Застосування засобів хімічного і мікробіологічного синтезу

Для збалансування раціонів, усунення нестачі в них азотистих речовин, макро- і мікроелементів, вітамінів, профілактики аліментарних та ендокринних хвороб використовують більше 200 різних добавок, засобів хімічного та мікробіологічного синтезу. Засоби хімічного і мікробіологічного синтезу поділяють на 4 основні групи: а) азотовмісні білкові добавки; б) добавки макро- і мікроелементів; в) вітамінні добавки; г) ферментні препарати.

Азотовмісні добавки. Призначаються для усунення в раціонах дефіциту протеїну і незамінних лімітуючих амінокислот. До них відносять кормові гідролізні дріжджі, концентрат азотно-фосфатний кормовий, синтетичні метіонін, лізин, триптофан та ін.

Кормові гідролізні дріжджі - білковий концентратний корм, що містить 48-54 % білка, 13-16 - вуглеводів, 2-3 % жирів і вітаміни групи В. За поживністю вони прирівнюються до кормів тваринного походження. Норми доповнення до раціону на добу (г): доросла велика рогата худоба - 500-1500, молодняк - 300, телята - 200, свиноматки - 150, підсвинки - 150-200, вівці і кози - 50, коні робочі - 500, кролі, хутрові звірі - 8, птиця доросла - 5, курчата - 2.

Концентрат азотно-фосфатний кормовий (АФК) - це гранульований або розсипний препарат, одержаний на основі виноградних ви-жимок, збагачений нітрогеном і фосфором. Масова частка сирого протеїну становить 22 %. 1 кг добавки еквівалентний 0,6 корм. од. Препарат використовують у раціонах жуйних тварин для усунення дефіциту нітрогену й фосфору.

Синтетичні амінокислоти. Для балансування раціонів свиней і птиці широко використовуються препарати метіоніну, лізину, триптофану та деяких інших амінокислот: кристалічний DL-метіонін, метіонін кормовий, кормовий концентрат лізину сухий (ККЛ) або рідкий (РКЛ); L-триптофан. Синтетичні амінокислоти додають у комбікорми або в кормосуміші, премікси і спеціальні добавки.

Добавки макроелементів. Для профілактики та групової терапії хвороб, що мають перебіг з переважним порушенням мінерального обміну, широко використовують кормові фосфати, кальцієві добавки, солі магнію, препарати сульфуру (сірки) та ін. До кормових фосфатів відносять кормовий монокальційфосфат, кормовий преципітат, моно-натрійфосфат та ін.

Кальцію фосфат кормовий (трикальційфосфат, або кормовий зне-фторений фосфат) застосовують для збалансування раціонів жуйних та інших тварин за кальцієм і фосфором, профілактики й терапії аліментарної остеодистрофії.

Монокальційфосфат кормовий застосовують переважно для усунення нестачі фосфору в раціоні жуйних.

Кормовий преципітат, дикальційфосфат - містить близько 23 % кальцію і 18-20 % фосфору. Застосовують підкормку переважно для поросят і птиці, як лікувально-профілактичний засіб тваринам інших видів - за аліментарної остеодистрофії та рахіту.

Моно- і динатрійфосфат додають у раціони з надлишком кальцію і нестачею фосфору, коли тваринам дають багато жому, барди, м'язги, коренеплодів, завдяки цьому вирівнюється співвідношення між кальцієм та фосфором.

Кормовий діамонійфосфат містить 23 % фосфору і 20 % нітрогену. Згодовують жуйним тваринам за нестачі в раціонах фосфору і протеїну. Застосовують як лікувально-профілактичний засіб за аліментарної остеодистрофії великої рогатої худоби. Кормовий моноамонійфосфат містить фосфору не менше 27 %, нітрогену - близько 11,4 %. Кормові фосфати амонію застосовують для жуйних тварин у суміші з концентратами, силосом та іншими кормами. Добову дозу згодовують за два рази. До поїдання кормових фосфатів тварин привчають протягом 4-10 днів, поступово збільшуючи денне давання. У чистому вигляді згодовувати їх не рекомендується. Кормові фосфати включають у комбікорми і кормові суміші, дозування залежить від дефіциту певних речовин у раціонах. Засвоюваність кормових фосфатів знаходиться в межах 80-90 %.

Кальцієві підкормки. Для усунення нестачі кальцію в раціонах поросят і птиці додають кормову крейду, вапняки, черепашник та ін.

Кормова крейда містить 34-37 % кальцію, 0,18 - фосфору, 0,5 -калію, 0,3 % - натрію. Крейду поросятам дають у кількості 1 %, дорослим свиням - до 2 % від сухої речовини кормів раціону. Надлишок крейди в раціоні призводить до виникнення паракератозу поросят, оскільки знижується засвоєння цинку.

