Тема 26. Правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг.

1. Загальна характеристика інституту правових засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту.

2. Право інтелектуальної власності на торговельну марку.

3. Комерційне (фірмове) найменування як об'єкт права інтелектуальної власності.

4. Географічне зазначення як об'єкт права інтелектуальної власності.

 

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // http://zakon.rada.gov.ua

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // http://zakon.rada.gov.ua

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // http://zakon.rada.gov.ua

4. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 року // http://zakon.rada.gov.ua

5. Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 06 червня 1999 року // http://zakon.rada.gov.ua

6. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 року // http://zakon.rada.gov.ua

Література.

1. Архипова М.І. Цивільно-правова охорона географічних зазначень в Україні: Автореферат дис. … канд. юрид. наук. – К., 2006.

2. Базилевич В.Д. Інтелектуальна власність. Підручник. – 2-ге вид. – К.: Знання, 2008. – 431 с.

3. Безух О.В. Співвідношення законодавства щодо захисту від недобросовісної конкуренції із законодавством, яке регулює використання інших об’єктів інтелектуальної власності. // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 1.

4. Дахно І.І. Право інтелектуальної власності: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Либідь, 2003. – 200 с.

5. Демченко Т.С. Охорона товарних знаків (порівняльно-правовий аналіз). (Монографія). – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – 184 с.

6. Демченко Т.С. Правова охорона загальновідомих і знаменитих знаків у міжнародній практиці та в Україні. // Вісник господарського судочинства. - 2001. - №3. - С. 198-206.

7. Демченко Т.С. Право власності на товарний знак // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. – № 2. – С. 118-120.

8. Демченко Т.С. Проблеми гармонізації законодавства України про товарні знаки з міжнародно-правовими нормами: Автореферат дис. … канд. юрид. наук. – К., 2002.

9. Демченко Т.С. Сутність права на товарний знак. // Вісник господарського судочинства. – 2003. – № 4.

10. Демченко Т.С. Умови надання правової охорони знакам для товарів і послуг. // Вісник Вищого арбітражного суду України. – 2000. – № 2.

11. Драпак Г. Основи інтелектуальної власності: Навч. пос. – К.: Кондор, 2007. – 156 с.

12. Драпак Г., Скиба М. Основи інтелектуальної власності: Навчальний посібник. – Хмельницький: ТУП, 2003. – 135 с.

13. Дроб’язко В.С., Дроб’язко Р.В. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.

14. Кашинцева О.Ю. Визначення правового статусу громадянина-підприємця як суб’єкта права на знак для товарів і послуг. // Підприємництво, господарство і право. – 1999. – № 1.

15. Кашинцева О.Ю. Правова охорона знаків для товарів і послуг в Україні: Автореферат дис. … канд. юрид. наук. – К., 2000. – 19 с.

16. Кашинцева О.Ю. Особливості захисту права власності на знак для товарів і послуг. // Право України. – 2000. – № 6.

17. Кашинцева О.Ю. Треті особи як суб’єкти права на знак для товарів і послуг. // Право України. – 1999. – № 7.

18. Кодинець А.О. Географічне зазначення та торговельна марка: проблеми правової охорони. // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 3.

19. Коссак В.М., Якубівський І.Є. Право інтелектуальної власності: Підручник. – К.: Істина, 2007. – 208 с.

1. Крижна В.М. Співвідношення прав на торговельну марку та промисловий зразок за законодавством України. // Вісник господарського судочинства. – 2005. – №3. – С.191-197.
2. Кузнєцова Н.С., Кохановська О.В. Найменування юридичної особи і комерційне (фірмове) найменування. – С.446-459. // Правова охорона комерційних позначень в Україні: проблеми теорії і практики: Зб. наук. статей / За заг. ред. Ю.С.Шемшученка, Ю.Л.Бошицького. – К.: Ін-т держави і права ім.. В.М.Корецького НАН України: ТОВ «Юрид. думка», 2006. – 638с.

22. Кузнєцов Ю.М. Патентознавство та авторське право: Підручник. – К.: Кондор, 2005. – 428 с.

23. Кубах А.І. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. – Харків: ХНАМГ, 2008. – 149 с.

24. Мельник О.М. Законодавство України про товарні знаки: проблемні питання. // Право України. – 1999. – № 4.

25. Мельник О.М. Захист права на товарний знак та його ознаки. // Право України. – 2001. – № 3.

1. Мельник О.М. Правова охорона знаків для товарів і послуг в Україні: цивільно-правовий аспект. Ірпінь, 2001. – 135 с.

27. Мельник О.М. Проблеми правової охорони знаків для товарів і послуг в Україні: Автореферат дис. … канд. юрид. наук. – Х., 1999.

