Особливості аудиту в середовищі електронної обробки даних

З розвитком мікрокомп’ютерної техніки виникли нові концеп­ції організації та проведення аудиту, і саме тому аудиторські орга­ніза­ції різних країн почали друкувати вказівки щодо аудиту в середовищі ЕОД і техніки застосування власних комп’ютерів під час перевірок.

Загальна мета і обсяг аудиторських робіт не повинні змінюватися лише тому, що аудит проводиться в середовищі ЕОД. Використання комп'ютерів впливає на організацію фінансового і управлінського обліку, а також на методику і техніку внутрішньогосподарського контролю. Відповідно, ЕОД може суттєво впливати на процедури, які використовують аудитори при вивченні і оцінці системи обліку та внутрішнього контролю, а також на зміст, час проведення та обсяг аудиторських процедур.

Таким чином, методика (техніка) аудиту з використанням комп’ю­терів є сукупністю аудиторських комп’ютерних засобів, з до­помогою яких провадиться вивчення і оцінка об’єктів дослідження.

Аудиторські комп'ютерні засоби (АКЗ) - це спеціальне технічне, математичне, програмне та інформаційне забезпечення, призначене для здійснення процедур зовнішнього контролю в середовищі ЕОД.

Головним завданням аудиторів в умовах функціонування ЕОД є: роз­робка ефективних методик ауди­ту в середовищі ЕОД, враховуючи особливості вітчизняної нормативної бази, діючої практики бухгалтер­ського обліку та інші фактори; розробка ауди­торсь­ких комп'ютерних засобів, які включають в себе спеціальне технічне, мате­матичне, про­грамне, інформаційне та лінгвістичне забезпечення (рис.).

 

Основні напрями комп'ютеризації аудиторської діяльності

Розробка методики аудиту в середовищі ЕОД

Об'єкти перевірки

Процедури аудиту

Методичні прийоми

Аудиторські докази

Робочі документи

Розробка аудиторських комп'ютерних засобів

Технічне забезпечення

Матема­тичне забезпечення

Програмне забезпечення

Інформа­цій­не забезпе­чення

Лінгвістичне забезпечення

 

Рис. Основні напрями комп'ютеризації аудиторської діяль­нос­ті

Основними умовами забезпечення ефективності аудиту в середо­вищі ЕОД є: високий рівень компетентності і професійної майстер­ності персоналу аудиторських фірм; дотримання вимог щодо відпові­дальності аудитора за належне проведення перевірки в умовах ЕОД; організація і планування аудиторських процедур з допомогою комп'ю­терів; належне вивчення автоматизованої системи обліку та внутріш­нього контролю; отримання достатніх і надійних доказів в середовищі ЕОД.

Високий рівень компетентності і професійної майстерності перед­бачає, що для проведення аудиту в середовищі ЕОД аудитор повинен мати глибокі знання про технічне і програмне забезпечення ЕОМ, володіти методикою контролю з використанням комп'ютерів, знати технологію автоматизованого облі­кового процесу, мати достатні навики практичної роботи з комп'ю­терами.

 

Предмет і об’єкти аудиту.

Предмет аудиту - це інформація про факти (явища і процеси) господарської діяльності суб'єкта аудиторського контролю, яка відображена в системі бухгалтерського обліку та інших джерелах інформаційної системи, і підлягає кількісній і вартісній оцінці.

У загальному теоретичному плані предмет аудиту - це сукупність об'єктів аудиторського контролю.

У конкретних випадках предмет аудиту характеризується наявністю певних об'єктів аудиту, виходячи з умов роботи суб'єктів перевірки та здійснених господарських фактів (явищ або процесів) тощо. Разом з тим, не всі наявні на підприємстві (організації) факти господарської діяльності є об'єктами аудиту. В кожному конкретному випадку вибір тих чи інших об'єктів ауди­торсь­кого контролю залежить від мети і завдання аудиту, що обумовлюються в договорі між аудитором (аудиторською фірмою) і замовником (суб'єктом перевірки).

Предмет аудиту варто розглядати в динаміці. Із зростанням числа аудиторських послуг змінюється кількість об'єктів аудиту, а отже, і його предмет.

Об'єкт аудиту – це інформація про окремі або взаємопов'язані факти (явища або процеси) господарської діяльності суб'єкта господарського контролю, яка відображена в системі бухгалтерського обліку та інших джерелах інформаційної системи і підлягає кількісній і вартісній оцінці.

