Вихід з бою (з оточення ) і відхід

 

125. Взвод (відділення, танк) виходить з бою (з оточення) і відходить, як правило, у складі батальйону (роти). Вихід з оточення може здійснюватися в складі об'єднаної військової групи. Для прикриття головних сил при виході з бою (з оточення) взвод може призначатися до складу підрозділу прикриття, а танковий взвод (механізований взвод на бойових машинах піхоти), крім того, може діяти для забезпечення флангів прориву кільця оточення (у заслонах).

Вихід з бою (з оточення) і відхід проводиться тільки за наказом (з дозволу) старшого командира.

126. При одержанні наказу на вихід з бою і відхід командир взводу повинен вказати командирам відділень (танків) і приданим вогневим засобам напрямок, кінцевий рубіж (район) і порядок дій після відходу, а також міри забезпечення виходу з бою і сигнали управління і взаємодії.

Відхід здійснюється в момент ослаблення вогню противника, під прикриттям вогню своєї артилерії, ударів авіації, а також аерозолів.

127. З одержанням завдання на прикриття дій батальйону (роти, об'єднаної військової групи) при відході (виході з оточення) командир взводу повинен вказати командирам відділень (танків) і приданим вогневим засобам ділянку, яка прикривається, порядок ведення на ній оманних дій, вогневі засоби для прикриття флангів, час і порядок виходу з бою і відходу.

Взвод, призначений у прикриття для забезпечення виходу з бою головних сил батальйону (роти, об'єднаної військової групи) і відриву їх від противника, займає вказану позицію і з метою введення противника в оману продовжує вести бій, імітуючи присутність головних сил до повного виходуїх з бою. У випадку атаки противника взвод завзятим утриманням займаної позиції, діями з вогневих засад, обладнанням загороджень і перешкод забороняє його прорив.

Під час прориву головними силами батальйону (роти) кільця оточення взвод, призначений для прикриття, утримує займані позиції, не допускаючи звуження фронту оточення, і відходить тільки за наказом командира батальйону (роти) під прикриттям всіх видів зброї, аерозолів, загороджень і заслонів.

128. Танковий взвод (механізований взвод на бойових машинах піхоти), який призначений у заслін, може діяти при виході з оточення батальйону (роти) для прикриття одного або обох флангів, виходить з оточення останнім, прикриваючи вогнем відхід підрозділів прикриття. Відхід заслонів здійснюється за наказом командира підрозділу прикриття. Після виходу батальйону (роти) з кільця оточення і до з'єднання зі своїми військами танки (бойові машини піхоти), які призначені в заслони, діють, як бокові похідні застави. Для руйнування мостів, ділянок доріг і інших об'єктів на шляхах відходу від механізованого взводу може призначатися група солдатів-підривників.

З виходомна зазначений рубіж (район збору) командир взводу уточнює завдання і діє згідно розпоряджень старшого командира.

ОБОРОНА В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ

Оборона зимою

 

129. Зимою взвод (механізоване відділення) може обороняти окремий опорний пункт (позицію), який перекриває доступні для дій напрямки.

130. Під час обладнання фортифікаційних споруджень широко застосовуються вибухові речовини. Фортифікаційні спорудження можуть зводитися також насипного типу, для чого використовуються камінь, дерен, мох, мішки з землею, сніг і лід. При незначній глибині снігу окопи, траншеї і інші спорудження відриваються в ґрунті і маскуються снігом. При глибокому сніговому покритті широко застосовується влаштування снігових траншей, ходів сполучення з брустверами із утрамбованого снігу, у тому числі фальшивих, а також снігових валів. Снігові вали використовуються, як протитанкові загородження, і як маски для укриття від високоточної зброї противника. За ними можуть обладнуватися і вогневі позиції кочуючих бойових машин піхоти, танків.

В умовах бездоріжжя на позиціях, в окопах і укриттях обладнуються водостоки.З метою запобігання розмивів та обвалів стінки окопів, траншей і інших фортифікаційних споруджень укріплюються, бойові машини піхоти, бронетранспортери і танки встановлюються на лежні.

