Засада гласності та відкритості судового провадження та його повне

фіксування технічними засобами полягає насамперед у тому, що розгляд справ у

всіх судах є відкритим, крім випадків, передбачених законом.

Практично невідомі нормативні акти держав, які містили б норму про те, що

всі судові засідання відбуваються таємно, закрито. Жодна держава не заінтересована

у потаємних судових засіданнях, оскільки кримінальне судочинство має на меті не

лише покарати злочинця за вчинений злочин та виправити і перевиховати його, а й

запобігти вчиненню злочинів іншими особами.

Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами

Конституцією віднесено до основних засад судочинства (п. 7 ч. 3 ст. 129), при цьому

термін «гласність судового процесу» вживається як синонім терміна «відкритий

розгляд справи». Статтею 27 КПК «Гласність і відкритість судового провадження»

передбачено, що учасники кримінального провадження, а також особи, які не брали

участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права,

свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в

суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів судового розгляду. Ніхто

не може бути обмежений у праві на отримання в суді інформації про дату, час і

місце судового розгляду та про ухвалені в ньому судові рішення, крім випадків

установлених законом.

Кримінальне провадження у судах усіх інстанцій здійснюється відкрито.

Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального

провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового

провадження або його окремої частини лише у випадках:

1) якщо обвинуваченим є неповнолітній;

2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої

недоторканості особи;

3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне

життя чи обставин, які принижують гідність особи;

4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може

призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;

5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному

провадженні.

Особисті записи, листи, зміст особистих телефонних розмов, телеграфних та

інших повідомлень можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні, якщо

слідчий суддя, суд не прийме рішення про їх дослідження у закритому судовому

засіданні на підставі п. 3 ч. 2 ст. 27 КПК.

Кримінальне провадження у закритому судовому засіданні суд здійснює з

додержанням правил судочинства, передбачених КПК. На судовому розгляді в

закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише сторони та інші учасники

судового провадження.

Під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового

засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом

судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку,

передбаченому КПК.

Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму,

робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення

в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового

засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням

стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з

урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для

судового розгляду.

Судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується

прилюдно. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні,

судове рішення проголошується прилюдно з пропуском інформації, для

дослідження якої проводилося закрите судове засідання та яка на момент

проголошення судового рішення підлягає подальшому захисту від розголошення.

Слухання справ у закритому засіданні суду допускається лише у випадках,

встановлених законом, з додержанням при цьому всіх правил судочинства. Отже,

закон розглядає засаду гласності як правило, а закритий судовий розгляд – як

виняток з цього правила і лише у випадках, передбачених законом.

В Україні кожний громадянин, який досяг 16 років, має право бути присутнім

у залі судового засідання, в якому розглядається кримінальна справа. Перебіг

судового розгляду та його результати можуть висвітлюватись у засобах масової

інформації або іншим способом доводитися до населення. Це, так звана, зовнішня

гласність. Але навіть коли справа слухається в закритому судовому засіданні, ця

засада зовсім не виключається, оскільки діє, так звана, внутрішня гласність -

присутність у судовому засіданні прокурора, потерпілого, обвинуваченого,

захисника та інших учасників судового розгляду, а також свідків, експерта,

спеціаліста, перекладача. Крім того, вироки судів у всіх випадках проголошуються

публічно, їх зміст може бути доведено до відома населення і засобами масової

інформації. Однак вироки у справах, які слухалися в закритих судових засіданнях,

не повинні містити відомості, що стали підставою для проведення закритого

судового розгляду.

Втілення ідеї гласності у судочинство має велике значення для формування

правосвідомості населення, довіри до правосуддя, забезпечує виховний вилив

судового процесу на підсудних, громадян у залі суду і поза нею через засоби масової

інформації. Гласність є своєрідним громадським контролем за діяльністю суддів,

прокурорів, слідчих, адвокатів, що, безумовно, підвищує у них почуття

відповідальності за перебіг і результати процесу, позитивно впливає на етику

взаємовідносин осіб, які беруть участь у справі, і посередньо, але досить відкрито

сприяє підвищенню професійної кваліфікації суддів, прокурорів, адвокатів завдяки

кращому баченню у таких умовах своїх помилок і похибок, а також позитивних

актів діяльності.

Гласність судового розгляду є загальним правилом для всіх судів, крім

випадків, передбачених законом, коли судовий розгляд має бути або може бути

закритим. Проте особи молодші за 16 років до залу суду не допускаються взагалі.

Для таких осіб робиться виняток, коли вони є підсудними, потерпілими або

свідками у справі.

Судове засідання обов'язково має бути закритим, якщо йдеться про охорону

державної таємниці.

Основним мотивом проведення судового розгляду у закритому засіданні в

справах про злочини осіб, які не досягли 16-річного віку, є підвищена вразливість,

навіюваність підлітків. У зв'язку з цим існує досить великий ризик негативного

впливу на них присутніх в залі судового засідання та їх поведінки, що може зашко-

дити одержанню від неповнолітніх повних і правдивих показань.

Закритий розгляд справ про злочини проти статевої свободи та статевої

недоторканності особи обумовлюється інтересами охорони суспільної моралі,

інтересами потерпілого, усуненням негативного впливу присутніх, яких цікавлять не

правовідносини у сфері охорони статевої свободи і недоторканності, а зовнішні

вияви злочинів. Загалом такий розгляд створює умови для всебічного, повного і

об'єктивного дослідження обставин справи.

Конституція України в ст. 32 проголошує, що «ніхто не може зазнавати

втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених

Конституцією України». Досудове розслідування і судовий розгляд належать до

таких випадків. Проте законодавець максимально можливо обмежує це втручання,

запровадивши таємницю слідства та закритий розгляд справи. Отже, необхідність

розгляду в суді інтимних сторін життя осіб, які беруть участь у справі, може стати

підставою для рішення суду про закритий розгляд справи.

Законодавець цілком логічно надав можливість суду провадити закритий

розгляд справи у разі, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під

захист. Після повернення обвинуваченого до залу судового засідання суд

зобов'язаний ознайомити його з показаннями, які надавалися під час його

відсутності, і вислухати його пояснення з приводу цих показань. Як виняток суд

може звільнити потерпілих і свідків, взятих під захист, від обов'язку з'являтися у

судове засідання за наявності письмового підтвердження показань, наданих ними

раніше (ст. 16 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у

кримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 р.).

Гласність судового розгляду забезпечується офіційним записом судового

засідання – технічним записом (ч. 5 ст. 27 КПК України) та передбаченим ст. 129

Конституції України повним фіксуванням судового процесу технічними засобами на

вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи або за ініціативою суду.

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права передбачає: «Преса і

публіка можуть не допускатися на весь судовий розгляд або частину його з

міркувань моралі, громадського порядку чи державної безпеки в демократичному

суспільстві, або коли того вимагають інтереси приватного життя сторін, або в тій

мірі, в якій це, на думку суду, є строго необхідним,- за особливих обставин, коли

публічність порушувала б інтереси правосуддя; однак будь-яка судова постанова в

кримінальній... справі повинна бути публічною, за винятком тих випадків, коли

інтереси неповнолітніх вимагають іншого...» (ч. 1 ст. 14).