь хімічної небезпек-ки ХНО (АТО)
									І

Зруйно-вана ємність з НХР на ХНО

Хлор

1,81

44,0

1256,64

53,8

6034, з них: смерт.-2112 серед.-2414 легкі-1509

І

Висновки

1. Населений пункт може опинитись у зоні хімічного забруднення (R_О<Гпзхз).

2. Хмара зараженого повітря підійде до об’єкта через 108 хв., що при оперативному оповіщенні дає змогу вивести людей із зони забруднення;

 

Графічний додаток

 

 

3. Тривалість дії уражаючого фактора НХР відносно невелика – 53,8 години (2,24 доби);

4. Основні заходи щодо захисту людей:

- негайне оповіщення про загрозу хімічного забруднення;

- евакуація людей із зони забруднення.

 

Увага: Глибини розповсюдження для НХР, значення глибин розповсюдження яких не визначено в таблицях 3.24-3.34, розраховуються з використанням коефіцієнтів таблиці 3.36. Для розрахунків у цьому випадку береться значення глибини розповсюдження хмари забрудненого хлором повітря, яке відповідає умовам, за яких виникла аварія з НХР (швидкість вітру, СВСП, температура повітря, кількість НХР), і множиться на коефіцієнт, отриманий з таблиці 3.36 для даної НХР, або використовується наступна методика, за якою визначається і час уражаючої дії НХР, що не увійшли у табл. 3.36.

 

Допоміжні матеріали

Таблиця 3.18.

Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі

"у піддон "

Найменування НХР	Висота обвалування, м
хлор	2,1	2,4	2,5
аміак	2,0	2,25	2,35
сірчаний ангідрид	2,5	3,0	3,1
сірководень	1,6	-	-
соляна кислота	4,6	7,4	10,0
хлорпікрин	5,3	8,8	11,6
формальдегід	2,1	2,3	2,5

Примітки:

Якщо приміщення, де зберігається НХР, герметично зачиняються і обладнані спеціальними вловлювачами, то відповідний коефіцієнт збільшується в 3 рази.

У разі проміжних значень висоти обвалування існуюче значення висоти обвалування округляється до ближчого.

 

Таблиця 3.19.

Швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря залежно від швидкості вітру та СВСП

Швидкість повітря, м/с

Швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря, км/год

ІНВЕРСІЯ

ІЗОТЕРМІЯ

КОНВЕКЦІЯ

Таблиця 3.20.

В умовах міської забудови, сільського будівництва або лісів глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря для кожного 1 км цих зон зменшується на відповідні коефіцієнти:

СВСП	Міська забудова	Лісові масиви	Сільське будівництво
Інверсія	3,5	1,8
Ізотермія		1,7	2,5
Конвекція		1,5

 

Таблиця 3.21.

Коефіцієнт (К₈), який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (СВСП)

Інверсія	Ізотермія	Конвекція
0,081	0,133	0,235

 

Таблиця 3.22.

Коефіцієнт Ф, який залежить від швидкості вітру (м/с)

V, м/с	<0,5			>2
Ф

 

Таблиця 3.23.

Можливі втрати населення, робітників та службовців, які опинилися у ЗМХЗ (ПЗХЗ), %

Умови перебу-вання людей	Без протигазів	Забезпеченість людей протигазами, %
На відкритій місцевості, у будівлях	90-100

Примітка: Орієнтовно структура втрат може розподілятися за такими даними: легкі - до 25%; середньої тяжкості - до 40%; зі смертельними наслідками - до 35%.

Таблиця 3.24

Таблиця 3.25

 

 

Таблиця 3.26.

 

Таблиця 3.27.

 

 

Таблиця 3.28.

 

 

Таблиця 3.29.

 

 

Таблиця 3.30.

 

 

Таблиця 3.31.

 

 

Таблиця 3.32.

 

 

Таблиця 3.33.

 

 

Таблиця 3.34.

 

 

Таблиця 3.35.

Таблиця 3.36.

Перевідні коефіцієнти для різних НХР для визначення глибини

розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії

на хімічно небезпечних об’єктах та транспорті

 

№№ з/п	Вид НХР	Коефіцієнт
	Анілін	0,01
	Вініл хлористий	0,01
	Водень фтористий	0,31
	Водень ціаністий	0,97
	Дивініл	0,01
	Диметиламін	0,24
	Етиленхлорангідрид	0,12
	Етилмеркаптан	0,22
	Етилхлорангідрид	0,12
	Метиламін	0,24
	Метил хлористий	0,06
	Нітрил акрилової кислоти	0,79
	Нітробензол	0,01
	Окис етилену	0,06
	Окисли азоту	0,28
	Олеум	0,08
	Стирол	0,02
	Тетраетилсвинець	0,08
	Фурфурол	0,01
	Фосген	1,14

Примітки:

1. Густина газоутворювания НХР в графі 3 наведена для атмосферного тиску: при тиску у ємності, який не дорівнює атмосферному густина газоутворюючих НХР визначачється шляхом множення даних графи 3 на значення тиску.