28. Мельник О.М. Принципи законодавства про товарні знаки. // Право України. – 1999. – № 6.

29. Мельник О.М. Товарний знак та його ознаки. // Право України. – 1999. – № 2.

30. Мікульонок І.О. Основи інтелектуальної власності: Навч. пос. – К.: Кондор, 2008. – 232 с.

31. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. В.М.Коссака. – К.: Істина, 2008. – 992 с.

32. Орлюк О.П., Святоцький О.Д. Право інтелектуальної власності. Академічний курс: Підручник.. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2007. – 696 с.

33. Піхурець О.В. Обмежувальна ділова практика – недобросовісна конкуренція чи засіб захисту права на торгову марку. // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2004. – Вип. 28.

1. Правова охорона комерційних позначень в Україні: проблеми теорії і практики: Зб. наукових статей / За ред. Ю.С.Шемчушенка, Ю.Л.Бошицького. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України «Юридична думка», 2006. – 638 с.

35. Право інтелектуальної власності. Академічний курс: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / О.А. Підопригора, О.Б. Бутнік-Сіверський, В.С. Дроб'язко та ін. За ред. О.А. Підопригори. – 2-ге вид. перероб і доп. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2004. – 672 с.

36. Право інтелектуальної власності: Конспект лекцій / За ред. В.І. Борисової. – Х.: Право, 2009. – 100 с.

1. Рассомахіна О. Особливості правової охорони добре відомих знаків в Україні. // Юридичний журнал №6. – 2004. - С. 79-83.

38. Товарний знак / Л.І. Ніколаєнко, А.П. Буттєва, Л.А. Меняйло, В.М. Радомський; За ред. В.Л. Петрова. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 1999. – 123 с.

39. Цивільне право України Підручник: У 2 т. / Борисова В. І. (кер. авт. кол.), Баранова Л. М., Жилінкова I. В. та ін.; За заг. ред. В.I. Борисової, I.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – Т. 1. – 480 с.

 

Задача 1

Підприємець О. Дрозд 01.07.2000р. надіслав до Установи заявку на одержання свідоцтва на товарний знак на столові води. Заявка містила:

1) Клопотання про реєстрацію знака, викладена українською мовою;

2) Зображення знака у вигляді позначення, яке складалося зі слова «Вода», написаного чорними літерами на жовтому фоні;

3) Пояснення, що даний знак відноситься до мінеральних вод.

15.07.2000р. О. Дрозд одержав від закладу експертизи повідомлення, що заявка не містить мінімуму необхідних документів, необхідних для встановлення дати подання заявки. Необхідні документи та повідомлення про сплату збору за подання заявки О. Дрозд 20.07.2000р. вислав до закладу експертизи, який одержав ці документи 01.08.2000р. В результаті розгляду повторно одержаної заявки експертизи відмовив О. Дрозду у наданні йому свідоцтва на заявлений знак. Який документ не надав О. Дрозд при першому поданні заявки? До якої дати міг сплатити О. Дрозд збір за подання заявки? Яку дату встановив заклад експертизи датою подання заявки? Чому О. Дрозду відмовили у реєстрації знака?

Задача 2

Ю. Попович 16.04.2001р. надіслав до Установи необхідні матеріали, які стосувалися заявки на одержання свідоцтва на знак для виробу, який експонувався на офіційній виставці в Україні, що відкрилася 15.01.2001р. Заявлений знак був використаний у цьому експонаті. Установа одержала заявку 20.04.2001р. і не висловила ніяких зауважень до її матеріалів. Ю. Попович вирішив скористатися правом пріоритету, у зв’язку з чим 22.07.2001р. подав до Установи відповідну заяву. Чи дотримався Ю. Попович усіх вимог щодо надання йому права пріоритету? Яке рішення прийняла Установа щодо надання Ю. Поповичу такого права? Відповідь обґрунтуйте.

Задача 3

Заклад експертизи прийняв рішення про реєстрацію знака для групи товарів, які випускає фірма Б. Вовчука. Це рішення надійшло до Б. Вовчука 15.08.2002р. 05.09.2002р. Б. Вовчук сплатив держмито за видачу свідоцтва в розмірі та порядку, визначених законодавством, про що повідомив заклад експертизи. 20.11.2002р. Б. Вовчук одержав повідомлення від закладу експертизи про те, що публікація в офіційному бюлетені відомостей про видачу свідоцтва на згаданий вище знак вважається відкликаною. Чи правомірним було рішення закладу експертизи, одержане Б. Вовчуком 20.11.2002р.? Що і до якої дати повинен був зробити Б. Вовчук для виправлення становища? Опишіть дії Установи щодо реєстрації знака після усунення Б. Вовчуком недоліків.

