Механізований (танковий) взвод у сторожовій охороні

288. При діях у сторожовій охороні взводу вказується рубіж до 2 км. На цьому рубежі взвод обладнує опорний пункт, з якого вогнем перекривається весь простір перед зазначеним рубежем. Опорний пункт механізованого взводу будується на більш широкому фронті на основі бойових позицій відділень.

289. Під час дій в якості сторожової застави розвідка противника і місцевості ведеться виділеним від взводу спостережливим постом.

На найбільш ймовірному напрямку дій противника може бути виставлен і сторожовий пост.

У нічний час і в інших умовах обмеженої видимості у взводі організується підслуховування і ведеться спостереження з використанням приладів нічного бачення в пасивному режимі. Для огляду місцевості в міжпозиційному просторі, між позиціями відділень, на відкриті фланги висилаються парні патрульні, а на приховані підступи, у тому числі і вдень, для своєчасного виявлення противника виставляються секрети і встановлюються сигнальні міни, а також виставляються пости радіолокаційного спостереження.

Патрульними призначаються два солдати, один з них призначається старшим. Патрульні несуть службу вночі або у встановлений період часу безупинно: одна пара змінює іншу.

Секрет виставляється від сторожової застави на видалення до 400 м у складі бойової групи.

290. Командир взводу, виділеного в сторожову заставу, одержавши завдання, усвідомлює його та оцінює обстановку по карті, у призначений час виводить взвод на зазначений рубіж, організує спостереження, приймає рішення на дії в сторожовій заставі, проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ, організує систему вогню, взаємодію, управління і забезпечення.

Усвідомлюючи отриманезавдання, командир повинен: зрозуміти завдання батальйону і взводу; порядок дій старшого командира в інтересах сторожової застави; завдання сусідніх застав і порядок взаємодії з ними; час заняття позиції і готовності системи вогню.

Оцінюючи обстановку, командир взводу найбільше ретельно оцінює можливий характер дій противника і вплив місцевості на виконання завдань сторожової охорони.

Під час постановки завдань відділенням командир взводув бойовомунаказі вказує:

відділенням — завдання, їхні позиції, смуги і додаткові сектори обстрілу, основні і запасні вогневі позиції бойових машин піхоти (бронетранспортерів), основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;

патрулям — маршрут руху, завдання, порядок несення служби, дій при виявленні противника і пропуск:

секретам — склад, завдання, місце, порядок несення служби, підтримку зв'язку і пропуск;

сторожовому посту — склад, завдання, місце обладнання спостережно-вогневого пункту, вогневі позиції на них, основні і додаткові сектори обстрілу з кожної, порядок відходу.

Організуючи взаємодію, командир взводу вказує: порядок несення служби (кількість чергових вогневих засобів і спостерігачів, черговість несення служби і відпочинку, порядок пропуску через позицію, на що звертати особливу увагу); порядок дій при нападі противника; сигнали оповіщення, управління і взаємодії, порядок дій по них і пропуск (відгук).

Під час організаціїуправління командир взводу уточнює (доводить) радіо відомості і порядок користування радіо і сигнальними засобами зв'язку, указує місце розташування командно-спостережного пункту взводу.

291. Командир взводу повинен організувати пильне несення служби, особисто виставляти сторожові пости і секрети, установити порядоквідпочинку особового складу і забезпечити постійну бойову готовність сторожової застави. Якщо застава виставляється вночі, командир взводу зобов'язаний зі світанком обійти підрозділу, внести необхідні зміни в їхнє розташування ї уточнити завдання.

Особовий склад сторожової застави, знаходячись на позиціях в умовах відсутності противника, веде спостереження та удосконалює інженерне обладнання позицій.

Для огляду місцевості, перевірки пильності несення служби сторожовими постами, а також для зв'язку із сусідніми підрозділами сторожової охорони можуть висилатися дозорні. Спостереження за сигналами сторожових постів і застав здійснюється призначеними для цього спостерігачами. У день при гарній видимості половині особового складу застави дозволяється відпочивати (спати). Вночі та в інших умовах обмеженої видимості весь особовий склад застави не спить і знаходиться в повній бойовій готовності.

292. Патрульні, виділені від сторожової охорони, переміщуються по зазначеному маршруту і ретельно оглядають місцевість. Поодиноких солдатів противника вони захоплюють у полон або знищують. При виявленні групи противника старший патрульний негайно доповідає про це командиру взводу та організує спостереження за її діями.

