V. Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання програми

Відповідальність держави за формування та реалізацію політики у сфері зайнятості населення зумовлює визначення наступних шляхів і способів розв’язання проблем національного та регіональних ринків праці.

Розширення сфери застосування праці за рахунок створення нових робочих місць з гідними умовами праці здійснюватиметься через:

- встановлення сприятливого інвестиційного режиму для підприємств усіх форм власності, на яких створюються нові робочі місця;

- надання державної підтримки підприємствам у депресивних регіонах, насамперед вугледобувних, та малих містах за умови створення нових та збереження ефективно функціонуючих робочих місць;

- надання державної підтримки сільськогосподарському товаровиробнику шляхом проведення відповідної цінової та кредитної політики, розвитку несільськогосподарських видів економічної діяльності, зокрема рекреаційно-туристичного підприємництва;

- підтримку самостійної зайнятості населення та розвитку підприємництва;

- створення робочих місць для зайнятості в умовах неповного робочого часу та на умовах аутсорсингу;

- розвиток сезонних робіт;

- впровадження системи лізингу робочої сили.

Забезпечення економіки країни кваліфікованими кадрами здійснюватиметься через:

- створення державної системи професійної орієнтації населення шляхом розробки відповідної концепції, напрацювання та реалізації нормативно-правових документів;

- удосконалення механізму взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг шляхом створення системи моніторингу потреби роботодавців у робочій силі, спрощення системи ліцензування освітньої діяльності, створення і запровадження системи незалежної кваліфікаційної атестації випускників;

- удосконалення механізму формування, розміщення та виконання державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів на основі даних про стан регіональних ринків праці;

- підвищення якості професійної підготовки шляхом удосконалення мережі навчальних закладів та оновлення і модернізації їх навчально-виробничої бази, удосконалення кваліфікаційних характеристик професій та змісту професійної освіти, формування національної системи кваліфікацій;

- запровадження системної взаємодії роботодавців та професійно-технічних навчальних закладів шляхом активізації участі роботодавців у створенні сучасної навчально-виробничої бази, визначенні змісту навчання, здійсненні професійно-практичної підготовки, проведенні кваліфікаційної атестації випускників.

Підвищення якості та конкурентоспроможності національної робочої сили здійснюватиметься через:

- створення державної системи неперервного професійного навчання впродовж трудового життя шляхом розробки та реалізації відповідної державної концепції та нормативно-правових документів;

- створення правових, організаційних та фінансових засад функціонування системи професійного розвитку працюючого населення шляхом прискорення прийняття проекту Закону України „Про професійний розвиток працівників” та забезпечення його реалізації;

- створення системи оцінки професійної якості працівників шляхом розробки та запровадження системи сертифікації працівників на відповідність їх професійних знань, умінь і навичок встановленим законодавством вимогам;

- сприяння підприємствам у здійснені професійної підготовки, перепідготовки та підвищенні кваліфікації працівників шляхом спрощення дозвільної системи на здійснення підприємствами освітньої діяльності та зняття обмежень щодо віднесення до складу валових затрат сум, які можуть бути використані на підготовку кадрів;

- підвищення відповідальності роботодавців за відповідність кваліфікаційного рівня працівників потребам виробництва.

Створення умов для працевлаштування молоді здійснюватиметься через:

- реалізацію механізмів щодо працевлаштування випускників навчальних закладів, передбачених Законом України „Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю”;

- удосконалення порядків працевлаштування випускників вищих та професійно-технічних навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, в частині підвищення ефективності використання праці випускників, забезпечення їх професійної адаптації на виробництві та посилення соціального захисту;

- запровадження системи стимулювання зайнятості фахівців для працевлаштування на підприємствах, які знаходяться у сільській місцевості та депресивних територіях.

Посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості та детінізація відносин на ринку праці здійснюватиметься через:

- підвищення розміру мінімальної заробітної плати;

- запровадження державного соціального стандарту – погодинної оплати праці та уведення системи контролю за його застосуванням;

- посилення відповідальності роботодавців за забезпечення захисту прав працівників на своєчасне та в повному обсязі отримання заробітної праці працівників бюджетної сфери;

- усунення диспропорції і дотримання міжпосадових та міжгалузевих співвідношень в оплаті праці працівників бюджетної сфери;

- посилення соціальної відповідальності бізнесу шляхом підвищення витрат на робочу силу в структурі вартості продукції;

- посилення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері зайнятості населення;

- детінізацію статусу зайнятості осіб, які провадять діяльність на земельних ділянках, що перебувають у приватній власності або користуванні, та посилення їх соціального захисту.

