Національні стилі ділового спілкування 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Національні стилі ділового спілкування



 

Стиль Особливості стилю
Американський стиль Головна особливість стилю – високий професіоналізм. Під час переговорів американці самостійні, енергійні, ініціативні, відкриті, їм більш імпонує не надто офіційна атмосфера ділового спілкування. Вони врівноважено сприймають ситуації, що виникають на переговорах, динамічно аналізують і гнучко оцінюють їх, зберігаючи при цьому внутрішню рівновагу, хороший настрій, виявляючи почуття гумору. Вони доволі настирливо намагаються реалізувати свої цілі, переслідують власну вигоду. Суттєві їх національно-психологічні особливості – діловитість і практичність у розв’язанні проблем. При формуванні делегації вони керуються передусім критерієм компетентності, професіоналізму кандидатур. Важливе значення надають висвітленню переговорів та їх наслідків у засобах масової інформації.
Англійський стиль Особливості цього стилю зумовлюють парадокси англійського характеру, до яких зараховують поєднання конформізму та індивідуалізму, ексцентричності й логічності, привітності й замкненості, відчуженості й співчутливості, простоти й снобізму. Англійцям властивий високий практицизм. Будь-які переговори вони розглядають з точки зору практичного застосування їх конкретних результатів. На переговорах поводяться привітно, порядно, без натяку на фамільярність. Англійці вважають, що успіх на переговорах залежить від позиції партнера, від обопільного намагання знайти найкраще рішення. Саме тому скрупульозно, прагматично готують їх. Їм властиві гнучкість, уважне ставлення до ініціативи протилежної сторони. В житті англійців особливу роль відіграють традиції, які впливають на їх участь у будь-яких справах, у тому числі й у спілкуванні.
Японський стиль Стрижневими елементами японського стилю ділового спілкування є пунктуальність, точність, обов’язковість, етичний прагматизм, ввічливість. Японцям характерна повага до традицій, поклоніння перед авторитетом, підкорення слабкого сильному, конформізм, внутрішня самодисципліна, стійкість до труднощів, розуміння гордості та гідності як стимулів людської поведінки, почуття етнічної винятковості, колективізм, стійкість соціальних зв’язків, відносна свобода у виборі засобів і способів досягнення мети, готовність до їх удосконалення. На переговорах японці приділяють багато уваги розвитку особистих стосунків з партнерами. Вони нерідко намагаються детально обговорити проблему під час неофіційних зустрічей. Не шкодують часу і для узгодження конкретних положень. Водночас можуть і не виявляти активності у спілкуванні, якщо предмет розмови не стосується обговорюваної проблеми.  
Французький стиль Суттєвою особливістю цього стилю є динамізм, гнучкість, інтелектуальність, висока емоційність, що іноді межує з категоричністю, поєднані з тверезим розрахунком і прагматизмом. Традиційно відзначають оптимізм, життєрадісність, комунікабельність, відвертість, чутливість французів. До їх національних особливостей зараховують також високу культуру мислення, любов до радощів життя, гострий розум, дотепність, винахідливість, емоційне ставлення до всього національного. На переговорах французи незалежні й водночас не завжди самостійні у прийнятті остаточного рішення. Велику увагу приділяють попередньому етапу переговорів, намагаються обговорити все заздалегідь. Проте їх поведінка може змінитися під впливом обставин, що складаються на переговорах. Принциповим питанням для них може бути мова переговорів (як правило, надають перевагу французькій мові). Під час спілкування люб’язні, ввічливі, дотепні. Іноді у своїй поведінці схильні до крайнощів.
Німецький стиль Особливостями цього стилю є практичність, педантизм, логічна послідовність, емоційна стриманість. Ці особливості є похідними від національних якостей німців, серед яких найчастіше відзначають охайність, передбачливість, точність, пунктуальність, працелюбність, сумлінність. На переговорах вони педантичні, послідовно обговорюють кожну деталь. Ретельно виробляють свою позицію ще до переговорного процесу. Передусім вони вступають у ті переговори, в яких, на їх погляд, можливо досягти очікуваного результату. В умінні прогнозувати і планувати свої дії їм немає рівних.
Китайський стиль Характерними ознаками китайського ділового стилю спілкування є практицизм, шанування своїх національних традицій, ввічливість, стриманість, уважне ставлення до партнера, уміння використати у своїх цілях його сильні та слабкі сторони. Китайців характеризують дисциплінованість, залежність індивіда від групи, згуртованість на основі чіткого розподілу ролей, витримка, терпимість, співчуття й співпереживання у міжособистісних відносинах. Для китайців важливо, щоб їх спілкування відповідало таким основним вимогам: тема розмови має бути цікавою, адекватною часу і реальній комунікативній обстановці, містити якомога більше тотожних і менше суперечливих моментів. Для них важливе дотримання процедурно-смислових етапів, зокрема попереднє уточнення позицій, їх обговорення, підбиття підсумків. На попередньому етапі китайці звертають особливу увагу на зовнішній вигляд, манеру поведінки партнерів, виокремлюють людей з більш високим статусом і тих, що симпатизують їм. Саме завдяки цим людям вони намагаються впливати на позицію протилежної сторони. Особливістю китайських делегацій є велика кількість експертів. У процесі переговорів китайці не поспішають відкривати свою позицію, охоче вислуховують протилежну сторону і тільки після того, як оцінять її можливості, розкривають свої інтереси та аргументи. При цьому вони вміло використовують у власних цілях помилки партнерів.
Арабський стиль Важливим елементом на переговорах для арабів є встановлення довіри між партнерами. Вони звикли орієнтуватися на минуле, традиції. Перш ніж приймати рішення, намагаються попередньо вивчити деталі проблем, що обговорюються на переговорах. Для єгипетського стилю спілкування як одного з арабських характерне почуття національної гордості, продовження історичних традицій, а також адміністративні правила поведінки. На переговорах єгиптяни небайдужі до питань, пов’язаних з національною незалежністю. Серед усіх форм і типів взаємодії перевагу надають торгу.

