Організація і проведення рнр на огд у НС

Вступ

 

Сучасне виробництво все більше ускладнюється, росте число потенційно небезпечних об’єктів, таких як атомні електростанції /на Україні їх 5/; багато джерел іонізуючого випромінювання /на Україні їх більше 2600/ - це тільки зареєстровані, тобто відомі, велика кількість хімічно небезпечних та вибухонебезпечних, пожежонебезпечних /на Україні їх більше 1000/.

Після трагедії у Чорнобилі, а також аварій на ХНО приймаються необхідні заходи безпеки до розумної межі, покращуються експлуатаційна надійність об’єктів, а також розміщення і будівництво їх за межами густонаселених пунктів. Однак, небезпека сьогодні існує:

-запроектні аварії на промислових об’єктах;

- вплив стихійних сил природи.

Тому важливим для керівників на виробництві, чи адміністративній території кваліфіковано вирішувати питання організації і проведення рятувальних та невідкладних робіт при ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф з урахуванням особливостей об’єктів атомної енергетики, хімічнонебезпечних, пожежонебезпечних об"єктів та при повенях.

 

5.1.1. Мета, зміст і умови проведення РНР.

 

Рятувальні та невідкладні роботи (РНР), їх складність, будуть залежати від виду і характеру осередку ураження. Вони можуть проводитись в дуже складних умовах: в умовах руйнувань, суцільних завалів, масових пожеж; викиду в атмосферу радіоактивних, небезпечних хімічних речовин, а також і біологічних (бактеріальних) засобів.

Основна мета РНР.

1. Рятувати людей, які опинилися в будь-якому осередку ураження.

2. Надати їм допомогу.

3. Усунути (локалізувати) аварію і ліквідувати пошкодження, які перешкоджають (зважають) проведенню робіт, або загрожують життям людей.

4. Створити умови для проведення відновлювальних робіт.

Розглянемо більш конкретно, що таке рятувальні і що таке невідкладні роботи. Вони є взаємно пов’язані і взаємодоповнюючі.

 

5.1.1.1 Характеристика основних видів робіт.

 

Рятувальні роботи - це пошуки потерпілих людей (уражених); надання їм невідкладної медичної допомоги; евакуація їх в безпечні райони, або в лікувальні заклади.

 

Види рятувальних робіт:

 

1. Проведення розвідки маршрутів і ділянок наступних робіт.

Основна мета розвідки – в короткий термін отримати достовірні і точні дані, тобто уточнити який стан склався на шляху висування і на ділянці робіт, для прийняття обґрунтованого рішення по найбільш ефективному використанню сил і засобів ЦО.

Розвідку організовують штаби ЦО всіх рівнів, а також безпосередньо начальники служб і командири формувань.

На ОГД розвідка ведеться:

- постами радіаційного і хімічного спостереження;

- спостерігачами в формуваннях;

- розвідковими групами (ланками).

Пости радіаційного і хімічного спостереження виставляються на території об’єкту, а також в районах розташування формувань.

Склад поста:

- начальник поста;

- розвідник- дозиметрист;

- розвідник- хімік.

Спостерігачам та постам визначають місце, час спостереження. Вони спостерігають характер НС, визначають ступінь зараження навколишнього середовища.

Розвідкові групи висилаються в осередок ураження з метою визначення стану доріг, наявність зон зараження, можливістю їх обходу, стан захисних споруд, характер аварій на КЕМ.

Розвідкові ланки формувань ЦО ведуть радіаційну і хімічну розвідку безпосередньо на ділянці робіт свого формування.

Розвідка ділиться на загальну і спеціальну.

Загальна – ведеться розвідковими групами штабів ЦО міста, району і ОНГ.

Спеціальна – ведеться відповідною службою і доповнює загальну розвідку.

Крім цього, командири формувань усіх рівнів ведуть особисту розвідку, як під час руху, так і в осередку ураження.

В залежності від використання засобів, розвідка може бути повітряною і наземною.

Повітряна – ведеться з літаків, вертольотів, які обладнані фотоапаратами і приладами радіаційної і хімічної розвідки.

Наземна – ведеться постами спостереження, розвідковими групами, а також розвідковими підрозділами військових частин ЦО.

 

2. Локалізація і гасіння пожеж на маршрутах висування і ділянках наступних робіт.

Це завдання покладається на команди пожежогасіння (протипожежні формування).

