Соціологія у системі суспільних та гуманітарних наук.

Соціологія у системі суспільних та гуманітарних наук.

Розмірковуючи про місце соціологи в системі суспільних і гуманітарних наук, А.О.Бороноєв, В.Я.Єльмеєв, В.М.Орлов у статті "Про предмет соціології як загальної науки про суспільство" пишуть, що природу, наприклад, вивчають фізика, геологія, хімія, біологія, філософія та інші науки. Чи виникла, запитують автори статті, в їх шерензі наука, яка б не була ні фізикою, ні філософією, ні хімією і т. д. Такої науки немає, і ніхто серйозно не займається її створенням.

Розглядаючи соціологію як специфічну систему знання в системі суспільних і гуманітарних наук, слід зазначити, що особливе місце її в цій системі пояснюється, по-перше, тим, що соціологія—це наука про суспільство, його явища і процеси; по-друге, вона включає в себе загальну соціологічну теорію, тобто теорію суспільства, яка виступає як теорія і методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук; по-третє, всі суспільні і гуманітарні науки, які вивчають різні сторони життєдіяльності суспільства і людини, завжди включали в себе соціальний аспект" тобто її закони і закономірності, які вивчаються в тій чи іншій сфері суспільного життя, реалізуються через діяльність людини; по-четверте, техніка і методика вивчення людини і її діяльності, методи соціального виміру і т. д., які розробляються соціологією, вкрай необхідні для використання їх для інших суспільних і гуманітарних наук. По-п'яте, склалася ціла система досліджень, які проводяться на стику соціології та інших наук. Ці дослідження отримали назву соціальних (соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні, соціально-екологічні і т. д.).

Отже, соціологія — це розгалужена система знань, яка включає в себе загальну еорію про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільностей різного рівня і відносини між ними, це галузеві і спеціальні соціологічні теорії, які охоплюють порівняно вузьку предметну сферу, а також ще більш вузькі спеціалізовані прикладні розробки часткових соціальних проблем.

Предмет,об’єкт та категорії соціології

З'ясовуючи науковий статус соціології (як і будь-якої іншої науки), важливо чітко розрізняти її об'єкт і предмет. Об'єктом соціологічного пізнання є:-суспільство як цілісна соціальна реальність;- емпірично надана реальність, що відбиває ту чи іншу сторону соціального життя; > розвиток і функціонування суспільства;-такі об'єктивні явища суспільства, як соціальні відносини, соціальні зв'язки, соціальні організації, соціальні інститути тощо.

Предмет науки - це відтворення емпіричної реальності на абстрактному рівні шляхом виявлення значущих закономірних зв'язків і відносин цієї реальності Отже, предметом соціології є загальні і специфічні закони та закономірності розвитку і функціонування історично визначених соціальних систем, механізми дії та форми вияву цих законів і закономірностей у діяльності особистостей, соціальних груп, класів, народів.

Обєктом є суспільство та соціальна реальність.

Соціологічна практика останніх років виділяє дві групи соціологічних категорій:- категорії, що пояснюють статику суспільства, його структуру, з виокремленням основних підсистем та елементів. Серед них такі категорії, як "особистість", "соціалізація", "соціальна група, "соціальна спільнота", "соціальний клас", "соціальна спільнота ", "соціальна діяльність ", "соціальний контроль " та інші;- категорії, що характеризують динаміку суспільства, його основні зміни, особливості його розвитку. Серед них такі категорії, як "соціальний процес", "соціальна зміна" t "соціальна трансформація", "соціальний рух", "соціальна мобільність ", "соціальний розвиток " та інші.

До категорій соціології належать також "соціальне відтворення ", "соціальна адаптація ", "соціальна диференціація ", "соціальна напруженість ", "соціальна солідарність", "соціальне відхилення", "соціальна патологія", "соціальна рівновага", "соціальна сфера", "соціальне життя", "соціальна дія" та багато інших.

Структура соціології.

В структурному плані соціологія поділяється на теоретичну і прикладну. Крім того соціологічне знання поділяється на три рівні:- загальна соціологічна теорія;- спеціальні соціологічні теорії, або теорії середнього рівня; -конкретно-соціологічні дослідження.

Особливістю структури соціологічного знання є те, що вона є не просто певною сукупністю (обсягом) інформації, уявлень і наукових понять про соціальні явища і процеси, а перш за все певною упорядкованою системою знань про суспільство як динамічно функціонуючий соціальний організм.

Критерії відділення елементів структури соціологічного знання:- рівні пізнання;-ступінь узагальнення;- способи дослідження;-орієнтація дослідження;-сфери суспільного життя;-види спільностей життя;-види спільностей людей;- види суспільних відносин.

Функції соціології.

Функції соціології: теоретична, описова, інформаційна, соціального планування, практично-перетворювальна, світоглядна, прогностична.

Теоретико-пізнавальна функція полягає в тому, що соціологія накопичує знання, систематизує їх, намагається скласти найбільш повну картину соціальних відносин і процесів в сучасному суспільстві. Вона дає змогу зрозуміти нам людей, навколишній світ, пояснити, чому події в житті людей відбуваються саме так, а не інакше, тобто вона пов'язана з вивченням закономірностей суспільного розвитку, з пізнанням суспільного середовища.

