Концепції та постулати аудиту.

Аудит характеризується наявністю різ­них теоретичних концепцій, які визна­ча­ють його мету, завдання, прин­ципи і методи дослідження. Неоднорідність кон­цеп­ту­альних основ аудиту в різних країнах зумовлює значні відмінності у його законодавчому і нор­мативному регулюванні, сфері за­сто­сування і на­віть у сприйнятті суспільством.

У світі існують різні теоретичні концепції, які можна умовно роз­ді­ли­ти на три ка­те­горії:

1. Концепції, які визначають головну мету і роль аудиту в економіці та сус­піль­стві.

2. Концепції, які визначають еволюційні (історичні) ознаки форму­ван­ня аудиту.

3. Концепції, які визначають засади для формування правил (стан­дар­тів) прак­тич­но­го аудиту.

В основу «перевернутої піраміди», яка схематично відображає послі­дов­ність фор­мування різноманітних правил і регламентів аудиторської ді­яльності, покладено п’ять теоретичних концепцій:

1. Етика поведінки.

2. Незалежність.

3. Професіоналізм.

4. Доказовість.

5. Точність представлення.

Під постулатом аудиту розуміють певне положення, припущення, твердження, яке приймається без доказів і використовується для побудови системи стандартів і норм (правил, інструкцій), що регулюють сферу ауди­торської діяльності.

Найвідоміші постулати, які тривалий час були покладені в основу розвитку теорії аудиту, сформулювали Р.К. Мауц і Х.А. Шараф в 1961 році у книзі «Філо­со­фія аудиту».

У зв’язку із змінами в методології і організації аудиту, відомий американський професор Дж. Ро­бер­т­сон у 1990 році сфор­му­лював такі постулати аудиту:

1. Фінансові звіти та ін­формацію мо­ж­на вери­фікувати.

2. Завжди існує імо­вір­ність зіткнен­ня ін­те­ре­сів аудитора і ке­рів­ни­ків під­при­єм­ст­­ва, що пе­ревіряється.

3. Задовільна структура внут­ріш­ньо­го конт­ролю зменшує імо­вір­ність по­­ру­шень і помилок.

4. Послідовне дотри­ман­ня GAAP при­­водить до точного відображення фі­нан­со­вого стану і резуль­та­тів опе­ра­цій.

5. Якщо відсутні чіткі докази про­ти­леж­ного, то інформація, правильна для під­при­єм­ства, що переві­ря­єть­ся, у ми­ну­ло­му, буде правильною і в май­бут­ньо­му.

6. Перевіряючи фінан­со­ву ін­фор­ма­цію з ме­тою скласти незалеж­ний ви­с­новок про неї, аудитор діє тіль­ки як аудитор.

7. Професійний ста­тус незалежного ау­ди­­тора на­кладає на нього від­по­від­ні зо­бов’язання.

Класифікація робочих документів аудитора.

Під час планування та проведення аудиту робоча документа­ція допомагає краще здійснювати аудиторську перевірку та конт­роль над процесом її проведення, в ній реєструються результати аудиторських експертиз, виконаних для підтвердження прийнятих аудитором рішень.

Робоча документація має містити:

- методику проведеної аудиторської перевірки;

- проведені під час перевірки тести;

- зроблені аудитором висновки та прийняті рішення і пропози­ції.

Зміст робочої документації значною мірою залежить від професійного судження аудитора, оскільки немає ні можливості, ні необхідності документувати кожне спостереження або обсте­ження.

Важливе теоретичне і практичне значення для розвитку аудиту має науково обгрунтована класифікація робочих документів аудитора.

Класифікація робочих документів аудитора

Ознака класифікації	Види робочих документів
1. Стадії процесу аудиторської перевірки	1. Документи початкової стадії (підготовчого періоду) 2. Документи дослідної стадії (робочі) 3. Документи завершальної стадії(підсумкові)
2. Термін використання	1. Документи довгострокового використання 2. Документи нетривалого використання
3. Спосіб і джерела отримання	1. Отримані від підприємства – клієнти 2. Отримані від третіх осіб 3. Складені аудитором
4. За характером інформації	1. Нормативно-правового характеру 2. Організаційно-установчого характеру 3. Про структуру підприємства 4. Про діяльність підприємства 5. Про систему бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю 6. Аудиторські організаційно-функціональні документи 7. Документи оцінки системи внутрішнього контролю і аудиторського ризику 8. Аудиторські документи з перевірки статей і показників фінансової звітності 9. Документи з кореспонденції аудитора 10. Підсумкові документи аудиту
5. За призначенням і використанням споживачами інформації	1. Аудитори 2. Власники(керівники)
6. За змістом аудиторських процедур	1. Оглядові 2. Інформативні 3. Підтверджуючі 4. Розрахункові 5. Аналітичні 6. Документи перевірки
7. За ступенем стандартизації	1. Стандартизовані 2. Довільної форми
8. За технікою складання	1. Ручної обробки 2. Довільної форми
9. За формою подання	1. Графічні 2. Табличні 3. Тестові 4. Комбіновані
10. За часом зберігання	1. Короткотермінового зберігання 2. Довгострокового зберігання

Аудиторські докази та їх характеристика.