У випадках необхідності в гасінні пожеж приймають участь формування загального призначення.

Стан пожеж на шляху руху і ділянці робіт (об’єкті), визначає характер і тактику рятувальних робіт.

В першу чергу гасять пожежі там, де перебувають люди(біля виходів, підвальних приміщень, цеху, між стінами і плитами будинків і т.д.)

Під час гасіння пожеж особовий склад повинен виконувати правила безпеки, стежити за станом будівельних конструкцій, щоб вогонь не розповсюджувався на сусідні будинки і на працюючих людей.

 

1. Пошуки і звільнення людей, які опинилися під завалами в напівзруйнованих будинках, спорудах, загазованих і задимлених, затоплених приміщеннях.

Завали утворюються при руйнуванні будинків і споруд, які мають хаотичне нагромадження крупних і малих уламків конструкцій, стінок, перекриття, перегородок, даху, санітарно-технічного і технологічного обладнання, меблів і т.д.

Для пошуку потерпілих направляються в осередок ураження пошукові групи (формування загального призначення і служб), які ретельно обстежують територію (ділянку робіт), ретельно обстежують завали, підвали, зовнішні віконні і дверні прорізи, стіни і кутові простори перших поверхів, та в інших місцях.

Рятівники пересуваються один від одного на віддалі бачення і слухового зв’язку, які використовують спеціальні електронні прилади – геофони, які здатні ловити слабкі звуки на віддалі до 14 м., та удари молотком, або каменем до 150-200 м. і визначають їх напрям. Широко залучають для пошуку спеціально навчені собаки.

Звільнення людей може здійснюватись одним із таких способів:

- розчищення завалу зверху;

- побудова проходів в завалі;

- пробивка отворів в стіні і в перекриттях.

При звільненні людей із завалів необхідно дотримуватись мір безпеки, необхідно слідкувати, щоб не було зміщення конструкцій завалу.

Особовий склад, який проводять рятувальні роботи в задимлених, загазованих приміщеннях і в таких, що горять, повинні забезпечуватися ізолюючими протигазами.

 

1. Розкриття зруйнованих, або пошкоджених захисних споруд і рятування людей які у них знаходяться.

Перш за все, щоб розкрити сховище необхідно:

- встановити зв'язок з людьми які опинилися в ньому і з"ясувати їх стан всередині сховища;

- якщо не подається повітря, то його необхідно подати;

- уточнити, чи немає загрози затоплення, загазованості і наявності потерпілих (уражених).

Зв'язок можливо встановити шляхом:

- переговорів по телефонних лініях (якщо уціліли);

- переговорів з використанням повітрозабірних пристроїв, тріщин;

- шляхом перестукування.

Після цього приступають до розкриття сховища (або підвального приміщення) наступними способами:

- відкопування люка аварійного виходу;

- відкопування заваленого виходу з наступним відкриванням дверей, або прорізу;

- відкопування приямку у зовнішній стіні і пробиття прорізу в стіні;

- пробиття прорізу у стіні із сусіднього приміщення, або у перекритті сховища;

- обладнання підземної галереї з виходом до стіни або підлоги сховища, приміщення де знаходяться люди.

 

1. Подача повітря в завалені захисні споруди (якщо пошкоджена фільтровентиляційна система).

Подача повітря в завалені захисні споруди, підвальні та інші заглиблені приміщення виконується шляхом розчищення завалених повітрозабірних пристроїв, або при відкриванні дверей, а якщо це неможливо, то пробивають отвори у перекритті або стіні і закачують повітря за допомогою компресорних станцій (через вставлені шланги в отвір), або за допомогою переносних вентиляторів.

 

6. Надання першої медичної допомоги ураженим та евакуація їх в лікувальні заклади. Медична допомога потерпілим надається в два етапи: безпосередньо в осередку ураження (перша медична допомога) і в медичних закладах (спеціальна медична допомога).

Перша медична допомога надається санітарними дружинами, особовим складом рятувальних груп, а також самими ураженими при самодопомозі і взаємодопомозі.

В першу чергу допомагають тим, які уражені токсичними НХР, потім від удушення, і які мають сильну кровотечу, або травми грудей, живота, голови (шляхом накладання джгуту), накладання шини на переламані кінцівки, штучне дихання (якщо потрібне) і введення антипода.

Уражених негайно виносять з осередку ураження і після надання допомоги швидко евакуйовують в медичний заклад.