Вапняки. Вапняк - черепашник містить 38 % кальцію, 2-3 магнію, 3-А % кремнію, незначну кількість фосфору, сірки, інших елементів. Кормове вапняне борошно використовують для годівлі сільськогосподарських тварин усіх видів.

Добавки мікроелементів додають у комбікорми, премікси чи спеціальні лікувально-профілактичні препарати. Іноді мікроелементи згодовують груповим методом у вигляді окремих солей чи полісолей. Для визначення норми введення слід знати вміст мікроелементів у раціоні та потребу у них тварин. Для підгодівлі сільськогосподарських тварин переважно використовують профілактичні дози мікроелементів. Із препаратів мікроелементів найчастіше використовують калію йодид, натрію йодид, кайод, кобальту хлорид, каомід, сульфатні солі цинку, мангану, купруму та феруму. Використовують також хелатні сполуки мікроелементів, які значно ефективніші, порівняно з мінеральними солями.

Інші мінеральні добавки. У раціонах великої рогатої худоби, особливо в період переходу на пасовищне утримання, часто відмічають нестачу магнію, внаслідок чого виникає гіпомагніємія (пасовищна тетанія). Для усунення нестачі магнію застосовують магнію оксид, що містить 60 % магнію, магнію карбонат (містить 23-25 % магнію), магнію сульфат (містить 10 % магнію і 9-13 % сульфуру). Коровам рекомендується давати з кормами 70-80 г магнію сульфату, 30-35 магнію оксиду або 30-35 г магнію карбонату за добу.

Із сірковмісних засобів застосовують натрію сульфат, натрію тіосульфат, сірку очищену, метіонін. Натрію сульфат дають у дозах: великій рогатій худобі 20-50, вівцям - 5-12 г, натрію тіосульфат, відповідно, 25-50 і 5-10 г. У тваринництві використовують очищену або кормову сірку. Приблизні добові дози її великій рогатій худобі - 3-4, вівцям - 1-3 г. Точне дозування сірковмісних препаратів розраховують за дефіцитом цього елемента в раціонах.

Вітамінні добавки. Використовують для балансування раціонів, профілактики гіповітамінозів, гепато- і міокардіодистрофії, рахіту та інших хвороб, а також підвищення природної резистентності організму.

Препарати ретинолу. Мікровіт А кормовий - мікрогранульована форма ретинолу - світло-коричневого чи темно-коричневого кольору порошок із вмістом в 1 г 250, 325 або 400 тис. МО ретинолу. Гранувіт А-400 - сипучий порошок від жовтого до коричневого кольору. В 1 г - 400-440 тис. МО. У препаратах лутавіт А, ровімікс А-500 міститься 500 тис. МО в 1 г.

Кормовий препарат мікробного каротину (КПМК) - сипучий порошок від оранжево-червоного до червоно-коричневого кольору, нерозчинний у воді, стабілізований сантохіном. В 1 кг містить не менше 5 г бета-каротину. До 1 кг комбікорму добавляють 2 г препарату.

Розчин ретинолу ацетату в олії для застосування всередину містить в Імл 100000 - 300000 МО ретинолу, водорозчинний сольвітат А -400 тис. МО.

Препарати кальциферолу Промисловість випускає наступні препарати вітаміну D з активністю в 1 г: відеїн D₃ - 200000 МО, гранувіт D₃ - 100000 і 200000, лутавіт D₃, ровімікс D₃, мікровіт D₃ - 500000, дріжджі кормові опромінені - 4000, концентрати вітамінів D₂ і D₃ в олії - 44000-60000 МО. Крім того, джерелами вітаміну D₃ є відехол (в 1 мл - 25 тис. МО), риб'ячий жир натуральний з активністю 50-500 МО/мл, риб'ячий жир стандартний - 200, риб'ячий жир опромінений -2000-3000 МО/мл, водорозчинні препарати - аквахол D₃ і сольватак D₃.

Препарати токоферолу: олійний концентрат, мікрогранульовані препарати (гранувіт Е-25, мікровіт Е, ровімікс Е, сольватак Е₃о, кор-мовіт-25, капсувіт Е-50), полівітамінні суміші. Олійний концентрат токоферолу для внутрішнього і внутрішньом'язового застосування містить в 1 мл 50, 100 чи 300 мг синтетичного вітаміну.

