Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту та евакуаційні заходи.

Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту

1. До захисних споруд цивільного захисту належать:

1) сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

2) протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості;

3) швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту - захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період.

2. Для захисту людей від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.

Споруда подвійного призначення - це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення.

Найпростіше укриття - це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.

3. Укриттю підлягають:

1) у сховищах:

а) працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність в особливий період;

б) персонал атомних електростанцій, інших ядерних установок і працівники суб’єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій (установок);

в) працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, а також працівники чергового персоналу суб’єктів господарювання, які забезпечують життєдіяльність міст, віднесених до відповідних груп цивільного захисту;

г) хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров’я, які не підлягають евакуації або не можуть бути евакуйовані у безпечне місце;

2) у протирадіаційних укриттях:

а) працівники суб’єктів господарювання, віднесених до першої та другої категорій цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність у воєнний час;

б) працівники суб’єктів господарювання, розташованих у зонах можливих руйнувань, небезпечного і значного радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій;

в) населення міст, не віднесених до груп цивільного захисту, та інших населених пунктів, а також населення, евакуйоване з міст, віднесених до груп цивільного захисту і зон можливих значних руйнувань;

г) хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров’я, розташованих за межами зон можливих значних руйнувань міст, віднесених до груп цивільного захисту, і суб’єктів господарювання, віднесених до категорій цивільного захисту, а також закладів охорони здоров’я, які продовжують свою діяльність у воєнний час;

3) у швидкоспоруджуваних захисних спорудах цивільного захисту, найпростіших укриттях та спорудах подвійного призначення - населення міст, віднесених до груп цивільного захисту, яке не підлягає евакуації у безпечне місце, а також інших населених пунктів.

4. Для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

5. Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

6. Проектування, будівництво, пристосування і розміщення захисних споруд та об’єктів подвійного призначення здійснюються згідно з нормами, які розробляються відповідно до Закону України "Про будівельні норми".

7. Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

8. Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб’єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

9. У разі використання однієї захисної споруди кількома суб’єктами господарювання вони беруть участь в утриманні споруди відповідно до укладених між ними договорів.

10. Захисні споруди цивільного захисту можуть використовуватися у мирний час для господарських, культурних і побутових потреб у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

11. З моменту виключення захисної споруди із фонду споруд цивільного захисту вона втрачає статус захисної споруди цивільного захисту. Володіння, користування та розпорядження спорудами, які втратили статус захисних споруд цивільного захисту, здійснюється відповідно до закону.

12. Захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

13. Захисні споруди у мирний час можуть передаватися в оренду для задоволення господарських, культурних та побутових потреб із збереженням цільового призначення таких споруд, крім тих, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням, а саме:

1) в яких розташовані пункти управління;

2) призначених для укриття працівників суб’єктів господарювання, що мають об’єкти підвищеної небезпеки;

3) розташованих у зонах спостереження атомних електростанцій та призначених для укриття населення під час радіаційних аварій.

14. Особливості оренди захисних споруд визначаються типовим договором оренди, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

15. Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.

 

Практична частина

Завдання 1

Відбувся вибух ГППС тип вибуху «Детонація». Розрахувати та побудувати межі зон з надлишковим тиском у фронті ударної хвилі 100, 50, 10, 3 кПа.

Рішення:

Етан, = 0,48; (т)=2,22; DPmax=675 кПа.

 

 

Визначається відношення r_i/r₀

По табл. 8 визначається величина надмірного тиску DРф, кПа на відстані r_i, м від місця вибуху.

r_i /r₀₌ 1,8

r_i /r₀₌ 2,9

r_i /r₀₌ 7,5

r_i /r₀₌ 9

Визначаємо радіуси зон з розрахунковими значеннями надмірного тиску на зовнішніх межах цих зон.

r₁₀₀=1,8 ∙ 18,9=34 м

r₅₀= 2,9∙18,9 = 55м

r₁₀=7,5∙18,9=142 м

r₃= 19 ∙18,9=360 м

 

Висновок: Ударна хвиля з тискому фронті 100 кПа спостерігається на відстані 34 м від епіцентру вибуху. Ударна хвиля з тиском у фронті 50 кПа спостерігається на 55 м від вибуху. Тиск 10 кПа у фронті ударної хвилі спостерігається на відстані 142м. Ударна хвиля з тиском у фронті 3кПа спостерігається на відстані 360 м від епіцентру вибуху.