Місця посадки уражених на транспорт влаштовуються на шляхах евакуації з урахуванням можливостей під’їзду до них.

Дуже тяжко уражених переносять на носилках або на руках особовим складом рятувальних груп, а легкоуражених пішохідним порядком, самостійно або з супроводжуючою людиною.

 

1. Вивід населення з небезпечних місць в безпечні, або менше заражені місця.

Вивід проводиться силами рятувальників і санітарних дружин, дотримуючись заходів безпеки.

Шляхи, райони розміщення і порядок евакуації уражених встановлюються штабом ЦО.

 

8. Санітарна обробка людей і знезараження техніки, транспорту, обладнання території, а також взуття, одягу ЗІЗ буде детальніше розглянуто трохи нижче.

Формування, які завершили рятувальні роботи (або після їх заміни) відправляють на пункти спеціальної обробки, які розгортаються на незараженій місцевості, поблизу шляху з осередку

 

Інші невідкладні роботи – це роботи по локалізації або ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих і при використанні сучасної зброї масового ураження.

До них відносяться:

 

1. Термінове відновлення автомобільних, залізничних доріг; пророблення колонних шляхів по завалах і розчищення проїздів в завалах і на заражених ділянках.

Проїзди розробляються і розчищаються в завалах висотою до 1 м, тобто коли можливо зсунути бульдозером за один, або декілька проходів.

При суцільних завалах більше 1 м, проїзд проробляють по завалу. Для цього поверхню завалу вирівнюють і ущільнюють.

Проїзд проробляють шириною від 2-х до 2,5 м для одностороннього руху і від 6-ти до 6,5 м для двохстороннього руху і через кожні 150-200м обладнують проїзди шириною 15 м.

 

2. Локалізація (ліквідація) аварія на технологічних і КЕМ, короткотермінове відновлення пошкоджених, зруйнованих ділянок з метою забезпечення рятувальних робіт.

При ліквідації аварії на газових мережах в першу чергу перекривають подачу газу в мережу. Для цього вимикають пошкоджені ділянки газових мереж за допомогою запірних пристроїв, розміщених на газопроводі і які збереглися на газгольдерах.

При спалахуванні газу його тиск в мережі падає, після цього полум’я гасять піском, землею, глиною, або закидають на нього мокрий брезент, а потім засипають зверху землею і поливають водою.

Ліквідація аварії на електромережах проводиться тільки після вимкнення струму.

 

3. Підсилення або зруйнування конструкцій, які загрожують обвалом, або перешкоджають проведенню рятувальних робіт і безпечному руху.

Зруйнування конструкцій і укріплення їх проводиться за допомогою засобів механізації.

 

4. Ремонт пошкоджених захисних споруд для вторинного використання при виникненні аварії, чи катастроф, або після використання ворогом зброї масового ураження.

До РНР також можуть входити і інші види робіт, що використовуються спеціально підготовленими формуваннями, або військовими частинами ЦО і збройних сил. (такі як підрив небезпечних предметів, заторів при повенях, та ін..).

 

Основними умовами, що визначають успішне проведення РНР є:

1. Завчасне створення угрупування сил і засобів ЦО;
2. Безперервне проведення розвідки;
3. Своєчасне просування і введення сил і засобів ЦО в осередок ураження, рішучість і швидкість дій формувань по рятуванню людей. Повітря в захисні споруди постачати не пізніше як через 2-4 год.; першу медичну допомогу ураженим також в перші 12-14 г.; завершення основних рятувальних робіт до кінця першої доби, мінімальна тривалість роботи зміни 2-4 години, максимальна -12.
4. Висока тренованість, психологічна стійкість особового складу сил ЦО;
5. Кваліфіковане керівництво дозволить організовано провести роботи в короткий термін з мінімальною затратою сил і засобів.

6.Суворе дотримання заходів безпеки пари проведенні РНР дозволить попередити нещасні випадки і втрати особового складу

7. Вміле керування і управління силами ЦО, а це досягається: знаннями, швидкими реагуванням на зміну ситуації і своєчасним доведенням завдань до підлеглих;

8. Всебічне забезпечення: протирадіаційне (протихімічне); матеріальне; технічне і медичне.

1. Завчасне визначення командирами формувань особливостей ймовірних ділянок робіт: наявності комунально-енергетичних і технологічних мереж; місце розташування і характеристика окремих елементів ОГД.

