Право власності кооперативів



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Право власності кооперативів



Відповідно до ст. 163 нового ЦК України виробничий кооператив як один із видів підприємницького товариства є добровільним об'єднан­ням громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої го­сподарської діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та об'єднанні його членами майнових пайових внесків. Статутом коопе­ративу та законом може бути передбачено участь у діяльності виробни­чого кооперативу на засадах членства також інших осіб.

Майно, що є у власності виробничого кооперативу, поділяється на паї його членів відповідно до статуту кооперативу.

Згідно зі ст. 165 ЦК України член виробничого кооперативу зобо­в'язаний внести до дня державної реєстрації кооперативу не менше десяти відсотків пайового внеску, а частину, що залишилася, — протягом року з дня його державної реєстрації, якщо інший строк не встановлений статутом кооперативу.

Порядок внесення пайових внесків членами виробничого коопе­ративу встановлюється статутом кооперативу і законом.

Прибуток виробничого кооперативу, а також майно, що зали­шилося після його ліквідації та задоволення вимоги кредиторів, поділяється між членами кооперативу відповідно до їхньої трудо­вої участі, якщо інший порядок не встановлений статутом коопе­ративу.

Як єдиний власник належного йому майна, кооператив відпо­відає за зобов'язаннями всім належним йому майном. Члени вироб­ничого кооперативу несуть субсидіарну відповідальність за зобов'я­заннями кооперативу у розмірах та порядку, встановлених статутом кооперативу і законом.

Правовий статус виробничих кооперативів, права та обов'язки їх членів встановлюються ЦК України (п. 4 ст. 163).

Правове регулювання діяльності виробничих кооперативів на сьо­годні обмежується однією статтею у Законі України «Про власність» та Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію».

Правові засади діяльності споживчих товариств визначає Закон України «Про споживчу кооперацію».

Згідно із Законом України «Про сільськогосподарську коопера­цію» від 17 липня 1997 р. суб'єктами права власності в сільсько­господарській кооперації є сільськогосподарські кооперативи (ви­робничі та обслуговуючі) і кооперативні об'єднання.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про споживчу коопера­цію» від 10 квітня 1992 р. власність споживчої кооперації склада­ється із власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Взаємовідно­сини між споживчими товариствами та їх спілками базуються на засадах членства і договорів.

Об'єктами права власності кооперативу відповідно до ст. 24 Закону України «Про власність» є будівлі, споруди, грошові та інші майнові внески його членів, виготовлена ним продукція, доходи, одержані від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України «Про споживчу кооперацію» власністю споживчих товариств є засоби виробництва, вироблена продукція та інше майно, що належать їм і необхідні для здійснен­ня статутних завдань. Споживчим товариствам та їх спілкам мо­жуть належати будинки, споруди, устаткування, транспортні засо­би, машини, товари, кошти та інше майно відповідно до цілей їх діяльності. У Законі України «Про сільськогосподарську коопера­цію» (ст. 20) перелічені ті самі об'єкти права власності кооперативу, що і в Законі України «Про власність».

Об'єднання сільськогосподарських кооперативів (п. 6 ст. 26 За­кону України «Про сільськогосподарську кооперацію») є власником майна, добровільно переданого йому членами об'єднання, а також набутого внаслідок своєї діяльності та на інших підставах, не забо­ронених законом. До складу об'єктів права власності об'єднання не належить майно членів об'єднання. Власністю об'єднання є також майно створених ним підприємств, які не мають права вийти зі складу об'єднання без його згоди.

Об'єкти права власності споживчої кооперації відповідно до п. 5 ст. 9 Закону України «Про споживчу кооперацію» можуть перебу­вати у спільному володінні споживчих товариств та спілок. їх част­ки у власності визначаються взаємними угодами.

Самостійним джерелом утворення власності кооперативу є гро­шові та інші майнові внески кооперативних і державних підпри­ємств та організацій, а також громадян, які не є членами коопера­тиву, але працюють у ньому за трудовим договором.

Майно кооперативу, до якого у вартісному вираженні входять ос­новні й оборотні фонди в період його створення, становить статутний фонд кооперативу. У процесі кооперативної діяльності статутнийфонд може збільшуватися або зменшуватися залежно від збільшен­ня чи зменшення обсягів діяльності.

Особливістю правового режиму майна кооперативів та їх об'єд­нань є те, що в ньому визначається пайовий фонд, який формується за рахунок пайових внесків членів кооперативу. Пайові внески — це грошові кошти та матеріальні ресурси у вартісному вираженні, що їх вносять громадяни та юридичні особи для створення і діяльності ко­оперативів та їх об'єднань, які створюються на засадах членства.

Обов'язкові розміри паю встановлюють загальні збори членів-засновників кооперативу.

Характерною рисою правового режиму пайового фонду є те, що на обов'язкові та додаткові пайові внески нараховуються відсотки з доходів у розмірах, які визначаються зборами пайовиків у порядку, встановленому статутом кооперативу.

У порядку та на умовах, передбачених статутом, у кооперативі створюється неподільний фонд, до якого зараховується у вартісно­му вираженні частина майна, що не поділяється між членами ко­оперативу, а використовується на загальнокооперативні цілі.