Секрет потайно займає і обладнає зазначене місце і веде безперервне спостереження за противником і місцевістю. Старший секрету встановлює порядок спостереження, підтримує постійну бойову готовність секрету і зв'язок з його командиром, який його виставив. Секрет несе службу беззмінно протягом дня або ночі, потай, нічим себе не виявляючи. Він нікого не затримує і не опитує. Про появу одиночних солдатів (цивільних облич) і груп противника старший секрету доповідає командиру, який виставив секрет. При нападі противника на секрет він відкриває вогонь і відходить, продовжуючи вести спостереження. По закінченні часу несення служби або за командою (сигналом) командира, який виставив секрет, особовий склад повертається на сторожову заставу.

293. З одержанням даних про противника, спостереження підсилюється, сторожова застава підготовляється до бою. Командир взводу про появу противника доповідає командиру, який вислав заставу, і сповіщає сусідні сторожові застави.

Дрібні групи противника, які намагаються проникнути до підрозділів які охороняються, взвод захоплює в полон або знищує. При підході переважаючих сил противника взвод вступає в бій і утримує займану позицію до підходу до рубежу сторожової застави підрозділів, які охороняються або до одержання наказу на відхід.

В випадку обходу противником рубежу оборони сторожової застави, вона переходить до кругової оборони і продовжуючи міцно утримувати займані позиції, знищує противника вогнем всіх видів зброї з основних і запасних позицій до підходу до рубежу оборони головних сил (підрозділів, які охоронялися) або до одержання наказу на відхід.

 

механізоване відділення (танк, бойова група) на сторожовому посту

 

294. Сторожовому посту в складі відділення (танка) вказується позиція на відстані до 1500 м від підрозділу, який охороняється.

Сторожовий пост в складі бойової групи виставляється на відстані підтримки вогнем бойових машин піхоти (бронетранспортерів), сторожової застави.

295. Командир відділення (танка, старший групи), одержавши завдання, усвідомлює його, займає позицію, виставляє одного - двох спостерігачів; визначає основні і запасні вогневі позиції бойової машини піхоти (бронетранспортера, танка), вогневих засобів, місця для стрільби стрільців; віддає бойовий наказ; організовує систему вогню, інженерне обладнання і маскування позиції; визначає порядок несення служби.

У бойовому наказі командир відділення (танка, старший групи) вказує:

у першому пункті — орієнтири і дані про противника;

в другому пункті — завдання відділення (танка, групи), а при необхідності і завдання взводу;

у третьому пункті — завдання особовому складу;

у четвертому пункті —час готовностідо виконання завдання і заступника.

Під час постановки завдань командир відділення (танка) вказує:

командир відділення — навіднику-оператору (кулеметнику бронетранспортера), кулеметникам і гранатометнику — основні і запасні вогневі позиції; старшому стрільцю (стрілкам) - місця для стрільби, послідовність їх обладнання і зміни в ході бою; навіднику-оператору (кулеметнику бронетранспортера) і кулеметникам, крім того, — основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції; механіку-водію (водію) — маршрут виходу на запасну вогневу позицію і порядок спостереження, коректування вогню і маршрут і порядок відходу;

командир танка — всьому екіпажу — порядок заняття,обладнання і змінивогневі позиції; навіднику гармати — порядок спостереження і веденнявогню з гармати і спареного кулемета маршрут виходуна запасну вогневу позицію і порядок спостереження, коректуваннявогню і маршрутвідходу; заряджаючому — порядок заряджання зброї, спостереження, коректування і ведення вогню із зенітної кулеметної установки;

старший бойової групи — основні і запасні вогневі позиції (місця для стрільби; послідовність їх обладнання і зміни в ході бою; основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції.

296. Сторожовий пост несе службу як правило протягом доби. Одиночних солдатів противника сторожовий пост захоплює в полон або знищує і доповідає про це командиру, який виставив пост. При наступі переважаючих сил противника сторожовий пост негайно вступає в бій і міцно утримує займану позицію до наказу на відхід.

 

Розділ восьмий

БОЙОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

РОЗВІДКА

 

297. Розвідка організується і ведеться в будь-яких умовах обстановки з метою виключення раптового нападу противника і добування зведень про противника і місцевість у районі майбутніх дій.

298. Розвідка противника ведеться із завданнями, виявити його бойовий склад, приналежність, місце розташування, характер дій підрозділів і вогневих засобів.

Розвідка місцевості ведеться із завданнями установити: ступінь і характер інженерного обладнання районів (позицій, об'єктів), загороджень; особливості рельєфу, наявність природних перешкод, стан ґрунту, доріг, стежок, джерел води, характер водних перешкод, наявність переправ і бродів; ступінь впливу місцевості на пересування військ; райони руйнувань, пожеж і затоплень, зони (райони) радіоактивного і хімічного забруднення можливі напрямки їх подолання та обходу.