Таким чином проведення рятувальних та невідкладних робіт дозволяє зменшити, або зовсім довести до мінімуму втрати людей, матеріальних цінностей і своєчасно приступити до виконання виробничих завдань і забезпечити життєдіяльність робітників і службовців, а також населення яке проживає навколо ОГД.

 

5.1.1.2. Сили і засоби, які залучаються для проведення РНР.

 

Штаби ЦО міста, району завчасно, ще до початку надзвичайних ситуацій, оцінюють стан, який може складатися на території в результаті стихійних лих, виробничих аварій і катастроф, великих пожеж, а також при застосуванні сучасної зброї у воєнний час.

На основі цієї оцінки, визначають сили і засоби які необхідні для успішного проведення РНР як в мирний, так і воєнний час.

До сил ЦО можемо віднести:

- війська ЦО;

- невоєнізовані формування ОГД як загального призначення, так і служб;

- невоєнізовані формування, що підпорядковуються штабам ЦО (для виконання специфічних завдань пов’язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтових промислах;

- спеціалізовані формування на об’єктах атомної енергетики, ХНО та інших небезпечних об’єктах.

До засобів ЦО віднесемо:

-засоби, які використовуються для аварійно-невідкладних робіт, повинні бути універсальні, малогабаритні і високопродуктивні. Це потужні трактори і бульдозери, крани вантажопіднімальні (25-30 т.) на гусеничному ходу і пневмоколісному ходу;

- екскаватори із змінним обладнанням (зворотною і прямою лопатою, стальною кулькою);

- автонавантажувачі на базі гусеничних тракторів;

-компресори, автобашти, електрокари, пресувальні силові і освітлювальні електростанції.

В окремих випадках використовують прогресивні засоби виробництва, це:

- механізовані інструменти;

- прості засоби механізації.

Для освітленя ділянок у нічний час використовують прожектори,переносні ліхтарики.

Вибір засобів механізації залежатимуть від виду аварійних робіт, характеру виробництва на підприємстві, особливості забудови.

 

5.1.2. Організація і проведення РНР в різних осередках ураження.

 

РНР в осередках ядерного, хімічного, бактеріального (біологічного), а також при стихійних лихах будуть проводитись в складній обстановці, в умовах повних і сильних руйнувань, суцільних завалів, пожеж, зараження атмосфери і місцевості і можливого затоплення.

Розглянемо особливості проведення РНР в різних осередках ураження.

 

РНР в осередках радіаційного ураження.

Аварії на ядерних реакторах не являються винятком. Так з 1971 по 1989 р. в 14 країнах світу мала місце 151 аварія на АЕС.

Однак, за час існування ядерних енергетичних реакторів, виникли тільки три великі аварії, які супроводжувались великим викидом радіоактивних речовин (в Великобританії в 1957 р., в США в 1979 р. і в колишньому СРСР в 1986 р.) Перші дві аварії не викликали серйозного впливу на економічне життя населення відповідних районів.

Аварія в колишньому СРСР на ІV блоці Чорнобильської АЕС з реактором РБМК -1000 була найбільшою в історії атомної енергетики і супроводжувалась значними викидами радіоактивних речовин і евакуацією населення із зони 30 км. навколо реактора.

В залежності від обставин, що можуть складатися після аварії на АЕС і пов’язані з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище, РНР мають свої особливості і направлені на захист населення від радіоактивної дії.

Для проведення рятувальних робіт в осередку радіаційного ураження в першу чергу залучаються:

- санітарні дружини;

- зведені команди, групи ПР;

- команди знезараження;

- формування механізації;

- групи охорони громадського порядку та інші.

- Послідовність, прийоми і способи проведення РНР визначається начальником цивільної оборони об’єкту і командирами формувань в залежності від обставин в осередку ядерного ураження.

 

РНР в осередку хімічного ураження.

При виникненні осередку хімічного ураження негайно:

-оповістити сигналом «Хімічна тривога» робітників, службовців, населення, що знаходиться в зоні зараження і в районах, яким загрожує небезпека зараження;

- висилається радіаційна і хімічна, а також медична розвідка для уточнення місця, способу і типу впливу в навколишнє середовище НХР.

-визначаються межі осередку ураження і напрямок розповсюдження зараженого повітря;

-підготовлюються формування для проведення рятувальних робіт.

