Звітність аудиторів (аудиторських фірм)

Порядок подання звітності аудиторами (аудиторськими фірмами) визначений Інструкцією щодо складання звітності за формою № 1 – аудит (річна) „Звіт аудиторської фірми(аудитора) про надані послуги”, затвердженою рішенням Аудиторської палати України 28 січня 2010 року № 210/12 зі змінами відповідно до рішення Аудиторської палати України від 23.12.2010 № 224/8.

Форму № 1-аудит (річна) "Звіт аудиторської фірми (аудитора) про надані послуги" (далі – Звіт) аудиторські фірми та аудитори, які займаються аудиторською діяльністю як фізичні особи – підприємці (далі - суб`єкти аудиторської діяльності) подають до Аудиторської палати України (далі – АПУ) через Уповноваженого представника АПУ у відповідному регіоні не пізніше 25 лютого року, наступного за звітним.

Суб’єкт аудиторської діяльності, що надає Звіт, несе відповідальність за достовірність даних, зазначених у Звіті.

Особа, яка приймає Звіт у суб’єкта аудиторської діяльності, здійснює камеральну перевірку Звіту на предмет правильності заповнення і арифметичних підрахунків.

У назві Звіту вказується рік, за який складається Звіт.

У адресній частині Звіту наводяться:

– за реквізитом "Найменування/Ім’я суб`єкта аудиторської діяльності" – повне найменування суб’єкта аудиторської діяльності: найменування аудиторської фірми або прізвище, ім’я, по-батькові аудитора, що займається аудиторською діяльністю як фізична особа – підприємець, що звітують (згідно з реєстраційними даними);

– за реквізитом "Місцезнаходження/Місце проживання" – юридична адреса суб'єкта аудиторської діяльності: місцезнаходження аудиторської фірми або місце проживання фізичної особи – підприємця (згідно з реєстраційними даними) на дату подання Звіту;

– за реквізитом "Адреса здійснення діяльності, щодо якої подається форма звітності" – фактична адреса здійснення діяльності суб'єктом аудиторської діяльності на дату подання Звіту;

– за реквізитом "телефон" – номер телефону, перед яким у дужках вказується код міста або оператора мобільного зв’язку;

– за реквізитом "e-mail" – адреса електронної пошти;

– за реквізитом "веб-адреса (за наявності)" – адреса веб-сайту суб`єкта аудиторської діяльності;

– у сітці кодів – інформація про суб'єкт аудиторської діяльності, що звітує, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів (ДРФО), а також номер Свідоцтва про включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів відповідно до Свідоцтва, виданого АПУ.

Звіт складається з 6 розділів, у яких наводяться про кількість замовлень, обсяги реалізованих послуг, основні показники діяльності, показники щодо завдання з надання впевненості за організаційно-правовою формою суб’єктів господарювання (розділ ІІ), показники щодо завдання з надання впевненості за видами економічної діяльності суб'єктів господарювання (розділ ІІІ), показники щодо статутного капіталу аудиторської фірми (розділ ІV), показники щодо кількості працівників (розділ V), показники щодо кількості виконавців цивільно-правових договорів, які не є суб’єктами аудиторської діяльності (розділ VІ)

 

Вибіркові прийоми аудиту

Застосування вибіркових прийомів контролю в аудитор­ській діяльності обумовлюється, насамперед, співвідношенням вар­тості послуг та ефективності аудиту. Згідно МСА 530 „ Аудиторська вибірка ”, аудиторська вибірка є за­стосуванням незалежних процедур або процедур узгодження менш, ніж до 100% статей в межах залишку по рахунку або класу операцій, деяких характеристик залишку або класу. На практиці існує до­сить багато видів вибірки, які можуть зустрічатися в аудиті.

Види вибірки становлять певні сукупності оди­ниць, що підлягають перевірці, а прийоми вибіркового дослідження включають способи отримання вибіркових сукупностей для тих чи інших цілей аудиту.