2. У графах 10-14 в чисельнику значення К7 для первинної хмари, а в знаменнику для наступних хмар.

3. У графі 6 чисельні значення токсодоз, що позначені зірочками, визначені орієнтовно.

4. Значення коефіцієнта К1 для ізотермічного зберігання аміаку наведено для випадку розливання (викидання) у піддон.

Таблиця 3.37.

Таблиця 3.39.

Глибини зон можливого зараження НХР

 

Швид-кість вітру	Еквівалентна кількість НХР, (т)
м/с	0,01	0,05	0,1	0,5
	0,38	0,85	1,25	3,2	4,8	9,2			29,6		52,7	65,2	81,9
	0,26	0,59	0,84	1,9	2,8	5,4	7,2		16,4		28,7	35,4	44,1	87,8
	0,22	0,48	0,68	1,5	2,2		5,3		11,9		20,6	25,2	31,3	61,5
	0,19	0,42	0,59	1,3	1,9	3,3	4,4	6,5	9,62		16,4	20,1	24,8	48,2
	0,17	0,38	0,53	1,19	1,68	2,91	3,75	5,53	8,19	10,33	13,88	16,89	20,82	40,11	54,67	83,6
	0,15	0,34	0,48	1,09	1,53	2,66	3,43	4,88	7,2	9,06	12,14	14,79	18,13	34,67	47,09	77,7
	0,14	0,32	0,45		1,42	2,46	3,17	4,49	6,48	8,14	10,87	13,17	16,17		41,63	63,16
	0,13	0,3	0,42	0,94	1,33	2,3	2,97	4,2	5,92	7,42	9,9	11,98	14,68	27,75	37,49	56,7
	0,12	0,28	0,4	0,88	1,25	2,17	2,8	3,96	5,6	6,68	9,12	11,03	13,5	25,39	34,24	51,6
	0,12	0,26	0,38	0,84	1,19	2,06	2,66	3,76	5,31	6,5	8,5	10,23	12,54	23,49	31,61	47,53
	0,11	0,25	0,36	0,8	1,13	1,96	2,543	3,38	5,06	6,2	8,01	9,61	11,74	21,91	29,44	44,15
	0,11	0,24	0,34	0,76	1,08	1,88	2,42	3,43	4,85	5,94	7,67	9,07	11,06	20,58	27,61	41,3
	0,1	0,23	0,33	0,74	1,04	1,8	2,37	3,29	4,66	5,7	7,37	8,72	10,48	19,45	26,04	38,9
	0,1	0,22	0,32	0,71		1,74	2,24	3,17	4,49	5,5	7,1	7,4	10,04	18,46	24,69	36,81
	0,1	0,22	0,31	0,69	0,97	1,68	2,17	3,07	4,34	5,31	6,86	8,11	9,7	17,6	23,5	34,98

Контрольні питання:

1. Дати визначення терміну "зона можливого хімічного зараження".

2. Дати визначення терміну "прогнозована зона хімічного зараження".

3. Дати визначення терміну "хімічно-небезпечна адміністративно-територіальна одиниця".

4. Дати визначення терміну "небезпечна хімічна речовина".

5. Дати визначення терміну "хімічно-небезпечний об"єкт".

6. Дати визначення терміну "еквівалентна кількість речовини".

7. Дати визначення терміну "первинна хмара".

8. Дати визначення терміну "вторинна хмара".

9. Якою приймається товщина шару розлитої речовини при "вільному розливі"?

10. За якою формулою визначають товщину шару розлитої речовини при розлитті у піддон висотою Hм.?

11. Від яких параметрів залежить глибина поширення хмари зараженого повітря?

12. Які величини визначаються при прогнозуванні хімічної обстановки?

13. Назвіть вихідні дані при аварійному прогнозуванні хімічної обстановки.

14. Які метеорологічні дані беруться для довгострокового прогнозування хімічної обстановки?

15. Основні способи захисту людей при аваріях на ХНО.

 

Призначення

· Призначений для пошуку (виявлення та локалізації) радіоактивних та ядерних матеріалів за їх зовнішніми гамма- та нейронним випроміненням.

· Вимірювання потужності еквівалентної дози гамма- та рентгенівського випромінень.

Застосування:

· Контроль несанкціонованого переміщення радіоактивних матеріалів.

· Пошук джерел радіоактивного випромінення.

Особливості:

· Дозиметр може працювати з роз'ємним вібраційно-звуковим сигналізатором, або додатковим наручним вібраційно-звуковим сигналізатором(наручним сигналізатором),який з'єднується з пультом дозиметра через радіонканал Bluetooth і не вимагає провідного з'єднання між ними.

· Інформаційний обмін між пультом дозиметра та ПК відбувається за технологією Bluetooth

· Дозиметр забезпечує працездатність за умов:
- температури навколишнього повітря від -20°С до +50°С;
- відносної вологості до 95% за температури +35°С без кондесування вологи;
- атмосферного тиску від 84 до 106,7 кПа.