На основі даних, отриманих від розвідки і інших джерел, начальник цивільної оборони об’єкту приймає рішення, особисто організовує проведення рятувальних робіт і заходи по ліквідації хімічного зараження.

Для проведення рятувальних робіт в першу чергу залучаються:

- санітарні дружини;

- зведені команди (групи) ПР і ПХЗ;

- команди знезараження;

- формування механізації;

- групи охорони громадського порядку та ін..

Командири формувань після отримання задачі на проведення рятувальних робіт в осередку хімічного ураження ставлять задачі командиром підрозділів і вводять з врахуванням обставин формування в осередок ураження.

Слідом за розвідкою вводяться санітарні дружини, формування протирадіаційного і протихімічного захисту, охорони громадського порядку і інші. Особовий склад формування забезпечується засобами індивідуального захисту, антидотами, індивідуальними протихімічними пакетами.

В осередку хімічного ураження в першу чергу надається допомога ураженим, проводиться їх сортування і організовується евакуація в медичні установи. Осередок ураження позначається, проводиться знезараження місцевості, транспорту, споруд, а також при необхідності санітарна обробка робітників і службовців та населення.

В першу чергу одягаються протигази на уражених, їм надається перша медична допомога, вводяться антидоти.

Формування знезараження дегазують проїзди і проходи, територію, споруди, техніку і цим самим забезпечують дію інших формувань, а також евакуацію виробничого персоналу і населення із осередку хімічного ураження.

Необхідно завжди враховувати, що при проведенні рятувальних робіт в осередку хімічного ураження можливе зараження повітря в підземних спорудах, приміщеннях, замкнених кварталах, парках, а також розповсюдження його по трубопроводах і тунелях.

Після завершення рятувальних робіт або заміни формування скеровуються на пункти спеціальної обробки. Ці пункти як правило розгортаються на незараженій місцевості і поблизу виходу формувань і населення.

 

РНР в осередку бактеріального (біологічного) ураження.

Роботами по ліквідації цього осередку керує начальник цивільної оборони об’єкту, а організацією і проведення медичних заходів – начальник медичної служби.

В осередку біологічного ураження організовується і проводиться:

- бактеріальна розвідка і індикація бактеріальних засобів;

- карантинний режим або обсервація у відповідності з рішенням старшого начальника;

- санітарна експертиза, контроль зараження продуктів, харчової сировини, води і фуражу, їх знезараження;

- протиепідемічні, санітарно-гігієничні, спеціальні профілактичні, лікувально-евакуаційні, протиепізоотичні, ветиринарно-санітарні заходи, а також санітарно-розяснювальна робота.

При організації робіт по ліквідації осередку бактеріального ураження враховуються:

- здатність бактеріальних засобів викликати масові інфекційні захворювань серед людей і тварин;

- здатність деяких мікробів і токсинів зберігатись довгий час в навколишньому середовищі;

- наявність і довготривалість інкубаційного періоду виявлення захворювань;

- складність лабораторного пошуку збудника і довготривалість виявлення його виду;

- небезпечність зараження особового складу формувань і необхідність використання засобів індивідуального захисту.

Для проведення заходів по ліквідації осередку бактеріального ураження залучаються в першу чергу сили і засоби, які опинилися на території осередку, в тому числі і санітарно-епідемічні станції, ветеринарні станції, пересувні протиепідемічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади, лікарні, поліклініки і інші медичні установи і формування.

Інфекційних хворих госпіталізують і лікують в інфекційних лікарнях в осередку ураження, або розгортаються тимчасові інфекційні стаціонари.

Осередок бактеріального (біологічного) ураження рахується ліквідованим після того, як з моменту виявлення останнього хворого пройде час, рівний максимальному терміну інкубаційного періоду для даного захворювання.

 

РНР в осередках стихійних лих. (катастрофічне затоплення).

Для проведення рятувальних робіт залучаються рятувальні загони, команди і групи, санітарні дружини і пости, а також відомчі спеціалізовані команди і підрозділи, гідрометереологічні пости, забезпечені плавзасобами, розвідувальні групи і ланки, зведені загони (команди) механізації робіт, формування будівельників, ремонтно-будівельні організації, охорони громадського порядку.

Рятувальні роботи при повенях направлені:

- на пошук людей на затопленій території;

- посадка їх на плавзасоби, човни, плоти, баржі чи вертольоти;

- і евакуація в безпечні місця.

