ТОП 10:

Засада мови, якою здійснюється кримінальне провадження.



Засада мови, якою здійснюється провадження, є виявом високої поваги до

людини, її прав і свобод. Вона повністю відповідає правовій державі. Але крім цієї

політико-етичної норми, вона має значення підґрунтя для додержання інших засад

судочинства, оскільки забезпечує рівність громадян перед законом і судом, право на

захист, належну реалізацію суб'єктами кримінального провадження своїх прав і

виконання ними процесуальних обов'язків, що загалом сприяє встановленню істини

в справі. Слід зазначити, що таким чином забезпечується більш ефективне

здійснення виховної функції судочинства.

Закріплена у ст. 29 КПК України засада відповідає Конституції України (ст.

10), міжнародним документам, до яких у встановленому порядку приєдналася

Україна, зокрема Міжнародному пакту про громадянські та політичні права 1966 р.

(ст. 14) та Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р. (ст. 6), а

також Закону України «Про __________мови в Українській PCP» від 28 жовтня 1989 р.

Засада мови, якою здійснюється кримінальне провадження, ґрунтується на

таких положеннях:

• кримінальне провадження в Україні провадиться державною українською

мовою;

• сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні

документи державною мовою;

• особі повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення

державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для

розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення;

• слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам

кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною

мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в

суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому в разі

необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК;

• судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються

сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання

щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, у

перекладі на їх рідну або іншу мову, якою вони володіють. Переклад інших

процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких

передбачено КПК, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб. Переклад

судових рішень та інших процесуальних документів кримінального провадження

засвідчується підписом перекладача.

Особа підпадає під визначення такої, що не володіє мовою, якою провадиться

судочинство, якщо вона не може добре розуміти цю мову і вільно спілкуватися нею.

Службові особи державних органів і установ, зокрема суд, прокуратура,

правоохоронні органи, повинні володіти українською мовою в обсязі, необхідному

для виконання службових обов'язків. Інакше вони не мають права виконувати свої

службові обов'язки, у нашому випадку - здійснювати правосуддя. До таких осіб слід

віднести суддю, слідчого __________суддю, секретаря судового засідання, прокурора і слідчого.

Відповідно до ст. 3, 18 Закону «Про мови в Українській PCP», судочинство в

Україні здійснюється українською мовою. Проте у місцях проживання більшості

громадян інших національностей (міста, райони, селища, сільські населені пункти та

їх сукупність) можуть використовуватися поряд з українською і їхні національні

мови. У разі коли громадяни іншої національності, що становлять більшість

населення зазначених адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів,

не володіють у належному обсязі національною мовою або коли в межах цих

адміністративно-територіальних одиниць компактно проживає кілька націо-

нальностей, жодна з яких не становить більшості населення даної місцевості,

судочинство здійснюється мовою, прийнятною для населення даної місцевості.

У разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень,

показань або документів сторони кримінального провадження чи суд залучають

відповідного перекладача (сурдоперекладача) (ст. 68 КПК).

Юридична допомога громадянам і організаціям у зв'язку із судочинством

надається українською мовою або мовою, прийнятною для сторін.

Засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.У

статті 1 Загальної декларації прав людини проголошено, що всі люди народжуються

вільними й є рівними за своєю гідністю та правами. Вони наділені розумом і совістю

та повинні діяти один щодо одного в дусі братерства. Кожна людина має всі права і

всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри,

статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального

походження, майнового, станового або іншого становища (ст. 2).

Згідно зі статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права,

всі особи є рівними передсудами і трибуналами. Це - основоположні міжнародні

правові норми з питань рівності прав людини, на які орієнтуються всі правові

держави світу.