З метою маскування місця, які потемніли від порохових газів, і сліди гусениць засипаються снігом, особовий склад забезпечується зимовими маскувальними костюмами, опаленняпечей в бліндажі та інших укриттях дозволяється тільки вночі.

Взимку снігове покриття і холод необхідно використовувати для вимотування противника, який наступає та послаблення його боєздатності. З цією метою, застосовуючи вогонь усіх видів і інженерні загородження, необхідно змусити противника, як можна ранішезійти з доріг та рухатися цілиною снігу, позбавити його можливості обігріватися в населених пунктах, лісахта ярах, змусити його залягти на відкритій місцевості і якможна довше пробутина морозі.

131. Командир взводу (відділення, танка) особливу увагу в обороні приділяє забезпеченню постійної готовності зброї до застосування в умовах низьких температур і вживанню заходів по попередженню переохолодження і обмороження особового складу, передбачає більш часту зміну спостерігачів і обслуг чергових вогневих засобів, особливо вночі, у заметіль і снігопад, а також підсилює контроль за несенням служби на позиціях.

В опорному пункті (на позиції) можуть створюватися додаткові запаси ракет і боєприпасів.

132. У випадку вклинення противника в оборону підрозділи повинні не допускати закріплення його в населених пунктах, в окремих будовах і в лісі. По таких місцях заздалегідь готується зосереджений вогонь взводу.

 

Оборона у лісі

 

133. У лісі опорний пункт механізованого взводу, як правило, перехоплює дорогу, дві (одну-дві) просіки або дефіле між болотами та озерами.

Над траншеєю і вогневими позиціями влаштовуються перекриття і козирки для захисту особового складу від осколків снарядів і мін, які розриваються при зіткненні з деревами. Для ведення вогню зі стрілецької зброї і спостереження на деревах з густою кроною обладнуються площадки.

На місцевості з високим рівнем ґрунтових вод окопи і ходи сполучення обладнуються напівзаглибленого або насипного типу.На тих ділянках, де немає необхідності відривати ходи сполучення, шляхи руху в тил позначаються покажчиками або знаками на деревах.

На танконебезпечних напрямках взвод обладнує завали, протитанкові бар'єри і прикриває їх вогнем.

Вогневі позиції танкового взводу (танка), протитанкових керованих ракетних комплексів і гранатометів обладнуються в місцях, звідки забезпечується можливість ведення вогню вздовж просік, полян, доріг і по ділянках рідкого лісу. На перехрестях доріг, стежок, просік, узлісь або на краю полян можуть улаштовуватись вогневі засади.

Командир взводу управляє підлеглими підрозділами і вогневими засобами з командно-спостережного пункту або з позиції одногоз відділень.

Розвідка противника організується більшою, ніж у звичайних умовах кількістю спостерігачів.

134. Під час переходу до оборони командир взводу (відділення, танка) крім загальних заходів щодо підготовки оборони організує розчищення лісу та чагарнику для поліпшення умов спостереження і ведення вогню, не демаскуючи при цьому свого розташування; підготовляє кинджальний вогонь та вогонь з дерев; передбачає протипожежні заходи (створення захиснихсмугі запасів води, підготовку сокир, пилок, лопат і багрів,очищенняопорного пункту від сушняку). Окремі ділянки можуть залишатися нерозчищеними, там завчасно обладнуються підривні мінно-вибухові загородження і підготовляється вогонь.

135. Бій у лісі, як правило, ведеться на близьких дистанціях. При цьому широко застосовуються дії невеликих груп із засад, кинджальний вогонь, маневр у фланг і тил противнику, який наступає. Широке застосування має використання ручних і протитанкових гранат, а також гранатометів.

 

Оборона у горах

 

136. У горах взвод може оборонятися на більш широкому фронті, займаючи опорний пункт у відриві від інших взводів роти.

Позиції відділень вибираються в місцях, які виключають можливість обвалів, зсувів і затоплень, з таким розрахунком, щоб забезпечувалось ураження противника багатоярусним фланговим, перехресним і кинджальним вогнем, виключалась наявність мертвих просторів.