Ситуація в районі повені може різко ускладнитись в результаті руйнування гідротехнічних споруд.В цьому випадку невідкладні роботи проводяться з метою підвищення стійкості захисних властивостей існуючих дамб, гребель і насипів.

Боротьбу з повінню в період льодоходу ведуть шляхом ліквідування заторів, які утворюються на річках шляхом підриву.

Повені можуть викликати певну небезпеку для життя особового складу формувань. Тому вони повинні бути навчені правилам поведінки на воді і користуванням рятувальним інвентарем.

 

РНР в осередку комбінованого ураження.

Організувати і провести РНР в осередку комбінованого ураження складніше, ніж в осередках ядерного, хімічного і біологічного ураження. Це пояснюється тим, що може виникнути набагато складніша ситуація, ніж при застосуванні противником ядерної, хімічної і біологічної зброї окремо або при одночасному виникненні аварій на АЕС і хімічно небезпечному підприємстві. З метою досягнення максимальних результатів РНР в осередку комбінованого ураження організовують і безперервно ведуть всі види розвідки. До визначення виду застосованих противником біологічних засобів всі заходи організуються у режимі захисту від особливо небезпечних інфекційних хвороб. Поступаючі дані від розвідки негайно використовують для найбільш ефективного застосування наявних сил і засобів і проведення режимних заходів по ізоляції осередку комбінованого ураження від навколишніх районів. Проводять термінову профілактику особового складу формувань і уражених; евакуюють все населення із зон хімічного ураження на незаражену територію, яка знаходиться в межах зони карантину; проводять дегазацію, дезинфекцію, а при необхідності і дезактивацію шляхів евакуації, важливих ділянок території, споруд і транспорту; організовують і проводять санітарну обробку від всіх видів зараження.

Головні зусилля розвідки спрямовуються на виявлення типу,концентрації та напрямку розповсюдження хімічних отруйних речовин,, радіоактивної хмари, заходів застосування і встановлення виду збудників інфекційних хвороб, кордонів зон радіоактивного, хімічного і біологічного зараження.

На основі аналізу даних розвідки начальник цивільної оборони уточнює своє рішення і ставить завдання по проведенню рятувальних робіт формуванням. В осередку комбінованого ураження в першу чергу визначають найбільш небезпечний уражаючий фактор, який несе найбільшу загрозу ураження, і негайно вживають заходи по запобіганню або зниженню до мінімуму його впливу, а потім приступають до ліквідації наслідків впливу всіх інших уражаючих факторів в ситуації, яка склалася.

При організації проведення РНР і визначенні їх обсягу враховуються особливості, характерні лише для осередку комбінованого ураження. Особовий склад формувань обов'язково повинен використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри, а також мати запасні протигази для надягання на уражених. Робота в 313 помітно знизить темпи РНР. Допустимий час перебування в засобах захисту шкіри може бути досить коротким. Цей час буде становити: при температурі повітря 30°С і вище - 18 хв., 29-25°С - ЗО хв, 20-24°С - 48 хв., 15-19°С - 2 год, 15°С і нижче - З год. Значне скорочення тривалості роботи зміни в осередку комбінованого ураження і виділення великої частини сил для проведення дезинфекції і дератизації, а при необхідності і дезактивації ділянок території, споруд, устаткування, транспорту і проведення санітарної обробки людей потребує збільшення чисельності формувань.

Наявність травмованих одночасно кількома уражаючими факторами дуже ускладнює надання їм медичної допомоги і транспортування в лікувальні заклади. З врахуванням цих особливостей формування виконують покладені на них завдання в осередку комбінованого ураження. Населення залежно від виду і тяжкості ураження - хімічного, радіоактивного і біологічного -підлягає медичному сортуванню (ділиться на групи і потоки), що виключає розповсюдження зараження при наданні медичної допомоги та евакуації. Евакуюються уражені в лікувальні заклади медичної служби розпорядженням старшого медичного начальника по ізольованих маршрутах, які охороняються. ' Встановлюється суворий контроль за виконанням формуваннями робіт по знезараженню ділянок на шляхах евакуації уражених та виводу населення на незаражену територію; проведенням санітарної обробки уражених та населення; проведенням протиепідеміологічних, спеціальних профілактичних і санітарно-гігієнічних заходів; дотримуванням заходів безпеки, а також за своєчасною зміною формувань. Зміна їх в осередку комбінованого ураження проводиться при суворому дотриманні режимних заходів. Замінені формування виводяться в райони, призначені старшим начальником, в межах зони карантину або обсервації. В цих районах проводиться їх спеціальна обробка.

