Роль грошей в розвитку економіки

Роль грошей тісно пов’язана з їх функціями. Роль грошей визначається рівнем розвитку товарного виробництва і адекватних йому суспільних відносин. Вона не може бути реалізована там, де для цього немає відповідних умов. Не могла бути значною роль грошей в докапіталістичних формаціях, оскільки саме господарство тоді мало переважно натуральний характер. За допомогою грошей там одержувала суспільного визнання лише незначна частка вироблюваної продукції. Тому не було залежності товаровиробника від ринку, а вплив грошей на його економічний стан і через нього — на розвиток виробництва був мало відчутним.

Подібне положення мало місце і в умовах командно-адміністративної економіки в колишньому СРСР і інших країнах Східної Європи. Хоча головна сфера економічних відносин тут мала грошову форму, сама суть цих відносин була нееквівалентною, нетоварною, що робило використання грошей формальним, а роль їх — обмеженою, швидше за все обліково-розподільною. Проте і така роль мала певний позитивний вплив на розвиток суспільного виробництва.

Найсприятливіші умови для реалізації ролі грошей в розширеному відтворенні були створені в період капіталізму, коли товар став загальною формою продуктів виробництва, а економічні відносини в суспільстві були перекладені на еквівалентні, ринкові основи. Особливе значення мало те, що сама робоча сила стала товаром, об'єктом купівлі-продажу за гроші.

В проблемі ролі грошей в розвитку економіки розрізняють якісний і кількісний аспекти.

В якісному аспекті роль грошей виявляється в тому, що сама їх наявність, саме грошове середовище, в якому діють економічні агенти, позитивно впливає на розвиток суспільного виробництва.

1. Знімаються фізичні межі виробництва, які визначаються особистими потребами самих виробників. Проводити можна стільки, скільки вдасться реалізувати, а надлишок вартості можна зберігати в грошовій формі або перетворити на позиковий капітал.

2. Реалізація проведених продуктів за гроші, замість бартеру, значно спрощує, прискорює і здешевлює доведення їх до споживачів. Суспільство одержує значну економію на реалізаційних витратах, скорочуються потреби в оборотному капіталі, краще задовольняються потреби споживачів.

3. Завдяки грошам ринок набуває загального характеру, його механізм стає могутнім важелем економічного прогресу, перш за все завдяки конкуренції, стимулюванню ефективного виробництва і економного споживання — виробничого, державного, особистого.

Кількісний аспект ролі грошей полягає в тому, що через зміну кількості грошей в обороті можна активно впливати на економічні процеси, зокрема на результати діяльності економічних агентів як виробників і як споживачів. Цю можливість широко використовують всі держави з ринковою економікою для регулювання економічного життя в країні. Збільшуючи чи зменшуючи масу грошей в обороті, центральні банки, які діють від імені своїх держав, забезпечують зміну таких економічних інструментів, як платоспроможний попит, ціни, відсоток, валютний курс, курс цінних паперів і т.п. Завдяки цьому забезпечується вплив на такі вирішальні економічні процеси, як інвестиції, зростання виробництва, зайнятість, розвиток експорту і імпорту і їх збалансуванню і т.п.

Не дивлячись на різноманітність форм і функцій грошей, вони є явищем, яке реально виявляється як єдиний, конкретний інструмент реалізації економічних відносин.

До грошей як реального економічного інструменту економіка, перш за все ринок, висуває ряд вимог. Вони визначаються рівнем розвитку суспільних відносин — ніж він вище, тим більше складні вимоги пред'являються до грошей.

Найактуальнішими в сучасних умовах є такі властивості грошей:

- стабільність вартості

- економічність

- тривалість використання

- однорідність

- подільність

- портативність.

Базовою властивістю грошей, наявність якої робить певний предмет здатним виконувати функції грошей, є стабільність вартості. Будь-яка форма грошей, якщо вона знецінюється, не може ефективно виконувати функцію засобу платежу і накопичення вартості. Такі гроші перетворюються на гальмо економічного розвитку, оскільки кредитори перестають надавати позики через ризик втрати позиченої вартості, а інвестори із тієї самої причини перестають накопичувати вартість в грошовій формі.