Вогневі позиції бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків готуютьсяна танконебезпечних напрямках. Для оборони перевалів, важливих вузлів доріг, переправ вогневі позиції вибираються з таким розрахунком, щоб забезпечувалося ведення вогню на граничні дальності і потайне їх розташування. Частина вогневих засобів розташовується на зворотних схилах на віддаленні 100—200 м від топографічного гребеня висот для знищення противника, який прорвався, вогнем впритул.

Система вогню створюється з таким розрахунком, щоб перед переднім краєм оборони, на флангах і в проміжках між опорними пунктами не було мертвих просторів і прихованих підступів. Для цього вогневі засоби розташовуються ярусами, система вогню відділень при цьому організовується таким чином, щоб вони знаходилися у вогневому зв'язку між собою, забезпечували кругову оборону і можливість зосередження вогню основних засобів на загрозливому напрямку у стислі терміни.

Під час підготовки фортифікаційних споруд в кам'янистих і скельних ґрунтах використовується каміння та мішки з піском і землею. Окопи, укриття та інші спорудження обладнуються так, щоб виключити затікання в них вогнесумішей та води. В скельних ґрунтах окопи і укриття можуть обладнуватися вибуховим способом. Перед позиціями крім звичайних загороджень підготовляються обвали та обсипи, дороги (стежки) готуються до зруйнування.

Розвідка противника і місцевості організується більшою, ніж у звичайних умовах кількістю спостерігачів.

137. Під час організації оборони в горах командир взводу (відділення, танка) крім рішення звичайних питань зобов'язаний: ретельно вивчити підступи до опорного пункту (позиції) з фронту, флангів і тилу; організувати прикриття їх перехресним вогнем і спостереження за ними; врахувати мертві простори поблизу опорного пункту (позиції) і підготувати по них вогонь; створити на позиціях збільшений запас ракет і боєприпасів, особливо гранат; передбачити заходи для протидії обходам противника і його просочування між позиціями відділень (танків) або на стиках із сусідами.

138. Атаку противника взвод (відділення, танк) відбиває всіма вогневими засобами із широким застосуванням гранат. Танки противника найбільш доцільно знищувати під час подолання ними підйомів, особливо на серпантинах.

Під час обходу противником опорного пункту (позиції) взвод (відділення, танк) переходить до кругової оборони і уражає його вогнем у фланг і в тил.

Розділ третій

НАСТУП

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

139. Наступ проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об'єктами) місцевості. Він полягає в ураженні противника всіма способами, які є, рішучій атаці, стрімкому просуванні підрозділів в глибину його бойового порядку, знищенні та полоненні живої сили, захопленні озброєння, військової техніки, різних об'єктів, намічених районів (рубежів) місцевості.

Наступ повинен проводитися з повною напругою сил, у високому темпі, неспинно, вдень і вночі, у будь-яку погоду, при тісній взаємодії штатних, приданих і підтримуючих підрозділів. Це досягається вмілим застосуванням всіх наявних сил і засобів, своєчасним використанням результатів вогневого ураження, швидким подоланням загороджень і вмілим сполученням дій у бойовому і передбойовому порядках із широким використанням засобів пересування на полі бою і захопленням з ходу рубежів (об'єктів), умілим використанням місцевості для маневру з метою швидкого виходу на фланги та в тил противнику, проведенням рішучих атак, своєчасним і постійним уточненням (постановкою) завдань підрозділам і забезпеченням їх в ході бою.

В залежності від завдання, яке виконується, характеру місцевості, дій противника та інших умов обстановки, механізований взвод (відділення) може наступати в пішому порядку (узимку на лижах), на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) або десантом на танках.

Наступ може вестися на противника, який обороняється, наступає або відходить.

Наступ взводу (відділення, танка) на противника, який обороняється,здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу.

140. Механізований (танковий) взвод наступає в складі роти, а в резерві батальйону, в штурмовій групі та у розвідці може діяти і самостійно.Механізований взвод, крім того, може діяти в передовій групі тактичного повітряного десанту.

Танковий взвод, механізований взвод на бойових машинах піхоти і протитанковий взвод у повному складі або окремими машинами (комплексами) можуть виділятися для знищення вогневих засобів противника, які спостерігаються, стрільбою прямою наводкою в ході вогневої підготовки наступу.

