Оцінка інженерного захисту персоналу об’єктів господарської діяльності

 

Надійність інженерного захисту забезпечується при наявності таких умов:

- загальна вмістимість захисних споруд на об’єкті господарської діяльності (ОГД) - дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;

- захисні властивості споруд відповідають вимогам, тобто забезпечують захист від іонізуючих випромінювань;

- система життєзабезпечення захисних споруд забезпечує неперервне перебування в них не менше двох діб;

- розміщення (віддалення) захисних споруд відносно місць робіт дозво­ляє людям сховатися після сигналу-повідомлення цивільної оборони (ЦО) за встановлений час;

- сховища своєчасно приводяться до готовності для приймання людей (протягом 12 год після введення надзвичайного стану);

- робітники і службовці навчені правильним діям після сигналу-повідомлення ЦО;

- система повідомлень діє оперативно і надійно.

 

4.3.1 Оцінка місткості та захисних властивостей захисної споруди.

 

Вмістимість захисної споруди повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни працівників і визначається сумою місць для сидіння і лежання. Норми об’ємно - планових рішень:

а) площа підлоги:

- 0,5 м²/людину при двоярусному розміщені ліжок;

- 0,4 м²/людину при триярусному розміщені ліжок;

б) внутрішній об’єм приміщень не менше 1,5 м³/людину;

в) висота приміщень не більше 3,5 м:

- при висоті від 2,15 до 2,9 м встановлюються двоярусні ліжка;

- при висоті 2,9 м і більше встановлюються триярусні;

г) кількість місць для лежання становить 20% при двоярусному і 30% при триярусному розміщені;

д) на основі директиви начальника ЦО України в екстремальних ситу­аціях, коли терміново необхідно укрити виробничий персонал, дозволяється пе­реущільнення захисних споруд на 20%.

1. Визначають площу основних і додаткових приміщень.

Загальна площа основних приміщень:

, (м²) (4.14.)

де:

N - кількість основних приміщень;

S_i - площа і-того приміщення.

Загальна площа всіх приміщень в зоні герметизації (крім приміщень для дизельної електростанції, тамбурів і розширювальних камер):

, (м²) (4.15.)

де: М - кількість допоміжних приміщень;

S_j - площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації.

Визначають вмістимість сховища за площею:

- при двоярусному розміщені ліжок

, (чол) (4.16.)

- при триярусному розміщені ліжок

, (чол) (4.17.)

де:

0,5 і 0,4 - площа підлоги на людину відповідно при дво- і триярусному розміщені ліжок, м².

2. Визначають вмістимість сховища за об’ємом всіх приміщень в зоні герме­тизації

, (чол) (4.18.)

де: h - висота приміщення, м; 1,5 - норма об’єму на людину, м³.

Порівнюючи дані вмістимості за площею М_s та за об’ємом М_v визначають визначають фактичну (розрахункову) вмістимість М_ф. За фактичну вмістимість (кількість місць) приймається менше значення із цих двох величин.

3. Визначають показник, що характеризує вмістимість захисних споруд (ко­ефіцієнт вмістимості)

, (4.19.)

де: N - чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю.

Якщо К_M ³ 1, захисна споруда забезпечує укриття працюючих у будь - яку зміну, якщо К_M < 1, кількості місць для розміщення людей недостатня і необхідно:

- вивчити можливість будівництва сховищ, які швидко зводяться (ШЗС);

- розшукати підвальні приміщення та інші заглиблені споруди ОГД, оцінити їх захисні властивості і можливість пристосування під захисні споруди.

 

4.3.1.1. Оцінка захисних властивостей захисних споруд від радіоактивного ураження.

 

1. Визначають ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт по­слаблення дози опромінення сховищем К_посл. Він залежить від матеріалу пере­криття, його товщини і умов розміщення сховища (вбудоване, чи таке що стоїть окремо) і знаходиться за формулою

, (4.20.)

де: h_і - товщина і-того захисного шару сховища;

К_р - коефіцієнт що враховує умови розміщення сховища табл. 4.5.

d - товщина шару половинного послаблення і-того захисного шару, табл. 4.6.

Зауваження. Згідно класифікації сховищ по ступеню послаблення дії радіації розрізняють чотири класи: найнижчий (4-й) послаблює дію радіації в 1000 разів, тому якщо при розрахунку К_{посл. розр.}<1000, необхідно додати необхідну кількість шарів захисних матеріалів для досягнення значення К_{посл. розр.}≥1000.

 

4.3.2. Оцінка систем життєзабезпечення сховища

 

До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачан­ня, теплопостачання, каналізація, електропостачання і звя’зок. Під час оцінки сис­тем забезпечення сховищ визначається можливість всіх систем забезпечити безпе­рервне перебування людей в сховищах не менше двох діб. Як правило роз­глядається оцінка тільки повітропостачання, як однієї з основних та найбільш вразливих систем життєзабезпечення людей.

Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду в залежності від температури зовнішнього середовища:

а) за режимом І - 8, 10, 11, 13 м³/год/людину - відповідно до 20° С (І кліматична зона), 20 - 25° С (II зона), 25 - 30° С (III зона), більше 30° С (IV зона).

б) за режимом ІІ - 2 м³/год/людину і 5 м³/год/людину - що працює на пункті управління.

В даний час вітчизняною промисловістю виготовляються фільтровентиляційні комплекси ФВК-І і ФВК-ІІ, які застосовують в І - II кліматичних зонах в сховищах вмістимістю до 600 чоловік, III - IV кліматичних зонах в сховищах вмістимістю до 450, 300 чоловік.

У сховищах великої вмістимості, крім цих комплексів встановлюють електроручні вентилятори типу ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3 з фільтрами ФП-100 і ПФП-1000, які працюють тільки в режимі І.

Продуктивність фільтровентиляційних комплексів ФВК-І і ФВК-ІІ в ре­жимі І - 1200 м³/год, в режимі II - 300 м³/год; ЕРВ-72-2 і ЕРВ-72-3 відповідно 900 - 1300 та 1300 - 1800 м³/год. ФВК-ІІ, крім цього, забезпечує роботу в режимі IІІ. За режимом III регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70.

Послідовність оцінки така:

1. Визначають кліматичну зону, яка, в свою чергу, визначається середньою температурою зовнішнього повітря найбільш теплого місяця і норми подачі повітря на одну людину в годину в режимі І і II.

2. Визначають загальну кількість повітря, що подається системою за годину в режимі І і II (W_заг).

3. Визначають кількість людей, що укриваються, яких система може забезпечити чистим повітрям у режимі І і II (в кожному окремо):

(чол) (4.21.)

де:

W_заг - загальна кількість повітря, що подається системами повітропостачання, м³/год (в конкретному режимі);

W_норм - норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду, м³/год/людину (у відповідному режимі).

4. Визначають показник, що характеризує життєзабезпечення в ре­жимі І і II (відповідно)

(4.22.)

де:

М_ф - кількість людей, що підлягає укриттю, приймається фактична вмістимість сховища.

Якщо К_ж ³ 1, то система повітропостачання сховища забезпечує виробни­чий персонал чистим повітрям, якщо К_ж < 1, то кількість фільтровентиляційних комплексів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами, як у режимі І, так і у режимі II. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплексів.

Допоміжні таблиці

 

Таблиця 4.5.

Коефіцієнт розташування сховища (К_р)

Умови розташування	Кр
Укриття, що стоять окремо поза районом забудови
Те ж в районі забудови
Вбудоване в окремій будові сховище:
- для виступаючих над поверхнею стін
- для перекриття
Вбудоване в середині виробничого комплексу, або кварталу сховище:
- для виступаючих над поверхнею землі стін
- для перекриття

 

Таблиця 4.6.

Товщина шару половинного послаблення радіації для різних матеріалів, см

 

Матеріал	Густина, г/см^3	Товщина шару, см шару
від проникаючої радіації	від радіоактивного забруднення
Вода	1.0
Дерев'яні матеріали	0.7		18.5
Грунт	1.6	14.4	8.1
Цегла	1.6	14.4	8.1
Бетон	2.3		5.7
Кладка цегляна	1.5		8.7
Кладка бутова	2.4	9.6	5.4
Глина утрамбована	2.06		6.3
Вапно	2.7	8.5	4.8
Сіно, солома	0.12
Сніг	0.125
Лід	0.9		14.5
Сталь (броня)	7.8	3.0	1.7
Свинець	11.3	2.0	1.2

Примітка: Для інших матеріалів шар половинного послаблення дорівнює відношенню шару половинного послаблення води до густини матеріалу, який використаний. Густина матеріалу наведена в довідниках.

 

Приклад виконання розрахунків

 

Вихідні дані

1. Кількість працюючих, що потребують захисту (N, чол.) 310

2. Температура зовнішнього повітря (^оС) 30

 

Характеристика інженерного захисту

1. Розміщення сховища: окремо розташоване

2. Площа приміщення: (S, кв.м)

2.1. приміщення для укриття людей 164

2.2. пункт управління - 2.3 медичний пункт -

2.4тамбур-шлюз -

2.5 санітарні вузли 12

2.6 для зберігання продуктів 8

2.7 для фільтровентиляційного обладнання 20

3. Висота приміщення (м) 2,65

4. Перекриггя сховищ (см)

4.1. бетон 5

4.2. цегла -

4.3. бутова кладка -

4.4. грунт 60

4.5. деревина -

5. Тип фільтровентиляційного обладнання:

5.1. промислова установка (м³/год) -

5.2. ФВК-1 1

5.3. ФВК-2 -

5.4. ЕРВ-72-2 -

5.5. ЕРВ-72-3 -

6. Режим роботи системи повітропостачання 1,2,3

 

Алгоритм розрахунку

1. Оцінка вмістимості захисної споруди.