299. Основними вимогами, пропонованими до розвідки, є цілеспрямованість, безперервність, активність, оперативність, скритність, вірогідність і точність визначення координат об'єктів, які розвідуються, (цілей). Відомості, які добуті, передаються всіма можливими способами командиру, який поставив завдання на ведення розвідки. Особливо важливі відомості доповідаються негайно.

300. У кожнім взводі (відділенні, танку) у всіх видах тактичних дій організується і безупинно ведеться розвідка спостереженням за противником як особисто командиром, так і спостерігачами.

Вночі та в інших умовах обмеженої видимості розвідка спостереженням доповнюється підслуховуванням.

301. Від взводу може виділятися сторожова засада (спостерігач, спостерігач за радіаційною і хімічною обстановкою).

Сторожова засада (спостерігач) призначається для розвідки наземного і повітряного противника, а також для ведення радіаційного, хімічного і біологічного спостереження за місцевістю. До складу сторожової засади призначається штатне відділення, обслугу (екіпаж) або декілька спостерігачів, у тому числі для радіаційного, хімічного і біологічного спостереження. Один зі спостерігачів призначається старшим.

Сторожова засада розташовується в місці, яке забезпечує найкращий перегляд місцевості перед фронтом і на флангах.

Для ведення розвідки засада використовує обладнання штатної машини і забезпечується необхідними приладами спостереження і зв'язку. На сторожовій засаді повинні бути: великомасштабна карта або схема місцевості з координатною сіткою, схема оріє нтирів журнал спостереження, компас, годинник, засоби підсвічування і подачі сигналів оповіщення.

Спостерігач забезпечується приладами спостереження.

Для спостереження вночі й в інших умовах обмеженої видимості сторожова засідка (спостерігач) забезпечується приладами нічного бачення (тепловізійними приладами для спостереження) і засобами освітлення місцевості.

302. Під час постановки завдання сторожової засади (спостерігачам командир взводу (відділення, танка) указує: склад, посади (спостерігачів); орієнтири та умовні найменування місцевих предметів; відомості про противника (де знаходиться, що робить відкіля очікується його поява; зведення про свої підрозділи; місце засади (спостерігача); сектор (смуга, район, об'єкт) спостереження; що установити, за чим спостерігати, на що звертати особливу увагу; порядок ведення радіаційного, хімічного і біологічного спостереження); порядок доповідей результатів розвідки (що, яким способом і коли доповідати); час готовності.

Сектор ведення розвідки, як правило, розбивається на зони:

ближню — глибиною до 400 м; середню — до 800 м і далеку — на глибину бачення.

Завдання, поставлене сторожовій засаді, записується в журнал спостереження.

Під час організації роботи сторожової засади старший спостерігач зобов'язаний: вивчити розташування противника в зазначеній смузі спостереження; призначити чергового спостерігача для несення служби і визначити черговість їхньої зміни; установити порядок обладнання, місця для сторожової засади; скласти схему орієнтирів; перевірити справність приладів спостереження і засобів зв'язку; доповісти про готовність виконувати завдання.

Під час постановки завдань черговому спостерігачу старший посади вказує: місце і сектор ведення спостереження; що встановити, за чим спостерігати, на що звертати особливу увагу; порядок доповіді результатів спостереження.

Старший засади, крім того зобов'язаний, встановити час включення бортових приладів радіаційної, хімічної і біологічної розвідки; знати сигнали оповіщення про ради активне, хімічне і біологічне зараження; порядок їхньої передачі.

303. Перед початком розвідки наземного противника спостерігач зобов'язаний детально вивчити місцевість у секторі спостереження; визначити відстані до орієнтирів і характерних місцевих предметів і де, імовірніше всього, противник може розташувати вогневі засоби, інженерні спорудження і загородження, бойову техніку і живу силу; запам'ятати кількість, форму, розміри і місця розташування місцевих предметів.

Спостереження починається, як правило, з ближньої зони і ведеться праворуч- ліворуч, від себе в глибину послідовним оглядом місцевості і місцевих предметів по зонах спостереження.

Знайшовши ціль, спостерігач визначає її положення на місцевості щодо орієнтирів (характерних місцевих предметів) і доповідає про неї старшому сторожової засади (командиру взводу (відділення, танка). Старший сторожової засади встановленим порядком доповідає про ціль командиру, який виставив засаду, і наносить її на карту або схему місцевості. Про результати спостереження робиться запис у журналі спостереження.