Взвод наступає на фронті до 300 м, а механізоване відділення в пішому порядку — на фронті до 50 м.

141. Бойове завдання механізованого (танкового) взводу (відділення, танка) у наступі включає об'єкт атаки і напрямок продовження наступу. В окремих випадках, коли перед фронтом наступу противник не розвіданий, під час постановки бойового завдання по радіо, а також при наступі в особливих умовах взводу (відділенню, танку) може бути вказаний тільки напрямок атакиабо напрямок продовження наступу.

Об'єктом атаки механізованого (танкового) взводу (відділення, танка), як правило, є жива сила, яка спостерігається в окопах або в інших фортифікаційних спорудженнях, а також танки, гармати, протитанкові ракетні комплекси, кулемети та інші вогневі засоби противника, які розташовані в першій траншеї та у найближчій глибині. Напрямок продовження наступу взводу (відділення, танка) визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалося виконання найближчого завдання роти.

З оволодінням призначеним об'єктом атаки взвод (відділення, танк ) продовжує невпинний наступ в зазначеному напрямку, в ході якого йому ставиться нове бойове завдання.

142. Протитанковий взвод призначений для боротьби з танками та іншими броньованими об'єктами противника, прикриття висування і розгортання рот першого ешелону, введення в бій другого ешелону (резерву), відбиття контратак противника, прикриття проміжків і відкритих флангів. Крім того, він може залучатися для знищення вогневих засобів у відкритій або закритій фортифікаційній споруді, а в окремих випадках і бойових вертольотах противника, які діють на малих висотах.

Гранатометний взвод призначений для ураження живої сили і вогневих засобів противника в окопах (траншеях), поза укриттями і за складками місцевості, а також при відбитті контратак противника і прикриття проміжків і відкритих флангів.

Протитанковий і гранатометний взводи, як правило, залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону і застосовуються на напрямку зосередження основних зусиль, а в деяких випадках в залежності від умов обстановки вони можуть у повному складі або по відділеннях придаватися ротам першого ешелону.

Гранатометному і протитанковому взводам (відділенням) у наступі вказуються напрямок стрільби і цілі для ураження, напрямок наступу (порядок переміщення в ході бою), а також вогневі рубежі.

Вогневі рубежі призначаються для виконання завдань під час вогневої підготовки наступу, за підтримкою атаки підрозділів першого ешелону, під час введенні в бій другого ешелону, під час відбиття контратаки і прикритті флангів і стиків. Вони повинні забезпечувати ведення вогню на максимальну дальність, можливість маневру вогнем і безупинною вогневою взаємодією з підрозділами, які наступають (бойовими групами), танками та іншими вогневими засобами. Вогневі рубежі можуть призначатися завчасно під час підготовки до наступу або безпосередньо в ході його ведення.

143. Бойовий порядок механізованого взводу, який наступає в пішому порядку може будуватися в одну або дві лінії і складається з бойових порядків відділень з інтервалами між ними до 50 м, групи управління і вогневої підтримки, засобів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира взводу, а при відсутності у відділенні засобів зв'язку і групи бойових машин піхоти (бронетранспортерів).

При наступі в дві лінії одне з відділень діє за бойовою лінією першої лінії на відстані до 50 м і виконує завдання щодо підтримки (прикриття) відділень першої лінії, відбиття раптового нападу противника з флангу, а також може використовуватися для заміни відділень першої лінії, які зазнали втрат від вогню противника і здійснення маневру та атаки противника у фланг і тил та виконання інших завдань.

Група управління і вогневої підтримки призначена для управління підрозділами і вогнем у ході наступу, підтримки (прикриття) відділень під час подолання загороджень в ході атаки, знищення вогневих засобів, а також противника, який знаходиться в траншеях або намагається залишити їх, відбиття у взаємодії з відділеннями та іншими вогневими засобами контратак противника і виконання інших завдань. Вона діє за підрозділами (бойовими групами), які наступають на відстані до 50 м або безпосередньо в бойовій лінії.

