ТОП 10:

КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ



Засада верховенства права- це кримінально-процесуальне положення, яке

полягає в тому, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями

та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Дана засада закріплена в ст. 8 Конституції України та ст. 8 КПК. Відповідно

до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-

правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту

конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі

Конституції України гарантується.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з

урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Суди застосовують при

розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права (ст. 17 Закону

України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики

Європейського суду з прав людини» ).

Принцип верховенства права означає, що у правовій державі має панувати

закон, а не інтереси осіб, у руках яких у певний момент перебуває влада; функції

держави полягають у регулюванні відносин між усіма суб’єктами права на основі

закону.

Законотворчий процес і практика правозастосування показують, що реалізація

принципу верховенства права на сьогодні стикається з рядом проблем. Насамперед,

поширеним явищем є нерозуміння самого принципу верховенства права, його

ототожнення з радянським принципом верховенства позитивного закону. Часто

застосовуються закони, які жодним чином не вписуються в концепцію природного

права, відірвані від природних прав і свобод людини, порушують їх. Як і за

радянських часів, громадяни часто не можуть реалізувати свої права лише через

відсутність позитивного закріплення відповідних прав у законах та підзаконних

актах або ж через відсутність механізмів реалізації тих прав, які задекларовані у

законах.

Принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову гілки порушується,

сама роль судів в системі стримувань і противаг залишає бажати кращого –

фінансова, політична та інша залежність судів і суддів від інших гілок влади не

дозволяє судовій гілці забезпечувати баланс повноважень. Парламент і уряд,

особливо останнім часом, перебирають на себе функції і повноваження, не

передбачені Конституцією.

Конституція і закони часто тлумачаться не системно, у зв’язку з іншими

положеннями, а суто буквально. Прикметним є й те, що буквальне тлумачення

останнім часом набуло поширення і в практиці Конституційного Суду України –

органу, який відіграє ключову роль у забезпеченні принципу поділу влади.

Утвердженню принципу верховенства права не сприяє і відсутність належних

інституційних механізмів його забезпечення. На відміну від багатьох інших

європейських країн, громадяни в Україні не мають права безпосереднього звернення

до Конституційного Суду із скаргою на закони, які звужують їх конституційні права

або суперечать Конституції.

Принцип законностів кримінальному провадженні – це вимога точного і

неухильного застосування законів органами досудового розслідування,

прокуратури, суду, дотримання (виконання) всіма іншими суб'єктами кримінального

провадження, державними і недержавними установами й організаціями, посадовими

особами, громадянами приписів Конституції України, законів і відповідних

нормативних актів.

Зміст засади кримінального провадження полягає, в тому, що:

1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор,

начальник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів

державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України,

КПК, міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано

Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

2. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані

всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження,

виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного,

обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання,

надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і

неупереджених процесуальних рішень.

3. Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких

стосуються кримінального провадження, повинні відповідати КПК. При здійсненні

кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить КПК.

4. У разі якщо норми КПК суперечать міжнародному договору України, згода

на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються

положення відповідного міжнародного договору.

5. Кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням

практики Європейського суду з прав людини.

6. У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно

регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади

кримінального провадження, встановлені ч. 1 ст. 7 КПК.

Законність – це засада, сфера діяльності якої надзвичайно широка. Вона

стосується всіх стадій та інститутів кримінального процесу, всіх його суб'єктів,

поширюється на всі дії і процесуальні рішення, характеризує всі складові

процесуальної діяльності і процесуальних відносин, пронизує всі інші засади і

значною мірою сприяє їх фактичній реалізації.

Органи розслідування, прокуратуру, суд не потрібно розглядати лише як

органи, що ведуть боротьбу зі злочинністю, оскільки такий підхід перетворює ці

органи на сугубо репресивні. Головне їх завдання полягає у забезпеченні режиму

законності, суворого виконання законів і підзаконних актів, у захисті прав громадян.

Здебільшого засада законності заявляє про себе у загальному, повсякденному

кримінальному провадженні. Рух кримінального провадження із однієї

процесуальної стадії в іншу може здійснюватися лише на підставі закону і в суворо

визначеній послідовності. У разі виявлення порушень закону забезпечується вжиття

заходів щодо усунення їх.

У правовій державі діє засада верховенства закону; органи влади створюються

і функціонують па підставі закону. Законність – це правовий, режим точного та

неухильного додержання законів при здійсненні правозастосовної діяльності.

Законність – одна з гарантій встановлення істини у справі та забезпечення захисту

прав та свобод людини. Засада законності полягає в єдиному порядку кримінального

провадження у всіх кримінальних справах, неухильному виконанні процесуальної

форми та передбаченої процедури, забезпеченні застосування закону.

Хоч засада законності є загальноправовою, у кримінально-процесуальному

праві вона має свій специфічний зміст і цілком правомірно розглядається як засада

кримінального провадження. Засада законності в кримінальному провадженні має

свою специфіку. По-перше, кримінальний процес, як діяльність органів досудового

розслідування, прокуратури та суду, докладніше регламентований законом, ніж

будь-яка інша державна діяльність, без чого неможливе розкриття злочинів,

викриття винних та їх справедливе покарання. По-друге, в кримінальному процесі

на органи досудового розслідування, прокуратуру та суд покладено обов'язки з

розслідування та вирішення кримінальних справ, для чого ці органи наділяються

владними повноваженнями та правом застосування примусових заходів у випадках

та порядку, прямо передбачених у законі. По-третє, на органи досудового

розслідування, прокуратури та суду покладено обов'язок з роз'яснення та

забезпечення прав та законних інтересів усіх громадян, які беруть участь у

судочинстві, а також із правильного здійснення ними своїх процесуальних

обов'язків, що передбачено законом.

Засада законності вимагає виконання всіх інших засад кримінального

провадження загального характеру, але вона цим не обмежується, а потребує також

застосування та виконання всіх норм кримінального та кримінально-процесуального

закону, що застосовуються в кримінальному судочинстві, а також у необхідних

випадках виконання норм інших галузей права.

Кримінально-процесуальне законодавство, враховуючи можливі порушення

законності, прав громадян при кримінальному провадженні і розгляду їх в судах,

передбачає, наприклад, такі правові інститути, як оскарження прийнятих рішень,

скасування в передбаченому законом порядку постанов, ухвал, вироків, що

приймаються по справі, що і є гарантіями реалізації принципу законності.

Отже, постійне підвищення ролі і значення засади законності та її зміцнення є

об'єктивною закономірністю розвитку кримінального провадження.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.55.168 (0.007 с.)