Спостереження за повітряним противником ведеться послідовним переглядом повітряного простору, починаючи від обрію. Знайшовши повітряну ціль, у тому числі і місця розкриття касетних бойових частин ракет (бомб), спостерігач негайно подає сигнал оповіщення, визначає її характер, напрямок польоту і доповідає своєму командиру (старшому сторожової засади).

304. Спостерігач за радіаційною, хімічною і біологічною обстановкою веде безперервне спостереження у визначеному районі і у встановлений час і при кожнім артилерійському та авіаційному нальоту противника включає бортові прилади радіаційної, хімічної і біологічної розвідки і стежить за їхніми показаннями.

При визначенні потужності дози випромінювання 0.5 р / годину і більш, старший сторожової засади, (спостерігач) доповідає його командиру, який його виставив і за його вказівкою подаєсигнал « Радіаційна небезпека».

При виявленні хімічного або ознак біологічного зараження, старший засади (спостерігач) негайно подає сигнал«Хімічна тривога» і доповідає командиру, який виставив засідку.

Результати радіаційного, хімічного і біологічного спостереження заносяться в журнал спостереження.

ОХОРОНА

 

305. У взводі (відділенні, екіпажі танка) з метою не допустити раптового нападу наземного противника, проникнення його розвідки і забезпечення часу і вигідних умов для розгортання і вступу в бій організується безпосередня охорона.

Вона організується командиром взводу (відділення, танка) на основі отриманого завдання, умов обстановки і наказу командира роти (взводу), а при діях у відриві від головних сил — самостійно. Охорона здійснюється спеціально призначеним спостерігачем, в обороні, крім того, — черговими вогневими засобами, а при розташуванні взводу на місці окремо від роти -— і парними патрульними для обходу району розташування взводу.

За розпорядженням старших командирів взвод (відділення, танк) може виконувати завдання охорони частин (підрозділів), пунктів управління, інших об'єктів.

306. На кожну добу для впізнавання своїх військовослужбовців установлюютьсяпропуск і відгук.

Пропуск повідомляється усно всьому особовому складу, а відгук — командирам підрозділів, призначених у розвідку, охорону, а також особам, які посилаються для передачі усних наказів

Пропуск запитується у всіх осіб, які проходять через рубіж охорони і переміщуються по розташуванню підрозділу вночі, а відгук — у осіб, які передають наказ командира, і командирів підрозділів, які ведуть розвідку.

Пропуск і відгук вимовляються тихо. Всі особи, які не знають пропуску, а прибулі з відзиву-наказу-відкликання, затримуються. Затриманих командир взводу (відділення, танка) опитує особисто і у залежності від обставин дозволяє їм переміщуватись або далі направляє під конвоєм до командира роти (взводу) або до командира, який вислав охорону.

307. Під час організації охорони командир взводу (відділення, танка) указує порядок ведення спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира роти (взводу), призначає спостерігача, указує його місце і завдання, а також установлює порядок дій особового складу при раптовому нападі противника. В обороні, крім того, командир взводу визначає необхідну кількість чергових вогневих засобів, їхнє місце і завдання, а при розташуванні взводу на місці окремо від роти — склад патрульних, маршрути їх руху, завдання і пропуск.

 

ТАКТИЧНЕ МАСКУВАННЯ

 

308. Тактичне маскування організується командиром взводу (відділення, танка) відповідно до отриманогобойового завдання, вказівками щодо маскування командира роти (взводу) і обстановкою, яка склалася, з метою досягнення раптовості дій своїх підрозділів і збереження їхньої боєздатності. Вона здійснюється постійно і, як правило, самостійно.

309. Тактичне маскування досягається: використанням маскуючих властивостей місцевості, місцевих предметів, темного часу доби та інших умов обмеженої видимості; застосуванням табельних засобів маскування, місцевих матеріалів і аерозолів; фарбуванням озброєння і військової технікипід фон навколишньої місцевості; дотриманням правил радіодисципліни і радіообміну і збереженням колишнього режиму діяльності при зміні підрозділів іїхній підготовці до виконання нового бойового завдання; найсуворішим виконанням вимог маскувальної дисципліни; своєчасним виявленням і усуненням демаскуючих ознак.

З метою захисту від високоточної зброї противника використовуються маскуючи властивості лісу, а також яри, зворотні схили висот, поля радіолокаційної невидимості та інші. Приховання бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків від керованих (тих, які коректуються) і самонавідних боєприпасів противника досягається шляхом зниження радіолокаційної, теплової та оптичної контрастності техніки стосовно навколишнього середовища, для чого застосовуються деформуюче маскуюче фарбування техніки, покриття, над тепловипромінюючими поверхнями машин встановлюються теплопоглинальні екрани (козирки). Крім того, можуть застосовуватися теплові імітатори (пастки), радіолокаційні і лазерні відбивачі.