Спостерігач веде спостереження за противником, за результатами вогню, за діями танків і доповідає результати спостереження командиру взводу. Він розташовується в 3—10 м перед або біля командира взводу. При переміщенні командно-спостережного пункту спостерігач пересувається першим у район, який визначений командиром взводу.

Зв'язний командира взводу спостерігає за сусідами, за положенням і сигналами командирів відділень, приданих і підтримуючих підрозділів, які знаходяться перед командно-спостережним пунктом. Він передає за розпорядженням командира взводу його накази встановленими сигналами або голосом, стежить за дотриманням вимог маскування особами, які прибувають на командно-спостережний пункт. Зв'язний розташовується в 3—6 м від командира взводу і при всіх його пересуваннях пересувається разом з ним.

Другий зв'язний спостерігає за діями бойових машин піхоти (бронетранспортерів) за приданими і підтримуючими засобами, які знаходяться за командно-спостережним пунк­том за діями санітарів-стрільців і підношувачів боєприпасів, а при відсутності радіозв'язку і за сигналами командира роти. Він розташовується в 3—6 м за командиром взводу в укритті, що дозволяє непомітно для противника подавати сигнали в тил. При переміщенні командно-спостережного пункту він пересувається останнім, не припиняючи спостереження за сигналами командира роти.

У рукопашному бою вся група знаходиться біля командира взводу та охороняє його.

Бойовий порядок механізованого взводу, який наступає на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), і танкового взводу складається з бойової лінії бойових машин з інтервалом між ними до 100 м і засобів посилення, які діють у бойовій лінії або за нею.

У ході наступу положення відділень (танків) у бойовій лінії може бути в лінію, кутом вперед, кутом назад, уступом вправо, уступом вліво.

Бойовий порядок гранатометного і протитанкового взводів, які діють у пішому порядку в повному складі, складається з бойових порядків відділень з інтервалом між ними до 50 м.

Бойовий порядок гранатометного і протитанкового взводів, які діють на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) — лінія машин з інтервалом між ними до 50 м у гранатометному взводіі до 150 м у протитанковому взводі.

Лінійне розміщення вогневих засобів протитанкового взводув бойовому порядку неприпустимо.

Бойовий порядок механізованого відділення, яке наступає в пішому порядку складається з бойової лінії з інтервалом між солдатами 6—8 м (8—12 кроків), та бойової машини піхоти (бронетранспортера) - при наявності в командира взводу засобів зв'язку. Для ведення бою в траншеях, ходах сполучення, у лісі, горах, при виконанні завдань в глибині оборони противника та інших випадках, а також для кращої взаємодії у відділенні завчасно в ході наступу можуть створюватися бойові групи (“двійки та “трійки”). При цьому інтервал між бойовими групами (“двійками” та “трійками”) може бути 15—20 м, а між солдатами — 3—5 м. При веденні наступ на місцевості, яка забезпечує вогневу підтримку між бойовими групами (парами), вони переміщуються по черзі під прикриттям вогню сусідніх груп, які висунулися, на вказаний командиром відділення рубіж, бойова група (пара) готується для ведення вогню і прикриває висування групи (“двійки”, “трійки”), яка залишилася.

Для зручності ведення вогню і кращого використання місцевості (місцевих предметів) солдати в бойовій лінії можуть висуватися вперед або зміщатися вбік,не порушуючи загального фронту наступу бойовій лінії і не заважаючи діям сусідів. Бойова машина піхоти (бронетранспортер) діє за бойовою лінією відділення, на її фланзі або безпосередньо в бойовій лінії.

Бойовий порядок гранатометного і протитанкового відділень, які діють у пішому порядку, складається з обслуг, розгорнутих по фронту з інтервалом між гранатометами 10—20 м, між протитанковими керованими ракетними комплексами — не менше 15 м, і бойової машини піхоти (бронетранспортера) .

144. Механізованому взводу в залежності від умов обстановки і завдання, яке виконується можуть придаватися протитанкові керовані комплекси, гранатомети, кулемети, і інші вогневі засоби, а під час виконання самостійних завданьпідрозділи інженерних військ. Якщо він діє, як штурмова група, взводу можуть придаватися, крім того, танки, гармати, переважно самохідні, і міномети.