Завдання 2.

Відбувся вибух ГППС (тип вибуху «Дефлаграція»). Розрахувати та побудувати межі зон з надлишковим тиском у фронті ударної хвилі 40, 10, 3 кПа.

Ацетон, = 215 м/с, = 1,45(т), = 0,44

Рішення:

де а₀ - швидкість звуку в повітрі (а₀ = 340 м/с);

w - швидкість розповсюдження полум'я (табл. 7). Радіус хмари згорілих газів при дефлаграційному вибуху L_H визначається наступною залежністю:

де - ступінь розширення згорілих газів;

G - маса речовини, що бере участь у вибуху, т;

- коефіцієнт, залежний від виду і способу зберігання речовини

- молекулярна маса речовини;

С_НПВ нижня концентраційна межа займання суміші, %;

С_СТХ - питома концентрація стехіометричної суміші, %;

Відстань від центру вибуху до точки з надмірним тиском визначається з наступного виразу:

 

Коефіцієнти В і С для обчислення надмірного тиску у фронті ударної хвилі при дефлаграційному вибуху

С= 1,14, В= 0,467, =42

 

Висновок: Ударна хвиля з тиском 40 кПа спостерігається на відстані 43 м від епіцентру вибуху. Тиск 10 кПа спостерігається на 213 м від вибуху. Ударна хвиля з тиском у фронті 3 кПа спостерігається на відстані 644 м від епіцентру вибуху.

 

 

Завдання 3:

Визначити DРф на відстані L від центру вибуху.

Динітробензол, маса речовини 102 кг, відстань L = 40,60,100 (м)

 

де DР_ф - надмірний тиск у фронті ударної хвилі, кПа;

L - відстань від центру вибуху до точки, в якій визначається величина надмірного тиску, м;

G_е - еквівалентна (тринітротолуолу) кількість ВР, кг.

де G - кількість даної ВР, кг;

К_е - коефіцієнт еквівалентності даної вибухової речовини тринітротолуолу (ТНТ).

де - теплота вибуху даного ВР, кДж/кг;

- теплота вибуху тринітротолуолу, кДж/кг.

 

Рішення:

кг

кПа

кПа

кПа

Висновок: DР_ф на відстані 100 м становить 5,41 кПа, DР_ф на відстані 60 м становить 10,37 кПа, DР_ф на відстані 40 м становить 18,4 кПа.

Завдання 4: Визначити відстані L на яких спостерігається надмірний тиск у фронті повітряної ударної хвилі 100, 50, 10 кПа.

Вид вибухової речовини – пірат амонія, маса речовини =102 кг.

Рішення:

Визначається розрахунковий параметр Lo:

де G_е - еквівалентна кількість ВР, кг

Розраховується коефіцієнт k=L/Lo:

де L - відстань в метрах від центру вибуху до точки, в якій визначається величина надмірного тиску DРф.

де G - кількість даної ВР, кг;

К_е - коефіцієнт еквівалентності даної вибухової речовини тринітротолуолу (ТНТ).

де - теплота вибуху даного ВР, кДж/кг;

- теплота вибуху тринітротолуолу, кДж/кг.

 

м

 

м

м

м

 

Висновок: Тиск 100 кПа у фронті повітряної ударної хвилі спостерігається на відстані 14,7 м від епіцентру вибуху, тиск 50 кПа у фронті повітряної ударної хвилі спостерігається на відстані 21 м від епіцентру вибуху, тиск 10 кПа у фронті повітряної ударної хвилі спостерігається на відстані 59 м від епіцентру вибуху.