Конституція України закріплює основні засади правового статусу людини і

громадянина в Україні, тобто ті провідні ідеї, що покладені в основу змісту й умов

реалізації прав та обов'язків людини і громадянина в нашій державі. Передусім це

стосується частин 1, 2 ст. 24 Конституції України, відповідно до яких: «Громадяни

мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може

бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних,

релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження,

майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками». Крім того,

ч. 2 ст. 21 Конституції України закріплює засаду невідчужуваності та непорушності

прав і свобод людини. Відповідно до цієї засади не допускається не тільки

відчуження прав і свобод, якими людина володіє, а й обмеження їхнього змісту,

створення перешкод для їх реалізації тощо. Дані положення повною мірою

поширюються і на передбачені кримінально-процесуальним законом права суб'єктів

кримінального провадження.

У загальному розумінні рівність перед законом означає обов'язок всіх

додержуватися приписів закону, а також те, що юридична відповідальність перед

законом за його порушення є рівною для всіх громадян. Закріплення рівності перед

законом як засади здійснення правосуддя в кримінальних справах означає, що

жодна обставина не може стати підставою для надання будь-яких привілеїв або

запровадження будь-яких обмежень, що суперечать приписам кримінально-

процесуального закону щодо прав і обов'язків всіх суб'єктів провадження.

Питання рівності громадян перед законом і судом врегульовано статтями 10

КПК України. Зокрема, відповідно до ст. 10 не може бути привілеїв чи обмежень у

процесуальних правах, передбачених КПК, за ознаками раси, кольору шкіри,

політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального

походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять,

а також за мовними або іншими ознаками. У випадках і порядку, передбаченому

КПК, певні категорії осіб (неповнолітні, іноземці, особи з розумовими і фізичними

вадами тощо) під час кримінального провадження користуються додатковими

гарантіями. Таким чином, Конституція та КІІК передбачають рівність громадян

перед законом, рівність їх перед судом, а також рівність прав у судочинстві.

Перелік наведених у ст. 10 КПК України обставин, що не можуть бути

підставою для порушення рівності громадян перед законом і судом, не є вичерпним,

оскільки в статті є посилання на «інші ознаки», тобто на будь-які інші, крім тих, що

перелічені. Таким чином, жодна обставина не може бути законною підставою для

порушення рівності суб'єктів кримінального провадження перед законом і судом.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 1.10.1996р. «Про

застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз'яснив, що

конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників

процесу перед законом і судом зобов'язують суд забезпечити всім їм рівні

можливості щодо надання прав на дослідження доказів, заявлення клопотань та

здійснення інших процесуальних прав (п.10).

Рівність громадян перед законом і рівність їх перед судом - це положення, які

невід'ємно пов'язані одне з одним. Проте вони мають самостійний зміст. Рівність

громадян перед законом треба розглядати як наявність однакових матеріальних і

процесуальних законів, які не створюють їм переваг чи обмежень залежно від тих

обставин, які передбачені ст. 24 Конституції. Рівність громадян перед законом

також означає, що при розслідуванні та судовому розгляді кримінальних справ до

всіх застосовується одне й те саме кримінальне і кримінально-процесуальне

законодавство, ніхто не має при цьому ніяких переваг і обмежень у правах. Рівність

перед законом передбачає рівну, однакову юридичну відповідальність громадян

перед законом за його порушення. Кримінальна відповідальність за вчинення

злочину повинна бути невідворотною для кожного, вона не може залежати від

заслуг особи, її соціального статусу чи інших якостей. Кваліфікація діяння за

статтями КК України також не може залежати від кольору шкіри, переконань,

майнового стану та інших обставин, передбачених ст. 24 Конституції.

Необхідно зазначити, що рівність суб'єктів кримінального провадження перед

законом зовсім не означає, що всі вони мають однакові між собою права. Цю

рівність слід розуміти як рівність прав однопорядкових суб'єктів, передбачених гл.3

КПК України та положеннями низки інших законів України (наприклад, «Про

прокуратуру», «Про адвокатуру»). Таким чином, наприклад, всі обвинувачені мають

однакові між собою права, але ці права не збігаються з правами цивільного позивача

або захисника.

Порушення вимоги рівності суб'єктів кримінального провадження перед

законом по суті є порушенням прав суб'єктів провадження і є підставою для

притягнення винних у цьому до юридичної відповідальності.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.108.191 (0.008 с.)