Важливе теоретичне і практичне значення для більш повного пізнання предмета аудиторського контролю відіграє науково обгрунтована класифікація об'єктів аудиту.

Класифікація об'єктів аудиту

 

Ознака класифікації	Види об’єктів аудиторського контролю
1. Вид	1. Ресурси 2. Господарські процеси 3. Активи, зобов’язання, капітал 4. Методи і функції управління 5. Організаційні форми управління
2. Складність об’єктів	1. Прості 2. Складні
3. Відношення до сфери діяльності	1. Сфери матеріально-технічного постачання 2. Сфери виробництва 3. Сфери збуту
4. Відношення до часу	1. Об’єкти, стан яких оцінюється в минулому часі 2. Об’єкти, стан яких оцінюється в теперішньому часі 3. Об’єкти стан яких оцінюється в майбутньому часі
5. Характер оцінки стану об’єктів	1. Підлягають вартісній оцінці 2. Підлягають кількісній оцінці 3. Підлягають кількісно-вартісній оцінці
6. Тривалість перебування у полі зору діяльності аудитора	1. Об’єкти, які є постійно в полі зору аудитора 2. Об’єкти періодичної аудиторської діяльності 3. Об’єкти одноразової оцінки
7. Відношення до видів аудиту	1. Об’єкти зовнішнього аудиту 2. Об’єкти внутрішнього аудиту
8. За функціональним призначенням засобів	1. Засоби праці 2. Предмети праці
9. За джерелами утворення засобів	1. Засоби, придбані за рахунок своїх джерел 2. Засоби, придбані за рахунок залучених джерел(інвестицій) 3. Засоби, придбані за рахунок позик
10. За фінансово-аналітичними ознаками	1. Необоротні активи 2. Оборотні активи 3. Витрати майбутніх періодів 4. Власний капітал 5. Забезпечення наступних витрат і платежів 6. Довгострокові зобов’язання 7. Поточні зобов’язання

 

Метод аудиту.

За допомогою методу аудиту досліджується його предмет і об'єкти. Метод аудиту доцільно розглядати як сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів, що підлягають дослідженню.

У межах загального діалектичного методу є дедуктивні й індуктивні методи. В першому випадку об'єкт спочатку вивчають, виходячи із загальних положень, інтересів системи вищого рівня, і лише після цього приступають до його властивостей та інших характеристик, що визначають місце об'єкта в цілісній системі, його складність, цілі функціонування, стан, інші особливості.

Отже можна зробити такі висновки:

1. Метод аудиту - це сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів, що підлягають вивченню.

2. Метод аудиту доцільно розглядати в цілісності, як економічну прикладну науку.

3. В аудиті використовуються загальнонаукові і спеціальні прийоми, що формують його метод.

До загальнонаукових відносять:

Аналіз - це метод дослідження, який включає вивчення предмета шляхом уявного та практичного розчленування його на складові частини (ознаки, властивості тощо).

Cинтезу дозволяє вивчати предмет у цілості, єдності та взаємозв'язку його окремих об'єктів. Цей метод дає можливість знаходити взаємозв'язки загального з частковим.

Аналогія – це наукове дослідження, яким досягається пізнання ознак об'єктів на основі їх подібності з іншими.

. Суть методу моделювання полягає в тому, що вивчення об'єкта замінюється вивченням його замінника - моделі.

Абстрагування - це вдумливе відволікання від тих чи інших сторін, властивостей і зв'язків об'єкта дослідження. Відволікання від несуттєвого.

На відміну від абстрагування метод конкретизації полягає в дослідженні об'єктів в їх різносторонності. При цьому досліджується стан об'єктів за певних конкретних умов їх існування.

Спеціальні прийоми:

При формальній перевірці документів звертається увага на заповнення всіх реквізитів, наявність необумовлених виправлень, підчисток, дописок у тексті і сумах, реальність підписів тощо.

Арифметична перевірка - це правильність підрахунків у первинних документах, облікових реєстрах і звітності.

Перевірка документів по суті передбачає контроль аудитора за законністю і доцільністю господарської операції.

Спостереження - це візуальний нагляд за ходом виконання операцій або процедур з метою визначення способу їх виконання.

Опитування - це пошук офіційної і неофіційної доказової інформації в усній і письмовій формі у компетентних осіб.