Основна мета та завдання єдиної державної системи цивільного захисту 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Основна мета та завдання єдиної державної системи цивільного захисту



Захист населення і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру забезпечується шляхом координації функціонування постійно діючих функціональних та територіальних підсистем єдиної державної системи.

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій (далі – Єдина система цивільного захисту (ЄС ЦЗ)) створюється з метою забезпечення реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей, довкілля від негативних наслідків НС у мирний час та особливі періоди, подолання наслідків НС.

Основні завдання ЄСЦЗ:

• прогнозування й оцінка соціально-економічних наслідків НС;

• розробка та здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню

НС;

• створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання НС;

• оповіщення населення про загрозу та виникнення НС, своєчасне інформування про обстановку і вжиті заходи;

• організація захисту населення і територій у разі виникнення НС;

• проведення рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

• здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

• надання оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;

• навчання населення способам захисту в разі виникнення НС та побутових нестандартних ситуацій;

• міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.

Структура ЄС ЦЗ

Єдина система цивільного захисту складається із постійно діючих підсистем: територіальних і функціональних. Територіальні підсистеми створюються в Автономній Республіці Крим (АРК), областях, в м.м. Києві та Севастополі. Функціональні підсистеми створюються в Міністерствах і

відомствах.

Кожна підсистема має чотири рівні: загальнодержавний, регіональний, місцевий і об'єктовий. До складу підсистеми входять:

• органи управління ЄС ЦЗ;

• сили і засоби;

• резерви матеріальних та фінансових ресурсів;

• системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.

Територіальна підсистема єдиної державної системи цивільного захисту

Територіальні підсистеми створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для запобігання й ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру в межах відповідних територій і включають територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, відповідні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.

Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності територіальних підсистем визначаються положеннями, які затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Керівництво територіальними підсистемами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Начальниками територіальних підсистем за посадою є відповідно Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим та голови відповідних державних адміністрацій. Свої повноваження вони здійснюють через територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.

Повсякденне управління територіальними підсистемами здійснюють керівники територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, які за посадою є заступниками відповідних начальників територіальних підсистем та начальниками гарнізонів МНС України в межах відповідних регіонів.

Територіальні підсистеми складаються із:

Ø координуючих органів територіальних підсистем;

Ø постійних органів управління з питань цивільного захисту;

Ø спеціалізованих, спеціальних аварійно(пошуково)-рятувальних формувань;

Ø сил і засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та підпорядкування.

Основними завданнями територіальних підсистем є:

Ø участь у розробленні загальнодержавних нормативно-правових актів, а також загальних критеріїв, норм, правил і стандартів з питань цивільного захисту;

Ø розроблення територіальних нормативно-правових актів, необхідних для функціонування територіальних підсистем;

Ø забезпечення готовності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

Ø розроблення та забезпечення реалізації в межах своєї компетенції заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям;

Ø навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організація тренувань;

Ø аналіз ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру, їх мінімізація, виявлення джерел небезпеки, проведення ідентифікації та оцінка масштабів надзвичайних ситуацій і можливих наслідків;

Ø збирання й аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

Ø пом'якшення можливих наслідків надзвичайних ситуацій у разі їх виникнення;

Ø здійснення заходів щодо надання першочергової допомоги постраждалому населенню.

Функціональна підсистема єдиної державної системи цивільного захисту.

Функціональні підсистеми – це системи, які створюються в галузях економіки центральними органами виконавчої влади за напрямками діяльності, які мають усі необхідні складові елементи, на які покладається виконання зоходів функціонального спрямування.

Безпосереднє керівництво функціональною підсистемою покладається на керівника органу або субєкта господарювання, який створив таку підсистему.


Описати режими готовності єдиної державної системи цивільного захисту

В залежності від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла за рішенням КМУ, Ради міністрійв АР Крим, обласних державних адміністрацій або місцевих, селищних адміністрацій єдина державна система цивільного захисту функціонує в режимах:

1. Режим повсякденного функціонування – є постійним та функціонує при нормальній виробничій, радіаційній, хімічній, сейсмічній, гідрогеологічній, гідрометеорологічній, техногенній та пожежній обстановці та за відсутності епідемій, епізодій та епіфіодій.

2. Режим підвищеної готовності –встановлюється при погіршені виробничої, радіаційної, хімічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної, техногенної та пожежної обстановки і при одержані прогнозу щодо виникнення надзвичайної ситуації, а також передбачає здійснення усіх заходів режиму повсякденного функціонування.

3. Режим надзвичайної ситуації – встановлюється при виникнення реальної загрози і під час запобігання та локалізації надзвичайної ситуації.

4. Режим надзвичайного стану – впроваджується в країні або на окремій території, на якій введено правовий режим згідно Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану у звязку із розвитком надзвичайної ситуації» та передбачає здійснення заходів режиму надзвичайної ситуації.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 460; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.62.119 (0.073 с.)