 

Основні технічні характеристики:

-	Чутливість до гамма-випромінення для (^137Cs), не менше	(імп./с)/(мкЗв/год)
-	Чутливість до нейтронного випромінення для: теплових нейтронів, не менше швидких нейтронів, не менше	(імп.*см^2)/нейтрон	1,6 0,16
-	Діапазон вимірювань ПЕД фотонного іонізуючого випромінення	мкЗв/год	0,01 - 100,00
-	Границя допустимої відносної основної похибки при вимірюванні ПЕД фотонного іонізуючого випромінення у колімованому пучку від ^137Cs з довірчою імовірністю 0,95	%	±(15+2/H), де H - виміряне значення ПЕД, еквівалентне мкЗв/год
-	Діапазон енергій фотонного іонізуючого випромінення, що реєструється	МеВ	0,033 - 3,000
-	Енергетична залежність показів дозиметра при вимірюванні ПЕД фотонного іонізуючого випромінення в енергетичному діапазоні від 0,05 до 3,00 МеВ відносно енергії 0,662 МеВ (^137Cs)	%	±25
-	Діапазон енергій нейтронного випромінення, що реєструється	МеВ	від теплових до 14,00
-	Час встановлення робочого режиму дозиметра, не більше	хв
-	Час калібрування за рівнем гамма-фону	c	2 - 60
-	Час реакції на зміну ПЕД фотонного іонізуючого випромінення більшу ніж в 10 разів	c	0,25
-	Номінальна напруга живлення пульта дозиметра від нікель-металгідридного акумулятора типорозміру АА	В	1,2
-	Номінальна напруга живлення наручного сигналізатора від батареї з двох нікель-металгідридних акумуляторів типорозміру ААА	В	2,4
-	Час безперервної роботи пульта із роз’ємним сигналізатором	год
-	Габаритні розміри пульта дозиметра, не більше	мм	110х36х83
-	Маса пульта дозиметра, не більше	кг	0,35
-	Габаритні розміри наручного сигналізатора, не більше	мм	62х55х22
-	Маса наручного сигналізатора, не більше	кг	0,1
-	Габаритні розміри роз'ємного сигналізатора, не більше	мм	30х68х19
-	Маса роз'ємного сигналізатора з кабелем, не більше	кг	0,05

МКС-У (Дозиметр-радіометр універсальний)

Призначення

· Вимірювання потужності амбієнтного еквівалента дози гамма- та рентгенівського випромінень.

· Вимірювання амбієнтного еквівалента дози гамма- та рентгенівського випромінень.

· Вимірювання поверхневої густини потоку частинок бета-випромінення.

· Вимірювання часу накопичення амбієнтного еквівалента дози гамма- та рентгенівського випромінень.

Особливості

· Автоматичний вибір інтервалів та діапазонів вимірювань.

· Наявність сигналізації кожних зареєстрованих гамма-кванта чи бета-частинки.

· Підсвічування цифрового індикатора та органів керування в темряві.

· Підзарядження акумуляторної батареї з п’яти нікель-кадмієвих акумуляторів типорозміру АА за допомогою вмонтованого зарядного пристрою:
- від власної геліобатареї;
- від автомобільного акумулятора 12В;
- від промислової мережі 220В/50Гц за допомогою перетворювача напруги.

· Багаторівнева індикація ознаки розряду елементів живлення.

· Можливість роботи в умовах атмосферних опадів, запиленої атмосфери та при зануренні виносного детектора у воду на глибину до 0,5 м.

· Вимірювання аварійних рівнів ПЕД гамма-випромінення з розташуванням виносного детектора на відстань до 30 м.

· Наявність аналогового індикатора інтенсивності випромінення.

· Можливість запису в енергонезалежну пам’ять з передачею у ПК через інфрачервоний порт до 4096 результатів вимірювань.

· Можливість перегляду записаних результатів вимірювань на власному цифровому індикаторі.

· Можливість роботи з приладом в індивідуальному захисті (гумові рукавички).

· Широкий робочий температурний діапазон (-40…+50°C).

· Стійкість цифрового індикатора до температури +95°C.

 

У приладі використовуються:

· газорозрядні лічильники Гейгера-Мюллера без зворотнього ходу лічильної характеристики;

· кремнієвий детектор бета-випромінення;

· аварійний сцинтиляційний детектор гамма-випромінення (Csj - сцинтилятор-фотодіод).

 

Призначення

· Вимірювання потужності амбієнтного еквівалента дози гамма- та рентгенівського випромінень.

· Вимірювання амбієнтного еквівалента дози гамма- та рентгенівського випромінень.

· Вимірювання поверхневої густини потоку частинок бета-випромінення.

· Вимірювання часу накопичення амбієнтного еквівалента дози гамма- та рентгенівського випромінень.

Особливості

· Автоматичний вибір інтервалів та діапазонів вимірювань.

· Наявність сигналізації кожних зареєстрованих гамма-кванта чи бета-частинки.

· Підсвічування цифрового індикатора та органів керування в темряві.