 

Організація та проведення РНР при пожежах.

Пожежі щороку забирають ЖИТТЯ людей, знищують матеріальні цінності. І боротьба з цим лихом - обов'язок всіх громадян України. Успішна боротьба з лісовими, торф'яними, степовими і іншими пожежами залежить від своєчасного їх виявлення і швидкого прийняття рішень та вжиття заходів по їх ліквідації. Ліквідація наслідків пожеж досягається виконанням таких заходів:

-розвідка районів пожеж;

-вивід і вивіз населення із районів пожеж;

- надання медичної допомоги людям, які одержали опіки та інші травми, і подальше їх лікування;

-рятування від вогню матеріальних цінностей;

-гасіння (локалізація, ліквідування) пожеж;

-нагляд за районами пожежі для попередження повторних займань.

Розвідка районів пожеж визначає найближчі водойми, шляхи, просіки, канави, заболочені ділянки, які можна використати при організації боротьби з пожежами; розміри утвореного осередку пожежі; шляхи та умови, які сприяють розповсюдженню вогню, швидкість і напрямок його руху; які будівлі, споруди падають, палають; захаращені ділянки місцевості (лісу), що сприяють розвитку і розповсюдженню пожежі.

Вивід людей із району пожежі є основним завданням керівного складу ЦО. Необхідно визначити шляхи (маршрути), які найменш небезпечні для виводу, організувати пошук уражених, надати їм першу медичну допомогу, вжити заходи щодо уникнення отруєння людей токсичними речовинами горіння і загального перегріву організму, виводу або виносу уражених в безпечне місце.

Гасіння пожежі на спорудах, будівлях, техніці проводять з використанням вогнегасників, пожежних автоцистерн, автопомп; шляхом засипання землею, піском, мулом, снігом; вкривання брезентом, мішковиною, щільними тканинами і т.п.; збивання вогню свіжими гілками дерев. Якщо питома вага речовини, яку гасять, легша за воду, то гасити її водою не можна, бо вона буде випливати на поверхню і розтікатися, утворюючи нові осередки пожежі.

Локалізція пожежі - це дії, спрямовані на обмеження розповсюдження горіння. Для гасіння пожеж завчасно створюються запаси води, піску і засобів пожежогасіння. При механізованому способі гасіння низових пожеж зрізають грунт на відстані 3-4 м від краю вогню, пересувають до осередку пожежі і відвалюють на край вогню. При гасінні пожежі вручну людей розташовують на межі палаючої ділянки на відстані 3-5 м один від одного і засипають смугу вогню фунтом. При цьому утворюється смуга шириною до І м. У випадку виникнення низової пожежі в лісі її асять насипанням грунту, заливанням водою, збиванням полум'я гілками листяних порід дерев. Швидкість розповсюдження низової пожежі в лісі по вітрі 0,25-1 км/год при температурі вогню 800-1000°С.

Верхові лісові пожежі гасять водою з використанням пожежних машин, авторозливних станцій, вертольотів. Верхова пожежа в лісі в залежності від швидкості вітру розповсюджується з швидкістю від 1 до 6 км/год. Для локалізації верхових лісових пожеж утворюють загороджувальні смуги і пускають зустрічний вогонь. Це найбільш ефективний захід щодо локалізації лісових пожеж і використовується він на площі більше 100 га. Загороджувальні смуги повинні бути шириною не менше висоти двох дерев.

Слабкі степові пожежі (при швидкості вітру до 3 м/с) гасять збиванням, затиранням краю вогню мітлами з листяних порід дерев і заливанням водою. Більш сильні пожежі локалізують загороджувальними смугами шириною до 2 м, край їх обкопують, а середину випалюють. При швидкості розповсюдження степової пожежі 15-20 км/год пускають зустрічний вогонь. Опорну лінію зустрічного вогню вибирають на відстані 7-10 км від фронту пожежі. Для гасіння пожеж можуть використовуватись вибухові речовини.