Гранувіт Е-25 - мікрогранульований препарат, 1 г якого містить 250 мг - токоферолу; капсувіт Е-25 кормовий - мікрогранульована форма вітаміну, 1 г містить 250 мг вітаміну Е; кормовіт Е-250 - сипучий порошок із вмістом в 1 г 250 мг вітаміну Е. Капсувіт Е-50 кормовий містить 50 % вітаміну Е.

Препарати вітаміну К: вікасол - білий із жовтуватим відтінком кристалічний порошок, мікрогранульований препарат вітаміну Кь мікровіт К₃ і лутавіт К₃.

Основним препаратом вітаміну С є аскорбінова кислота (аскорбін, аскорвіт). Аскорбінову кислоту вводять у раціон для підвищення резистентності організму, профілактики і лікування легеневих хвороб, нітратного токсикозу, зниження впливу радіонуклідів.

Препарати вітамінів групи В найчастіше використовують для балансування раціонів птиці і свиней, профілактики гіповітамінозів та інших хвороб.

Тіамін (вітамін В^ - застосовують тіаміну бромід, тіаміну хлорид - білий чи з жовтуватим відтінком кристалічний порошок, фосфо- і бенфотіамін. Фізіологічна потреба тіаміну для птиці, свиней і норок коливається від 1 до 2 мг/кг сухого корму.

Рибофлавін (вітамін В₂) - найчастіше використовують гранувіт В₂ кормовий, що містить 50-80 % вітаміну В₂, мікровіт В₂, лутавіт В₂ і ровімікс В₂. Багаті на рибофлавін і тіамін дріжджі кормові та дріжджі очищені сухі. Потреба у рибофлавіні курчат, каченят, гусенят та індиченят становить 2-5 мг/кг корму, племінних курей, качок, гусей та індиків - 3-6 мг/кг корму; племінних свиней, порісних свиноматок і кнурів - 5-6 мг на 1 кг сухої речовини корму, поросят - 6-7 мг/кг.

Кислота пантотенова (вітамін В₃) - застосовують кальцію панто-тенат, котрий містить 74—80 % вітаміну В₃, мікровіт В₃, лутавіт В₃ і ровімікс В₃.

Холін (вітамін В₄) - у тваринництві використовують хлористоводневу сіль - холіну хлорид. Випускають з наповнювачем у вигляді сухого концентрату. Застосовують холін і холіну хлорид для профілактики порушень жирового обміну, гепатодистрофії, перозису у курчат та індиченят, прискорення росту молодняку птиці (потрібно 1,5 г холіну на 1 кг корму). Додаткова синтетична страхова добавка холіну хлориду в комбікорм становить 0,5-1,0 кг/т. Норма холіну поросятам на дорощуванні та за інтенсивної відгодівлі 0,8-1,0 г на 1 кг комбікорму.

Кислота нікотинова (вітамін РР, ніацин) - для профілактики пелагри, хвороб органів травлення, нервової системи використовують кормову нікотинову кислоту, нікотинамід і чисту кислоту нікотинову. Кормова нікотинова кислота - це суміш нікотинової кислоти (77-82 %), її аміду (8-12 %) та нікотинату амонію технічно чистого (4—8 %). Порівняно з фармакопейною кислотою, препарат дешевший і більш технологічний для включення в комбікорм та премікси. На 1 кг сухої маси корму рекомендують додавати нікотинової кислоти (мг): поросятам масою 6-20 кг - 40,0-50,0; підсвинкам на відгодівлі - 30; порісним свиноматкам і кнурам - 50-70; підсисним маткам - 50,0-75,0; курчатам - 20; індиченятам - 30; каченятам - 15; дорослій птиці - 20-30. Окрім того, імпортують мікровіт В₅, лутавіт ніацин і ровімікс ніацин.

Піридоксин (вітамін В₆) - застосовують піридоксину гідрохлорид з метою профілактики хвороб шкіри, нервової системи, органів кровотворення та ін. Для дорослої птиці і бройлерів його добавка орієнтовно становить 4 мг/кг комбікорму. Імпортують лутавіт Вб, мікровіт В₆ і ровімікс В₆.

Ціанокобаламін (вітамін В₁₂) - з профілактичною метою у тваринництві використовують кормовий концентрат вітаміну Ві₂ (КМБ-12) у вигляді порошка із вмістом у 1 кг 100-150 мг вітаміну В_п, мікровіт В і2, лутавіт В і2, а також препарат коензим Ві₂, джерелом якого є біомаса пропіоновокислих бактерій. Коензим Ві₂ містить 900-1600 мкг/г кобаламідного коферменту. Орієнтовні норми кобаламіну в кормах, мкг/кг сухого корму: для птиці - 25, свиней - 20-25.