У МСА "Аудиторські докази” цей термін трактується, як інформація, отримана аудитором для вироблення думок, на яких грунтується підготовка аудиторського висновку та звіту.

У процесі дослідження аудитор збирає і вивчає тільки ті свідчення про об'єкти перевірки, які можуть бути використані як аудиторські докази.

Аудиторські докази класифікуються за такими ознаками: відношення до об'єктів аудиту; стадії аудиторського процесу; джерела отримання доказів; форма подання; процедури, внаслідок яких отримані аудиторські докази.

Класифікація аудиторських доказів

№ п/п	Ознака класифікації	№ п/п	Види аудиторських доказів
	Відношення до об'єктів аудиту	1.1 1.2	Прямі Непрямі
	Стадії аудиторського процесу	2.1 2.2 2.3	Початкової стадії Дослідної стадії Завершальної стадії
	Процедури, внаслідок яких отримані аудиторські докази	3.1 3.2 3.3 3.4 3.5 3.6	Фактичного контролю Підтвердження Документального контролю Спостереження Опитування Аналітичні
	Джерела отримання доказів	4.1 4.2	Первинні Вторинні
	Форма подання	5.1 5.2	Матеріальні Усні

Надійність аудиторських доказів залежить від джерела їх отримання - внутрішнього чи зовнішнього, а також від їх характе­ру. За характером існують візуальні, документальні та усні докази. Існують певні правила, згідно з якими оцінюється достовірність аудиторських доказів:

1. Аудиторські докази із зовнішніх джерел (наприклад, підтвер­дження, одержане від третьої особи) більш надійні, ніж ті, що отримані з внутрішніх джерел.

2. Аудиторські докази, одержані з внутрішніх джерел інформації підприємства, яке перевіряється, надійніші в разі наявності ефек­тивних систем обліку та внутрішнього контролю.

3. Аудиторські докази, одержані безпосередньо аудитором від результатів проведених тестів, надійніші, ніж ті, що одержані від працівників підприємства.

4. Аудиторські докази у формі документів чи письмових подань надійніші, ніж усні подання.

Супутні аудиту послуги.

До складу супутніх послуг, які найчастіше пропонують аудиторські фірми, належать:

- узгоджені процедури (операційна перевірка);

- компіляція;

- підтвердження формування капіталу тощо.

Узгоджені між аудитором і клієнтом процедури перевірки здійснюються з метою задоволення інтересів замовника стосовно дослідження інформації з окремих питань. Наприклад:

1. Перевірка правовстановлюючих та внутрішніх документів:

- експертиза установчих документів;

- перевірка наявності та дотримання ліцензій, дозволів на здійснення відповідних видів діяльності;

- експертиза внутрішніх нормативів та положень.

2. Перевірка окремих питань бухгалтерського обліку:

- нематеріальних активів;

- основних засобів;

- фінансових інвестицій;

- інших необоротних активів;

- запасів;

- коштів і розрахунків (в т.ч. з дебіторами, кредиторами та підзвітними особами);

- власного капіталу;

- доходів, витрат (в т.ч. порядку калькулювання собівартості продукції) та фінансових результатів.

3. Перевірка іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності підприємств та фінансових установ:

- операцій з валютними цінностями;

- фондових операцій;

- окремих господарських чи комерційних операцій;

- порядку відображення касових операцій та організації готівкового обігу;

- організації системи документообігу;

- оцінка формування обов’язкових резервів і фондів, тощо.

4. Аудит розрахунків з бюджетом включає:

- визначення податків, зборів, платежів, платниками яких відповідно до законодавства є підприємство з урахуванням встановлених пільг;

- перевірку правильності обліку податків (зборів, платежів) та заповнення податкових звітів;

- перевірку повноти та своєчасності сплати податків.

Процедури компіляції передбачають здійснення трансформації облікових даних у відповідності до вимог МСФЗ або прийнятих в відповідних іноземних країнах принципів.