Практично-перетворювальна функція пов'язана з наданням рекомендацій щодо управління соціальними процесами

Світоглядно-ідеологічна функція пов'язана з участю соціології у формуванні наукової ідеології.

Прогностична функція полягає у наданні соціальних прогнозів, надає можливість спрогнозувати, як зміниться поведінка соціальних об'єктів

До другорядних функцій соціології належать:-інформаційна (полягає в отриманні конкретної соціологічної інформації);

-оціночна (допомагає оцінити ефективність рішення та заходи, прийняті суб'єктами соціального життя);

-культурна (сприяє підвищенню культурного рівня громадян);- описова (пов'язана з необхідністю опису і систематизацією дослідницького матеріалу у вигляді книг, статей, мемуарів тощо).

Розвиток протосоціології.

Триває, починаючи з часів Стародавнього світу до середини XIX ст. (фактично до виникнення соціології як науки). Як уже згадувалося, ви­никнення соціології- не одномоментний акт, а тривалий про­цес накопичення знань про суспільство, котрий нараховує тисячі років. Імена-символи, тобто найбільш знані представ­ники цього етапу: Платон, Аристотель, А. Августин, Т. Аквінський, Г. Гроцій, Ж.-Ж. Руссо, Дж. Локк, Т. Гоббс, І. Кант, Г. Гегель, Ш. Фур'є, К. Сен-Сімон та ін.

Ці мислителі ввели в широкий обіг ключові поняття, котрі потім використовуватимуться в соціологічній науці. Це, зокрема, - суспільство, соціальна реальність, природний стан, соціальний рух, соціальний детермінізм, соціальний закон, прогрес, регрес, циклічний і маятниковий розвиток тощо.

До виникнення соціології як науки чітко сформувалися два протилежних підходи щодо розуміння суспільства. Перший тлумачив суспільство як природне явище, а досуспільний стан людини розглядав як долюдський. Отож держава також роз­глядалась як природний витвір, тому що вона є різновид су­спільства. Людина першопочатково є соціальною за своєю природою. Класичним представником такого підходу був Аристотель, який визначав людину як "політичну тварину". Його погляди поділяли: римський філософ Л. Сенека, францу­зькі мислителі Ж. Боден і Ш. Монтеск'є. Другий - протилежний описаному — полягав у витлумаченні суспільства як штучного утворення, вигаданого правителями, монархами задля блага народу. Таке розуміння суспільства характерне для Платона. Серед його послідовників - прибічники теорії суспільного договору: Дж. Локк, Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо та ін.

У Новий час, який був найбільш плідним на висунення та формування різноманітних концепцій, що пояснювали суспільне життя, активно розробляються: ідея природних прав людини (Г. Гроцій), ідея суспільного договору (Ж.-Ж. Руссо, Дж. Локк, Т. Гоббс), ідея розподілу влад (Ш. Монтеск'є), ідея громадянського суспільства (Г. Гегель), ідея "держави права" (І. Кант).

Початок XIX ст. ознаменувався діяльністю представників утопічного соціалізму - К. Сен-Сімона, Ш. Фур'є та Р. Оуена. У їхніх теоретичних працях розроблялося поняття суспільства, аналізувався соціальний рух, обґрунтовувалася необхідність удосконалення суспільства. Вибудувавши у своїй уяві ідеальне суспільство, вони намагалися цей новий погляд на нього втілити в реальне життя.

У межах протосоціології розвивалися ідеї соціального детермінізму (спричиненості соціальних явищ), ідеї прогресу та регресу суспільства, а також наукового методу.

Соціологія у системі суспільних та гуманітарних наук.

Розмірковуючи про місце соціологи в системі суспільних і гуманітарних наук, А.О.Бороноєв, В.Я.Єльмеєв, В.М.Орлов у статті "Про предмет соціології як загальної науки про суспільство" пишуть, що природу, наприклад, вивчають фізика, геологія, хімія, біологія, філософія та інші науки. Чи виникла, запитують автори статті, в їх шерензі наука, яка б не була ні фізикою, ні філософією, ні хімією і т. д. Такої науки немає, і ніхто серйозно не займається її створенням.

Розглядаючи соціологію як специфічну систему знання в системі суспільних і гуманітарних наук, слід зазначити, що особливе місце її в цій системі пояснюється, по-перше, тим, що соціологія—це наука про суспільство, його явища і процеси; по-друге, вона включає в себе загальну соціологічну теорію, тобто теорію суспільства, яка виступає як теорія і методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук; по-третє, всі суспільні і гуманітарні науки, які вивчають різні сторони життєдіяльності суспільства і людини, завжди включали в себе соціальний аспект" тобто її закони і закономірності, які вивчаються в тій чи іншій сфері суспільного життя, реалізуються через діяльність людини; по-четверте, техніка і методика вивчення людини і її діяльності, методи соціального виміру і т. д., які розробляються соціологією, вкрай необхідні для використання їх для інших суспільних і гуманітарних наук. По-п'яте, склалася ціла система досліджень, які проводяться на стику соціології та інших наук. Ці дослідження отримали назву соціальних (соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні, соціально-екологічні і т. д.).

Отже, соціологія — це розгалужена система знань, яка включає в себе загальну еорію про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільностей різного рівня і відносини між ними, це галузеві і спеціальні соціологічні теорії, які охоплюють порівняно вузьку предметну сферу, а також ще більш вузькі спеціалізовані прикладні розробки часткових соціальних проблем.