 

Завдання 5

Визначити наступні показники обстановки при руйнуванні дамби водосховища:

максимальну висоту хвилі прориву h (м);

максимальну швидкість потоку хвилі прориву V (м/с);

середню швидкість потоку води на затоплюваному об'єкті V_cp (м/с);

висоту затоплення об'єкту h_зат(м);

час приходу фронту хвилі прориву t_фр (г);

час приходу гребеня хвилі прориву t_гр (г);

тривалість затоплення об'єкту t (г).

 

Вихідні данні для визначення показників обстановки при руйнуванні дамби водосховища:

1) віддалення даного створу промислового об'єкту L = 4,2(км);

2) середня глибина річки в нижньому б'єфі дамби h₀=8 (м);

3) висота розташування об'єкту по відношенню до рівня річки в даному створі h_м=3,2 (м);

4) висота рівня води у верхньому б'єфі дамби H₀=150 (м);

5) довжина дамби l= 123 (м);

6) абсолютна висота поверхні дна річки в нижньому б'єфі Н_п=202 (м);

7) абсолютна висота поверхні дна річки в створі промислового об'єкту Н_м=161 (м);

8) глибина та ширина річки в створі промислового об'єкту h_к=6, b_k =38(м);

9) Розрахунки проводити приймаючи що дамба зруйнована повністю.

S_пер= 93

 

Рішення:

а) визначається відносне значення прорану дамби

,

б) знаходиться значення гідравлічного ухилу водної поверхні на даній ділянці річки

;

в) заздалегідь розраховується допоміжна величина, необхідна для подальшого входу в одну з таблиць

;

 

 

А₁=780, В₁=106, А₂=116, В₂=34

Визначаються висота h і максимальна швидкість хвилі прориву в створі об'єкту по наступних залежностях:

, м;

 

 

, м/с,

де розмірні коефіцієнти A1, B1, A2, B2 визначаються з табл.1 по значеннях величин В_отн, H₀, i;

 

h_зат= h - h_м = 12-3,2=8,8(м)

 

 

Визначається середня швидкість потоку води через майданчик затоплюваного промислового об'єкту

 

, м/с

Обчислюється тривалість затоплення території в районі об'єкту після приходу хвилі прориву в даний створ

, г,

де b- коефіцієнт, що залежить від i, L, Н

 

t_гр=1,8_; t_фр=0,2

 

,

год

Висновок:

Максимальна висота хвилі прориву h= 12(м);

Максимальна швидкість потоку хвилі прориву V=1,8 (м/с);

Середня швидкість потоку води на затоплюваному об'єкті V_cp=3,7 (м/с);

Висота затоплення об'єкту h_зат = 8,8(м);

Час приходу фронту хвилі прориву t_фр=0,2 (год)

Час приходу гребеня хвилі прориву t_гр = 1,8(год)

Тривалість затоплення об'єкту t=16 (год).

 

Завдання 6

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКІВ

Мета розрахунків:

 

закріпити і розширити теоретичні знання з питань впливу ударної хвилі на людей, виробничу базу об’єктів господарювання та довкілля;

набуття навичок у проведенні оцінки стійкості об’єкта господарювання до впливу ударної хвилі.

Обсяг завдання:

 

1. Оцінити рівень стійкості виробничої бази одного з підрозділів машинобудівного заводу до впливу ударної хвилі, запропонувати заходи з підвищення стійкості.

2. Оцінити ступінь ураження працівників і руйнувань виробничої бази іншого підрозділу машинобудівного заводу від ударної хвилі ядерних вибухів потужністю g₁ = 1мт і g_2, мт, які відбулися на відстані від заводу відповідно R₁ і R₂, км.

Вихідні дані:

 

1. Характеристика виробничої бази підрозділів машинобудівного заводу

2. Значення надлишкового тиску у фронті ударної хвилі та спричиняємі ним ступені руйнувань деяких елементів виробничої бази

3. Варіанти вихідних даних для індивідуальних завдань студентам