Крім перерахованих вище вітамінних препаратів з метою профілактики виразкового гастриту, ентериту та гепатодистрофії застосовують вітамін U (S-метилметіонін), анемії, гепатиту, стимуляції еритроцитопоезу - вітамін В_с (фолієва кислота).

Вітамінні препарати вводять у повнораціонні комбікорми, кормо-сумішки, що виготовляються у господарстві, спеціальні лікувально-профілактичні добавки і премікси.

Ферментні добавки. Для поліпшення засвоєння поживних речовин кормів, нормалізації травлення знаходять певне застосування ферментні препарати мікробіологічного синтезу. Препарати, що випускає промисловість, відрізняються від чистих ферментів тим, що вони містять не тільки основний фермент, але й інші ензими та баластні домішки. Найменування препарату складається із скороченої назви основного ферменту і видової назви продуцента - бактерій, грибів (див. підрозділ "Ферментотерапія").

Продуцентами ферментів найчастіше є мікроорганізми з роду Вас. subtilis, Aspergillus, Clostridium, а також Trichoderma viride, молочнокислі бактерії. За характером дії основного ферменту препарати поділяють на такі групи:

а) препарати амілолітичної дії: амілоризин П_х, П10_х, амілосубтилін ГЗ_Х, амілосубтилін Г10_х, глюкаваморин П_х та ін. Оптимум дії амілолітичних ферментів: рН - 3-7 (5,7), температура - близько 50 °С;

б) препарати целюлозолітичної і пектолітичної дії: целовердин П_х, П10_х, целовердин Г10_х, целовердин ГЗ_Х, пектаваморин П_х, пектаваморин П10_х, Г10_х, пектофоетидин Г10_х, П10_х, мацеробацилін ПЗ_Х та ін. Оптимум дії пектинестерази грибного походження: рН - 4,5-5,5; температура - 30-45 °С; бактеріального синтезу: рН - 8,0-8,5; температура - 40-45 °С;

в) препарати геміцелюлозної дії: пектаваморин П_х, П10_х, ГЗ_Х, пектофоетидин П_х, П10_х, ГЗ_Х, пектоклостредин ГЗ_Х, амілоризин П_Х, П10_Х та ін.;

г) препарати протеолітичної дії: протосубтилін ГЗ_Х, Г10_Х, Г20_х, прототеризин П10_х, Г10_х, П20_х, протомезентрин Г10_х, кисла протеаза Г10_х та ін. Оптимум дії ферментів грибного походження: рН - 4,0-8,0, бактеріального: рН - 7,0-8,0, температура - 35-55 °С;

д) препарати ліполітичної дії: ліпоаваморин Г10_х, мальтаваморин Г10_х;

є) препарати, що мають лізуючу активність - лізоензими. Властивості до лізису мікроорганізмів мають лізоцим ГЗ_Х, лізосубтилін Г10_х, колотин ГЗ_Х, дріжджолітин ГЗ_Х.

Окрім того, нині практикують використання мультиензимних препаратів: Бацел, Авізим-1200, Авізим-1300 та ін.

Гарантійний строк зберігання ферментних препаратів - 3-6 міс. Під час зберігання протягом року допускається зниження ферментної активності до 15 % від первинного рівня.

Ферментні препарати, як правило, включають до складу комбікормів чи кормосумішок: для телят - у кількості 0,02-0,03 %; відгодівель-ного молодняку - 0,01-0,5; корів - 0,03-0,5; свиней - 0,01-0,05 % від сухої речовини раціону; для птиці - 0,01-0,05 % від маси комбікорму.

Для профілактики ацидозу рубця у великої рогатої худоби застосовують мацеробацилін ГЗ_Х у дозі 0,3 г на 100 кг маси тіла. Застосовують ферментні премікси, наприклад МЕК-ЛП, до складу якого включені лізоцим ҐЗ_Х і протосубтилін ГЗ_Х. Його дають бройлерам у дозі 0,3 % від маси комбікорму.

Крім перерахованих засобів хімічного і мікробіологічного синтезу, у тваринництві для стимуляції росту, профілактики шлунково-кишкових хвороб використовують кормові антибіотики (бацитрацин, гризин, фловоміцин, румензим та ін.), а також пробіотики (вітаміцин, препарат "Федо", ерициклін, целобактерин, тойцерин та ін.).

Білково-вітамінно-мінеральні добавки (БВМД). Для збагачення кормових сумішок, що готуються в господарствах, використовують суміші білкових компонентів, вітамінних і мінеральних препаратів. Білково-вітамінно-мінеральні добавки готуються для певних видів і вікових груп тварин. У чистому вигляді їх не застосовують.