Вогневі засоби посилення механізованого взводу призначені для знищення і подавлення живої сили і вогневих засобів противника, яка перешкоджає просуванню взводу або контратакує його.

Інженерно-саперний підрозділ використовується для ведення інженерної розвідки, пророблення проходів у загородженнях, підриву фортифікаційних споруд, будинків, об'єктів разом з противником, який їх обороняє.

145. Наступ з ходу взвод здійснює у складі роти з вихідного району, у якому здійснюється підготовка до наступу. У вихідному районі взвод розташовується приховано, у постійній готовності до відбиття можливого нападу противника, для чого обладнуються фортифікаційні спорудження.

Для організованого висування, розгортання в бойовий порядок і одночасну атаку переднього краю противника призначаються: маршрут висування, рубежі (пункти) регулювання і розгортання, рубіж переходу в атаку, рубіж спішування при атаці в пішому порядку, а при застосуванні ядерної зброї — рубіж безпечного віддалення.

Висування до рубежу переходу в атаку і розгортання в бойовий порядок взвод здійснює в складі роти. З виходом роти на рубіж розгортання у взводні колони взвод без зупинки висувається на свій напрямок і стрімко продовжує просування до рубежу переходу в атаку.

Рубіж переходу в атаку призначається для прийняття взводом бойового порядку. З виходом на рубіж переходу в атаку взвод розгортається в бойову лінію бойових машин, витримуючи при цьому напрямок руху для виходу на призначений об'єкт атаки.

Під час атаки в пішому порядку призначається рубіж спішування, з виходом на який особовий склад робить висадку з бойових машин піхоти (бронетранспортерів), розгортається в бойову лінію і продовжує атаку об'єкта.

При застосуванні ядерної зброї по опорних пунктах противника вказується рубіж безпечного віддалення. При підході до нього взвод вживає необхідних заходів захисту.

146. Наступ на противника, який обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним взвод здійснює з вихідної позиції роти, яка була зайнята в ході перегрупування з положення оборони, або зі зміною підрозділів, які обороняються. Механізований взвод із засобами посилення на вихідній позиції роти розташовується в траншеях і ходах сполучення, а бойові машини піхоти (бронетранспортери) займають вогневі позиції поруч зі своїми відділеннями або за ними. При неможливості прихованого зайняття бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами) вогневих позицій зі своїм взводом вони можуть розташовуватися в складі ротної групи разом із взаємодіючими танковими підрозділами на вихідній (очікувальній) позиції або залишатися на колишніх вогневих позиціях. Управління ними здійснює заступник командира взводу.

Танковий взвод розташовується на вихідній позиції роти на віддаленні 2—4 км від переднього краю оборони або на очікувальній позиції батальйону на віддаленні 5—7 км.

Танки і бойові машини піхоти, які призначені для знищення цілей прямою наводкою, розташовуються на вогневих позиціях на віддаленні, яке забезпечує надійне виконання поставленого завдання.

147. Перегрупування взводу (відділення, танка), який займає оборону в безпосередньому зіткненні з противником, з метою зайняття вихідного положення для наступу проводиться в складі роти (взводу) приховано, як правило, в ніч перед наступом або в інших умовах обмеженої видимості.

Перегрупування взводу, який оборонявся в першому ешелоні, здійснюється в пішому порядку по траншеях і ходам сполучення.

У випадку, якщо бойові машини піхоти займають колишні вогневі позиції вони використовуються за рішенням того командира, на чиїй позиції знаходяться, для ведення вогню прямою наводкою в період вогневої підготовки наступу, а бронетранспортери - для знищення вогнем своєї зброї виявлених вогневих засобів і живої сили противника. Якщо бойові машини піхоти (бронетранспортери) не використовуються для ведення вогню прямо. наводкою, з початком вогневої підготовки вони висуваються до своїх взводів для нарощування вогневого впливу.

Під час дій взводу в резерві батальйону він виводиться на вихідну позицію в другу чи третю траншею.