 

Дотримання загальноприйнятих моральних норм та етикету захищає від помилок і допомагає вільно й продуктивно спілкуватися з іншими людьми.

Контрольні запитання

1. Що таке етикет?

2. Назвіть принципи ділового етикету. В чому їх суть?

3. Що таке загальні правила ділового етикету?

4. Що таке специфічні правила ділового етикету?

5. Наведіть приклади правил увічливості на роботі.

6. Які правила звернень і привітань Ви знаєте?

7. Які правила прощання з відвідувачами?

 

Література: 1, 3, 6, 7, 9, 11, 14, 21, 27


 

Бібліографічний список

Основна література

1. Алехина И. Имидж и этикет делового человека. – М.: Дело, 2001. – 112 с.

2. Атватер И. Я Вас слушаю…: Советы руководителю, как правильно слушать собеседника. Пер. с англ. – М., Экономика, 1988. – 110 с.

3. Зубенко Л.Г., Нємцов В.Д. Культура ділового спілкування. Навчальний посібник. – К.: „ЕксОб”, 2002. – 200 с.

4. Мицич П. Как проводить деловые беседы. Сокр. Пер. с серб. – хорв. – М., 1987.

5. Пиз А. Язык телодвижений. – Луганск: «Глобус», 1998.

6. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування. – Львів: Вид-во «СПОЛОМ», 2001. – 223 с.

7. Социальная психология и этика делового общения: Учеб. пособие для вузов. В.Ю. Дорошенко, Л.И. Зотова, Н.А. Нартов и др.; Под общей ред. проф. В.Н. Лавриненко. - М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1995. - 160 с.

8. Спивак В.А. Современные бизнес-коммуникации. - СПб.: Питер, 2002. – 448 с.

9. Шеломенцев В.М. Етикет і сучасна культура спілкування. – К.: Лібра, 2003. – 416 с.

10. Хміль Ф.І. Ділове спілкування: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2004. – 280 с.

 

Додаткова література

11. Безруких М. Я и другие Я или правила поведения для всех. – М.: Политиздат, 1991.

12. Браун Л. Имидж – путь к успеху. – СПб.: Питер, 2000. – 192 с.

13. Головаха Е.Н., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. – Киев: Политиздательство Украины, 1989.

14. Деловой этикет. Автор – сост. И. Афанасьев. – К.: «Альтерпресс», 2000. – 352 с.

15. Дональдсон М., Дональдсон М. Умение вести переговоры для «чайников» Пер. с англ. – М.: Изд. дом «Вильямс», 2000. – 224 с.

16. Зарецкая Е.Н. Деловое общение: Учебник в 2-х томах. – М.: Дело, 2002.

17. Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей Пер. с англ. – К., 1989.

18. Королева М. Мастер общения: Как разговаривать, чтобы договориться. – СПб.: ИК «Невский проспект», 2001. – 160 с.

19. Липсиц И.В. Секреты умелого руководителя. – М., Экономика, 1991.

20. Льюис Д. Тренинг эффективного общения. – М.: Издательство Эксмо, 2002. – 224 с.

21. Миллер Л. Энциклопедия этикета. Все о правилах хорошего тона. Пер. с англ. – М.: ЗАО Изд-во Центрполиграф, 2002. – 398 с.

22. Пиз А., Гарнер А. Язык разговора. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 224 с.

23. Снелл Ф. Искусство делового общения: Пр. с англ. – М., 1990.

24. Степанов С. Язык внешности. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 416 с.

25. Таранов П.С. Маневры общения. – Дн-ск, Сталкер, 2001. – 432 с.

26. Томсон П. Самоучитель общения. – СПб.: Питер, 2000. – 256 с.

27. Энциклопедия этикета. Сост. О.И. Максименко – М.: ООО «Изд-во АСТ»: ООО «Изд-во Астрель», 2003. – 511 с.

28. Якокка Л. Карьера менеджера Общ. ред. С.Ю. Медведкова. – М.: Прогресс, 1994. – 384 с.

Періодичні видання:

1. «Генеральный директор»

2. «Искусство управления».

3. «Менеджмент в России и за рубежом».

4. «Менеджмент сегодня».

5. «Отдел кадров».

6. «Персонал».

7. «Проблемы теории и практики управления».

8. «Российский экономический журнал».

9. «Секретарь-референт»

10. «Справочник кадровика».

 

Інтернет-ресурси

1. www.hrm.ru

2. www.cfin.ru

3. www.ptpu.ru

4. www.tspu.edu.ua

5. www.personal-mix.ru


 

Навчальна література

Шукіс Ірина Зігмундівна

Основи ділового спілкування

Конспект лекцій

 

Основи ділового спілкування: Конспект лекцій. - Дніпропетровськ, ДДФА, 2010. - 78 с.

 

Конспект лекцій з дисципліни «Основи ділового спілкування» розроблено відповідно до навчального плану і навчальної програми дисципліни. Призначається для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

 

 

УДК 331.101.3

ББК 65.291.212

Ш95

 

 

Підп. до друку _______________ Формат 80*108 1/ 32 Папір друк.

Ум. друк. арк. ____ Тираж _______ Замовлення № ____

РВВ ДДФА Дільниця оперативного друку. Св. Держкомітету інформ. політики, телебачення та радіомовлення сер. ДК 2126 від 17.03.2005 р.

Видавець і виготівник: Дніпропетроська державна фінансова академія, вул. Аржанова, 12, м. Дніпропетровськ, 49083

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 399; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.59.187 (0.027 с.)