310. Введення противника в оману здійснюється демонстративними діями (навмисним показом дій взводу, відділення, танка на помилковому напрямку, позиції) і імітацією (створенням помилкових позицій, окопів шляхом відтворення відповідних демаскуючих ознак їхньої наявності і функціонування). Ці способи маскування, як правило, проводяться з дозволу командира роти (взводу).

Забороняється для введення противника в оману прибігати до віроломства: використовувати відмітні знаки позначки червоного хреста (червоного півмісяця, прапора парламентера (білий прапор), знаків і емблем Організації Об'єднаних Націй, форменого одягу противника і пізнавальних знаків його озброєння і військової техніки, симулювати поранення (хворобу і намір здатися в полон).

311. Організуючи тактичне маскування командир взводу відділення (танка) вказує: які табельні засоби і місцеві матеріали використовувати для маскування і її терміни; порядок дотримання заходів маскування; порядок проведення маскування в ході виконання поставленого завдання.

 

ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

312. Інженерне забезпечення організується і здійснюється з метою створення взводу (відділенню, танку) необхідних умов для успішного виконання бойового завдання, підвищення захисту особового складу, озброєння і військової техніки від всіх засобів ураження, також для ускладнення просування противника і нанесення йому ураження вибуховими, мінно-вибуховими і невибуховими загородженнями.

313. Завданнями інженерного забезпечення взводу (відділення, танка) є: ведення інженерної розвідки противника, місцевості й об'єктів; фортифікаційне обладнання і маскування опорного пункту взводу (позиції відділення, вогневої позиції танка), місця розташування; встановлення інженерних (мінно – вибухових і невибухових) загороджень на займаній позиції; пророблення проходів у загородженнях і руйнуваннях.

З метою захисту від високоточної зброї противника при фортифікаційному обладнанні опорного пункту (позиції) над танками, бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами) встановлюються маски, влаштовуються екрани, козирки, поруч з ними створюються помилкові теплові цілі (пастки).

314. Інженерне забезпечення організується командиром взводу на основі отриманого завдання і вказівок командира роти. Організуючи інженерне забезпечення, командир взводу вказує:

в обороні — черговість і терміни фортифікаційного обладнання позицій відділень, основних і запасних вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, укриттів для автомобілів, перекритих щілин (бліндажів); глибину окопів на відділення, траншеї і ходи сполучення; порядок і терміни інженерного обладнання опорного пункту, а також добове завдання; які табельні засоби і місцеві матеріали використовувати при фортифікаційному обладнанні; які переносні загородження для боротьби в траншеї і ходах сполучень виготовити і де їх розташувати; обсяг роботи з дообладнування траншей і ходів сполучення після відриву їх землерийною машиною; ділянки розчищення місцевості для поліпшення спостереження і ведення вогню; хто виділяється для обладнання командно-спостережного пункту взводу і час його готовності; місце установки мінного поля і невибухових загороджень, за допомогою яких матеріалів і як їх улаштовувати, порядок вогневого прикриття; заходи забезпечення захисту особового складу від зброї масової ураження, високоточної і запальної зброї;

в наступі — способи подолання інженерних загороджень і перешкод, місце і номер проходу, його позначення, порядок висування до нього підрозділів і подолання загороджень;

способи пророблення проходів у загородженнях противника;

при форсуванні водної перешкоди — маршрут виходу до річки для кожної бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка;

командир танкового взводу, крім того, вказує: місце навантаження на пором і номер порома

при здійсненні маршу — порядок розвідки, усунення і подолання загороджень на маршруті руху й у районах при­валів, районах відпочинку, зосередження, використання вбудованого (навісного) бульдозерного обладнання і мінних тралів, підготовки і використання шанцевого інструмента:

при розташуванні на місці — місця укриттів (окопів) для бойових машин піхоти (бронетранспортерів, танків, автомобілів), черговість і терміни їх фортифікаційного обладнання; де мати перекриті щілини (бліндажі), хто і до якого терміну їх обладнає; які табельні засоби і місцеві матеріали використовувати при фортифікаційному обладнанні; які і де улаштувати інженерні загородження.

315. У випадку призначення взводу (відділення, танка) для посилення групи розгородження батальйону (групу розмінування роти) його командир до початку виконання поставленого завдання зобов'язаний: уточнити місце загородження і ступінь його прикриття від вогню противника, порядок виконання робіт, поставити завдання відділенням (групам), уточнити порядок взаємодії з підрозділом інженерних військ і організувати підготовку необхідного обладнання й інструменту.