Підстави виникнення права приватної власності

Віддаючи належне проблемі класифікації підстав виникнення права власності, все-таки необхідно визнати пріоритетність питан­ня змісту цих підстав, їх впливу на формування правового статусу власника. Законодавство про особисту власність не містило ні ви­черпного, ні орієнтовного переліку підстав виникнення у громадян права власності, а лише узагальнено визначило коло можливих йо­го об'єктів та межі їх використання. По-іншому вирішено цю проб­лему в Законі України «Про власність», в якому законодавець ви­знав за доцільне в окремій статті сформулювати орієнтовний пере­лік таких підстав. Відповідно до ст. 12 цього Закону громадянин набуває права власності на доходи від участі у суспільному виробни­цтві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на май­но, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом. Звичайно, перелічені підстави виникнення у громадян права власності не є вичерпними. Громадяни можуть на­бувати право власності також у порядку приватизації державного майна, у вигляді лотерейних та інших виграшів, внаслідок право­мірного заволодіння дарами природи тощо.

У новому ЦК України немає норми, яка спеціально визначала б перелік підстав виникнення у фізичних осіб права власності. У гла­ві 24 «Набуття права власності» встановлюються лише загальні за­сади набуття права власності усіма суб'єктами цивільних правовід­носин, якими і потрібно керуватися.

Загальною умовою визнання громадянина власником набутого майна є правомірність його одержання. Одержання громадянином майна без достатньої юридичної підстави або з порушенням відповід­них правил його придбання не породжує у такого громадянина права приватної власності. Отже, для виникнення у громадянина права власності потрібно, щоб мали місце певні умови, дії, юридичні фак­ти, які визнаються нормами цивільного законодавства, а в деяких випадках також нормами інших галузей законодавства (сімейного, земельного тощо). Тому кожна з підстав виникнення у громадянина права власності має свої особливості правового й економічного харак­теру, які потребують їх детального розгляду.

Виникнення у громадян права власності на доходи від участі в суспільному виробництві. Юридичною підставою виникнення права власності на такі доходи є факт одержання працівником матеріальних благ (у грошовому вираженні або іншим майном у натурі) у формі заробітної плати чи іншої форми оплати праці за виконану ро­боту відповідно до умов трудового договору (контракту) або у вигляді поділеної між працівниками підприємства частини прибутку. Трудо­ві відносини регулюються Кодексом законів про працю України та іншими законодавчими актами. Законодавство про працю не поши­рюється на осіб, які здійснюють індивідуальну трудову чи підприєм­ницьку діяльність. Отже, за зазначеною підставою право власності виникає у того громадянина-працівника, який уклав трудовий дого­вір (контракт) з власником підприємства або уповноваженим ним ор­ганом відповідно до вимог трудового законодавства.

Саме момент видачі-одержання заробітної плати є юридичною підставою поширення на неї режиму права приватної власності. За домовленістю з адміністрацією організації заробітна плата може та­кож перераховуватися на депозитний рахунок працівника у кредит­ній установі.

Як уже зазначалося, заробітна плата не є єдиною формою доходів громадян від участі в суспільному виробництві. Законом України «Про власність» були передбачені й інші форми можливих доходів громадян, формування яких поставлено в залежність від організа­ційно-правової форми утворення юридичної особи. Так, відповідно до ст. 24 цього Закону член кооперативу, який може і не бути його працівником, має право на частку доходу, одержану на його пай. В особливому порядку може формуватися доход членів трудового колективу державного підприємства, працівників орендних та де­яких інших підприємств. Все це свідчить про те, що законодавством передбачено багато видів доходів, одержуваних громадянами від їх участі працею в суспільному виробництві, які в умовах ринкової економіки становитимуть основу добробуту переважної більшості працездатного населення України (особливо працівників установ, які перебувають на бюджетному утриманні).

Виникнення права власності на доходи громадян від інди­відуальної праці та підприємницької діяльності. Чинне зако­нодавство не зобов'язує громадян працювати в суспільному секторіекономіки за трудовим договором. Вони мають право на свій роз­суд обрати ті чи інші не заборонені законом форми індивідуальної праці або підприємницької діяльності відповідно до Закону Украї­ни «Про підприємництво». Положення цього Закону дають мож­ливість визначити види діяльності, які можна здійснювати вільно, а які — лише за наявності спеціального дозволу, одержавши ста­тус підприємця.

Відповідно до нового ЦК України фізична або юридична особа можуть бути засновниками та учасниками господарського това­риства того чи іншого виду (акціонерного, з обмеженою відпо­відальністю, з додатковою відповідальністю, повного або командит-ного товариства) (статті 113-114). Вони мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, бра­ти участь у розподілі прибутку товариства й одержувати його части­ну (дивіденди) (ст. 116 ЦК України).

Виникнення у громадян права власності за договорами та іншими правочинами. За цією похідною правовою підставою фор­мується переважна частина власності громадян. Нове законодавство надало фізичним особам з юридичними майже однакові, за незнач­ними винятками, можливості в одержанні майна у приватну влас­ність на основі угод. Головною умовою виникнення у громадян пра­ва приватної власності на основі угод є додержання ними та їх контрагентами загальних і спеціальних правил щодо здійснення правочинів, оскільки за угодами, визнаними недійсними, право власності на одержане за ними майно не виникає.

Виникнення у громадян права приватної власності внас­лідок успадкування майна. Умови переходу майна у власність заданою юридичною підставою визначаються нормами інституту спадкового права. Ними, зокрема, передбачається, що спадкування здійснюється за заповітом і за законом особами (як фізичними, а в певних випадках і юридичними), визнаними спадкоємцями. Право на успадкування майна виникає лише у разі смерті громадянина-спадкодавця за умови прийняття спадщини спадкоємцем..

Одержання майна громадянами може здійснюватися і в результа­ті приватизації державного житлового фонду. Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» привати­зація державного житлового фонду — це відчуження квартир (бу­динків) та належних до них господарських споруд і приміщень (під­валів, сараїв тощо) державного житлового фонду на користь грома­дян України. Здійснюється вона шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та до­датково 10 кв. м на сім'ю і продажу надлишків загальної площі квар­тир (будинків) громадянам, які мешкають у них або перебувають у черзі на поліпшення житлових умов. УсІ громадяни України мають право одержати житлові чеки і використати їх при приватизації дер­жавного житлового фонду. Важливо те, що громадяни, які мають житло на праві власності, мають право використати такі чеки для придбання частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Серед інших підстав виникнення у громадян права власності слід зазначити такі:

1) отримання дивідендів від цінних паперів і вкладів у фінан­сово-кредитних установах;

2) отримання пенсій, різних державних допомог, стипендій то­що;

3) отримання грошових сум чи іншого майна в порядку відшко­дування заподіяної шкоди; 4) отримання коштів за аліментними зобов'язаннями;

5) правомірне заволодіння дарами природи;

6) отримання різних премій (наприклад, за досягнення у галузі науки, культури, мистецтва), виграшів (наприклад, лотерейних), призів (наприклад, від участі в конкурсах, спортивних та інших змаганнях).