1.1. Визначають площу основних і додаткових приміщень.

Загальна площа основних приміщень:

де:

 

N - кількість основних приміщень;

S_i - площа і-того приміщення.

Визначають загальну площу всіх приміщень в зоні герметизації (крім приміщень для дизельної електростанції, тамбурів і розширювальних камер):

 

 

де: М - кількість допоміжних приміщень;

S_j - площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації.

1.2. Визначають вмістимість сховища за площею:

- при двоярусному розміщені ліжок

 

 

^1.3. Визначають вмістимість сховища за об'ємом всіх приміщень в зоні герме­тизації

 

 

де: h - висота приміщення, м;

1,5 - норма об'єму на людину, м³.

Порівнюючи дані вмістимості за площею М_s та за об'ємом М_v визначають фактичну (розрахункову) вмістимість М_ф. За фактичну вмістимість (кількість місць) приймається менше значення із цих двох величин. М_ф = 328 чол.

1.4.

Визначають показник, що характеризує вмістимість захисних споруд (ко­ефіцієнт вмістимості)

 

де: N - чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю (найбільша працююча зміна).

Висновок: К_M > 1 - захисна споруда забезпечує укриття працюючих у будь - яку зміну.

 

Оцінка захисних властивостей захисної споруди від радіоактивного ураження.

 

Визначають ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт по­слаблення дози опромінення сховищем К_посл. Він залежить від матеріалу пере­криття, його товщини і умов розміщення сховища (вбудоване, чи таке що стоїть окремо) і знаходиться за формулою

 

де: h_і - товщина і-того захисного шару сховища;

К_р - коефіцієнт що враховує умови розміщення сховища табл. 4.5.

d - товщина шару половинного послаблення і-того захисного шару, табл. 4.6.

К_{посл. розр.} є меншим 1000. Отже, необхідно додати ще певні шари перекрить, щоб довести його як мінімум до 1000 (4-й клас сховищ).

 

3. Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням

 

3.1 Визначають норми подачі повітря на одного чоловіка в годину в режимі І і II.

При температурі зовнішнього повітря 30^о норми подачі повітря на одного чоловіка в годину становлять:

¾ в І режимі - 11 м³/год/людину;

¾ в ІІ режимі – 2 м³/год/людину і 5 м³/год/людину - що працює на пункті управління;

3.2 Визначають кількість людей, що укриваються, яких система може забезпечити чистим повітрям у режимі І і II:

¾ в І режимі:

 

 

¾ в ІІ режимі:

де:

W_заг - загальна кількість повітря, що подається системами повітропостачання, м³/год;

W_норм - норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду, м³/год/людину.

3.3 Визначають показник, що характеризує життєзабезпечення в ре­жимі І і II

в І режимі

 

в ІІ режимі

де:

М_ф - кількість людей, що підлягає укриттю, приймається фактична вмістимість сховища.

Висновок: К_ж < 1, кількість фільтровентиляційних комплексів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами у всіх режимах. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплексів.

Для забезпечення роботи 3-го режиму необхідно встановити РУ-150\6.

 

Висновок

Сховище не відповідає вимогам до сховищ 4-го класу. Необхідно вжити заходів для збільшення товщини перекриття, кількості фільтровентиляційних комплексів та регенеративних установок.

 

 

Контрольні питання:

 

1. Які умови забезпечують надійність захисту персоналу на ОГД?

2. Які норми по площі на одну людину у сховищі при двоповерховому розміщенні лавок?

3. Які норми по об"єму плануються у сховищі на одну людину?

4. При яких висотах приміщень ставлять двоярусні лавки?

5. При яких висотах приміщень ставлять триярусні лавки?

6. Які норми по площі на одну людину при триярусному розміщенні лавок у сховищі?

7. Які заходи розробляються на підприємстві, якщо місць у сховищі недостатньо?

8. Напишіть формулу для визначення коефіцієнта послаблення радіації сховищем.

9. Чи залежить і як саме норма подачі повітря в захисну споруду в режимі чистої вентиляції?

10. Яка норма подачі повітря в захисну споруду за режимом фільторвентиляції?

11. Який термін роботи системи повітропостачання сховища в режимі чистої вентиляції?

12. Який термін роботи системи повітропостачання в режимі фільтровентиляції?

13. Який режим системи повітропостачання забезпечує установка РУ-150\6?

14. Які режими системи повітропостачання забезпечує установка ЕРВ-72.2?

15. Яке обладнання забезпечує усі три режими системи повітропостачання сховища?