Посилення соціального захисту громадян здійснюватиметься через:

- реформування системи соціального страхування шляхом створення єдиної системи збору та обліку страхових внесків та запровадження єдиного соціального внеску;

- перерозподіл структури страхових внесків між роботодавцями та працівниками з одночасним підвищенням розміру заробітної плати;

- упорядкування страхових виплат застрахованим особам залежно від участі у страховій системі (за даними персоніфікованого обліку);

- поступове підвищення мінімальних розмірів страхових виплат до прожиткового мінімуму.

Повернення безробітних до активної трудової діяльності та забезпечення їх соціального захисту здійснюватиметься через:

- посилення ролі державної служби зайнятості в регулюванні процесів на ринку праці шляхом співпраці з роботодавцями (щодо формування банку вакансій, активізації працевлаштування безробітного населення, працевлаштування молоді на перше робоче місце з наданням дотації роботодавцю, професійного навчання безробітних на замовлення роботодавців) та з органами освіти (щодо участі у забезпеченні функціонування державної системи професійної орієнтації населення та формуванні державного замовлення на підготовку кваліфікованої робочої сили відповідно до стану регіональних ринків праці);

- забезпечення охоплення населення, насамперед молоді, профорієнтаційними послугами та створення мережі навчальних закладів державної служби зайнятості з метою підвищення охоплення зареєстрованих безробітних програмами професійного навчання;

- активізацію співпраці державної служби зайнятості з роботодавцями та інвалідами, які шукають роботу, щодо працевлаштування інвалідів на підприємствах в межах нормативу робочих місць відповідно до Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”;

- підвищення матеріального забезпечення безробітних шляхом зростання (відповідно до темпів зростання мінімальної заробітної плати) мінімального розміру допомоги по безробіттю до рівня прожиткового мінімуму.

 

 

Розв’язання проблем зайнятості осіб з обмеженими можливостями здійснюватиметься через:

- створення умов для одержання інвалідами освіти та проходження професійного навчання шляхом збільшення видатків на навчання інвалідів з Фонду соціального захисту інвалідів за рахунок коштів адміністративно-господарських санкцій;

- створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, зокрема, шляхом спрямування не менше 50 % коштів, що надходять до Фонду соціального захисту інвалідів від застосування адміністративно-господарських санкцій, на створення нових робочих місць для працевлаштування інвалідів;

- створення нормативно-правової бази з дистанційного, інтегрованого та інклюзивного навчання осіб з обмеженими фізичними можливостями у дошкільних, шкільних, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та безперешкодного доступу до них.

Регулювання трудових міграцій населення здійснюватиметься через:

- визначення концептуальних засад державної міграційної політики в частині регулювання трудових міграцій громадян України та іноземців, розробку відповідної нормативно-правової бази та забезпечення її реалізації;

- детінізацію зовнішніх трудових міграцій громадян України шляхом забезпечення виконання укладених міждержавних та міжурядових двосторонніх договорів про працевлаштування та продовження роботи із укладання нових договорів у цій сфері;

- забезпечення соціального захисту громадян України, які працюють за її межами, шляхом укладення двосторонніх міжнародних угод про соціальне забезпечення (щодо вирішення проблем відшкодування за отриману виробничу травму, отримання (переказ) пенсії, допомоги, пільг);

- забезпечення соціального захисту громадян України, які тимчасово працюють за кордоном в рамках виконання норм Європейської конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів, 1990 року;

- детінізацію трудових міграцій та посилення соціального захисту в сфері пенсійного забезпечення, стандартів освіти громадян України, які працюють в СНД в рамках виконання положень Декларації про узгоджену міграційну політику держав-учасниць СНД та Стратегії економічного розвитку СНД на період до 2020 року;

- запровадження політики повернення громадян України – трудових мігрантів на Батьківщину шляхом створення привабливого внутрішнього ринку праці;

- створення умов для запобігання торгівлі людьми внаслідок нелегальних трудових міграцій шляхом розвитку інституту ліцензування посередництва у працевлаштуванні за кордоном та запровадження ліцензування посередництва працевлаштування в Україні;

- детінізацію зайнятості іноземців в Україні шляхом вироблення засад та запровадження механізму регулювання використання праці іноземців в Україні через працевлаштування або зайняття підприємницькою діяльністю.

Участь у підготовці та проведенні в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в частині питань, що стосуються сфери зайнятості, забезпечуватимуться через:

- сприяння роботодавцям у комплектуванні кадрами відповідного професійно-кваліфікаційного рівня підприємств, установ та організацій, залученим до підготовки та проведення чемпіонату;

- запровадження оплачуваних громадських робіт, пов’язаних з підготовкою та проведенням чемпіонату, застосування праці волонтерів;

- створення умов для безперешкодного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до об’єктів чемпіонату.

Загальнодержавна програма зайнятості населення є середньостроковим програмним документом, з терміном розробки 2009-2011 роки.