Для гасіння підземних торф'яних пожеж необхідно: обкопати площу пожежі канавами шириною 0,7-1 м і глибиною до шару торфу, покритого водою або до мінерального фунту, вирубати дерева, які ростуть біля канави і віднести їх в сторону від пожежі, тліючу по краях канави рослинність залити водою або засипати землею, бути обережним при виконанні робіт, стежити, щоб не було провалів людей у вигорілі місця торф'яного шару.

Командир формування ЦО після отримання завдання від начальника ЦО промислового підприємства на гасіння пожежі для уточнення обстановки на маршруті руху і в районі пожежі він висилає розвідку. При підході до району пожежі на основі даних розвідки, особистого спостереження визначає порядок вводу в район пожежі, дії при гасінні пожежі, ставить завдання командирам підрозділів. При видачі завдань обов'язково вказується напрямок розповсюдження пожежі, заходи і порядок дій при гасінні пожежі, район відпочинку, пункти приймання їжі, заходи безпеки, визначається порядок використання техніки.

Особовий склад, який гасить пожежі, забезпечується протидимними масками або протигазами з додатковими патронами. Для вмілих дій в умовах пожеж велике значення має протипожежна підготовка виробничого персоналу підприємства (об'єкту), а також обладнання цехів (ділянок) протипожежними засобами.

 

5.1.3. Робота керівника (командира формування ЦО) по організації та проведенню РНР.

5.1.3.1. Приведення формування в готовність.

 

В ході повсякденної виробничої діяльності ОГД здійснюється планова підготовка невоєнізованих формувань до виконання завдань по ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха, у відповідності з розкладом занять, які розробляються штабом ЦО. З виникненням аварій, стихійного лиха формування ЦО проводиться в стан повної готовності.

Повна готовність – такий стан формування, при якому воно здатне успішно виконувати в любих обставинах усі завдання. пов"язані із ліквідацією наслідків НС.

Для проведення формування в готовність необхідно:

повідомити і зібрати особовий склад формування;

організувати видачу особовому складу табельного майна і підгонку засобів індивідуального захисту;

підготувати техніку, транспортні засоби до вирішення поставлених завдань;

перевірити наявність засобів зв’язку і визначити порядок зв’язку всередині формування;

при необхідності вивести формування в зону за межами міста, в завчасно визначений район (населений пункт) згідно плану евакуації.

Попередження особового складу формувань про аварію, що відбулася, про дію стихійного лиха, радіоактивне, хімічне і бактеріальне зараження здійснює штаб ЦО ОГД на основі даних розвідки, прогнозування або отриманої інформації.

Основним способом повідомлення є передача мовної інформації з використанням мережі провідного, радіо- і телевізійного мовлення, мобільного зв"язку. Звичайно, в більшості дії особового складу формувань будуть визначатися тим, де вони знаходяться.

 

Готовність формування досягається:

швидким повідомленням особового складу в робочий і неробочий час;

укомплектованість формування людьми, оснащенням, технікою, транспортом і забезпеченістю ЗІЗ, інструментом та іншими матеріальними засобами;

- зберігання в справному стані техніки, механізмів та інструментів;

неперервним і грамотним керуванням, наявністю необхідних матеріальних засобів для забезпечення робіт.

Про проведення в повну готовність командир формування доповідає начальнику ЦО ОГД або начальнику штабу ЦО об’єкта, від якого отримує завдання, у відповідності з яким і діє.

 

5.1.3.2. Робота командира формування по організації РНР

 

Свою роботу по організації РНР командир формування проводить в такій послідовності:

з"ясовує завдання;

віддає попередні розпорядження;

оцінює обстановку;

приймає рішення;

ставить завдання підлеглим у формі наказу.

 

При усвідомленні завдання командир повинен:

- зрозуміти завдання свого формування;

- уявити характер майбутніх дій;

- визначити місце і роль підпорядкованого йому формування в угрупованні сил старшого начальника та виконанні загального завдання.

Усвідомлюючи завдання, командир визначає заходи по підготовці до дій та віддає необхідні попередні розпорядження підлеглим, спрямовані на всебічну та своєчасну підготовку формування до виконання завдань.

При оцінці обстановки командир вивчає та оцінює:

- характер зруйнувань, пожеж та заражень в районі робіт, характер та обсяг майбутніх робіт;

- радіаційну, хімічну, біологічну (епідеміологічну) обстановку та її вплив на виконання завдання;

- стан та можливості свого формування, наданих сил та засобів;

- характер місцевості, стан погоди, пору року та доби.

В рішенні командир в<