Механізований взвод в ході перегрупування (зміни) розташовується на вихідній позиції роти: піхота — в першій траншеї, а бойові машини піхоти (бронетранспортери) займають вогневі позиції поруч зі своїми відділеннями або заними на відстані до 50 м.

Танковий взвод розташовується в раніше зайнятому для оборони опорному пункті або в складі роти знаходиться на вихідній (очікувальній) позиції.

Гранатометний взвод займає вогневі позиції в другій траншеї, протитанковий взвод розташовується за однією з рот першого ешелону на відстані до 100 м, протитанкове відділення роти — на одному з флангів роти в одній траншеї з механізованими взводами.

У вихідному положенні (районі) взвод знаходиться в постійній готовності до відбиття можливого нападу противника, для чого організується система вогню згідно до оборонного бою.

148. Зміна являє собою організований вихід взводу (відділення, танка) на напрямок майбутнього наступу, заміну підрозділу, який обороняється, на зазначені старшим командиром позиції (ділянки траншей).

Механізований взвод на бойових машинах піхоти (бронетранспортера) у складі роти висувається в район зустрічі з провідниками і після спішування, по прихованим шляхам, а в подальшому по ходах сполучення і траншеям, виходить на свою вихідну позицію та займає її, приймає від підрозділу, який здає опорний пункт, позицію, схему опорного пункту (картку вогню) і всі наявні дані про противника. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) на рубежі спішування розташовуються в укриттях на напрямку дій своїх підрозділів і висуваються до них, як правило, під час вогневої підготовки. При переході противника в наступ зміна припиняється і всі підрозділи відбивають його атаку. Управляє боєм командир підрозділу, який змінюється, йому підпорядковуються і прибулі для зміни підрозділи.

149. Атака полягає в стрімкому і безупинному русі танкових та механізованих підрозділів у бойовому порядку, в поєднанні з інтенсивним вогнем з танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), а по мірі зближення з противником і з інших видів зброї з метою його знищення.

Перед атакою механізованих і танкових підрозділів проводиться вогнева підготовка наступу, а в ході наступу вогнева підтримка військ, які наступають.

Атака в пішому порядку застосовується при прориві підготовленої оборони противника, укріплених районів, а також на важкодоступній для танків і бойових машин піхоти (бронетранспортерів) місцевості.

Під час атаки в пішому порядку особовий склад механізованого взводу (відділення) діє в бойовій лінії безпосередньо за бойовою лінією танків на відстані 100—200 м, що забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку просування танків вогнем стрілецької зброї. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) у цьому випадку, використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) просуваються за своїми відділеннями на відстані до 300 м, щозабезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї танків, які атакують, і особового складу, а бойові машини піхоти зі стабілізованим озброєнням - безпосередньо в бойовій лінії своїх відділень.

Після спішування особового складу механізованого взводу в бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) залишаються навідники-оператори (кулеметники бронетранспортерів), механіки-водії (водії) і заступник командира взводу, які вогнем озброєння бойових машин підтримують бій своїх підрозділів.

Атака на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) застосовується коли оборона противника надійно подавлена зі знищенням більшої частини його протитанкових засобів, а також під час наступу на поспішно зайняту оборону.

Під час атаки на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) механізований взвод діє в бойовій лінії за танками на відстані 100-—200 м.

Механізований взвод (відділення) на автомобілях атакує противника, як правило, у пішому порядку. В окремих випадках (у бездоріжжі, при наявності глибокого снігового покриття та інших умов) зближення з противником, а на окремих ділянках і атаку піхота можуть здійснювати десантом на танках.

Гранатометний і протитанковий взводи (відділення) наступають за бойовими порядками рот першого ешелону на відстані до 300 м, у проміжках між ними або на одному з флангів батальйону. При необхідності вони можуть висуватися безпосередньо в бойові порядки того підрозділу, атаку якого підтримують. Протитанкове відділення роти наступає, як правило, в бойових порядках механізованих взводів, у проміжках між ними або на фланзі роти.

ВЗВОД У НАСТУПІ

 

150. Підготовка наступу включає: організацію наступу; підготовку взводу до виконання бойового завдання; підготовку місця розташування у вихідному районі (на вихідній позиції) роти; проведення заходів всебічного забезпечення; контроль готовності підрозділів до виконання бойових завдань.