Задача 4

Підприємці К. Горак, В. Сова та Л. Кремінь вислали до Установи всі необхідні матеріали для одержання свідоцтва на знак для групи мінеральних вод. Установа одержала ці матеріали 25.01.1994р. і після їх розгляду видала підприємцям свідоцтво на знак на вказану групу товарів. Угода між підприємцями на користування знаком не укладалася. Підприємці вирішили продовжити строк дії свідоцтва, але вчасно не сплатили збір за таке продовження, в результаті чого Установа припинила дію свідоцтва. 15.06.2004р. збір за продовження дії свідоцтва підприємці сплатили, в результаті чого дію свідоцтва Установа продовжила. У 2005р. В. Сова видав ліцензію на користування знаком фірмі «Аква», що К. Горак і Л. Кремінь оскаржили у суді. Чому і якою датою Установа припинила дію свідоцтва на знак? Як змінився розмір збору за продовження дії свідоцтва при сплаті його підприємцями 15.06.2004р.? Чи правомірно і до якої дати був продовжений Установою строк дії свідоцтва на знак? Яке рішення виніс суд щодо позову К. Горака і Л. Кременя? Відповідь обґрунтуйте.

Задача 5

Фірма «Фітос», розташована в одному з міст у Карпатах, підготовила до випуску лікувальний засіб на базі трав, які ростуть тільки у Карпатах і призначені для покращення діяльності імунної системи людини. Цей засіб фірма вирішила назвати як «Карпатський імуностимулятор». Для реєстрації зазначення походження такого лікарського засобу «Фітос» подала до Установи заявку на реєстрацію цього зазначення. Установа одержала заявку 05.09.2000р. і за результатами її розгляду 15.03.2001р. прийняла рішення про реєстрацію заявленого фірмою «Фітос» зазначення походження вказаного вище засобу. До якого виду кваліфікованого зазначення походження товару було віднесено заявлене зазначення? Чи видала Установа фірмі «Фітос» свідоцтво про реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження засобу «Карпатський імуностимулятор»? До якої дати може діяти таке свідоцтво? Від якої і до якої дати діятимуть права фірми «Фітос», які випливають з реєстрації зазначення походження вказаного вище засобу? Відповідь обґрунтуйте.

Задача 6

Я. Козир з 15.02.1993р. володів свідоцтвом на знак для товарів, які продукувала його фірма. У 2000р. Я. Козир дав ліцензію на використання цього знака П. Бойчуку, який вирішив виготовляти аналогічну продукцію і проінформувати треті особи про видану йому ліцензію. Через несплату збору за продовження дії свідоцтва на знак Установа припинила дію цього свідоцтва. 01.03.2006р. Я. Козир звернувся до Установи з проханням про повторну реєстрацію знака, свідоцтвом на який володів з 15.02.1993р., але Установа відмовила йому у цьому. Опишіть умови, на яких П. Бойчук одержав ліцензію від Я. Козира. Як і за яких умов П. Бойчук здійснив інформування третіх осіб про надану йому ліцензію? Вкажіть дату, з якої Установа припинила дію свідоцтва Я. Козира. Чому Установа відмовила Я. Козиру у повторній реєстрації знака? Відповідь обґрунтуйте.

Задача 7

Фірма «Вінас» з метою випуску вина «Аліготе кримське» організувала в Криму виробничі потужності і уклала угоду з фірмою «Дора» про постачання сировини – кримського винограду сорту «Аліготе». Для реєстрації кваліфікованого зазначення походження цього вина і одержання свідоцтва на право використання цього зазначення фірма «Вінас» подала в Установу заявку. За результатами розгляду заявки Установа 15.07.2000р. зареєструвала кваліфіковане зазначення походження вина «Аліготе кримське» і право на використання фірмою «Вінас» цього зазначення. Проте свідоцтва, яке посвідчує реєстрацію цього права, Установа фірмі «Вінас» не видала, оскільки остання не сплатила державне мито. 20.11.2000р. фірма «Вінас» сплатила це мито, одержала необхідне свідоцтво і розпочала випуск згаданого вище вина. 15.11.2003р. спеціально уповноважений орган виявив, що через розрив угоди з фірмою «Дора» фірма «Вінас» виготовляє «Аліготе кримське» з винограду сорту«Аліготе», який одержує з Молдавії. В результаті за рішенням суду «Вінас» була позбавлена права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження свого товару. З яких документів повинна була складатися заявка фірми «Вінас»? Опишіть дії цієї фірми перед сплатою мита. До якої дати могли діяти права фірми «Вінас», які випливали із зареєстровано кваліфікованого зазначення походження вина і права на використання цього зазначення? Чи відповідала вимогам законодавства дата сплати фірмою «Вінас» держмита? Чим суд мотивував своє рішення? Відповідь обґрунтуйте.