Узагальнення зарубіжного досвіду дозволяє запро­понувати систему класифікації видів аудиторської вибірки (табл. 1). Ця система має за мету визначення найбільш вагомих ознак класифікації видів аудиторської вибірки, які мають теоретичне і практичне зна­чення для удосконалення методики аудиторського контролю.

Таблиця 1

Класифікація видів аудиторської вибірки

№	Ознаки класифікації	№	Види аудиторської вибірки
1.	Репрезентативність	1.1. 1.2.	Представницька Непредставницька
2.	Призначення в процесі аудиту	2.1. 2.2. 2.3.	Ідентифікаційна Дослідна (робоча) Контрольно-аналітична
3.	Спосіб відбору	3.1. 3.2.	Імовірнісна Не імовірнісна
4.	Кількісний склад ви­бірки	4.1. 4.2.	Мала Звичайна
5.	Принцип повернення вибраних одиниць в генеральну сукупність	5.1. 5.2.	Повторна Неповторювана
6.	Послідовність здійс­нен­ня вибірки	6.1. 6.2.	Первинна (основна) Додаткова

Оскільки прийоми аудиторського вибіркового дослідження є дуже різноманітні, а їх визначення у різних джерелах - неоднозначні, доцільно систематизувати і узагальнити ці прийоми. Для цього пропонується класифікація прийомів аудиторського вибірко­во­го контролю, яка включає в себе найбільш відомі способи і прийоми, що використовуються в зарубіжній і вітчизняній практиці (табл. 2).

Оскільки найбільш точними є статистичні прийоми, то аудитори намагаються зробити вибірку імовірнісною або наблизитися до неї. При цьому основними методами здійснення відбору є невпорядко­ва­ний, систематичний і випадковий відбір.

Таблиця 2

Класифікація прийомів аудиторського вибіркового контролю

№	Ознаки класифікації	№	Прийоми аудиторського вибіркового контролю
1.	Метод оцінки резуль­татів	1.1. 1.2.	Статистичні Нестатистичні
2.	Метод здійснення від­бору	2.1. 2.2. 2.3.	Невпорядкований відбір Систематичний відбір Випадковий відбір
3.	Тип одиниць генераль­ної сукупності	3.1. 3.2.	Кількісні Монетарні
4.	Складність процедури вибірки	4.1. 4.2.	Прості Складні (комбіновані)
5.	Використання обчис­лю­вальної техніки	5.1. 5.2.	Ручні Комп’ютерні (програмні)
6.	Використання аналі­тичних процедур	6.1. 6.2.	Механічні Оціночні

 

Оцінка ефективності функціонування системи внутрішнього контролю та її використання в процесі аудиту.

Ефективність функціонування системи внутрішнього контролю оцінюють керівник підприємства, внутрішні та незалежні аудитори.

Згідно з МСА зовнішній аудитор теж повинен розуміти і вміти оцінити систему обміну і внутрішнього контролю. МСА № 610 “Розгляд роботи спеціалістів внутрішнього аудиту” визначає критерії оцінки і параметри довіри до діяльності служби внутрішнього аудиту, характер взаємодії внутрішніх і зовнішніх аудиторів.

Критерії оцінки діяльності служби внутрішнього аудиту:

- організаційний статус (підпорядкованість тільки вищому керівництву підприємства);

- функції (ступінь виконання керівництвом підприємства рекомендацій спеціалістів служби внутрішнього аудиту);

- компетентність (ступінь обгрунтованості політики прийняття на роботу співробітників служби внутрішнього контролю аудиту, подальшого безперервного професійного навчання);

- професіоналізм (ступінь дотримання порядку планування, документування результатів роботи та ін.).

За підсумками процедур первинної оцінки аудитор може оцінити надійність всієї системи внутрішнього контролю і окремих засобів контролю як “середню” чи “високу”. В цьому випадку аудитор повинен планувати аудиторські процедури, виходячи з цієї оцінки, але не повинен довіряти цій системі абсолютно.

Таким чином, оцінка системи внутрішнього контролю є обов’язковою передумовою для розробки плану і програми аудиту. Правильна оцінка надійності і ефективності функціонування системи внутрішнього контролю дозволяє більш реально оцінити аудиторський ризик.