Важливою властивістю грошей є їх економічність, яка дає можливість суспільству мінімізувати витрати на виготовлення грошей і забезпечити ними потреби обороту. Виготовлення банкнот і неповноцінних монет вимагає досить значних витрат держави, у зв'язку з чим грошова готівка в обороті поступово замінюється безготівковими (депозитними) грошима. Але забезпечення обороту такими грошима вимагає теж певних витрат (на ведення рахунків, здійснення платежів, організацію міжбанківських розрахунків і т.п.). Для скорочення цих витрат рух депозитних грошей став здійснюватись засобами електронних технологій.

Важливим способом забезпечення економічності грошової готівки є довгостроковість їх використання, яку можна вважати ще однією властивістю грошей. Цю властивість мали повноцінні гроші, а зараз має готівка.

Щоб забезпечити довгострокове використання грошей, їх виготовляють з надміцного, зносостійкого паперу, а деякі купюри виготовляють не тільки з паперу, а і у вигляді монет.

Однорідність грошей є властивістю, яка потрібна від всіх форм грошей. Але не всі ці форми її забезпечують. Особливо гостро питання однорідності розв'язувалося, коли носієм грошей виступали звичайні товари (худоба, хутра, коштовності і т.п.), оскільки кожний екземпляр таких грошей істотним чином відрізнявся від інших. Цей недолік натуральних грошей був послаблений переходом до золотих грошей. Золоті монети сталі однорідними, взаємозамінними. Кількісно однакова сума їх у всіх випадках представляла однакову цінність. Проте, однорідність і золотих грошей могла підійматися, якщо поряд із золотою монетою в обороті була срібна, або золота монета мала неоднакові частинки домішок неблагородних металів або мала різний ступінь зношеності.

З переходом до неповноцінних грошей проблема їх однорідності не була знята повністю, хоча на поверхні нібито всі такі гроші здаються однаковими. Насправді окремі види грошей виявляються неоднорідними через різну ступінь довіри до їх емітентів, а, отже - різний ступінь їх надійності. Якщо довіра до центрального банку вище, ніж до комерційних, то економічні агенти віддаватимуть перевагу грошової готівки перед депозитними грошима як більш надійним.

Надійність депозитних грошей теж не однакова, оскільки кожний банк має свій рівень ліквідності і фінансової стабільності. Особливо гостро ця неоднорідність виявляється в умовах хронічної економічної і фінансової кризи, що переживала Україна в 1992—2000 рр.

Гроші повинні мати і таку властивість, як подільність. Для здійснення платежів швидко, без додаткових витрат, гроші повинні легко ділитися на будь-які частини. При такому розподілі можна легко заплатити будь-яку суму, отримати здачу і т.п. Щоб забезпечити таку властивість, гроші виготовляються різних номіналів — від маленьких до великих, а грошова одиниця ще ділиться на дещо однакових частин, як правило, на 100. На цій підставі випускаються розмінні монети різних номіналів, які дають можливість при розрахунках розділити грошову одиницю на будь-які частини.

Останньою властивістю грошей є їх портативність. Вони повинні бути такими, щоб їх було легко носити, зручно ними користуватися в повсякденному житті. З кожною новою формою, яку придбавали гроші в процесі історичного розвитку, їх портативність зростала. Високу портативність має сучасна готівка — банкноти і розмінна монета. Проте на цьому не закінчився процес удосконалення портативності грошей. Чекова книжка, яка забезпечує рух депозитних грошей, більш портативна, ніж грошова готівка. А пластикові картки, які використовуються для переведення грошей по каналах електронного зв'язку, найбільш портативна, ніж чекові книжки.

ТЕМА: “ КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ І СУЧАСНИЙ МОНЕТАРИЗМ”

План.

1. Класична кількісна теорія грошей.

2. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей.

3. Внесок Дж. М. Кейнса в розвиток кількісної теорії грошей.

4. Сучасний монетаризм як напрям розвитку кількісної теорії.

5. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез в теорії грошей.