Організація наступу полягає в з'ясуванні завдання, оцінці обстановки, затвердженні рішення, проведенні рекогносцировки, постановці бойових завдань відділенням (екіпажам танків), організації взаємодії, управління і всебічного забезпечення наступу.

Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення із противником, а якщо дозволяє обстановка, то і при наступі з ходу вся робота з організації бою проводиться на місцевості. Якщо обстановка не дозволяє організувати бій на місцевості, командир взводу усвідомлює завдання, оцінює обстановку, приймає рішення, віддає бойовий наказ і організує взаємодію по карті (схемі, на макеті місцевості), а з виходом взводу на рубіж видимості об'єктів атаки (на вихідну позицію після перегрупування або зміни підрозділів, які обороняються), завдання відділенням (танкам) і порядок взаємодії уточнюються.

151. Під час з'ясування завдання командир взводу повинен зрозуміти: завдання роти і задум командира роти на бій, завдання взводу (з якого рубежу, які об'єкти і цілі противника і де знищити, напрямок продовження наступу), місце взводу в бойовому порядку роти (батальйону) і його роль у бою, які об'єкти (цілі) на напрямку наступу взводу уражаються засобами старших командирів, завдань сусідів і питання, по яких необхідно організувати взаємодію з ними, час готовності до наступу. При наступі з ходу командир взводу, крім того, усвідомлює порядок висування і розгортання в бойовий порядок, а при наступі з положення безпосереднього зіткнення із противником — порядок перегрупування і зміни підрозділу, який обороняється на вихідній позиції, а також порядок її зайняття.

В результаті з'ясування завдання командир взводу робить висновки, у яких визначає: на знищенні яких об'єктів і цілей зосередити зусилля взводу і приданих засобів, зміст бойового завдання, в якому бойовому порядку здійснювати атаку переднього краю і наступати в глибині оборони противника, побудову бойового порядку, скільки часу є на підготовку наступу.

Оцінюючи обстановку, командир взводу повинен вивчити: склад, положення і можливий характер дій противника перед фронтом наступу і на флангах, місця розташування його вогневих засобів і можливості їх маневру, стан, забезпеченість і можливості взводу і приданих підрозділів; склад, положення і характер дій сусідів і умови взаємодії з ними; характер місцевості, її захисні і маскувальні властивості, вигідні, підступи, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню. Крім того, командир взводу враховує стан погоди, пору року, доби і їх вплив на підготовку і ведення бою.

Рішення на наступ командир взводу приймає в ході рекогносцировки, яка проводиться старшим командиром.

В рішенні командир взводу визначає: порядок і способи виконання отриманого завдання (якого противника і де знищити з вказанням порядку його ураження вогнем штатного озброєння, приданих вогневих засобів і дій взводу); бойовий порядок; завдання відділенням (танкам), приданим підрозділам, штатним і приданим вогневим засобам, порядок управління ними та інші питання.

Рішення командир взводу оформляє на робочій карті, в графічній частині якого відображається: накреслення траншей і ходів сполучення в районі оборони противника, розташування його засобів ураження перед фронтом наступу і на флангах на глибину бойового завдання взводу, можливий характер дій противника; вихідна позиція взводу, об'єкт атаки і цілі,на знищення яких необхідно зосередити зусилля взводу, цілі, які уражаються засобами старших командирів, місце і номер проходу в мінно-вибуховому загородженні, а при наступі з ходу — рубіж розгортання у взводні колони, рубіж переходу в атаку і рубіж спішування при атаці в пішому порядку.

В ходірекогносцировки командир взводу вивчає місцевість, вказує орієнтири та уточнює: накреслення переднього краю оборони противника і розташування його вогневих засобів, особливо протитанкових, місця і характер загороджень, перешкод, а також цілі, які уражаються засобами старшого командира; бойові завдання відділень (танків) і приданих вогневих засобів;рубіжпереходу в атаку і безпечного віддалення; місця проходів у загородженнях і переходів через перешкодита їх позначення, місця навішування на танки каткових мінних тралів, при на