Відповідно до пунктів 2 і 3 ст. 21 Закону України «Про сільсько­господарську кооперацію» майно кооперативу поділяється на пайо­вий і неподільний фонди.

Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків та майна кооперативу. Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються.

Порядок формування та розміри неподільного фонду встановлю­ються статутом. Особливістю неподільного фонду кооперативу є те, що у разі ліквідації кооперативу майно цього фонду за рішенням за­гальних зборів членів кооперативу направляється на здійснення ос­новних цілей кооперативної системи.

Резервні фонди створюються для забезпечення відновлення зно­шених основних фондів або для наповнення оборотних фондів і за­безпечення коштів на розвиток виробництва.

У кооперативах за рішенням уповноважених органів утворюють­ся страхові та інші фонди. На рівні об'єднань кооперативів за рішенням повноважних органів управління (конференцій, з'їздів, рад) відповідно до їх статутів утворюються централізовані фонди. У спілках споживчих товариств централізовані фонди формуються за рахунок певних внесків споживчих товариств або з фондів спілок нижчого до фондів спілок вищого рівня.

Джерелом формування централізованих фондів є також доходи від власної діяльності та від діяльності створених спілками під­приємств.

Зміст права кооперативної власності, як і будь-якого іншого права власності, становить передусім тріада правомочностей: воло­діння, користування і розпорядження майном у межах, встановле­них законом (ст. 317 ЦК України). Право володіння передбачає за­кріплену в законі можливість фактичного утримання майна у сфері господарювання кооперативу. Право користування означає закріп­лену в законі можливість добувати від майна його корисні споживчі якості. Право розпорядження — це основана на законі можливість визначати фактичну та юридичну долю майна — продати, передати у тимчасове користування іншим особам, переробити або просто знищити його". Розпорядження, як правило, здійснюється власни­ком шляхом укладення угод: цивільно-правових договорів купівлі-продажу, підряду, поставки, майнового найму (оренди) тощо.

Оскільки суб'єктами права власності в кооперації є кооператив (то­вариство) чи об'єднання кооперативів (їх спілки), то кожний з цих суб'єктів як юридична особа має право вчиняти щодо майна, яке йому належить на праві власності, будь-які дії, що не суперечать закону.

Згідно із Законом України «Про споживчу кооперацію» споживче товариство, спілки використовують належне їм майно на цілі, передба­чені у ст. 1, тобто для ведення господарської діяльності з метою поліп­шення свого економічного та соціального стану. Разом з тим забороня­ється відволікати майно споживчих товариств на цілі, пов'язані з їх статутною діяльністю. У цьому виявляється спеціальний (або статут­ний) характер правосуб'єктивності кооперативу як юридичної особи.

Відповідно до ст. 10 цього Закону майно споживчих товариств та їх спілок може бути продано, передано, здано в оренду, надано в по­зичку і безоплатне тимчасове користування членам споживчих то­вариств, державним, кооперативним та іншим організаціям, тру­довим колективам, окремим громадянам тільки за рішенням за­гальних зборів, конференцій та з'їздів відповідних спілок або упов­новажених ними органів.

Правомочності власника щодо майна, яке належить споживчим товариствам (спілкам), сільськогосподарським кооперативам (об'єд­нанням), здійснюють органи управління цих юридичних осіб відпо­відно до компетенції, визначеної певними статутами.

Обсяг господарської діяльності, наявність матеріально-фінансо­вих ресурсів, інші об'єктивні і суб'єктивні фактори дають можли­вість кооперативу та його об'єднанню створити власні підприємст­ва, організації, установи з правами юридичної особи. Згідно з п. З ст. 5 Закону України «Про власність» власник засобів виробництва та іншого майна має право створити в установленому порядку під­приємство, організацію, що є юридичною особою.

Таке право споживчих товариств та їх спілок передбачено Зако­ном України «Про споживчу кооперацію» (п. 2 ст. 11), а сільсько­господарських кооперативів та їх об'єднань — Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» (п. 9 ст. 2). Майно створе­ним підприємствам, установам, організаціям передається коопера­тивами (об'єднаннями) на праві повного господарського відання або оперативного управління.

У разі ліквідації споживчого товариства його майно, що залиши­лося після сплати членам товариства пайових та інших внесків і ди­відендів на них, розрахунків з оплати праці, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами, розрахунків зі спілкою, поділяється між членами, що входили до складу споживчо­го товариства (п. 1 ст. 18 Закону України «Про споживчу коопера­цію»). Майно сільськогосподарського кооперативу, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами, по­діляється між членами кооперативу пропорційно вартості їх паю (п. 4 ст. 37 Закону України «Про сільськогосподарську коопера­цію»). У разі ліквідації об'єднання (спілки) майно, що залишилося після розрахунків з оплати праці, виконання зобов'язань перед бю­джетом, банками та іншими кредиторами, поділяється між членами об'єднання (спілки) (п. 2 ст. 18 Закону України «Про споживчу коо­перацію»; п. 5 ст. 37 Закону України «Про сільськогосподарську ко­операцію»).

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.214.224 (0.004 с.)